ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

АФЕКТ – судово-психологічне поняття, що охоплює чергу юридично значущих емоційних реакцій та станів, що обмежують здатність обвинуваченого (підсудного) усвідомлювати оточуючу дійсність та свої дії, довільну вольову регуляцію своєї поведінки у момент скоєння діяння, що йому інкримінується.

АФЕКТИВНІ САМОГУБСТВА – рішення про суїцид приймається безпосередньо під впливом інтенсивних та значущих емоцій та є не обміркованим, а імпульсивним.

БЕЗПОМІЧНИЙ СТАН ПОТЕРПІЛОЇ У СПРАВІ ПРО ЗҐВАЛТУВАННЯ – психічний чи фізичний стан, у якому потерпіла не може розуміти характер та значення дій, що з нею кояться або чинити опір.

ВИДИ АФЕКТУ – фізіологічний, кумулятивний, патологічний.

ВИДИ СПЕ ЗА МІСЦЕМ ТА УМОВАМИ ПРОВЕДЕННЯ – амбулаторно стаціонарно (в експертній установі); в залі судового засідання.

ВИДИ СПЕ ЗА ПРЕДМЕТОМ ЕКСПЕРТИЗИ ДОСЛІДЖУВАНИХ – експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого та їхнього впливу на його поведінку під час здійснення дій, що йому інкримінують; експертиза неповнолітніх; експертиза особливостей емоційних станів; експертиза здатності потерпілої у справі про зґвалтування розуміти характер і значення чинених з нею дій або чинити опір.

ВИДИ СПЕ ЗА ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ПОЛОЖЕННЯМ ПІДЕКСПЕРТНИХ – експертиза обвинуваченого (підсудного); свідка; потерпілого; особи, що покінчила життя самогубством.

ВИСНОВОК СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ – письмовий документ, який передбачається процесуальним законодавством, у якому представлені висновки експерта (експертів), що проводив судово-психологічну експертизу; засади та умови її проведення; питання, які були поставлені перед експертом (експертами); процес експертного дослідження і експериментально-психологічні дані, які були встановлені експертом (експертами) під час дослідження та психологічного аналізу кримінальної справи та матеріалів, що до неї прикріплені.

ГУМАНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА – форма індивідуальної або колективної професійної діяльності спеціально підготовлених висококваліфікованих фахівців, що є різновидом наукового аналізу, який здійснюється на методологічних засадах гуманітарної експертизи.

ДОДАТКОВА СПЕ – експертиза, яка призначається у випадках недостатнього розуміння та повноти звіту основної експертизи. Може доручатися експерту-психологу, що проводив основну експертизу, або іншому експерту (експертам).

ДОПИТ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ПСИХОЛОГА – процесуальна дія, що проводиться слідчим (судом), під час якої експерт роз’яснює свій звіт, не проводячи дослідження.

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНІ ПРИГОДИ з позиції інженерної психології та ергономіки – особливі динамічні стани однієї з людино-технічних систем, а саме системи «людина – транспортний засіб – середовище руху».

ЕКСПЕРТ (лат. expertus – досвідчений, обізнаний) – компетентна особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, науковий чи практичний досвід, володіє спеціальними знаннями та залучається органами розслідування, судом для проведення експертизи.

ЕКСПЕРТИЗА – проведення спеціального дослідження, з метою вивчення певного питання (проблеми) для надання висновку.

ЕРГОНОМІКА(від грецького ergon – робота та nomos – закон) – наукова дисципліна, що вивчає людину в умовах її діяльності, що пов’язана з використанням машин.

ЕРГОНОМІЧНА ЕКСПЕРТИЗА – комплекс науково-технічних та організаційно-методичних заходів з оцінки виконання в проектних, передпроектних та робочих документах і в зразках СЛМ ергономічних вимог технічного завдання, нормативно-технічних документів, а також з розробки рекомендацій для усунення відхилень від цих вимог.

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ – збірне поняття, яке включає напрямки особистості, особливості мотиваційної, вольової, емоційної сфер, характеру, темпераменту, пізнавальної діяльності, стереотипи поведінки та емоційного реагування.

ІНЖЕНЕРНА ПСИХОЛОГІЯ– наукова дисципліна, що вивчає закономірності інформаційної взаємодії людини і техніки для проектування, створення та експлуатації СЛМ.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ПСИХОЛОГА – здатність (суб’єктивна можливість) особи, що розуміється в області психології, вирішувати питання, які поставлені судово-слідчими органами, що відносяться до предмету судово-психологічної експертизи. Визначається вищою психологічною освітою, спеціальною післядипломною підготовкою, досвідом роботи в області судово-психологічної експертизи.

КОМПЕТЕНЦІЯ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ПСИХОЛОГА – коло питань, які експерт-психолог повинен і може вирішувати на основі спеціальних психологічних знань.

КОМПЛЕКСНА СУДОВА ПСИХОЛОГО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА – дослідження, яке проводиться експертами на основі використання спеціальних знань в області психології та психіатрії у цілях дати звіт з приводу обставин, які мають значення для вірного вирішення кримінальної справи.

КРИМІНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психологічні механізми правопорушень та особистість правопорушників.

НЕМОЖЛИВІСТЬ ДАТИ ЗАКЛЮЧЕННЯ – констатується у випадках, коли питання, яке ставиться перед судовим експертом-психологом, не входить до його компетенції або матеріали кримінальної справи, що представлені на розгляд, недостатні для формулювання експертних висновків.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ПСИХОЛОГА –особливості психічної діяльності підекспертних осіб у юридично значущих ситуаціях.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ПСИХОЛОГА –закономірності та особливості протікання та структури психічних процесів, які мають юридичне значення і несуть особливі правові наслідки.

ПРИНЦИПИ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – законність, незалежність, повнота дослідження, об’єктивність.

ПРОГНОСТИЧНА ПСИХОЛОГІЧНА ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА – на основі психодіагностики вирішує питання передбачення, психопрогностики особливостей подальшої трудової діяльності підекспертного.

ПСИХОДІАГНОСТИКА У СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ –теорія і практика експертного психодіагностичного дослідження особливостей психічної діяльності підекспертних осіб, що мають юридичне значення.

ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА – це дослідження, яке здійснюється експертом на основі спеціальних знань в галузі психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

РАЦІОНАЛЬНІ САМОГУБСТВА – це обмірковані суїциди з довгим та поступовим формуванням рішення покінчити з собою, обмірковування способів самогубства, місця і часу скоєння свого задуму.

РЕТРОСПЕКТИВНА ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА – оцінює минулу навчальну або трудову діяльність підекспертного і встановлює зв’язок допущених ним помилкових дій, що призвели до різних форм зниження якості діяльності (шлюбу, травм, аварій), з властивостями особистості.

СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ – професійні знання та вміння в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, необхідні для вирішення питань, які виникають під час розслідування та розгляду у суді конкретних справ.

СУДОВА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає коло психологічних проблем, які стосуються судочинства.

СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА – дослідження, що проводиться експертом (експертами) на основі спеціальних знань в області психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для вірного розуміння кримінальної справи.

СПЕ АФЕКТУ У ОБВИНУВАЧЕНИХ – призначається для кваліфікації у обвинуваченого афекту. В задачу експерта входить встановлення фізіологічного афекту або іншого емоційного стану (збудження чи напруги), який суттєво вплинув на свідомість і поведінку обвинуваченого у момент скоєних дій, що йому інкримінується.

СПЕ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОБВИНУВАЧЕНОГО – призначається для вирішення питань, що стосуються визначення причин кримінальної відповідальності, та для індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання. В задачу експерта входить встановлення індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого за даними експериментального дослідження і аналізу матеріалів кримінальної справи, а також виявлення міри їх впливу на кримінальну поведінку у ситуації скоєння діянь, що інкримінуються обвинуваченому.

СПЕ ЗДАТНОСТІ НЕПОВНОЛІТНЬОГО ОБВИНУВАЧЕНОГО У ПОВНІЙ МІРІ УСВІДОМЛЮВАТИ ФАКТИЧНИЙ ХАРАКТЕР І СУСПІЛЬНУ НЕБЕЗПЕКУ СВОЇХ ДІЯНЬ АБО КЕРУВАТИ НИМИ – в задачу експерта-психолога входить діагностика у неповнолітнього обвинуваченого відставання у психічному розвитку, не пов’язаного з психічним розладом, та визначення міри його здатності усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.

СПЕ ЗДАТНОСТІ ПОТЕРПІЛОЇ У СПРАВІ ПРО ЗҐВАЛТУВАННЯ РОЗУМІТИ ХАРАКТЕР І ЗНАЧЕННЯ ДІЙ ВИННОГО АБО КОЇТИ ОПІР – призначається для визначення безпомічного стану потерпілої, який настав у наслідок її психічного стану.

СПЕ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ОСОБИ, ЩО ПОКІНЧИЛА ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ – призначається з метою визначення психічного стану підекспертної особи у період, що передував самогубству.

СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ-ПСИХОЛОГ – обізнана особа, що має спеціальні знання в області психології, якій слідчий (суд) у відповідності до законодавства призначив провести експертизу. Експертами-психологами можуть бути співробітники спеціалізованої експертної установи, а також співробітники іншої установи, що були призначені судово-слідчими органами для проведення судово-психологічної експертизи за конкретною справою.

ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА – це визначення придатності людини до праці.

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АФЕКТ – емоційна реакція, що характеризується раптовим виникненням, великою силою та короткочасним протіканням, яка супроводжується частковим звуженням свідомості, фрагментарністю сприйняття, зниженням вольового контролю та довільності дій.

ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психологічної науки, яка вивчає явища і закономірності психіки, що пов’язані з використанням правових норм та участю у правовій діяльності людини. Включає у себе кримінальну, судову та пенітенціарну психологію.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2т. М., 1982. Т. 1, 2.

2. Андреева Т. В. Психология современной семьи. Монография. – СПб.: Речь, 2005. – 4336 с.

3. Бандурка А. М., Бочарова C. П., Землянская Е. В. Юридическая психология. Монография. Изд. 2-е, доп. и пераб. – Харьков: Изд-во «Титул», 2006. – 750 с.

4. Банщикова Т. Н., Ветров Ю. П., Клушина Н. П. Профессиональная деятельность психолога в работе с педагогическим коллективом: Учебно-методическое пособие. / Под. Ред. Ветрова Ю.П. – М.: Книголюб. 2004. – 352 с.

5. Бедь В. В. Юридична психологія: навчальний посібник. Львів, «Новий світ – 2000», К.: «Каравела», 2001.

6. Бодров В. А. Психология профессиональной деятельности. Теоретические и прикладные проблемы. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2006, – 623 с.

7. Большая энциклопедия психологических тестов. – Изд-во Эксмо, 2006. – 416 с.

8. Братченко С. Л. Мир экспертизы – попытки определения координат Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под. ред. Г. В. Иванченко, Д. А. Леонтьев. – М. Смысл, 2006. – 454 с.

9. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. Н. Словарь-справочник по психологической диагностике. – Киев, 1989.

10. Грязін В. І., Гужевський В. К., Рощин О. І. Підготовка судових експертиз: Посібн. – К.: Школа, 2004. – 560 с.

11. Гурьева В. А. Подростковая судебная психиатрия. – М., 1996.

12. Землянская О. В. Особистість, як об’єкт судово-психологічної експертизи. – Харків: ХНУВС, 2004.

13. Зейгарник Б. В. Патопсихология. – М., 1985.

14. Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий. СПб. Питер. 2004 – 701 с.

15. Ильин Е. П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности. – СПб.: Питер, 2008. – 432 с.

16. Климов Е. А. Путь в профессию. – Л, 1974. – 190 с.

17. Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза. – Львов, 1987.

18. Коченов М. М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. – М., 1980.

19. Котик М. А. Психология и безопасность. – Таллинн, 1987.

20. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. – М., 1988.

21. Куликов Л. В. Психические состояния. – СПб., 1999.

22. Мамайчук И. И. Экспертиза личности. – СПб. Речь, 2002.

23. Методология инженерной психологии, психологии труда и управления / Под ред. Б. Ф. Ломова и В. Ф. Венды. – М., 1981. – 285 с.

24. Метелица Ю. Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. – М., 1990.

25. Морозова Н. Б., Шахова Б. З. Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза малолетних потерпевших. Методические рекомендации. – М., 1995.

26. Нагаев В. В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 333 с.

27. Основы психологии: Практикум / Ред.-сост. Л. Д. Столяренко, – Изд-е 6. Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 704 с.

28. Основы инженерной психологии: Учеб. для техн. ВУЗов / Б. А. Душков, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Рубахин и др. Под ред. Б. Ф. Ломова. – М.: Высш. шк. 1986. – 448 с.

29. Патопсихологическая диагностика / Блейхер В. М., Крук В. И. – К.: Здоров’я, 1986. – 280 с.

30. Платонов К. К. Вопросы психологии труда. – М., 1970.

31. Практикум по инженерной психологии и эргономике: Учеб. пособие для студентов ВУЗов / Под ред. Ю. К. Стрелкова. – М. 2003. – 400 с.

32. Психосоматические заболевания: Полный справочник. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 608 с.

33. Психология и работа / Д. Шульц, С. Шульц. – 8-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 560 с.

34. Рабочая книга практического психолога: Пособие для специалистов работающих с персоалом / под. ред. А. А. Бодалева, А.А. Деркача, Л. Г. Лаптева. – М.: Изд-во института психологии, 2001 – 640 с.

35. Рабочая книга практического психолога: Модель, алгоритм, технология эффективной профессиональной деятельности / Отв. ред. Л. Г. Лаптева – М.: Совершенство 1996. – 496 с.

36. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М., 1970.

37. Руководство по эргономическому обеспечению разработки техники. Ч. 1. – М., 1979. – 260 с.

38. Сафуанов Ф. С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: Гардарика, Смысл, 1998. – 192 с.

39. Сафуанов Ф. С. Гуманитарная экспертология: Актуальные проблемы и перспективы. / Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под. ред. Г. В. Иванченко, Д. А. Леонтьев. – М. Смысл, 2006. – 454 с.

40. Сегеда О. О. Методологічні та теоретичні засади судово-психологічної експертизи. Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2006. – вип. 17, 126 с.

41. Сидоров Б. В. Аффект. Его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань, 1978.

42. Ситковская О. Д. Судебно-психологическая экспертиза аффекта. Методическое пособие. – М., 1983.

43. Судебная психиатрия: Учебник / Под ред. проф. А. С. Дмитриева –, проф. Т. В. Клименко. – М.: Юристъ, 1998. – 408 с.

44. Суходольский Г. В. Инженерно-психологическая экспертиза дорожно-транспортных происшествий – Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2006. – 156 с.

45. Толочек В.А. Профессиональный отбор и психологические тесты. – М,: 2001. – 218 с.

46. Трофімов Ю. Л. Інженерна психологія: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.

47. Харитонова Е. В., Усачева В. В. Концепция и методы экспертизы и прогнозирование социально-политических кризисов (социальной напряженности) // Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под. ред. Г. В. Иванченко, Д. А. Леонтьев. – М.: Смысл, 2006. – 454 с.

48. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. В 2 т. – М.: Прогресс, 1986. – Т.1. – 408 с.; Т.2. – 398 с.

49. Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под. ред. Г. В Иванченко, Д. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2006. – 454 с.

50. Эйдемиллер Э. Г., Добряков И. В., Никольская И. М. Семейный диагноз и семейная психотарапия. Учебное пособие для медиков и психологов. – СПб.: Речь, 2005, 336 с.

 

Навчальне видання

 

 

Автори:

Сегеда Олександр Олександрович, Зінов’єва Ольга Олегівна, Криволапова Ольга Анатоліївна

 

Методика проведення психологічної експертизи

в різних галузях психології

Навчально-методичний посібник

 

 

Відповідальний за випуск Хомуленко Т.Б., доктор психологічних наук, професор

 

Комп’ютерна верстка:

Коректор:

 

 

Підписано до друку 25.11.2009. Формат Папір офісний.

Гарнітура Times New Roman. Друк офсетний. Ум. друк. арк.

Обл. – вид. арк. Зам. № Тираж прим.