Тема 4. Технологія товаропостачання роздрібної торговельної мережі

 

В даній темі необхідно дослідити значення та завдання товаропостачання роздрібної торговельної мережі, охарактеризувати фактори, що впливають на організацію товаропостачання. Визначити основні принципи та вимоги до організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Охарактеризувати форми та методи товаропостачання. Розуміти, у чому полягає сутність транзитної та складської форми товаропостачання, умови застосування. Дослідити сутність централізованого і децентралізованого методів товаропостачання роздрібної торговельної мережі, процес формування маршрутів і графіків завезення товарів та розробки схем товаропостачання. Розглянути умови та перспективи використання тари-обладнання в організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Дослідити процес управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі та визначення економічної ефективності технологічних рішень при організації товаропостачання.

Методичні рекомендації ЩОдо вивчення теми

Процес постачання товарів включає комплекс комерційних, організаційних, технологічних операцій, що сприяють доведенню товарів від виробника до кінцевого споживача.

Отже, товаропостачання – це комплекс операцій із закупівлі товарів у різних товаровиробників, оптових посередників та завезення товарів до місць продажу кінцевим споживачам.

Товаропостачання повинне виконувати такі завдання:

- забезпечувати надходження товарів визначеному обсязі та асортименті у потрібне місце й час;

- максимально задовольняти попит населення та оперативно реагувати на його зміни;

- оперативно і з найменшими витратами забезпечувати завезення товарів в роздрібну торговельну мережу.

На організацію товаропостачання у роздрібну торговельну мережу впливають наступні фактори:

1. Торговельно-організаційні: чисельність, склад та розміщення торговельної мережі; характер асортименту товарів; величина торговельної та складської площі підприємства роздрібної торгівлі, його обсяги товарообігу; рівень організації торгово-технологічних процесів, оснащення підприємства роздрібної торгівлі торговельно-технологічним обладнанням для зберігання та внутрішньомагазинного переміщення товарів.

2. Виробничі: стан, розвиток, розміщення (територіальна віддаленість), спеціалізація та сезонність виробництва.

3.Транспортні: наявність та стан доріг; забезпеченість необхідними транспортними засобами, їх технічні характеристики; стан розвитку транспортних зв’язків.

Раціональна організація товаропостачання ґрунтується на дотриманні таких основних вимог:

- завезення товарів у роздрібні торговельні підприємства повинно здійснюватися відповідно до обсягу і структури попиту населення і встановлених змін кон’юнктури торгівлі;

- товари в роздрібну торговельну мережу повинні надходити ритмічно в широкому асортименті і необхідній кількості;

- кількість товарів і частота їх завезення повинні визначатися типом і потужністю підприємства, забезпеченням його відповідними площами для зберігання та технологічним обладнанням (особливо холодильним);

- джерела постачання і найбільш ефективні в конкретних умовах форми і методи товаропостачання повинні визначатися з врахуванням складності асортименту, обсягами випуску товарів та територіальною віддаленістю від постачальників;

- величина партій завезення повинна визначатися залежно від наявних товарних запасів, обсягів одноденної реалізації та встановленої періодичності завезення;

- система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні затрати на завезення і зберігання товарів у роздрібній торговельній мережі.

Організація товаропостачання базується на таких принципах:

1. Планомірність постачання – передбачає здійснення постачання за графіками, що визначають частоту та періодичність завезення товарів в роздрібну торговельну мережу.

2. Ритмічність постачання – передбачає завезення товарів у роздрібну торговельну мережу потрібними партіями через визначені проміжки часу.

3. Оперативність постачання – передбачає завезення товарів у роздрібну торговельну мережу з періодичністю, що відповідає динаміці роздрібного продажу товарів (зміни попиту, моди, пори року та ін.).

4. Безперебійність постачання – передбачає регулярне завезення товарів у пункти продажу в кількості та асортименті, які унеможливлюють перебої в торгівлі ними.

5. Економічність постачання – передбачає мінімізацію коштів на організацію закупівель, завезення і зберігання товарів.

З урахуванням порядку завезення товарів у роздрібну торговельну мережу розрізняють дві форми товаропостачання – транзитну та складську.

Транзитна форма товаропостачання передбачає завезення товарів безпосередньо від їх виробників у роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптової та роздрібної торгівлі. Її не слід путати з транзитною формою товаропросування (транзитний товарообіг).

Перевагами транзитної форми товаропостачання є зниження транспортних витрат та втрат товарів, прискорення обігу товарів, скорочення потреби в складських приміщеннях та витрат на їх утримання, зменшення кількості складських операцій.

Транзитна форма товаропостачання економічна обґрунтована, коли обсяг роздрібного товарообігу дозволяє приймати транзитну норму відвантаження і це не призводить до утворення понаднормативних запасів.

Транзитна форма товаропостачання застосовується переважно для постачання товарів швидкої реалізації через обмежені терміни їх зберігання, товарів простого асортименту, які не потребують підсортування, а також для товарів складного асортименту в разі їх виробництва в районах споживання.

Складська форма передбачає товаропостачання магазинів зі складів оптових баз. За цієї форми постачання склади оптових баз, отримуючи крупні партії товарів від різних спеціалізованих виробничих підприємств, забезпечують їх зберігання і здійснюють всі необхідні операції з підбирання асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі: розпакування, перевірка якості, комплектування невеликих партій товарів у широкому асортименті.

Складська форма товаропостачання не пов’язана з наявністю транзитної норми. Вона дозволяє роздрібній торгівлі замовляти товари у необхідній кількості.

Складська форма застосовується переважно підприємствами роздрібної торгівлі, що закуповують товари невеликими партіями та при реалізації товарів складного асортименту.

Фактори, що впливають на вибір форм товаропостачання:

§ найменші транспортні витрати;

§ сезонність виробництва та споживання;

§ забезпечення підсортування товарів;

§ мінімальні норми транзитного відвантаження;

§ швидкість оберту товарів;

§ віддаленість від джерел надходження товарів;

§ потужність торговельного підприємства.

Раціональна організація та технологія товаропостачання потребує вибору найбільш ефективних методів доставки товарів в роздрібну торговельну мережу.

Товаропостачання може здійснюватися двома методами: децентралізованим (самовивіз) та централізованим.

Децентралізований метод передбачає виконання транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних підприємств.

Основними недоліками цього методу є неефективне використання транспортних засобів, зростання втрат часу та праці, що виникають при відбиранні товарів, оформленні документів, здійсненні навантажувально-розвантажувальних робіт тощо.

Централізована доставка товарів здійснюється силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленням магазинів в передбачені графіком терміни. При цьому всі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі.

Централізовану доставку застосовують як за складської, так і за транзитної форми товаропостачання торговельної мережі. Вона може здійснюватися підприємствами промисловості, оптовими базами чи транспортними підприємствами.

Переваги централізованої доставки товарів полягають в забезпеченні планового та ритмічного постачання магазинів за встановленими графіками, зменшенні кількості експедиційного персоналу та вартості доставки товарів за рахунок поліпшення техніко-експлуатаційних показників використання автотранспорту, усуненні зайвих ланок товароруху, спрощенні документообігу на відпускання, одержання вантажів і оплату транспортування.

Умови організації централізованої доставки.

- визначення переліку товарів, що підлягають централізованому завозу;

- складання списку торговельних підприємств, в які будуть централізовано доставлятися товари;

- визначення мінімальних норм доставки товарів;

- визначення частоти (періодичності) та партіонності (середніх розмірів партії) доставки товарів;

- розробка графіків і маршрутів перевезення товарів кожного виду;

- розрахунок потреби в транспортних засобах, вартості доставки товарів;

- визначення порядку експедиції, приймання та відправки вантажів, матеріальної відповідальності за них;

- розробка документації;

- підготовка обладнання та технічних засобів для навантажувально-розвантажувальних робіт та приймання вантажів;

- організація інформаційно-диспетчерської служби.

Періодичність або частота завозу визначається методом прямого підрахунку. Так, по багатьох продовольчих товарах визначається щоденний завіз (хлібобулочні вироби, ковбасні вироби, молочні товари). Деякі товари можуть завозитися 1 раз в 2-3 дні (напої, пиво, кондитерські вироби). Періодичність завозу по більшості швидкопсувних товарах визначається виходячи з одноденного або часового обсягу реалізації.

По продовольчих товарах з тривалими термінами зберігання (мука, цукор, тютюнові вироби, алкогольні напої) та більшості непродовольчих товарах періодичність завозу може визначатися на основі загальної теорії управління товарними запасами, згідно якої залежність між обсягом товарних запасів та періодичністю їх поповнення може бути зображена наступним чином:

де П – оптимальна партія завозу товару;

В п – витрати з доставки однієї партії;

О – річний обсяг товарообігу;

В зб – витрати зі зберігання 1 тис. товарних запасів.

Централізована доставка здійснюється відповідно до поточних замовлень магазинів, в яких на спеціальних бланках вказується: номер магазину, його адреса, асортимент і кількість товарів, що підлягають завезенню, фактично відпущена кількість.

Централізована доставка повинна здійснюватися за завчасно складеними графіками і маршрутами.

Графік завезення товарів – це розклад, в якому вказується, в які дні і години товар буде доставлятися в магазин. Графік сприяє ритмічності роботи товарних і експедиційних складів, транспорту і роздрібних торговельних підприємств.

Графіки централізованої доставки мають бути гнучкими та в залежно від конкретних умов роботи торговельного підприємства періодично переглядатися. При їх складанні враховується характеристика роздрібних торговельних підприємств і відстань від постачальника.

На основі замовлень і графіків складаються маршрути доставки товарів у роздрібну торговельну мережу.

Маршрут – це шлях руху транспортного засобу, який визначає послідовність завезення товарів у магазини, розроблений з врахуванням мінімальних транспортних витрат.

У практиці торгівлі розрізняють два види маршрутів: маятниковий і кільцевий.

За маятникового маршруту товар на повністю завантаженому автомобілі доставляється в один магазин, після цього автомобіль повертається до постачальника, завантажується і направляється в інший магазин.

За кільцевого маршруту повністю завантажений автомобіль доставляє одним рейсом товари в кілька магазинів, що знаходяться на шляху його руху.

Доцільність вибору того чи іншого виду маршруту визначається необхідністю максимального зниження витрат на доставку товарів.

Важливим напрямом удосконалення товаропостачання роздрібної торговельної мережі є технологія товаропостачання з використанням тари-обладнання. У цьому випадку тара-обладнання одночасно виконує функцію товароносія при транспортуванні, зберіганні товару та торговельного обладнання при його реалізації в торговельному залі.

Застосування такої технології дозволяє: механізувати та прискорювати навантажувально-розвантажувальних робіт; виключити важкий ручну працю; скоротити кількість ланок та технологічних операцій з обробки товарів в магазинах; підвищити коефіцієнт використання транспортних засобів; скоротити витрати на тару та упаковку; більш ефективно використовувати торговельні і складські приміщення; знизити витрати часу покупців на придбання товарів.