АВТОМАТИЧНИЙ ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ'ЯЗОК

Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 592

НЕТТО-ПРОДУКЦІЯ ФІТОЦЕНОЗУ [від іт. netto - чистий] – чиста біологічна продукція фітоценозу; кількість органічної речовини, вироблена фітоценозом за рахунок фото- і хемосинтезу з урахуванням речовин, витрачених на дихання і споживання гетеротрофами. Експериментально визначається за величиною максимальної (при оптимальному співвідношенні тепла і вологи) швидкості приросту фітомаси.

НІТРАТИ – солі азотної кислоти з аніоном (NO₃), необхідний елемент живлення рослин. Широко використовуються в сільському господарстві в якості добрива, в харчовій промисловості в якості добавки. Самі по собі нітрати відносно нетоксичні, однак в організмі можуть перетворюватися в більш токсичні нітрити, здатні реагувати в організмі з амінами, утворюючи канцерогени (нітрозоаміни).

Використовуються в харчовій промисловості для засолу м'яса і риби і додають виробам привабливого вигляду, запобігають виникненню небезпечних бактеріальних інфекцій (наприклад, ботулізм). При отруєнні нітратами у людини спостерігається хвороба метгемоглобінемія, спричинена втратою здатності гемоглобіну зв’язувати і транспортувати кисень до тканин.

НООСФЕРА - сфера розуму; нова еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним фактором розвитку біосфери Землі. Термін введений французькими вченими Е.Леруа та П.Тейяр де Шарденом у 1927 році. Н.- це особливий надбіосферниий ”розумний пласт” планети. У 30-40 роках В.І. Вернадський поглибив та розвинув вчення про ноосферу: “Ноосфера есть новое геологическое явление на нашей планете. В ней впервые человек становится крупной геологической силой. Он может и должен перестраивать своим трудом и мыслью область своей жизни, перестраивать коренным образом, по сравнению с тем, что было раньше ”. В.І.Вернадський сформулював необхідні передумови для створення ноосфери:

1.Людство є єдиним цілим. Події, що відбуваються на будь-якому континенті чи океані, мають певні наслідки в інших містах, на всій поверхні Землі.

2.Удосконалення засобів зв’язку та обміну інформацією, забезпечення миттєвої її передачі.

3.Реальна соціальна рівність людей – необхідна умова ноосфери.

4.Ріст загального добробуту та рівня життя як умова реальної соціальної рівності людей, можливість впливу населення на хід державної та суспільної діяльності.

5.Розвиток енергетики, винайдення та використання нових видів енергії, необхідних для підвищення рівня життя.

6.Виключення війн з життя суспільства.

НОРМА ІДЕАЛЬНА - 1) природний стан рівноважної або стаціонарної природної системи або її компонентів за умови повної відсутності впливу людини; 2) стан навколишнього середовища, який повністю відповідає медико-біологічним потребам людини.

НОРМА НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛАНДШАФТ – величина антропогенного впливу, яка не призводить до порушення соціально-економічних функцій ландшафту.

НОРМА ОЗЕЛЕНЕННЯ – площа озеленених територій загального користування, яка припадає на одного жителя.

НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА – показник стану навколишнього середовища, підтримку якого гарантує безпечні або оптимальні умови життя людини.

НОРМАТИВИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ (СКИДАННЯ)- встановлені органами місцевого самоврядування показники обсягу і складу стічних вод, дозволені до прийому (скидання) в системи каналізації та забезпечують її нормальне функціонування.

НОРМАТИВИ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ- граничні характеристики джерел впливу на навколишнє середовище, дотримання яких в будь-якому випадку не може призвести до порушення встановлених критеріїв якості навколишнього середовища. Нормативи гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин, а також шкідливих мікроорганізмів, що забруднюють атмосферне повітря, води, ґрунту, встановлюються з урахуванням виробничих потужностей об'єкта, даних про наявність мутагенного ефекту та інших шкідливих наслідків по кожному джерелу забруднення, згідно з діючими нормативами гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі. Гранично допустимі норми застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, стимуляторів росту та інших агрохімікатів у сільському господарстві встановлюються в дозах, які забезпечують дотримання нормативів гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин в продуктах харчування, охорону здоров'я, збереження генофонду.

НОРМАТИВИ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ШКІДЛИВИХ (забруднюючих) РЕЧОВИН - показники допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водних об'єктах і якості навколишнього природного середовища; сукупність показників, що характеризують стан навколишнього природного середовища.

НОРМАТИВИ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - показники комплексного впливу на навколишнє природне середовище господарської та іншої діяльності, при яких забезпечується стійке функціонування екологічних систем.

НОРМАТИВИ ДОПУСТИМИХ ВИКИДІВ І СКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН- показники викидів і скидів забруднюючих речовин в атмосферу, водні об'єкти, ґрунт для конкретних джерел з урахуванням фонового забруднення навколишнього природного середовища, при яких забезпечується дотримання нормативів якості навколишнього природного середовища.

НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ - величина антропогенного навантаження, розрахована на підставі екологічних регламентів, і яка отримала правовий статус. Носить тимчасовий характер, зумовлений рівнем розвитку науки, технології та економіки.

НОРМАТИВ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ - встановлена кількість відходів конкретного виду при виробництві одиниці продукції.

НОРМИ ЯКОСТІ ВОДИ- встановлені значення показників якості води для конкретних видів водокористування.

НОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ - наукова, правова, адміністративна та інша діяльність, спрямована на встановлення гранично допустимих норм впливу (екологічних регламентів, нормативів екологічних) на навколишнє середовище, при дотриманні яких не відбувається деградація екосистем, гарантується збереження біологічного різноманіття та екологічна безпека населення. У вузькому розумінні, Н.е. – це діяльність, в результаті якої відбувається обґрунтування норм (в т.ч. нормативів) екологічних.

НОРМУВАННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ - розробка нормативів антропогенного впливу на навколишнє людини природне середовище і нормативів якості навколишнього середовища на основі санітарно-гігієнічного підходу (тобто дотримання санітарно-гігієнічних норм, розрахованих на одну особу).

О

ОБ'ЕКТ ТВАРИННОГО СВІТУ - організм тваринного походження (дика тварина) або їх популяція.

ОБ'ЄКТ ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ - полігон із знешкодження та поховання промислових і побутових відходів, шламонакопичувачі, сховища та інші споруди, облаштовані та такі, що експлуатуються відповідно до проектів.

ОБ'ЄКТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА - природні компоненти навколишнього природного середовища, природні комплекси, ландшафт та інші об'єкти.

ОБОРОТНА СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ - система водного господарства підприємств, промислових вузлів виробничих комплексів, що забезпечує повернення всіх рідких відходів після відповідної обробки для повторного використання або переробки на вторинну сировину. Впровадження цієї системи призводить до зменшення кількості стічних вод.

ОБОРОТНІ ЗМІНИ СЕРЕДОВИЩА - зміна будь-яких компонентів середовища, їх властивостей, які можуть бути компенсовані в ході самовідновлення екосистем.

ОЗЕЛЕНЕНА ТЕРИТОРІЯ ОБМЕЖЕНОГО КОРИСТУВАННЯ - озеленена територія лікувальних, дитячих навчальних та наукових установ, промислових підприємств, спортивних комплексів, житлових кварталів.

ОЗЕЛЕНЕНА ТЕРІТОРІЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ - озеленена територія санітарно-захисних, водоохоронних, захисно-меліоративних, протипожежних територій.

ОЗЕЛЕНЕННЯ - культивування на незайманих ділянках території населених місць дикорослих або окультурених рослин для поліпшення якості середовища.

ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРІТОРІЙ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ - озеленена територія, призначена для різних форм відпочинку. До неї відносяться лісопарки, парки, сади, сквери, бульвари, міські ліси.

ОЗЕРО– природна водойма в заглибленні суші (котлован) з уповільненим водообміном, безпосередньо не пов’язана з морем. Загальна площа озер нашої планети складає приблизно 2,1млн. км² (майже 1,4% площі суходолу). За походженням котлованів озера бувають: тектонічні, до яких належать найбільш глибокі і великі озера світу; вулканічні, які розміщуються в кратерах потухлих вулканів або серед лавинних полів; льодовикові;просадочні; карстові; річкові; морські; озера річкових дельт; еолові; штучні.

ОЗОН – речовина, представлена трьохатомною молекулою кисню О₃, що характеризується хімічною активністю і токсичністю.

ОЗОНОСФЕРА(озоновий екран) - шар атмосфери, що відрізняється підвищеною концентрацією озону і поглинає ультрафіолетове випромінювання, згубне для організмів. Найбільша щільність озоносфери на висоті 20-25 кілометрів.

ОЗОНУВАННЯ - обробка води та/або повітря озоном для знищення мікроорганізмів і усунення неприємних запахів. Озонування є більш прогресивним (але й більш дорогим) способом знезараження води.

ОЙКУМЕНА - частина земної поверхні, що заселена та використовується людьми.

ОКИСНО-ВІДНОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ - співвідношення окислених і відновлених форм хімічних елементів у тому чи іншому середовищі (ґрунті, водному розчині, біологічному матеріалі). ОВП характеризує ступінь окислення компонентів середовища і виражається зазвичай у мілівольтах (мВ).

ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ - продукти радіоактивного розпаду, які випадають на Землю у вигляді пилу або з дощем (снігом).

ОПОРНИЙ ПОСТ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ЗАБРУДНЕННЯМ АТМОСФЕРИ - стаціонарний пост спостережень за забрудненням атмосфери, дані спостережень якого використовуються для оцінки річних і багаторічних рівнів забруднення атмосфери.

ОПТИМІЗАЦІЯ ГЕОЕКОСИСТЕМИ – встановлення оптимального режиму природокористування, який би виключав перевищення гранично допустимого антропогенного навантаження (ГДАН) на певну екосистему з урахуванням закономірностей внутрішнього речовинно-енергетичного обміну та визначенням головних факторів, які забезпечують її динамічну рівновагу – гомеостаз.

ОПУСТЕЛЮВАННЯ - розширення площі пустель за рахунок суміжних територій; пониження природно-ресурсного потенціалу територій нижче умовного (допустимого) рівня, який проявляється в деградації рослинного покриву; погіршення біологічної продуктивності земель, може призвести до виникнення умов, аналогічних утворенню пустель. О. відбувається в результаті як природних причин (див. Аридизація), так і в результаті антропогенних впливів на природу (знищення в суміжних з пустелями регіонах деревної рослинності, знищення трав'янистої рослинності, наприклад, у результаті надмірного випасання худоби).

Опустелювання відбувається в 75 % випадків внаслідок антропогенних причин, в 25 %— природних.

ОРІЄНТОВНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН (ОДК) - гігієнічний норматив (тимчасовий), аналогічний ГДК, визначенний розрахунковим способом.

ОСОБЛИВО ОХОРОННІ ПРИРОДНІ ТЕРІТОРІЇ - ділянки землі, водної поверхні і повітряного простору над ними, де розташовані природні комплекси та об'єкти, які мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, вилучені рішенням органів державної влади повністю або частково з господарського використання і для яких встановлено режим особливої охорони.

ОХОРОНА ПРИРОДИ - система науково-обгрунтованих заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, громадських та інших), спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу ландшафтів, що забезпечує збереження і відновлення природних багатств, попереджає прямий і непрямий шкідливий вплив результатів діяльності суспільства на природу і здоров'я людини.

ОХОРОННА ПРИРОДНА ТЕРИТОРІЯ - простір (акваторія, територія), в межах якого забезпечується його охорона від господарської діяльності і підтримка природного стану для збереження економічної рівноваги. Режим охорони може бути заповідним, рекомендованим і комбінованим.

ОЦІНКА ВПЛИВУ ЗАПЛАНОВАНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - процес, що сприяє прийняттю екологічно орієнтованого управлінського рішення про реалізацію запланованої господарської та іншої діяльності за допомогою визначення можливих несприятливих впливів, оцінки екологічних наслідків, врахування громадської думки, розробки заходів щодо зменшення запобіганню впливів.

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ - це визначення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної, інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

ОЧИСНІ СПОРУДИ - спеціальні інженерні конструкції, призначені для проведення послідовного очищення стічних вод від забруднюючих речовин.

ОЧИЩЕННЯ – видалення з елементів природного середовища (води, повітря) забруднюючих речовин. Розрізняють очищення механічне – видалення зважених у повітрі або рідині речовин за допомогою механічних приладів (піщаних, гравійних фільтрів); фізико-хімічне – хлорування, озонування, коагуляція з осадженням, адсорбція; біологічне – знешкодження відходів за допомогою біологічних об’єктів (зарості водних рослин, активний іл, деревинна тирса).

ОЧИЩЕННЯ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ - усунення з газоповітряної суміші домішок антропогенного походження, які не містяться в атмосферному повітрі, з використанням фізико-хімічних процесів (адсорбція, спалювання, пиловловлювання).

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД - усунення зі стічних вод організмів, зважених і розчинених речовин, що роблять несприятливий вплив на здоров'я людини і природу з використанням різних технічних методів і засобів. Розрізняють механічне, фізико-хімічне, хімічне та біологічне очищення стічних вод. Зазначені методи застосовуються в локальних, загальнозаводських, районних або міських системах очищення стічних вод.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД БІОЛОГІЧНЕ - видалення розчинних органічних домішок за допомогою мікроорганізмів активного мулу, що розкладають ці речовини до неорганічних сполук. На практиці широко поширені аеробні процеси, що протікають у природних умовах (на полях зрошення, полях фільтрації) і штучних спорудах (в аеротенках, на біофільтрах). Утворений надлишок активного мулу переробляється анаеробними методами (в метатенках) або компостуванням.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД МЕХАНІЧНЕ- видалення твердих, легко осаджених і спливаючих нерозчинних домішок методами фільтрації (видалення більш великих часток), відстоювання (видалення більш дрібних частинок). Для цієї мети використовуються сита, грати, відстійники та ін.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ФІЗИКО-ХІМІЧНЕ - видалення з води суспензій та емульгованих домішок, а також розчинених речовин. До цих методів належать коагуляція, флотація, адсорбція, кристалізація та ін.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ХІМІЧНЕ- видалення з води розчинних домішок за допомогою хімічних реагентів, що вступають в хімічні реакції з шкідливими домішками і переводять їх в менш агресивні сполуки. Найпоширенішим методом є нейтралізація кислих або лужних стічних вод.

П

ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ – окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення та повинні зберігатися в природному стані. На території П.п. забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації їх первісного стану. До П.п. відносяться природні комплекси, а також об'єкти природного і штучного походження, рідкісні або визначні об'єкти живої та неживої природи, виділені під охорону на невеликій за розмірами території.

ПАРАГЕНЕТИЧНИЙ ЛАНДШАФТ[від гр. para - біля, що знаходиться поруч і лат. genesis - народження] - система просторово суміжних регіональних або типологічних комплексів, пов'язаних спільністю свого походження. До парагенетичних відносять ландшафти геохімічні.

ПАРАЗИТИЗМ (грецьк. Parasitos – нахлібник, дармоїд) – міжвидові взаємини; одна з форм симбіозу, при якому один вид (паразит) використовує інший (хазяїна) в якості середовища життя та джерела їжі. П. виник у процесі тісного контакту різних видів організмів на основі харчових та просторових зв’язків; зустрічається на всії рівнях організації живої матерії, починаючи з вірусів і бактерій і закінчуючи вищими рослинами та ссавцями. Розрізняють П. облігатний та факультативний; постійний (паразити проводять на хазяїні більшу частину життя (кліщі, блохи, воші та ін.) та тимчасовий (паразити нападають на хазяїна лише для живлення: комари, сліпні). Розрізняють також ектопаразитів (живуть на поверхні тіла хазяїна) та ендопаразитів (живуть у клітинах, тканинах, порожнинах). Для паразитів характерне спрощення організації, редукція органів (у паразитичних червів редуковані органи травлення; у рослин-паразитів зменшена кількість хлорофілоносної тканини, зникають деякі органи (повіліка). Паразити здатні використовувати хазяїна для відкладання яєць та викормлювання потомства. Наприклад, самка комахи афелінуса відкладає яйце у тіло попелиці, де утворена личинка живиться внутрішнім вмістом, вбиваючи хазяїна. Гніздовий П. спостерігається у зозулі.

ПАРАКЛІМАКС [від гр. para - біля, що знаходиться поруч і клімакс] - нове стійка спільнота, що виникла в результаті зовнішніх руйнівних впливів (дигресія) на природну клімаксову спільноту (наприклад, спільноту, що постійно знаходиться під впливом випасання худоби на місці зведеного лісу).

ПАРАМЕТРИ ЕКОСИСТЕМИ - показники, що відображають функціональні та консервативні властивості екосистеми: біологічна продуктивність, інтенсивність кругообігу, різноманітність та інші.

ПАРАМЕТРИ СТАНУ ЕКОСИСТЕМ - найбільш загальні (інтегральні) інформативні показники функціонування екосистеми, що дозволяють оцінити її стан, ступінь відхилення від норми.

ПАРНИКОВИЙ ЕФЕКТ - поступове потепління клімату на планеті в результаті накопичення в атмосфері антропогенного вуглекислого та інших газів (метану, фтор-і хлорвуглеводнів), які аналогічно покриттю теплиці або закритому склу автомобіля пропускають сонячні промені, але перешкоджають інфрачервоному (тепловому) випромінюванню з поверхні Землі.

ПАРЦЕЛА- структурна частина горизонтального розчленування біоценозу, що відрізняються складом, структурою, властивостями компонентів, специфікою їх зв’язків та матеріально-енергетичного обміну. Парцелярні, тобто елементарні, групування виділяються не тільки у популяціях рослин, але й у популяціях тварин (на відміну від синузії та ярусу).

ПАСПОРТ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ - документ, що засвідчує приналежність відходів до відходів відповідного виду та класу небезпеки, що містить відомості про їх склад.

ПЕЛАГІАЛЬ – екологічна область гідросфери, зона життя у товщі поверхневих вод.

ПЕРВИННІ ДОМІШКИ В АТМОСФЕРІ- домішки в атмосфері, які зберегли за розглянутий інтервал часу свої фізичні і хімічні властивості.

ПЕРЕБУДОВА ЛАНДШАФТУ ДОКОРІННА - необоротна зміна ландшафту, яка призводить до повної зміни його структури і властивостей (інваріанта) і тим самим до переходу в якісно нове утворення. П.л.к. може бути результатом цілеспрямованої діяльності людини, антропогенної деградації, стихійних природних процесів.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛАНДШАФТУ – це система заходів, спрямованих на переведення ландшафту в стан, що забезпечує виконання нових соціально-економічних функцій або істотне підвищення ефективності їх виконання. П.л. відрізняється більшою глибиною зміни ландшафту в порівнянні зі звичайним антропогенним впливом і часто супроводжується появою антропогенних елементів в ландшафті (поля, сади, будівлі, дороги, виробничі конструкції) і надалі перетворенням його в техногеосистему. Проводячи П.л., бажано забезпечувати збереження його структури в рамках інваріанта і здатність до відтворення ресурсів і умов середовища.

ПЕРИФІТОН(обростання) – поселення водних організмів на скелях і камінні, підводних частинах суден, усередині водозабірних труб, на підводних кабелях і т.ін. Бактерії першими поселяються на територіях, які ще не обросли. Далі при обростанні переважають гідробіонти: водорості, вусоногі ракоподібні, двостулкові молюски, черви, губки. П. сприяє корозії металевих та бетонних підводних споруд, зменшує швидкість суден. Екологічне значення П. полягає в тому, що ці організми створюють сприятливі умови для вільноплаваючих видів (прикриття, місця для відкладання ікри тощо). Заходи боротьби з П.: регулярне механічне очищення підводних поверхонь; промивання водоводів гарячою водою або розчинами хімічних речовин, отруйних для організмів; обробка поверхні отруйними фарбами.

ПЕРІОД ДЕГРАДАЦІЇ ГРУНТІВ - гіпотетичний час, за який ґрунт пройде шлях від недеградованного стану до дуже сильної деградації (зниження продуктивності до 75%), з урахуванням показника деградації ґрунту.

ПЕРІОД КРУГООБІГУ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ - час в екосистемі або системі “грунт-рослина”, за який рослини виділяють в атмосферу та ґрунт таку ж саму кількість хімічного елемента, який міститься в них. П.к. служить показником інтенсивності біогенного кругообігу хімічного елементу.

Див. КРУГООБІГ РЕЧОВИН.

ПЕРІОД НАПІВВИВЕДЕННЯ - час, за який організм виділить половину (шкідливої) речовини (хімічного елемента), що міститься в ньому.

ПЕРТУРБАЦІЇ у біогеоценозі [від лат. perturbatio - розлад] - негативні зміни в біогеоценозі, спричинені, наприклад, масовим розмноженням одного виду.

ПЕРЦЕНТИЛЬ[англ. percentile] - частка площі екосистем (в %), яка не буде захищена від впливу певного несприятливого фактора при прийнятій для розрахунків величині екологічного нормативу (критичного навантаження, критичного рівня тощо). Термін широко використовується у міжнародній практиці при розрахунках ступеню захищеності екосистем (зокрема в рамках Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані). Наприклад, 5% -на мапа означає, що наведена на ній інформація забезпечує захист 95% території екосистем.

ПЕСТИЦИД - хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин від збудників хвороб (фунгіцид), від шкідників (інсектицид), від бурянів (гербіцид). Їх використання негативно впливає на геосистеми будь-якого рівня і на здоров'я людини.

ПИЛ АТМОСФЕРНИЙ- сукупність завислих в повітрі дрібних твердих часток, здатних в безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрення гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висоті до 500 метрів.

ПИТНА ВОДА - вода після підготовки або в природному стані, що відповідає встановленим санітарним нормам у пато-фізіологічному, епідеміологічному, токсикологічному відношенні та естетичним вимогам і призначена для питних і побутових потреб населення і (або) виробництва харчової продукції.

Придатною для питного водопостачання вважається вода, сухий залишок якої не перевищує 1 г/л, загальна жорсткість не більше 40%, вміст кишкових паличок – менше 1000 колоній, смак і запах – 2 бали. Вода, яка не відповідає цим вимогам, відноситься до технічної води.

Див. ВОДА ТЕХНІЧНА.

ПІДЗЕМНІ ВОДИ - води, в тому числі мінеральні, що знаходяться в підземних водних об'єктах (Водний кодекс України).

ПІДЗЕМНІ ВОДНІ ОБ’ЄКТИ - зосередження вод в надрах, має межі, обсяг і риси водного режиму.

ПІДТОПЛЕННЯ – 1) підйом рівня грунтових вод, спричинений підвищенням горизонту води у річках, водосховищах; 2) затоплення водою ділянки дороги, транспортних тунелів, частини територій внаслідок: атмосферних опадів; сніготанення; неякістю покладеного асфальтобетонного покриття доріг, тротуарів, скидання або витоку води з інженерних систем і комунікацій; несправності або порушення правил обслуговування водоприймальних пристроїв і споруд поверхневого водовідведення. Підтопленою вважається територія площею понад 2 квадратних метрів при шарі поверхневої води глибиною більше 3 сантиметрів.

ПІДХІД «ДОЗА-ЕФЕКТ» - встановлення взаємозв'язку між ступенем впливу на екосистему (дозою) (наприклад, забрудненням) і результативним ефектом. Аналіз залежності "доза-ефект" дає можливість визначити межі стійкості екосистеми, а також оцінити можливі екологічні збитки від антропогенного впливу.

ПІДХІДЕКОЛОГІЧНИЙ - загальнонауковий підхід, що орієнтується в першу чергу на дослідження і відображення відносин і взаємодій організмів і в окремому випадку людини з навколишнім середовищем.

ПІДХІДМЕРОЛОГІЧНИЙ [від гр. meros - частина і logos - слово, вчення] - вивчення властивостей основних частин системи з подальшим узагальненням результатів та їх екстраполяцією на систему в цілому.

ПІДХІДСИСТЕМНИЙ - загальнонауковий підхід, спрямований на пізнання механізму інтеграції систем як цілісних утворень - єдностей, що складаються з взаємозалежних і взаємодіючих, нерідко різнорідних елементів. При цьому враховується, що кожна система виступає як елемент вищої системи. Впровадження системних ідей сприяло інтенсивному розвитку класифікації природних об'єктів, моделювання та застосування математичних методів в природоохоронних дослідженнях.

ПІДХІДХОЛЕСТИЧНИЙ [англ. holism від гр. holos - цілий, весь] - оцінка властивостей системи в цілому з подальшим вивченням (у разі необхідності) її частин.

ПЛАКОР [від гр. plakos - площина, рівнина] - плоский або малонахилений вперед вододільний простір. П. характеризується глибоким заляганням грунтових вод, відсутністю значного змиву або акумуляції, внаслідок чого рослинний і грунтовий покриви найбільш повно відповідають ландшафтам даної зони (наприклад, злаково-різнотравні спільноти на чорноземах в степовій зоні).

ПЛАНКТОН – група не скелетних гідробіонтів, зважених у товщі води. До цієї групи відносяться: фітопланктон (одноклітинні водорості), зоопланктон (найпростіші), медузи, сифонофори, гребневики, молюски, крилоногі, рачки, личинки, ікра та мальки риб.

ПЛАСТИЧНІСТЬ ЛАНДШАФТУ [від гр. plastikos - придатний для ліплення, податливий] - здатність ландшафту змінюватися, але зберігати при цьому основні характеристики, незважаючи на вплив зовнішніх факторів. П. л. - одна з властивостей, що забезпечує його стійкість.

ПЛАТА ЗА ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА - грошове покриття підприємством соціально-економічної шкоди, завданої оточуючому середовищу та здоров’ю людей. Принцип “забруднювач платить” широко застосовується у світі. Платежі за забруднення навколишнього середовища скеровуються до республіканського (10%), обласних (20%), міських, селищних, сільських (70%) позабюджетних фондів.

ПЛАТА ЗА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ - грошове відшкодування природокористувачем суспільних витрат на пошук, збереження, відновлення, вилучення і транспортування природного ресурсу. Платежі за природокористування скеровуються до республіканського (50%) та місцевого (50%) бюджетів. Платежі за використання природних ресурсів у межах встановлених лімітів відносяться до витрат виробництва. Такі ліміти встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України у випадках забруднення природних ресурсів республіканського значення або території інших держав.

ПОБУТОВІ СТОКИ - рідкі відходи комунального господарства.

Чиста вода, яку споживає міський житель (у середньому 300-400 літрів протягом доби), повертається в середовище в сильно забрудненому стані. П.С. становлять половину обсягу скидання всіх стічних вод.

З кожним роком в П.С., крім фекалій та іншої органіки, від якої їх порівняно просто очистити біологічним шляхом в очисних спорудах, збільшується вміст небезпечних хімічних забруднювачів. Серед них нафтопродукти, зважені речовини, хлориди, сульфати, нітрити, нітрати, амонійний азот, СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини, наприклад, пральні порошки), феноли, залізо, мідь, цинк, нікель, хром, свинець, кобальт, алюміній, кадмій.

Переробка П.С. відноситься до числа важких проблем урбоекології. Використання міських стоків на полях зрошення, які давали міським жителям овочі та тваринницьку продукцію (при вирощуванні багаторічних трав), сьогодні практично неможливо через їхню забрудненість важкими металами та іншими токсичними речовинами. Непридатні для добрив і шлами (сухий залишок, що утворюється в результаті очищення П.С.). У результаті П.С. перетворюються в важко перероблювані тверді відходи.

Див. ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

ПОБУТОВІ ФІЛЬТРИ (для питної води, П.Ф.) – спеціальні пристрої, що очищають воду від забруднювачів: органічних речовин (фенолів, нафтопродуктів), важких металів, а також зменшують жорсткість води.

Розрізняють три групи П.Ф.

До першої групи відносяться фільтри-насадки, які приєднуються до водопровідного крану («Кристал», «Мавка», «Гейзер», «Джерельце», «Русалка» та ін.) У цих П.Ф. використовуються різні адсорбенти, в першу чергу активоване вугілля, а також різні іонообмінні смоли.

До другої групи належать більш складні П.Ф., які очищають воду з використанням електрохімічної обробки («Смарагд», «Лідер», «Оазис» тощо).

До третьої групи відносяться ПФ. наливного, або «кувшинного», типу («Бар'єр», «Брита»). У них також використовуються адсорбенти.

Кожен П.Ф. має свій ресурс роботи, зазначений в паспорті, що його супроводжує (кількість літрів води, яке може бути очищене). Після вичерпання ресурсу П.Ф. слід замінити на новий. Регенерація адсорбентів в П.Ф. можлива тільки в заводських умовах.