ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТВИДИ ЗГОРТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ (різні типи планів; конспект; резюме). СКЛАДАННЯ АНОТАЦІЇ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ І.ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ ЗАВДАННЯ1. Прочитайте даний нижче текст. Запишіть основні положення даного тексту. Що таке текст? Походження слова «текст» автори різних видань пов’язують з латинськими словами textum, що перекладається як зв’язок, з’єднання, або textus - тканина, сплетіння, з’єднання. У мовознавстві вважають, що текст – це об’єднана змістовним зв’язком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність. Звичайно, що не будь-яка послідовність є текстом, а тільки так звана правильна. Правильним є текст, для якого характерні такі риси: зовнішня зв’язність, внутрішня осмисленість, можливість своєчасного сприйняття, здійснення необхідних умов комунікації та ін. Правильність сприйняття тексту забезпечується завдяки використанню різних чинників, серед яких мовні одиниці, їх об’єднання, граматичний зв’язок між ними, спільний фонд знань, загальний комунікативний фон. Особливе місце у теорії тексту посідає питання про довжину тексту та його обсяг. Певна послідовність речень є текстом, якщо ці речення об’єднані тематично.Тема та основна думка - це важливі риси тексту. Текст обов’язково має змістову закінченість, певну завершеність. Кожний текст, висвітлюючи визначену тему, містить конкретну інформацію і спрямований на виконання конкретного комунікативного завдання. Така основна призначеність тексту визначає стиль, до якого належить текст: художній, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, розмовний. До того ж кожний текст крім основної тематично обумовленої інформації містить ще й концептуальну інформацію – віддзеркалення авторської позиції, авторської ідеї. Отже, текст являє собою зразок мовного витвору, який складається із заголовка і речень, абзаців, об’єднаних тематично, граматично, за змістом. У суцільному тексті кожне наступне речення повинно доповнювати, уточнювати, розвивати, заперечувати думку, висловлену в попередньому або в реченнях віддалених фрагментів текстів. Особливо це характерно для текстів наукового та ділового стилів. Структура та значення, які передають наукові тексти, залежать від теми тексту, що фіксує його назва, та способу викладу інформації. Структура наукового твору визначається також логікою висловленої думки. Саме логіка визначає основні структурні елементи кожного наукового твору, його композицію. Композиція - це побудова, співвідношення та взаємне розташування частин твору. Композиційно будь-який науковий твір залежно від жанру може складатися з двох частин (наприклад, анотація) або з трьох (реферат). Найбільш вживаною є трикомпонентна структура: вступ, основна частина, закінчення. Вступна частина готує читача до сприйняття наступної інформації, основної, в якій і викладається суть проблеми, і закінчення. У деяких текстах у ролі закінчення виступають висновки.
ЗАВДАННЯ 2. Дайте відповідь на запитання: 1. Як у мовознавстві визначають поняття текст? 2. Які головні ознаки тексту? 3. Чому не будь-яка послідовність речень може вважатися текстом? 4. Яка структура наукового тексту?
ТЕМА 2. ВИДИ ЗГОРТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Розкажіть, як формулюються пункти питального і називного планів. Плани Під час роботи з науковим текстом дуже важливим є вміння складати плани різних видів. План – стисла програма тексту, який ви читали або слухали. Якщо у тексті передбачається використання планів, він виступає як скороченим вид запису тексту, за допомогою якого можна відновити текст у будь-якому обсязі. Найбільш характерними для наукових текстів є прості плани: питальний, називний (або номінативний) і тезовий. Питальний план складається із вірно сформульованих питальних речень. Називний (або номінативний) план складається із простих називних речень, які відображають ситуацію, що склалася. Зазначимо, що одну й ту саму ситуацію можна описати різними способами. Первинним, основним способом опису ситуації є речення. Наприклад, Мідь пластична. Ця ситуація може бути визначена і по-іншому – вторинним способом: 1) пластична мідь (прикм. + імен.); 2)пластичність міді (імен. + імен. у род. в.), тобото словосполученням. Вторинний спосіб визначення може використовуватися як: 1) компоненти речення (1 і 2) - Пластична мідь широко використовується у промисловості; - Пластичність міді зумовлена особливостями її побудови й складу. 2) пункт плану (2); але вживається тільки другий вид словосполучень. - Пластичність міді; Прозорість кристалу; Функції грошей; Сутність основного питання філософії. Для того, щоб укласти будь-який план тексту, необхідно добре усвідомити, про що в ньому йдеться, визначити його структуру, логіку міркувань автора, зрозуміти, чому саме так автор поділив даний текст на абзаци, пам’ятаючи, що абзац – це відступ праворуч на початку першого рядка кожної частини тексту. Абзац є показником переходу від однієї думки до іншої. Текст необхідно розділити на відповідні смислові частини (комунікативні блоки), які частково можуть співпадати з абзацами, а здебільшого не співпадають і містять в собі декілька абзаців. Після визначення таких комунікативних блоків слід остаточно вирішити, яка ж мікротема розглядається в кожному і сформулювати основне питання (що створюється за допомогою питального слова – як, що, чому, коли і т. ін.), записати головну думку у вигляді називного речення або відповідної тези.
ЗАВДАННЯ 2. Поясніть, чим розрізняються формулювання пунктів питального й називного (номінативного) планів. ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте поданий нижче мікротекст і варіанти пунктів різних планів, що йому відповідають. Порівняйте способи висловлення думки в них. Функцію засобу накопичення гроші виконують як особливий інструмент збільшення багатства. Це відбувається у випадках, коли домашні господарства, скорочуючи поточне споживання, роблять заощадження або підприємці відкладають частину виручки від реалізації товарів на оновлення засобів виробництва або збільшення капіталу. Зберігати багатство можна не тільки у грошовій формі. Наприклад, формами багатства є нерухомість, цінні папери, витвори мистецтва. На відміну від інших форм багатства, його грошова форма дає можливість власнику терміново використовувати гроші для будь-яких розрахунків. Власники ж інших форм накопичення багатства не можуть безпосередньо скористатися ними для покриття боргів, здійснення поточних витрат і т.ін. У даному мікротексті головна думка висловлена на початку. Вся інша інформація є ілюстративною, роз’яснювальною, додатковою. Для укладання плану необхідно визначити основну та ілюструючу інформацію і основну (головну) думку записати у вигляді називного речення або сформулювати питання до мікротексту в цілому.
ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання: " Яким чином згортається інформація у даних відтворюваних текстах? Укладання тезового плану Тезовий план укладається у вигляді окремих тез, які записуються відповідно до логіки викладу інформації в тексті. Теза – це підсумована інформація відповідного фрагмента тексту, формулювання основних положень будь-якого твору (тексту, статті, доповіді, монографії і т. ін). Тези повторяють, стисло формулюють та завершують прочитане. Тези бувають двох видів: а) як спосіб висловлення власних роздумів; б) як спосіб викладу змісту будь-якого джерела. У даному випадку нас цікавить саме останній спосіб запису, який може бути здійснений у вигляді: основних тез, простих тез або складних тез. Вам пропонується навчитися складати основні тези. Основні тези – це принципово важливі, головні положення, які узагальнюють вміст джерела. Інколи вони мають характер головних висновків. Основні тези складаються, як правило, за крупними закінченими розділами або за всім твором, якщо автор робить висновок у кінці книги. Складаються вони після вивчення матеріалу в повному обсязі. Основні тези формулюються самостійно, тобто припускається заміна авторських засобів. Отже, і тези, і тезовий план – це скорочені варіанти відповідного тексту. Щоб скоротити будь-який текст, необхідно вжити один з відомих способів згортання інформації: - стиснення із втратою дубльованої інформації або нової, яка не відображає основного змісту (супресія); - повна заміна авторських засобів висловлення.
ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте текст " Плани" ще раз. Визначте мікротеми, які розглядаються в цьому тексті, сформулюйте й запишіть їх, використовуючи прості номінативні (називні) речення. Якщо Ви вірно визначите логіку залежності однієї мікротеми від наступної, послідовність їх зв’язку й об’єднання, Ви одержите деяку послідовність, що її можна уявити як фрагмент складного плану. Порівняйте свій план з поданим нижче. Плани 1.1. Укладання планів. 1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
Складний план використовується, якщо необхідно ту програму, якою є план, сформулювати більш детально та докладно.
ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте текст " Акції". Визначте основні мікротеми тексту. Участь у компанії посвідчується паперами - акціями, - де проголошується, що " власникові цієї акції належить частина компанії"... Коли компанія прибуткова, її власники дістають свою частину прибутків, отримуючи дивіденди або продаючи свої акції за більшу суму, ніж вони коштували спочатку. А коли компанія зазнає збитків, дивіденди зменшуються або їх узагалі немає, і ціна акції падає. У найгіршому разі, коли борги перевищують платоспроможність, компанія банкрутує. Акції втрачають будь-яку цінність, а власники – всі гроші, вкладені в їх придбання. Акціонери компанії отримують виплати в останню чергу: після постачальників, після кредиторів. Ризик полягає в тому, що після розрахунку з усіма ними акціонерам може нічого не залишитись. Перевага – у тому, що акціонери отримують усі прибутки, які отримує компанія. Вони більше ризикують, однак можуть одержати чималу винагороду. Усі капіталовкладення пов’язані з деяким ризиком, проте загалом акції вважаються менш надійними, ніж облігації, які є угодою про сплату компанією певної суми грошей у певний час. На противагу фіксованим прибуткам від облігацій, розмір зиску від акцій – величина невідома. Винагородою вкладникам за ризик є те, що акції зазвичай дають їм вищий прибуток – або у формі дивідендів, або у формі підвищення вартості акцій, коли компанія залишає прибутки для свого розвитку. Акції нерідко дуже швидко піднімаються й падають у ціні, а облігації звичайно стабільніші. Власники облігацій є кредиторами компанії, яким гарантується відшкодування капіталовкладень, тоді як акціонери є власником з усім ризиком і зиском, які з цього випливають. Міжнародні акціонерні інвестиції не обмежуються основними фінансовими центрами – Лондоном, Нью-Йорком і Токіо. Сьогодні це можуть бути акції ресторану самообслуговування в Москві або переробної промисловості Таїланду, готелю в Ріо-де-Жанейро або будапештської компанії для виробництва освітлювальних пристроїв. Акції означають право власності, а приватна власність дозволена нині майже в усіх країнах світу. ЗАВДАННЯ 7. Прочитайте питальний, називний та тезовий плани до тексту " Акції". Зробіть висновок, яким способом згорнуто інформацію у цих планах.
ЗАВДАННЯ 8. Порівняйте визначені Вами мікротеми з пунктами називного плану із ЗАВДАННЯ 8. ЗАВДАННЯ 9. Прочитайте текст, поданий нижче. Скажіть, чим конспект відрізняється від тез. Запишіть свою думку одним реченням.
|
