КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 618

Торгівля - це галузь господарства, яка виконує функції обігу товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у сферу споживання), тобто торгівля - це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів. Або, іншими словами, торгівля - це комерція. Проте ці два поняття не тотожні, вони мають відмінності.

Як відомо, торгівля - атрибут будь-якого суспільства Вона існує в усіх економічних формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є.

Предметом торговельної справи є:

- сукупність відносин, що виникають в процесі просування товарів від виробників до споживачів, між суб’єктами ринку;

- вся сукупність економічних законів розвитку у сфері обігу, що виникають в умовах обмеженості ресурсів та конкуренції за їх використання;

- сутність, закономірності та принципи функціонування механізму торгівлі, який здійснюється виходячи з потреб людей.

Торговельна діяльність в Україні на сьогодні є однією з найпоширеніших форм підприємництва. У статутних документах будь-якого підприємства як вид підприємницької діяльності найчастіше зазначається торгівля.

Для того щоб з’ясувати, що означають поняття торговельної діяльності, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі та інші терміни, пов’язані з торговельною діяльністю, слід звернутися до законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 263 Господарського кодексу господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Іншими словами торгова діяльність — це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

У Господарському Кодексі також наведено форми господарсько-торговельної діяльності, які можуть здійснювати суб’єкти господарювання:

ü матеріально-технічне постачання і збут;

ü енергопостачання; заготівля;

ü оптова торгівля;

ü роздрібна торгівля і громадське харчування;

ü продаж і передача в оренду засобів виробництва;

ü комерційне посередництво в здійсненні торговельної діяльності;

ü інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Торгова діяльність повинна здійснюватись із дотриманням встановлених вимог, зокрема:

- забезпечення прав споживачів;

- наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів, тощо;

- дотримання санітарних вимог;

- наявність контрольних вагів та інших засобів вимірювальної техніки;

- дотримання термінів зберігання товарів;

- дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами МЗЕЗторгу;

- при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.

Згідно з Цивільному кодексу за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (п. 2 цієї статті Кодексу).

Оптова торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг (пп. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004). Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Згідно Цивільному кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Крім того, відповідно до п. 3 ст. 265 Господарського кодексу сторонами договору поставки можуть бути тільки суб’єкти господарської діяльності, а саме:

- господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Для оптової торгівлі головною відмінною особливістю є категорія покупців – це суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні та юридичні особи, їх філії (відокремлені підрозділи). Але при цьому не може бути оптовою торгівлею продаж товару суб’єкту господарської діяльності на стандартних умовах продажу всім роздрібним покупцям, тобто на умовах публічного договору. Згідно з п. 1 ст. 633 Цивільного кодексу публічним є договір, у якому одна сторона – підприємець бере на себе обов’язок здійснити продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, готельне, медичне, банківське обслуговування тощо). А також у тому випадку, якщо далі такий товар буде ним перепродано або використано у його господарській діяльності. Тобто якщо підприємство через підзвітну особу придбало в роздрібній торговельній мережі лампочки освітлення або канцелярські товари для офісу, така господарська операція не належить до оптової торгівлі.

Реалізація товару особі, яка не є суб’єктом підприємництва, на стандартних умовах продажу вважається роздрібною торгівлею незалежно від кількості проданого товару і його призначення, оскільки продаж здійснено на умовах публічного договору. Але якщо з такою особою укладено договір купівлі-продажу, у тому числі з відстроченням платежу, такий продаж розглядається як оптовий.

Відповідно до п. 7 постанови № 833 торговельними об’єктами є:

у сфері оптової торгівлі:

ü склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);

ü магазин-склад;

у сфері роздрібної торгівлі:

ü магазин, який може бути: продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією), універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом), з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);

ü павільйон;

ü кіоск, ятка;

ü палатка, намет;

ü лоток, рундук;

ü склад товарний;

ü крамниця-склад, магазин-склад.

Відповідно до Податкового Кодексу під пунктами продажу товарів розуміють:

ü магазин, іншу торговельну точку, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

ü кіоск, палатку, іншу малу архітектурну форму, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

ü автомагазин, розвозку, інший вид пересувної торговельної мережі;

ü лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання — фізичним особам і розташовані у межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;

ü стаціонарну, малогабаритну і пересувну автозаправну станцію, заправний пункт, що здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим і стиснутим газом;

ü фабрику-кухню, фабрику-заготівельню, їдальню, ресторан, кафе, закусочну, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

ü оптову базу, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

У суб’єктів господарювання часто виникають запитання: з якої кількості, з якої партії товару (товарів) розпочинається оптова торгівля? Щоб відповісти на нього, слід звернутися до ДСТУ 3993—2000, відповідно до якого партія товару – це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Тобто які-небудь кількісні критерії у цьому випадку відсутні.