Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ТЕМА 3. Технологія складських операцій




В даній темі необхідно дослідити зміст складського технологічного процесу та його складові частини, розглянути організацію технологічного процесу на загальнотоварному складі. Визначити фактори, що впливають на організацію складського технологічного процесу, принципи його раціональної організації.

Дослідити технологію надходження товарів на склади оптових підприємств та способи доставки товарів на склад. Дослідити технологію приймання за кількістю товарів на складах та процес документального оформлення приймання товарів за кількістю. Розглянути технологію приймання товарів за якістю товарів на складах та його документальне оформлення.

Дослідити технологію розміщення і зберігання товарів, принципи та схеми розміщення товарів на складі, процес індексації місць зберігання. Охарактеризувати вимоги до зберігання товарів, способи та умови зберігання окремих товарів на складах. Визначити переваги та недоліки застосування стелажного, штабельного способів укладання товарів на зберігання.

Дослідити форми відпуску товарів зі складу, способи і методи відбору товарів з місць зберігання. Розглянути технологію відпуску товарів зі складу та документального оформлення відпускання товарів зі складу. Проаналізувати організацію роботи експедиції з відпускання товарів з оптового підприємства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Технологічний процес на складі – це сукупність послідовно виконуваних операцій, пов’язаних з підготовкою до приймання і прийманням товарів, розміщенням їх на зберігання і зберіганням, підготовкою до відпуску і відпуском товарів.

На технологію складських операцій впливає ряд факторів, від яких залежить створення необхідних умов зберігання товарів з урахуванням їх особливостей: вид складу; розмір партій товарів; умови транспортування; складність асортименту; фізико-хімічні властивості товарів; режими зберігання; наявність приміщень для зберігання; обладнання складів; обсяг вантажообороту та ін.

Умовно внутрішній технологічний процес поділяють на три мікропроцеси: отримання, зберігання та відпуск товарів. Структура складського технологічного процесу представлена на рис. ___. Така структура технологічного процесу властива кожному складу, незалежно від його типу, виду товарів, стану матеріально-технічної бази й обсягу вантажообороту.

 

Рис. 2. Схема технологічного процесу на складі


Технологічні процеси на складах повинні бути побудовані на певних принципах. Найважливішими з них є:

- оптимальне використання площі та об’єму складу;

- забезпечення збереження якості та кількості товарів;

- механізація та автоматизація технологічних процесів на складах;

- раціональна організація товарного потоку (ритмічність, безперервність, поточність, оптимальність тощо).

Складські технологічні операції поділяються на головні (приймання, зберігання, відпуск), побічні (розпакування, упакування, фасування) та експедиційні (приймання товарів від органів транспорту, доставка на склади зі станції призначення та роздрібну торговельну мережу).

Послідовність виконання складських операцій наведена на рис. 3.

 

 


Рис. 3. Послідовність виконання складських операцій

 
 

 
 

Комплекс робіт для багатьох складів однотипний, що дає змогу скласти типову схему виконання технологічних операцій від надходження товарів на склад до відвантаження їх зі складу експедиції в роздрібну торговельну мережу.

За типовою схемою для кожного складу розробляється раціональна схема технологічного процесу, на основі якої складається технологічна карта складських операцій, яка являє собою опис послідовності виконання операцій складської переробки вантажів з урахуванням їх специфіки, упакування, габаритів, маси та використовуваних засобів механізації праці.

Операції з надходження товарів складають початкову стадію складського технологічного процесу. Кількість операцій і послідовність їх виконання залежать від розміру партій товарів і видів транспортних засобів, якими вони доставляються на склад.

У разі прибуття товарів на склад повинні бути виконані окремі підготовчі заходи:

- визначені місця розвантаження та зберігання товарів;

- перевірено наявність піддонів;

- встановлено наявність механізмів з розвантаження;

- визначена необхідна кількість вантажників;

- підготовлена відповідна документація.

Якщо товари надходять у залізничних вагонах, то виконуються наступні основні операції:

- перевірка цілості пломб та непошкодженості вагону;

- огляд стану вантажу, що надійшов;

- розвантаження вагонів з укладанням товарів на піддони або візки;

- первинне приймання товарів за кількістю (перевірка відповідності тарних місць супровідним документам);

- доставка сформованих партій товарів на дільницю приймання, експедицію або зону зберігання.

У разі надходження товарів на склад автомобільним транспортом операції виконуються за наступною схемою:

- перевірка цілості пломби (у разі її наявності) та упаковки;

- первинне приймання товарів за кількістю;

- укладання товарів на піддони або візки;

- переміщення сформованих транспортних одиниць в дільницю приймання або зберігання.

Приймання товарів на склад відбувається за кількістю та якістю.

Приймання за кількістю здійснюється в два етапи.

Перший етап – попереднє приймання. Вантаж, що надійшов у належній тарі, приймається без розпакування за кількістю місць і вагою брутто, а у відкритій тарі – за кількістю внутрітарних місць, одиниць, комплектністю. Вагові та одиничні товари приймаються одночасно з вивантаженням. Товари у пошкодженій тарі приймаються за фактичною кількістю на момент розвантаження транспортних засобів.

Якщо на поставлені товари відсутні супровідні документи, то складається акт про фактично поставлену кількість із зазначенням відсутності документів.

Другий етап – кінцеве приймання, які проводиться на складі товароотримувача за вагою нетто і кількістю товарних одиниць одночасно з відкриттям тари, шляхом суцільного підрахунку одиниць, зважування та відмірювання.

У разі невідповідності кількості товару супровідним документам: приймання товарів призупиняється, складається односторонній акт про виявлені порушення, забезпечується повна збереженість товарів; надсилається повідомлення постачальнику.

Представник одногороднього постачальника повинен з’явитися не пізніше, ніж на наступний день (по швидкопсувним товарам – не пізніше ніж 4 години), іногороднього постачальника – не пізніше ніж 3 дні з моменту отримання повідомлення.

Якщо представник не з’явився, приймання проводиться у присутності комісії, що складається з представника громадськості, завідуючого складом, товарознавця складу. Після завершення приймання складається акт у трьох екземплярах, який підписується всіма членами комісії та затверджується директором або його заступником не пізніше, ніж наступного дня після його складання.

Приймання товару за якістю здійснюється з метою виявлення якості та комплектності товарів, їх відповідності вимогам стандартів, технічним умовам або зразкам. Одночасно здійснюється приймання за якістю тари.

Перевірка якості товарів, що надходять, проводиться в терміни, визначені стандартами, технічними умовами чи договорами. Приймання товарів за якістю буває суцільне та вибіркове, з поширенням результатів перевірки на всю партію.

За результатами приймання складається акт приймання або акт експертизи, в якому чітко представлено зниження якості товару. У разі виникнення розбіжностей між покупцем та постачальником, покупець запрошує експерта. Акти є підставою для пред’явлення претензії постачальнику, яка направляється останньому протягом місяця після складання акту.

Прийманню та оприбуткуванню підлягають лише ті товари, які відповідають вимогам якості. Товари, що не відповідають цим вимогам, приймаються на відповідальне зберігання. Постачальник зобов’язаний розпорядитися цими товарами і відшкодувати всі витрати, пов’язані з оцінкою їх якості та зберігання.

Операції по зберіганню товарів на складах включають такі основні елементи:

- визначення приміщень (площадок) для зберігання;

- розміщення товарів на зберігання;

- вкладання;

- створення і підтримання режиму зберігання;

- догляд за товарами.

Вимоги до зберігання товарів на складах:

- організаційні: температурний та світовий режими, вологість повітря, закріплення постійних місць за товарами, дотримання товарного сусідства, забезпечення матеріальної відповідальності, контроль за умовами та технікою зберігання, визначення порядку охорони;

- технічні: забезпечення порядку зберігання, визначення способів зберігання, дотримання техніки безпеки;

- санітарно-гігієнічні: забезпечення санітарного догляду, проведення профілактичних заходів, попередження втрат та псування товарів.

Раціональне розміщення товарів має велике значення для оперативного контролю та догляду за товарами, прискорення їх відбирання та відпуску. Раціональне розміщення досягається за рахунок розробки економічно та технічно обґрунтованих схем (карт) розміщення. Основними елементами розробки цих схем є:

- закріплення за товарами певних груп постійних місць зберігання з врахуванням режимів, умов зберігання і товарного сусідства;

- індексація (кодування) місць зберігання, яка представляє систему адресації вантажу;

- забезпечення максимального використання площі та місткості складів;

- виділення площадок для зберігання товарів різноманітними способами вкладання;

- рівномірне завантаження камер зберігання;

- розміщення товарів з високою обіговістю, великогабаритних товарів ближче до виходу і зони комплектування замовлень.

На складання схем розміщення товарів суттєво впливає специфіка товарів, що зберігаються. На практиці використовуються декілька способів зберігання:

- зберігання за принципом однорідності;

- зберігання товарів в залежності від їх розміру та маси;

- роздільне зберігання товарів підвищеного та рідкого попиту;

- роздільне зберігання специфічних товарів.

Однією з умов раціональної організації зберігання є вибір способу укладання, який визначається властивостями, формою та масою товарів, упакуванням та іншими факторами.

На складах застосовуються два основних способи укладання: стелажний та штабельний. Разом з тим, використовуються такі способи зберігання, як зберігання на вішалах (одяг, м’ясо), навалом (сіль, цемент), в засіках (закромах) та контейнерах (овочі, картопля), рядами (холодильники, газові плити, меблі).

Стелажне укладання застосовується для товарів, які зберігаються у розпакованому вигляді або у зовнішній тарі.

Переваги стелажного зберігання:

- більш ефективне використання ємності складу, об’єму складських приміщень;

- дозволяє здійснювати більш раціональне відбирання товарів;

- більш сприятливі умови для оперативного обліку товарів та контролю за рухом товарів;

- забезпечується зберігання якості товарів.

Штабельне укладання застосовують для зберігання товарів, затарених в ящики, мішки, кіпи, кулі. Форма штабеля визначається видом тари, фізико-хімічними властивостями затареного товару, висотою складського приміщення, максимальним навантаженням на 1 м2 площі. Необхідна стійкість штабеля забезпечується такими видами штабельного укладання: прямим, перехресним і зворотнім, колодязем з допомогою рейок.

Відпуск товарів зі складу є заключним етапом складських технологічних операцій і складається з документального оформлення відпуску, відбирання товарів на складах, підготування до відпуску (комплектування партій), транспортування до експедиції і відправлення в роздрібну торговельну мережу.

Розрізняють наступні форми відпуску товарів:

- відпуск товарів представнику отримувача на складі;

- централізована доставка товарів в роздрібну торговельну мережу;

- відвантаження товарів іногороднім ортимувачам залізничним транспортом.

Відпуск товарів зі складу передбачає виконання наступних основних операцій (рис. 4):

- приймання замовлення;

- оформлення продажу (для оптових покупців) або відпуску (для роздрібних підприємств);

- відбір товарів з місць зберігання;

- підготовка до відпуску;

- відправлення покупцям.

 
 


Рис. 4. Операції з відпуску товарів зі складу

Приймання замовлень може здійснюватися шляхом особистого відбору товарів на складах або в залах товарних зразків.

Розрізняють автоматизоване, механізоване та ручне відбирання товарів з місць зберігання.

Ручне відбирання здійснюється при відпуску невеликої кількості товарів, товарів складного асортименту, що зберігаються на поличних стелажах.

Механізоване відбирання застосовується здебільшого на великих складах. Вантаж, що спакетований на піддоні, знімається з місця укладання й у вигляді цілої транспортної одиниці переміщується в зону комплектування замовлень.

Автоматизоване відбирання використовується на висотних автоматизованих складах, здійснюється оператором за заздалегідь розробленій програмі з використанням конвейєрів, електроштабелерів, трансманіпуляторів.

Існують два методи відбору: послідовне (індивідуальне) комплектування кожного замовлення від першої до останньої позиції й одночасне (комплексне) відбирання аналогічних товарів за всіма замовленнями.

Індивідуальне відбирання рекомендується при відпуску товарів великих габаритних розмірів і товарів, обсяг одноденного відпуску яких становить менше ніж один пакет, а також партій, розмір яких є кратним пакету.

Комплексне відбирання рекомендується для багатьох товарів при невеликих обсягах відпуску і значному збіганні асортиментних позицій у замовленнях різних покупців. Комплексне відбирання здійснюється на основі зведеного відбивального листа і прикладених до нього замовлень покупців.

Відібрані з місць зберігання товари доставляються в зону комплектації, де вони підсортовуються. Потім завантажену інвентарну тару пломбують та переміщують в експедицію.

Відпуск товарів на складах оптових підприємств може здійснюватися через експедицію і безпосередньо зі складських приміщень, де зберігаються товари, минаючи експедицію.

У разі централізованої доставки, товари комплектують за маршрутами та адресами покупців на основі графіка. В експедиції здійснюються помаршрутне комплектування партій товарів у відповідності з розміщенням конкретних покупців. Експедиція замовляє автотранспорт та організовує відправку товарів покупців.

Підготовлений до відправки вантаж переміщується у зону погрузки.

Автомобілі завантажують з врахуванням повного використання їх вантажопідйомності і розташування магазинів на маршруті з тим, щоб вантаж для більш віддалених одержувачів товарів розміщувати в глибині кузова. Водій-експедитор, отримує дорожній лист. Виїзд з території складу дозволяється тільки за наявності відповідного пропуску. Доставивши товар у місце призначення, водій здає його матеріально-відповідальній особі, перевіривши у нього наявність доручення на отримання товару.

Матеріально-відповідальна особа перевіряє кількість товарів, непошкодженість тари та розписується в рахунку-фактурі й завіряє печаткою магазина. Один екземпляр рахунку-фактури залишається в завідуючого, два інших – повертаються на склад.

Доставивши товар покупцеві, водій-експедитор оформляє здавання його і забирає порожню інвентарну тару. Повернувшись на склад, водій-експедитор передає комірникові, що працює в експедиції, товарно-транспортні накладні, які підтверджують прийняття товарів, і здає порожню інвентарну тару.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1047. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия