Міжнародне співробітництво в галузі реагування на НС

 

Основними напрямами міжнарожного співробітництва України з питань реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру є:

- організація заходів, в тому числі з країнами СНД, в області цивільного захисту, попередження й ліквідації НС, пожежної безпеки, подолання наслідків радіаційних катастроф, організація надзвичайної гуманітарної допомоги, діяльності міжнародних організацій, спеціалізованих закладів системи ООН та інших питань;

- здійснення у встановленому порядку міжнародних повідомлень про НС на території України, в тому числі транскордонного характеру, та запитів, в разі необхідності, про допомогу;

- організація розробки та реалізації механізмів взаємодії з сусідніми країнами при НС транскордонного характеру з метою надання екстренної допомоги, в тому числі гуманітарної, й організація евакуації громадян України з зарубіжних країн в разі виникнення там НС;

- участь у встановленому порядку в рішенні питань по проблемах біженців та вимушених переселенців із зарубіжних країн;

- організація розробки (участь у розробці) та реалізації міжнародних (зовнішньоекономічних) програм і проектів за напрямками, які входять до компетенції МНС України;

- участь у формуванні договірної, правової та методичної бази для виконання зобов´ язань України у відповідності з укладеними міжнародними договорами, угодами та конвенціями;

- організація підготовки фахівців України на базі зарубіжних спеціалізованих представників в учбових центрах (закладах) України;

- організація в установленому порядку взаємодії підрозділів цивільного захисту з організаціями та системами зарубіжних країн аналогічного призначення;

- організація сумісно з зацікавленими органами виконавчої влади проведення заходів з формування та доставки вантажів гуманітарної допомоги населенню зарубіжних країн, постраждалих в результаті НС, міжнародних конфліктів і терористичних актів;

- сприяння розвитку регіонального та прикордонного співробітництва;

- вивчення, узагальнення та розповсюдження зарубіжного досвіду в галузі цивільного захисту, попередження та ліквідації НС, пожежної безпеки, надзвичайного гуманітарного реагування, проведення підводних робіт особливого призначення;

- організація роботи з зарубіжними кредитами та взаємодії щодо фінансових питань міжнародного напрямку.

Співробітництво за євроатлантичним напрямком здійснювалось відповідно до Індивідуальної програми партнерства, в рамках Програми «Партнерство заради миру», згідно з Державною програмою співробітництва України з НАТО (2003), Робочим планом імплементації Хартії Україна-НАТО, в рамках Меморандуму про взаєморозуміння у галузі планування при НС цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України, а також Плану дій Україна-НАТО (2004).

В рамках співробітництва з Європейським Союзом (ЄС)

Відбуваються засідання Комітету Постійних кореспондентів, здійснюється участь в проекті програми «ТАСІS» із створення сховища РАВ «Промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами» на ЧАЕС.

 

3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці у разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові: оповіщення та інформування; спостереження і контроль; укриття у захисних спорудах; евакуаційні заходи; інженерний захист; медичний захист; біологічний захист; радіаційний і хімічний захист. Оповіщення про загрозу і постійне інформування населення досягається: 1) завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення; 2) організаційно-технічним з'єднанням територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання; 3) завчасним створенням і організаційно-технічним з'єднанням з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформації населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших потенційно небезпечних об'єктів; 4) централізованим використанням загально-державних і відомчих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі інформації. Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується: 1) створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості; 2) організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами; 3) наданням населенню можливості придбати найпростіші засоби захисту і контролю в особисте користування. Укриттю в захисних спорудах підлягає усе населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо). Укриттю в захисних спорудах підлягає усе населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо). Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом: - комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття; - дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень; - будівництво заглиблених споруд, які окремо розташовані від об’єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту; - масового будівництва, в період загрози виникнення НС, найпростіших сховищ та укриттів; - будівництва окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.

Інженерний захист. Під час проектування і експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обв'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру. Вони повинні передбачати:

- врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищах;

- раціональне розміщення об’єктів підвищенної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

- спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

- розроблення та здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів пдвищенної небезпеки;

- створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об’єктів від небезпечних природних процесів;

- розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС;

- організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, проти селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

- реалізацію заходів санітарної охорони території.

Евакуаційні заходи. В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини). Залежно від обстановки, яка склалась на час надзвичайної ситуації, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру. Загальна евакуація в особливий період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: – небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження); – загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі; – загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-кілометрової прикордонної смуги. Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час– у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи. Таким чином, в Україні сформована система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, яка функціонує в певних режимах та розробляє попереджувальні та термінові заходи. Медичний захист. Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС повинні передбачити: - планування і використання існуючих сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання; - введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС; - розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів; - завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів; - контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання; - контроль за станом атмосферного повітря та опадів; - завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань; - накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки; - підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Біологічний захист. Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів. Біологічний захист передбачає: - своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту; - запровадження режимів карантину та обсервації; - знезараження осередку ураження; - необідне знезаражування людей, тварин, тощо; - своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; - проведення екстреної та специфічної профілактики; додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

 

 

Контрольні запитання

1. Які основні напрямки профілактичної діяльності в галузі попередження надзвичайних ситуацій та зниження збитків від них? 2. Які рівні єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні події.3. Які основні завданням єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні події? 4. Охарактеризуйте рівні, основні завданням єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні події.5. Які режими функціонування єдиної державної системи? 6. Визначте та наведіть характеристику режимам функціонування єдиної державної системи.