ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. 1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

На базі здобутих знань майбутні фахівці зможуть вільно орієнтуватися в області елементів та пристроїв обчислювальної техніки, що дасть змогу вирішувати різноманітні задачі побудови геоінформаційних систем різного призначення.

 

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни є формування системи знань і умінь щодо загальної теоретичної підготовки в області обчислювальної техніки, необхідної для вирішення інженерних, професійних і наукових задач на основі сучасних інформаційних технологій, включаючи ГІС-технології.

 

1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни

 

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

- вивчення позиційних систем числення;

- одержання знань в проектуванні логічних елементів базису «І», «АБО», «НІ»;

- засвоєння принципу дії шифратора та дешифратора;

- вивчення методів розрахунків логічних виразів за допомогою таблиць істинності;

- вивчення принципу дії двійкових лічильників;

- дослідження роботи оперативно-запам’ятовуючого пристрою.

 

1.4. Інтегровані вимоги до знань та умінь з навчальної дисципліни

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- основні принципи представлення представлення даних в різних системах числення;

- базові теоретичні положення булевої алгебри;

- принципи дії тригерів та регістрів зсуву;

- технологію роботи оперативно-запам’ятовуючого пристрою.

Вміти:

- представляти дані у різних системах числення;

- застосовувати елементи вузлів обчислювальної техніки для відображення рухомих об’єктів на картографічному фоні;

- працювати з цифрово-аналоговими та аналого-цифровими перетворювачами.

 

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчального модуля

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з одного класичного навчального модуля.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 " Основи обчислювальної техніки " студент повинен:

Знати:

- поняття логічних елементів базису «І», «АБО», «НІ»;

- класифікацію типів тригерів;

- принцип дії однорозрядного суматора;

- принцип дії двійкових лічильників.

 

Вміти:

- проектувати логічні елементи «І», «АБО», «НІ»;

- розраховувати логічні вирази за допомогою таблиць істинності;

- працювати з шифратором та дешифратором.

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

 

 

 

............

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Модуль №1 „ Основи обчислювальної техніки ”.

Тема 2.1.1. Вступ до предмету «Основи обчислювальної техніки»

Вступ. Про цифрове проектування. Відношення між аналоговим і цифровим. Роль програмування в проектуванні цифрових пристроїв. Представлення чисел в цифрових системах. Позиційна система числення. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.

Тема 2.1.2. Логічні елементи «І», «АБО», «НІ».

Логічні елементи. Загальні відомості.. Логічні елементи базису «І», «АБО», «НІ» на дискретних компонентах. Інтегральні логічні елементи базису «І»-«НІ»і їх параметри. Елемент «І»-«НІ»побудований на основі діод-транзисторної логіки (ДТЛ)

Тема 2.1.3. Найпростіші вузли обчислювальної техніки

Логічні функції. Поняття про логічну функцію в логічному пристрої. Елементарні логічні функції. Тригери. Загальні відомості. Регістри. Загальні відомості. Паралельний регістр.

Тема 2.1.4. Двійкові лічильники.

Лічильники. Загальні відомості. Сумуючі двійкові лічильники. Віднімаючий і реверсивний лічильники.

Тема 2.1.5. Шифратор, дешифратор. Аналого-цифровий перетворювач (АЦП) та цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП). Суматор.

Шифратор. Дешифратор. Лінійний дешифратор. Прямокутний дешифратор. АЦП і ЦАП. Принцип аналого-цифрового перетворення інформації. Дискретизація неперервних сигналівОднорозрядний двійковий суматор. Багаторозрядні двійкові суматори. Суматор послідовної дії. Підвищення швидкодії паралельних суматорів.

Тема 2.1.6. Генератор обертань символів об’єктів, що рухаються в навколоземному просторі.

Описання роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. Структурна схема генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі. Часова діаграма роботи генератора обертань символів об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі.

 

 

Тема 2.1.7. Приклад застосування вузлів обчислювальної техніки для відображення рухомих об’єктів на картографічному фоні.

Комбінований програмно-апаратний метод представлення еволюцій складних просторових переміщень. Матрично-функціональний метод відображення процесу переміщення складного символу на фоні топографічної карти.