VІІ. Тести контролю знань

1. Які права має експерт-психолог при вивченні матеріалів справи?

а) має право вивчати всі матеріали справи;

б) має право вивчати лише матеріали, встановлені законодавством;

в) не має права вивчати матеріали справи.

2. Хто може бути експертом при проведенні психологічної експертизи:

а) практикуючий психолог, який має значний досвід практичної роботи;

б) практикуючий психотерапевт;

в) психолог, що має певний досвід роботи та спеціальну підготовку.

3. Висновок психологічної експертизи повинен бути:

а) зрозумілим тільки психологу-спеціалісту;

б) доступним усім особам справи;

в) науково обґрунтованим.

4. Які нормативно-правові акти визначають проведення психологічної експертизи:

а) Конституція України;

б) Закон України «Про судову експертизу»;

в) Кримінальний кодекс;

г) всі відповіді вірні.

5. «Експерт» переводиться з латинської як:

а) психолог;

б) досвідчений;

в) спеціаліст;

г) всі відповіді вірні.

6. Професійні знання, необхідні для вирішення питань, які виникають під час розслідування та розгляду конкретних справ – це:

а) складові підготовки експерта;

б) спеціальні знання;

в) предмет психологічної експертизи.

7. Диктує експерту проведення дослідження і формулювання висновків на наукових засадах такий принцип експертної діяльності:

а) законності;

б) незалежності;

в) повноти досліджень;

г) об’єктивності.

8. Психолог в експертній діяльності виконує роль:

а) спеціаліста;

б) консультанта;

в) експерта;

г) всі відповіді вірні.

9. Чим регулюється діяльність психолога, який виступає в якості судового експерта:

а) судом;

б) законом;

в) підсудним.

10. Психолог не може брати на себе функції суду, повинен стримуватись від швидких суджень – це такий принцип діяльності експерта-психолога:

а) незалежність;

б) конфіденційність;

в) особистісний підхід;

г) професійна компетентність.

11. Експерт-психолог має право:

а) на вимогу органу дізнання та слідчого не давати роз’яснення щодо даного ним висновку;

б) не заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;

в) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.

12. Якщо у співрозмовника рука знаходиться в кишені, то він:

а) впевнений у собі;

б) демонструє владу;

в) виражає офіційність.

13. Методологічну основу психологічної експертизи складає:

а) системно-структурний аналіз;

б) теоретичні положення правової науки;

в) принцип справедливості;

г) всі відповіді вірні.

14. Малюнкові тести відносяться до таких психодіагностичних методів як:

а) аналіз продуктів спонтанної творчості;

б) проективні техніки;

в) об’єктивні тести.

15. З якою метою була розроблена методика ТОБОЛ:

а) для виявлення психосоматичних захворювань;

б) для визначення рівня самооцінки;

в) для оцінки особистісного реагування на хворобу.

16. Хто автор методики діагностики батьківського ставлення:

а) Волкова А. Н.;

б) Трапезніков Т.М;

в) Варга А. Я., Столін В. В.

17. Якщо у співрозмовника голова нахилена вбік, то він:

а) виражає інтерес;

б) заглиблений у думки;

в) підозрює у чомусь.

18. Формування у людини конкретної мотивації – це такий етап принципу рівневого аналізу поведінки і діяльності:

а) перший;

б) другий;

в) третій;

г) четвертий.

19. Принцип, який вимагає від експерта обов’язкового врахування впливу на психічну діяльність різних ситуаційних перемінних:

а) рівневий аналіз поведінки і діяльності;

б) взаємодія особистісних і ситуаційних факторів;

в) єдність свідомості і діяльності;

г) принцип розвитку.

20. У кримінальному праві свідомість характеризується як:

а) здатність до адекватного усвідомлення навколишньої дійсності і самосвідомості та до повноцінної довільної регуляції своїх дій;

б) здатність до впливу на психічну діяльність не тільки особистісних факторів, але й різних ситуаційних перемінних;

в) відображення у психіці людини ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, самої себе.

21. При судово-психологічній експертизі задачі дослідження визначаються:

а) судово-слідчими органами;

б) тільки експертом;

в) відповіді а та б.

22. Коли ведеться спостереження за підекспертним:

а) в екстремальних умовах;

б) тільки під час бесіди;

в) протягом проведення експертизи.

23. За якими підекспертними легше спостерігати:

а) за екстравертованими;

б) за інтравертованими;

в) не має значення.

24. При плануванніпсиходіагностичного дослідження експерт-психолог повинен обов’язково враховувати:

а) вікові і статеві особливості підекспертного;

б) процесуальне положення підекспертного;

в) відповіді а та б.

25. Якщо у співрозмовника відкриті руки долонями догори, то він:

а) зацікавлений;

б) відвертий;

в) бажає піти.

26. Абсолютним критерієм гуманітарної експертизи є

а) форма індивідуальної діяльності спеціально підготовлених фахівців;

б) співвідношення соціально-культурного і особистісного рівнів;

в) забезпечення можливості самовизначення – вільного відповідального вибору.

27. Обґрунтування реальності здійснення – це:

а) особливість гуманітарної експертизи;

б) функція гуманітарної експертизи;

в) головний аспект гуманітарної експертизи.

 

28. Одноособова експертиза:

а) різні галузі спеціальних знань представляють різні експерти;

б) проводиться одним експертом;

в) проводиться експертами одного фаху;

г) один експерт володіє знаннями з різної галузі.

29. Полісуб’єктна експертиза:

а) різні галузі спеціальних знань представляють різні експерти;

б) проводиться одним експертом;

в) проводиться експертами одного фаху;

г) один експерт володіє знаннями з різної галузі.

30. Методику PARI Е. Шеффер та Р. Белла найчастіше використовують в:

а) в гуманітарній експертизі;

б) в трудовій експертизі;

в) в посмертній експертизі;

г) експертизі сімейних проблем.

31. Якщо у співрозмовника перехрещені ноги і перехрещені руки, то він:

а) внутрішньо розслаблений;

б) у стані посиленого захисту;

в) виражає агресію.

32. Справи про виховання дітей після розлучення батьків – це справи:

а) трудової експертизи;

б) гуманітарної експертизи;

в) ергономічної експертизи;

г) експертизи сімейних проблем.

33. Психологічна трудова експертиза є розділом:

а) психології праці;

б) інженерної психології;

в) психології управління.

34. Які питання вирішує трудова експертиза:

а) чи може людина продовжувати працювати на посаді, яку займає;

б) як ефективніше розподілити функції між людиною та машиною;

в) на якій роботі дану людину краще використовувати;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді а та в.

35. Хто займається трудовою експертизою:

а) тільки інженери;

б) тільки психологи;

в) лікарі, психологи, відділи кадрів;

г) тільки лікарсько-трудові експертні комісії (ЛТЕК).

36. Осіб, які за якихось причин опинились нездатними до виконуваного ними виду праці, необхідно:

а) відсувати від роботи для відпочинку та лікування;

б) звільняти;

в) переводити на іншу, більш посильну їм роботу;

г) відповіді а та в.

37. Лікарсько-трудова експертиза вирішує свої завдання за допомогою:

а) визначення здібностей людини до тієї або іншої діяльності;

б) оцінки стану здоров’я людини;

в) визначення виду діяльності, на якій краще за все використовувати людину.

38. Об’єктом психологічної трудової експертизи є:

а) взаємовідношення людини та праці;

б) взаємовідношення особистості та праці;

в) взаємовідношення людини та машини.

39. Оцінює минулу діяльність підекспертного і встановлює зв’язок допущених ним помилкових дій з властивостями особистості:

а) ретроспективна трудова експертиза;

б) інженерно-психологічна експертиза;

в) прогностична трудова експертиза;

г) інженерна психологія.

40. Прогностична психологічна експертиза починається з:

а) вступу у професійно-технічне училище;

б) вступу на роботу;

в) професійної орієнтації підлітків.

41. Якщо співрозмовник почісує підборіддя, то він:

а) напружений;

б) оцінює ситуацію;

в) зосереджується на розмові.

42. Оптимізація умов праці у системі «людина-машина» – це мета:

а) інженерної психології;

б) ергономіки;

в) трудової експертизи.

43. Найбільш поширеним методом ергономічної експертизи є:

а) експертний метод;

б) розрахунковий метод;

в) експериментальний метод.

44. Інженерна психологія визначає вимоги до технічних пристроїв і побудови СЛМ, а також вимоги до властивостей людини-оператора на основі:

а) закономірностей психічних, психофізіологічних процесів та властивостей людини;

б) закономірностей інформаційної взаємодії людини і техніки для проектування, створення та експлуатації СЛМ;

в) закономірностей психіки, що пов’язані з використанням правових норм та участю у правовій діяльності людини.

45. Дорожньо-транспортні пригоди – це:

а) динамічні стани системи «людина – машина»;

б) особливі динамічні стани системи «людина - транспортний засіб - середовище руху»;

в) предмет вивчення інженерної експертизи.

 

 

46. Інженерний психолог як експерт по ДТП повинен:

а) володіти природничо-науковими і технічними знаннями;

б) вміти виконувати певні розрахунки швидкостей і відстаней;

в) відповіді а та б.

47. Суб’єктом, який звичайно ініціює дорожньо-транспортну пригоду є:

а) пішохід;

б) водій транспортного засобу;

в) свідок.

48. Які свідчення про ДТП є найточнішими:

а) після певного проміжку часу, оскільки подія вже є більш осмисленою;

б) на місці події або відразу ж після неї, тому що ще свіжі і не коригуються пам’яттю;

в) немає вірної відповіді.

49. Сенсорний компонент повного часу реакції – це:

а) чуттєва частина реакції на будь-який значущий сигнал, що не спостерігається ззовні;

б) чуттєва частина реакції на будь-який значущий сигнал, що спостерігається ззовні;

в) рухи, артикуляція при мовних реакціях, переміщення та натискні рухи рук і ніг, як у водія при подачі звукового сигналу, поворотах керма, натискання педалей газу й гальма.

50. Моторний компонент повного часу реакції – це:

а) чуттєва частина реакції на будь-який значущий сигнал, що не спостерігається ззовні;

б) чуттєва частина реакції на будь-який значущий сигнал, що спостерігається ззовні;

в) рухи, артикуляція при мовних реакціях, переміщення та натискні рухи рук і ніг, як у водія при подачі звукового сигналу, поворотах керма, натискання педалей газу й гальма.

51. Об’єктивними причинами втоми водіїв є:

а) тривожність, занадта схвильованість, голод;

б) неуважність, безвідповідальність, розмови по мобільному телефону;

в) керування уночі, монотонність руху, тривалість керування.

52. В котрий час водії за кермом засинають найчастіше:

а) між 5-6 годиною вечора та північчю;

б) між північчю та 5-6 годинами ранку;

в) між 5-6 годиною ранку та 11-12 годинами ранку.

53. Як називають стан, при якому водію доводиться вольовими зусиллями долати сонливість:

а) «хвороба сну»;

б) «допоміжні сили»;

в) «дорожнім гіпнозом».

 

54. Якщо співрозмовник потирає вуха, то він:

а) має бажання перебити;

б) зацікавлений розмовою;

в) щось приховує.

55. Об’єктом дослідження експерта-психолога в СПЕ є:

а) психічна діяльність психічно здорової людини;

б) психічна діяльність підекспертної особи в юридично значущих ситуаціях;

в) психічна патологія.

56. Предметом дослідження судового психолога-експерта є:

а) психічні розлади;

б) закономірності, особливості психічної діяльності, які мають юридичне значення;

в) пограничні стани.

57. Під час вивчення розвитку свідомості необхідно приділяти увагу:

а) характеру стосунків людини з батьками;

б) рівню самооцінки;

в) особливостям емоційної реакції;

г) всі відповіді вірні.

58. В постанові про призначення експертизи обов’язково повинно бути:

а) свідчення обвинуваченого;

б) мотивовані відповіді на поставлені питання;

в) підстави для проведення експертизи.

59. Амбулаторна судово-психологічна експертиза відрізняється від експертизи в залі судового засідання:

а) місцем проведення;

б) об’єктом дослідження;

в) предметом дослідження;

г) не відрізняється.

60. Експертиза обвинуваченого є видом СПЕ за:

а) місцем та умовами проведення;

б) процесуальним положенням;

в) предметом експертизи досліджуваних.

61. СПЕ за предметом експертизи досліджуваних:

а) експертиза потерпілого;

б) експертиза особливостей емоційних станів;

в) експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді б та в.

62. Підставою дляпризначення СПЕ індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого є:

а) необхідність дослідження здатності повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними відсталими та здоровими підлітками;

б) з’ясування мотивів і механізму злочину, розкриття причин і умов, що сприяли скоєнню злочину;

в) необхідність розкриття психологічного механізму істотного впливу на поведінку.

63. Яка дія в ході СПЕ індивідуально-психологічних особливостей відбувається між чітким з’ясуванням фабули справи та проведенням експериментально-психологічного дослідження:

а) порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи і результатів експериментального дослідження;

б) аналіз взаємодії особистості досліджуваного з юридично значимою ситуацією;

в) психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей і динаміки психічного стану та психічної діяльності підекспертного за матеріалами кримінальної справи.

64. Для дослідження функціональних та емоційних станів використовують:

а) матриці Равена;

б) шкали самооцінки за Дембо-Рубинштейн;

в) тест Люшера.

65. Для дослідження саморегуляції використовують:

а) опитувальник Шмішека;

б) методика «Рівень домагань» Хоппе;

в) тест Розенцвейга.

66. Якщо у співрозмовника рука як опора підтримує голову, то він:

а) нудьгує;

б) зацікавлений;

в) в чомусь вас підозрює.

67. Аналіз взаємодії особистісних структур із ситуаційними перемінними передбачає:

а) визначення здатності людини до адекватного вибору можливих варіантів дій, прогнозу їхніх можливих наслідків, особливостей регуляції поведінки під час скоєння злочину;

б) визначення ланок мотивації поведінки, які виявилися порушеними;

в) розкриття психологічного механізму істотного впливу на поведінку.

68. Які питання вирішує судово-психологічна експертиза емоційних станів:

а) чи могли індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого вплинути на його поведінку під час здійснення інкримінованого йому діяння;

б) чи не знаходився обвинувачений у момент вчинення інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту;

в) яким чином характер емоційного стану і переживань особи відбилися на її поведінці в досліджуваній ситуації;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді б та в.

69. Афект – це:

а) переживання людиною свого ставлення до діяльності;

б) психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій;

в) стан нервово-психічного збудження, яке звичайно швидко виникає і супроводжується яскраво виявленими моторними реакціями.

70. Виникненню афекту передує:

а) внутрішній спокій, задоволеність;

б) достатньо тривалий період накопичення позитивних емоцій;

в) достатньо тривалий період накопичення негативних емоційних переживань.

71. Стан афекту формується у суб’єкта:

а) раптово, дуже швидко;

б) протягом кількох днів;

в) накопичуючись роками.

72. Під час афекту:

а) різко знижується контроль за поведінкою в цілому;

б) людина добре контролює свої дії;

в) людина планує свої дії в деталях.

73. Дозволяє надати протиправним вчинкам обвинувачених, зробленим в стані афекту, специфічне юридичне значення:

а) посилення контролю власних дій;

б) порушення свідомого вольового контролю власних дій;

в) обґрунтований мотив діяння.

74. Глибоке затьмарення свідомості, активне рухове збудження, повна (або майже повна) амнезія – це характеристики:

а) кумулятивного афекту;

б) патологічного афекту;

в) фізіологічного афекту.

75. Скільки фаз має класичний фізіологічний афект:

а) одну;

б) дві;

в) три;

г) чотири.

76. Фаза психічної та фізичної астенії – це:

а) перша фаза фізіологічного афекту;

б) друга фаза фізіологічного афекту;

в) третя фаза фізіологічного афекту.

77. Якщо співрозмовник проводить пальцями під носом, то це:

а) недовіра до сказаного;

б) підвищена знервованість;

в) ознака можливої брехні.

78. Психологічний компонент юридичного критерію безпомічного стану «Здатність коїти опір» відноситься:

а) до процесів усвідомлення юридично значущих подій;

б) до психологічних механізмів довільної регуляції власної поведінки у юридично значущій ситуації;

в) до психологічних механізмів довільної регуляції поведінки злочинця.

 

79. Психологічний компонент юридичного критерію безпомічного стану «Здатність розуміти характер і значення дій злочинця» відноситься до:

а) до процесів усвідомлення юридично значущих подій;

б) до психологічних механізмів довільної регуляції власної поведінки у юридично значущій ситуації;

в) до психологічних механізмів довільної регуляції поведінки злочинця.

80. Здатність потерпілої розуміти сексуальну направленість та соціальне значення дій, що з нею скоєні, залежить від таких психологічних факторів:

а) рівня психічного розвитку потерпілої;

б) індивідуально-психологічних особливостей;

в) емоційного стану потерпілої у кримінальній ситуації;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді а та в.

81. Порушення здатності потерпілої коїти опір залежить від:

а) рівня психічного розвитку потерпілої;

б) індивідуально-психологічних особливостей;

в) емоційного стану потерпілої у кримінальній ситуації;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді а та в.

82. Який тип поведінки потерпілих від статевих злочинів найчастіше зустрічається у судово-психологічній практиці:

а) активний;

б) пасивний;

в) апатичний.

83. Який документ ООН визначає особливості виробництва у справах неповнолітніх:

а) Маастріхтські керівні принципи;

б) «Токійські правила»;

в) «Пекінські правила».

84. Якщо співрозмовник одною рукою робить жест, ніби поправляє ґудзик на рукавііншої руки, браслет годинника, манжету, то він:

а) намагається щось приховати;

б) не згоден з вашою думкою;

в) знервований.

85. Основні проблеми, які вирішує СПЕ неповнолітніх:

а) рівень інтелектуального розвитку;

б) соціальні якості особистості;

в) рівень розвитку емоційно-вольової сфери;

г) всі відповіді вірні.

86. До проблеми індивідуально-типологічних особливостей у СПЕ неповнолітніх відносяться:

а) соціальні якості особистості;

б) рівень емоційного розвитку;

в) юридично значущі характерологічні особливості;

г) відповіді а та в;

д) відповіді а та б.

87. Такі характеристики як лідерські тенденції, агресивність, підвищена навіюваність, підвищена схильність до фантазування та ін. відносяться до:

а) соціальних якостей особистості;

б) характеристик інтелектуального розвитку;

в) юридично значущих характерологічних особливостей.

88. Основна задача СПЕ неповнолітніх:

а) дослідження здатності повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними відсталими та здоровими підлітками;

б) виявлення ознак психічного інфантилізму;

в) з’ясування мотивів і механізму злочину.

89. Психічний інфантилізм – це:

а) психічний стан, викликаний втомою, що означає зникнення інтересу та байдужість до всього оточуючого, звільнення від почуття страху і проблем навколишньої дійсності;

б) стан нервово-психічного збудження, яке звичайно швидко виникає і супроводжується яскраво виявленими моторними реакціями;

в) незрілість людини, яка виражається у затримці становлення особистості, при якій поведінка людини не відповідає віковим вимогам до неї.

90. До якого структурного компоненту особистості відноситься проблема блокування потреби в захищеності, високе відчуття залежності:

а) до поведінкової сфери;

б) до емоційної сфери;

в) до мотиваційної сфери;

г) до когнітивної сфери.

91. Який запобіжний фактор відноситься до імпульсивності та гнівливості у поведінці підлітка:

а) систематичне відвідування школи;

б) зв’язок з благополучними однолітками;

в) наміри продовжити освіту.

92. Якщо у співрозмовника обидві руки закинуті за голову, то він:

а) почуває перевагу в чомусь;

б) має нейтральну позицію;

в) налаштований агресивно.

93. З якою метою призначають СПЕ за фактом самогубства:

а) з’ясувати індивідуальні особливості підекспертного;

б) з’ясувати, чи це справді було самогубство (а не вбивство);

в) з’ясувати психічний стан підекспертного.

94. Задачі, які вирішує СПЕ за фактом самогубства:

а) в якому психічному стані знаходився підекспертний перед самогубством;

б) чи знаходився підекспертний в момент самогубства в стані афекту;

в) чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого та психічним станом потерпілого перед самогубством;

г) вірні відповіді а та в;

д) вірні відповіді б та в.

95. Протест, призив, запобігання, самопокарання, відмова – це:

а) типи суїциду;

б) типи мотивів самогубства;

в) характеристики афективного суїциду.

96. Коли рішення про суїцид є не обміркованим, а імпульсивним, тоді – це:

а) раціональне самогубство;

б) афективне самогубство;

в) активне самогубство.

97. У справах самогубства зазвичай призначають:

а) комплексну експертизу;

б) одноособову експертизу;

в) однорідну експертизу.

98. Об’єктом посмертної судово-психологічної експертизи є:

а) слідчі військових прокуратур;

б) свідки;

в) загибла людина.

99. До якого мотиву відноситься випадок, коли суїцид відбуваються на очах або за декілька хвилин до появи кого-небудь:

а) мотив-призив;

б) мотив-протест;

в) мотив-апеляція.

100. Які родинні фактори можуть провокувати самогубство:

а) матріархальний стиль стосунків у родині;

б) надмірна авторитарність слабкого дорослого, що намагається ствердити себе за допомогою емоційних вибухів та тілесних покарань дитини;

в) наявність в сім’ї декількох дітей;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді б та в.