МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. 42. Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні .. 3

40. Передмова………………………………………………………………………3

41. КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ……………………………………………………… 3

42. Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні …………………………………..……………………………………3

43. Поняття ментальності в культурологічному аспекті………………………...7

44. Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи………………………………………………………………………….………….12

45. Архаїчні джерела української культури………………………………………12

46. Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі……………………………………………………………...18

47. Культура Київської Русі……………………………………………………….28

48. Європейське Відродження та українська культура ХІV–ХVІ ст………........38

49. Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в ХVІІ –ХVІІI ст……………………………………………………………..39

50. Культура епохи Просвітництва………………………………………………..44

51. Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура………………………………………………………………………………..51

52. Світовий культурний процес ХХ ст. і культура України в його контексті...55

53. Сучасна українська культура та проекція майбутнього……………………..64

54. ХРЕСТОМАТІЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ…...…………………………...69

55. ХРЕСТОМАТІЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ...…………………………………..96

56. Шумов К.Э. Мифический и эпический хронотоп: пространственные перемещения героя……..…………………………………………………………….96

57. Гумильов Л.Н. От Руси к России: очерки этнической истории…………....103

58. М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу…………………..104

59. ПАМ'ЯТКИ……………………………………………………………………110

60. Список пам’яток………………………………………………………………126

61. ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………….129

[1] У формулюванні цієї загадки використовуються застарілі граматичні форми іменників, що також є підтвердженням давнього походження загадки.

[2] Слово Біблія в перекладі з грецької мови означає «книга». Біблія складається з двох частин – Старого Заповіту, де розповідається про створення Богом світу й історичні події до народження Христа, й Нового Заповіту, присвяченого подіям від народження Іісуса Христа.

[3] Апокаліпсис (грец. «одкровення») – «Одкровення Іоанна Богослова», заключна книга Нового Заповіту, яка пророкує кінець світу, Страшний Суд і встановлення Царства Небесного.

[4] Оскільки в Біблії говорилося, що саме жінка була винною у скоєнні першородного гріха, становище жінки в середньовічній родині і в суспільстві загалом було залежним, головував у всьому чоловік. Навіть у церкві під час проповіді жінкам відводили «гіршу» ліву сторону – північну, «сторону ночі». Крім релігійної була ще й економічна причина залежності жінки: в сувору епоху війн і тяжкої праці чоловіки були більш затребуваними. Особливим у середньовіччі було й ставлення до дітей: дитина, яка не досягла віку, коли вже можна працювати чи навчатися військовій справі, фактично не існувала для суспільства. Родині, що потерпала від голоду й хвороб, потрібні були помічники в господарстві, а не «зайві роти», тому, якщо дитина помирала, цьому не надавали особливого значення. Тяжкі умови життя призводили до того, що діти дорослішали дуже швидко: у 14 років хлопчик вважався цілком самостійним, а дівчинку можна було видавати заміж. Таке ставлення до дитини знайшло відображення й у середньовічному мистецтві, для якого не характерне зображення дітей: навіть Христа на руках у Діви Марії зображали не немовлям, а умовною фігуркою дорослої людини зменшених пропорцій.

[5] Зауважимо, що ікона як культовий предмет – це феномен православної культури, тоді як у католицькому світі, у зв’язку з невизнанням обов’язковості дотримання іконописних канонів, ікона перетворилася на картину на релігійну тематику. Про іконописний канон докладніше йтиметься далі.

[6] Словом канон у грецькій мові називалася палиця або мотузка, призначена для вимірювання й креслення ліній. Зараз це слово означає систему правил, зразок.

[7] Антиномія – суперечність між двома взаємовиключними положеннями.

[8] Парсунний живопис розвивався також у Польщі, Росії.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ