Міжнародна система інтелектуальної власності

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 634

Транспорт - це сфера матеріального виробництва, продукцією якої є переміщення пасажирів і вантажів. Без транспорту неможливий закінчений процес виробництва.

Державне регулювання в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту та зв'язку України, місцеві ради та інші уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Ринок транспортних послуг знаходиться у стані формування. На транспортному ринку взаємодіють два суб’єкти: транспортна система (усі види транспорту) та покупці транспортних послуг (підприємства, організації та установи, приватні клієнти).

Єдину транспортну систему України утворюють транспорт загального користування, промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.

Особливості діяльності щодо надання транспортних послуг зводяться до таких положень:

- послуги не можуть існувати поза процесом їхнього надання (вони не можуть ннакопичуватися);

- продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці;

- послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретному місці чи напрямі, що істотно обмежує можливість їхніх замін на ринку послуг;

- послуги транспорту належать до послуг, що завершують процес матеріального вироництва.

Транспортні послуги можна класифікувати за декількома ознаками:

1. За ознакою взаємозв’язку з основною діяльністю підприємства:

· Перевізні, тобто містять в тому чи іншому вигляді елемент перевезення;

· Неперевізні.

2.За видом споживача, якому надається послуга:

· Зовнішні, надання нетранспортним підприємствам і організаціям;

· Внутрішні, надання іншим підприємствам і організаціям транспорту.

3. За характером діяльності, пов’язнаної з наданням певної послуги:

· Технологічні;

· Комерційні;

· Інформаційні тощо.

5. За способом здійснення:

· залізничний;

· автомобільний;

· річковий;

· морський;

· повітряний;

· трубопровідний.

Залізничний транспорт - універсальний вид транспорту для масових перевезень вантажів та пасажирів.

Залізничний транспорт має такі переваги:

• чіткість та регулярність руху поїздів по єдиному для всіх залізничних доріг країни графіку, незалежно від часу доби і року, а також кліматичних умов.

• універсальність, найбільш пристосований до перевезень масових вантажів у великому обсязі і на будь-які відстані і не має конкурентів серед інших видів транспорту, крім трубопровідного;

• можливість спорудження на будь-якій суші;

• зв'язок з більшістю промислових і сільськогосподарських підприємств, що мають під'їзні колії;

• як правило, маршрут руху вантажів коротший, ніж на річковому і морському транспорті;

• висока провізна спроможність, надійність і регулярність перевезень, незалежно від кліматичних умов, пори року і часу доби;

• порівняно невисока собівартість перевезень вантажів і пасажирів (за енергетичними і екологічними показниками випереджає авіаційний і автомобільний транспорт);

• вища швидкість доставки вантажів;

• велика маневреність у використанні рухомого складу і висока безпека руху.

Разом з тим будування залізниць вимагає великих капіталовкладень і витрат металу - понад 160 т на 1 км колії.

Зазначені переваги і недоліки залізничного транспорту поширюються на його різновиди - спеціалізовані системи - метрополітен (залізниці з підземними, наземними і надземними лініями); міські залізниці: трамвай, швидкісний трамвай (метротрам). Перспективним напрямом розвитку залізничного транспорту є швидкісні магістралі, а також високошвидкісний наземний транспорт, на лініях якого здійснюється рух зі швидкістю понад 200 км/год. Це залізниці другого покоління, що конкурують за швидкостями з повітряним транспортом.

До складу залізничного транспорту входять підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його діяльність і розвиток.

Пасажирів, багаж, вантажобагаж перевозять залізничним транспортом загального користування на договірних засадах. Для цього використовують спеціалізований рухомий склад, організовуючи його роботу за графіком і в спеціальному режимі руху. Залізничний склад переважно об'єднує 12-20 пасажирських вагонів, 2-3 вагони-ресторани, іноді - вагон-клуб.

Транспортні залізничні підприємства крім основного виду діяльності – здійснення перевезень, можуть виконувати підсобно-допоміжні види діяльності: виготовляти запасні частини, окремі види обладнання, транспортно-експедиційні операції, виконувати будівельно-монтажні та інші види ремонтних робіт. Розвиток допоміжної діяльності дозволяє транспортним залізничним підприємствам отримувати додаткові доходи.

Автомобільний транспорт - основний вид транспорту при виконанні міських та внутрішньорайонних перевезень вантажів на короткі відстані.

Цей вид транспорту об'єднують підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. Автомобільний транспорт найдоступніший, високоманевровий, мобільний, забезпечує порівняно високу швидкість перевезень на невеликі та середні (до 200 км) відстані.

Більшість послуг автомобільного транспорту належить автобусним перевезенням пасажирів і вантажів (міські, приміські, міжнародні, туристичні, на замовлення, експресні, маршрутні, таксомоторні), а також вантажопасажирським і таксомоторним перевезенням пасажирів і багажу.

Автомобільні перевезення здійснюються транспортом загального користування, відомчим, транспортом підприємницьких організацій.

Відповідно до міжнародної класифікації автобуси сертифікують за категоріями (кількістю зірок).

Обов'язковою умовою для транспортних засобів, які використовуються з метою пасажирських перевезень, є відгородження робочого місця водія від салону. Водій повинен бути в фірмовому одязі, мати посвідчення водія відповідної категорії, ліцензію, кредитно-бензинову картку або талони для заправок, дорожній лист, атлас автомобільних шляхів, план-схему маршруту та іншу документацію.

Автомобільний транспорт має такі переваги:

• вища, ніж на залізничному, річковому і морському транспорті, швидкість доставки вантажів переважно на короткі відстані;

• велика маневреність, що дає можливість здійснити доставку вантажів від складу відправника до складу одержувача без перевантажувальних операцій з одного виду транспорту на інший, що підвищує якість перевезень;

• регулярність перевезень (при наявності удосконалених автомобільних шляхів);

• порівняно до залізничного транспорту менші капітальні вкладення в освоєння малого вантажопотоку на невеликі відстані.

Однак собівартість перевезень на автомобільному транспорті вища, ніж на інших видах.

Річковий транспорт - виконує значні обсяги перевезень вантажів і пасажирів є важливою галуззю економіки, найбільш ефективні перевезення - зерна, вугілля, залізної руди та інших нетермінових та сезонних вантажів.

До річкового транспорту належать підприємства, що здійснюють перевезення внутрішніми водами пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації, що забезпечують його роботу. Залежно від спеціалізації він здійснює масові перевезення пасажирів і багажу внутрішніми водними артеріями і морськими маршрутами. Цей вид повільний і менш регулярний.

Перевезення пасажирів внутрішніми водними артеріями забезпечує спеціалізований річковий транспорт (в окремих випадках - річка-море) комфортабельними теплоходами, що вміщують 250, 300, 400 пасажирів в одномісних, двомісних, трьох-чотирьохмісних і сімейних каютах. Теплоходи цього класу є комфортними: м'які вигідні меблі в каютах, кондиціонери, холодильники, міні-бари. Пасажири мають змогу користуватися послугами соляріїв, ресторанів, барів, саун, музичних салонів, відеокінозалів.

Річковий транспорт має такі переваги:

• велика провізна спроможність на глибоководних річках;

• порівняно невисока собівартість перевезень;

• менші питомі капітальні витрати і менша витрата металу.

Недоліки річкового транспорту - розбіжність напрямку ряду великих рік з основними вантажопотоками; нерегулярність перевезень; менша швидкість доставки вантажів; більший, ніж на інших видах транспорту, шлях руху.

Морський транспорт - займає важливе місце і є основним в зовнішньоторговельних зв'язках і виконує перевезення вантажів і пасажирів між портами країни (каботажні плавання).

Морський транспорт об'єднує підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу.

Морський транспорт має такі переваги:

• можливість масових міжконтинентальних перевезень вантажів зовнішньоторговельного обороту;

• нижча порівняно з усіма іншими видами транспорту собівартість перевезень на далекі відстані;

• вища, ніж на річковому транспорті, швидкість руху суден;

• порівняно з річковим і залізничним транспортом менші капітальні вкладення (при масових перевезеннях на далекі відстані);

• регулярність перевезень.

Разом з тим на морському транспорті не забезпечується ритмічна робота в окремі періоди (шторм, тумани тощо).

Повітряний транспорт - найбільш швидкісний, основна сфера призначення - перевезення пасажирів, термінових та цінних вантажів, пошти на великі відстані. Літаки та вертольоти використовуються і на невеликі відстані в районах недоступних для автомобільного транспорту.

Структуру авіаційного транспорту утворюють підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу.

Авіаційні перевезення пасажирів відбуваються на регулярній, сезонній та разовій основі.

Повітряний транспорт має такі переваги:

• можливість перевезень вантажів і пасажирів у всіх напрямках;

• менші капітальні вкладення, ніж на залізничному транспорті;

• велика швидкість доставки;

• коротші маршрути слідування.

Однак повітряний транспорт використовується переважно для перевезення пасажирів і термінових, цінних і швидкопсувних вантажів невеликими партіями на далекі відстані, а також вантажів у райони, що не мають наземного і водного транспорту.

Трубопровідний транспорт - порівняно новий і швидко розвивається, головним чином для переміщення нафти і газопродуктів, вугілля, руди, харчових продуктів.

Трубопровідний транспорт має такі переваги:

• можливість повсюдного прокладання трубопроводів;

• коротша відстань перекачування порівняно з транспортуванням річковими шляхами і залізницями;

• найнижча собівартість транспортування вантажів;

• повна герметизація процесу транспортування, що забезпечує збереження вантажів;

• автоматизація операцій транспортування вантажів;

• порівняно з іншими видами транспорту менші капіталовкладення і витрата металу.

До недоліків варто віднести те, що трубопроводами транспортується обмежена номенклатура видів вантажів (нафта, газ тощо).