НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ. В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних катастроф по ступеню медичних наслідків:

В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних катастроф по ступеню медичних наслідків:

І – до 5 чоловік;

ІІ – 5-15 чоловік;

ІІІ – 15-30 чоловік;

ІV – 30-50 чоловік;

V – більше 50 чоловік.

Незалежно від виду транспортної аварії (катастрофи), загальним для всіх є загибель багатьох десятків, сотень і навіть тисяч людей. У той же час, для кожного виду транспортної аварії є характерні види травм (табл..1).

Транспортна травма – механічне пошкодження, що виникло внаслідок дії на людину рухомого транспорту або при падінні з нього.

Автомобільна травма – сукупність пошкоджень, які виникають у водія, пасажирів, пішоходів внаслідок автотранспортної пригоди.

Існує 5 видів автотравм:

­ пошкодження від зіткнення людини з рухомим автомобілем;

­ пошкодження від переїзду колесами рухомого автомобіля;

­ пошкодження від випадіння з рухомого автомобіля;

­ пошкодження в кабіні;

­ пошкодження від здавлення тіла між автомобілем та іншим предметом.

Пошкодження

1. первинний контакт з автомобілем – удар;

2. закидання тіла на автомобіль – удар;

3. падіння тіла на грунт – удар;

4. ковзання по ґрунту – тертя.

Від первинного удару – синці, гематоми, забиття, рани, переломи, розриви і відриви внутрішніх органів.

Передній бампер – переломи кісток бедра або гомілки, струс тіла.

Після первинного удару тіло закидає на капот – пошкодження голови, грудної клітини.

При падінні на грунт – голова, кінцівки.

 

Табл. 2.1. Транспортні аварії, види пошкоджень.

Профілактика і допомога при екстремальних станах повинні мати комплексний характер і, по можливості, бути терміновими. Відомо, що в екстремальних ситуаціях серед потерпілих, які не отримали першу медичну допомогу протягом години, вмирає 40%, протягом 3-х годин – 60%, протягом 6 годин – 96%. Крім того, встановлено: кожних 20 із 100 загиблих при катастрофах (нещасних випадках) можна було би врятувати, якщо б допомога була своєчасною і правильною.

Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів і складається з двох етапів:

І. Алгоритм огляду:

· оглянути ротову порожнину, верхні дихальні шляхи, одночасно видалити сторонні тіла, відновити функції зовнішнього дихання;

· оцінити частоту, характер дихальних рухів, прийняти рішення щодо штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця;

· визначити цілісність кровоносних судин, одночасно спинити зовнішню кровотечу (в першу чергу артеріальну);

· оцінити стан серцево-судинної системи шляхом вимірювання пульсу; відсутність пульсу на променевих артеріях свідчить про зниження артеріального тиску крові нижче 80 мм рт.ст.;

· оцінка стану органів почуттів, насамперед, органів зору. Ступінь тяжкості стану визначають по тому, на що звертає увагу потерпілий: на команду чи на больовий подразник, або зовсім не реагує;

· встановлення мовного контакту з потерпілим; перевірка наявності або відсутності активних і пасивних рухів кінцівок.

ІІ. Надання допомоги:

заходи ПМД поділяються в залежності від виду уражень. Після негайного припинення дії зовнішніх вражаючих факторів або видалення потерпілого з несприятливих умов, складають дві групи:

1) надання невідкладної медичної допомоги залежно від його стану, характеру травми, нещасного випадку чи раптового захворювання: зупинка кровотечі, накладання пов΄ язок на рани, засоби долікарської реанімації, транспортна іммобілізація, знеболювання;

2) негайний виклик швидкої медичної допомоги, транспортування потерпілого до медичного закладу.