Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юридичний словник. Правове регулювання– це здійснюване правовими засобами впорядкування суспільних відносин за допомогою закріплення прав і обов’язків їх учасників і




Правове регулювання– це здійснюване правовими засобами впорядкування суспільних відносин за допомогою закріплення прав і обов’язків їх учасників і забезпечення їх належного виконання.

Механізм правового регулювання– це функціонуюча як єдине ціле система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин.

Правові акти– це прийняті в офіційно-визнаній (здебільшого документальній) формі акти суб’єктів права, що мають юридичне значення.

Правова пільга– це правомірне полегшення становища суб’єкта, що виражається як у наданні додаткових прав (переваг), так і у звільненні від обов’язків.

Правові заохочення– це форма і міра юридичного схвалення заслуг суб’єкта права перед суспільством.

Правовий стимул (від лат. stimulus – загострена палиця, якою поганяли тварин) – це закріплене в юридичних нормах спонукання до правомірної поведінки.

Правове обмеження– це закріплена в юридичних нормах перешкода для неправомірної поведінки, що створює умови для задоволення інтересів суб’єктів права в нормальному функціонуванні суспільних інститутів.

Правова політика –це діяльність суб’єктів політичної системи, направлена на вдосконалення правової системи, підвищення ефективності механізму правового регулювання, побудову правової держави.

Тести для самоконтролю

1. Функціонуюча як єдине ціле система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин:

а) правове регулювання;

б) правова політика;

в) механізм правового регулювання;

г) правова пільга.

 

2. Тип правового регулювання:

а) дозвіл;

б) заборона;

в) загальнодозвільний;

г) застосування правових норм.

3. Спосіб правового регулювання, при якому суб'єкту конкретних суспільних відносин надається право на здійснення певних дій або на утримання від них, — це:

а) дозвіл;

б) заборона;

в) зобов’язання;

г) примус.

 

4. Закріплена у правових нормах обов'язковість поведінки суб'єкта за певних обставин — це:

а) дозвіл;

б) заборона;

в) зобов’язання;

г) примус.

5. Закріплена у правових нормах обов'язковість утримання від учинення певних дій — це:

а) дозвіл;

б) заборона;

в) зобов’язання;

г) примус.

 

6. Загально - дозвільний тип правового регулювання виражається формулою:

а) “дозволено все, що прямо не заборонено законом”

б) “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом”

в) „дозволено тільки те, що виражається у правах людини”

г) все вищевказане

 

7. Спеціально-дозвільний тип правового регулювання виражається формулою:

а) “дозволено все, що прямо не заборонено законом”;

б) “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом”;

в) “дозволено тільки те, що зазначається у правах людини”;

г) усе зазначене.

8. Процес впливу права на суспільну життєдіяльність, свідомість та поведінку людей – це:

а) правові засоби;

б) правове регулювання;

в) правовий вплив;

г) механізм правового регулювання.

9. Типами правового регулювання є:

а) кількісно невизначений;

б) загальнодозвільний;

в) нормативний;

г) централізований.

 

10. Співвідношення реальних результатів застосування закону з його метою (цілями) — це:

а) дія закону;

б) правове регулювання;

в) неправомірна поведінка;

г) ефективність правового регулювання.

Література:

1. Бідей О. Контроль і дозвіл як засоби реалізації правової політики // Право України. – 2007. - №.8.- С. 22 – 25.

2. Бідей О. Суб‘єкти правової політики в Україні // Право України. – 2007. - № 4.- С. 97 – 100.

3. Евдокимова Е.Г., Ромашов Р.А. Правовой режим законности: Теория и история //Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 261-271.

4. Исаков Н.В. О содержании термина «правовая политика» // Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 10-16.

5. Исаков Н.В., Малько А.В., Шопина О.В. Правовые акты: Общетеоретический аспект исследования //Правоведение. - 2002. - № 3 (242). - С. 16-28.

6. Корчевна Л. До критики поняття «механізм правового регулювання» // Право України. – 2003. – №1. – С.118-120.

7. Малько А.В. Льготная и поощрительная политика. – СПб.: Юридический пресс Пресс, 2004. – 231 с.

8. Малько А.В. Механизм правового регулирования: Лекция //Правоведение. -1996. - № 3 (214). - C. 54-62.

9. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. - 2-е изд., перераб. и доп., науч. - М.: Юристъ, 2003. - 250 с.

10. Малько А.В., Михайлов А.Е., Невважай И.Д. Правовая жизнь Философские и общетеоретические проблемы // Новая правовая мысль. - 2002. - № 1. - С. 4-12.

11. Муромцев Г.И. Правовая политика: вопросы методологии //Правоведение. - 2005 . - № 6. - С. 14-25.

12. Огородник А. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принципи законності в Україні // Право України. – 2008. - № 6. – С.14 – 19.

13. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с.

14. Шундиков К.В. Юридические средства реализации правовой политики // Правоведение. - 1997. - № 4. - С.149-150.

 

ТЕМА 27. ТИПОЛОГІЯ ПРАВОВИХ СИСТЕМ.

ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття правової системи. Національна правова система. Регіональна і міжнародна правова система. Правова мапа світу.

2. Критерії об’єднання і класифікація правових систем світу. Правова сім’я. Основні правові сім’ї.

3. Романо-германська правова сім’я.

4. Сім’я загального права (англо-американська).

5. Сім’я релігійного права та звичайного (традиційного) права.

6. Історичні і соціально-культурні витоки правової системи України.

7. Розвиток правової системи України на сучасному етапі. Ґенеза і перспективи правової системи України.

Методичні рекомендації

Починаючи розгляд питань із цієї теми, передусім, слід розкрити зміст понять “правова система”, “національна правова система”, “регіональна правова система”. Необхідно звернути особливу увагу на те, що наявність спільних або подібних ознак у різних правових системах дозволяє розподілити їх залежно від того чи іншого критерію на окремі групи – “правові сім’ї”. Головною метою цієї теми є ознайомлення з основними правовими сім’ями, що існують у сучасному світі, їх особливостями та тенденціями розвитку.

Історично в кожній країни діють свої правові звичаї, традиції, джерела права, юрисдикційні органи, сформувався особливий правовий менталітет, правова культура. З огляду на це, правова своєрідність країн дозволяє говорити про їх самобутність, специфіку і про те, що в кожній з них утворюється власна правова система як сукупність усіх правових явищ, наявних у конкретній країні світу. Водночас, є підстави говорити й про об’єднання тих чи інших правових систем в одну правову сім’ю, оскільки в них існують спільні, споріднені ознаки як елементи подібності.

Існує багато критеріїв класифікації національних правових систем різних держав. Серед них виділяються: спільність походження, спорідненість джерел, форм закріплення та вираження норм права, подібність принципів правового регулювання суспільних відносин, схожість правничої термінології, юридичних категорій і понять. Слід зазначити, що вітчизняна правова доктрина традиційно використовує для групування правових сімей національно-історичні, техніко-юридичні та конкретно-географічні критерії класифікації.

Практичні завдання

При вивченні теми необхідно виконати наступні завдання письмово в зошитах із самопідготовки.

1. Засвоїти визначення понять: правова система, національна правова система, регіональна правова система, правова сім’я. Необхідно повторити тему: “Джерела (форми права)”.

2. Дати відповіді на питання.

Чи можна вважати тотожними поняття “правова система” та “правова сім’я”.

Назвіть головні критерії виділення правових сімей, що існують у сучасному світі?

Користуючись знаннями з історії держави і права зарубіжних країн, охарактеризуйте основні етапи становлення та розвитку романо-германської правової сім’ї.

Користуючись знаннями з історії держави і права зарубіжних країн, охарактеризуйте основні етапи та особливості розвитку англо-американської правової сім’ї.

Що таке “право суддів” та “право справедливості”?

Розкрийте поняття “казуальне право”.

Які головні відмінності між англійським та американським загальним правом?

Що таке рецепція права і яку роль вона відіграла у становленні романо-германської правової сім’ї?

Як відомо, структура романо-германської правової сім’ї включає публічне і приватне право. Це є однією з особливостей романо-германської правової сім’ї. Спробуйте проаналізувати причини відсутності цієї ознаки серед особливих рис англо-американської правової сім’ї?

Спробуйте визначити сутність законів “шаріату” у процесі становлення мусульманської правової сім’ї.

Розкрийте зміст правової сім’ї традиційного права.

3. Скласти порівняльну таблицю характерних ознак основних правових сімей.

Критерії порівняння. Англо-американська правова сім’я Романо-германська правова сім’я Релігійна правова сім’я Традиційна правова сім’я
Географія поширення.        
Основне джерело.        
Структура права.        
Пануюча доктрина прав.а        
Суб’єкт правотворчості.        
Термінологія та спосіб викладення норм права.        
Тип юридичного процесу.        

4. Визначитиосновні напрямки розвитку правової системи України. Визначте основні проблеми, що супроводжують формування сучасної правової системи України.

5. З’ясувати місце України на правовій мапі світу. Відповідь обґрунтувати.






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 224. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.1 сек.) русская версия | украинская версия