Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

 

 

До складу сил реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру входять відповідні аварійно-рятувальні служби та підрозділи центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, а саме:

1. оперативно-рятувальна служба цивільного захисту, пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні підрозділи МНС;

2. державні пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні формування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади – більше 125 формувань, загальною чисельністю понад 14 тис. осіб.:

- воєнізовані гірничорятувальні служби Міністерства вугільної промисловості, Міністерства палива та енергетики, Міністерства промислової політики;

- газорятувальні об’єктові служби та формування Міністерства промислової політики;

- воєнізовані газорятувальні формування нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики;

- аварійно-рятувальні команди в аеропортах та Морська аварійно-рятувальна служба Міністерства транспорту та зв’язку;

- регіональний спеціалізований загін Міністерства внутрішніх справ;

3. державні аварійно-відновлювальні формування центральних органів виконавчої влади – більше 78 формувань у складі більше 3 тис. осіб:

- відновлювальні поїзди Укрзалізниці;

- державний аварійно-технічний центр Державного департаменту ядерної енергетики;

- аварійно-відновлювальні бригади нафтогазової та нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики;

4. державні аварійно-ремонтні бригади у складі підприємства з обслуговування автодоріг, об’єктів електрозв’язку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарства:

- аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства палива та енергетики, Міністерства промислової політики, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Державного комітету по водному господарству;

5. пожежні поїзди Державної адміністрації залізничного траспорту Міністерства транспорту та зв’язку;

6. позаштатні протипожежні формування:

- сільські протипожежні формування;

- добровільні пожежні дружини і команди на підприємствах;

7. служба охорони громадського порядку: установи Міністерства внутрішніх справ;

8. державна служба медицини та підрозділи санітарно-епідеміологічної служби;

9. військові частини у випадках, передбачених законодавством.

 

У відповідності до Положення (згідно Наказу МНС від 24.11.2008 №856) до основного особового складу Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів (ДСАРСПРТ) належать працівники, які організують і виконують пошукові, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (у тому числі надають постраждалим невідкладну медичну допомогу). Комплектування загону здійснюється не контрактній основі, приймаються особи віком від 20до 40 років, граничний вік перебування в загоні – 60 років.

Порядок проходження служби передбачає спеціальний режим діяльності. У режимі повсякденної діяльності здійснюється чергування осіб основного складу згідно з графіком несення служби, під час якого можуть проводитись заняття з професійної підготовки та виконання робіт згідно посадових інструкцій. У режимі надзвичайної ситуації загін виконує поставлені завдання, виходячи з особливості пошукової операції. До виконання пошукових робіт можуть бути залучені всі члени загону. Для підтримання боєздатності та готовності сил проводиться атестація аварійно-рятувальних служб та осіб основного особового складу.

У відповідності до завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є: - забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дії по призначенню; - пошук та спасіння людей на уражених об’єктах і територіях; - ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного і бактеріального ураження, інших небезпечних проявів; - контроль за готовністю об’єктів і територій, які вони обслуговують у випадку НС; - участь у розробці та погодженні планів реагування на НС на об’єктах; - участь в проведенні експертної оцінки проектних рішень з покращання захисту об’єктів і територій; - участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення об’ємів матеріальних резервів для ліквідації НС;
- організація ремонту та технічне обслуговування засобів спасіння; - пропаганда в області захисту населення і територій від НС та участь у підготовці робітників підприємств, організацій і населення до дій в умовах НС.Аваірйно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення НС. Постійному і обов’язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають: - підприємства, організації з видобутку та переробці твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, експлуатації продуктопроводів, а також ті, що будують, експлуатують або ліквідують підземні виробітки та спорудження різного призначення; - споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські і річкові порти, аеродроми і аеропорти, метрополітен і др.); - металургійні, хімічні, радіаційно небезпечні, вибухо- та пожежонебезпечні і інші підприємства, організації зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують в своєму виробництві або зберігають СДОР; - рекреаційні зони і інші території в період масового відпочинку людей або занять промислом, в тому числі місця туристичної активності; - райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху; - водні об’єкти України, в тому числі в зоні відповідальності України в Чорному і Азовському морях, на ріках Дніпро та Дунай.Перлік цих об’єктів визначається центральним органом виконавчої влади з питань НС і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органом місцевого самоуправління, що створюють ці служби, та законодавством. Центральні органи виконавчої влади також затверджують їх структуру і штатний розклад державних аварійно-рятувальних служб. Структура і штатний розпис комунальніх і аварійно-рятувальних служб громадських організацій визначається органами місцевого самоуправління і громадськими організаціями, що створюють ці служби. Структура об’єктових аварійно-рятувальних служб затверджується керівниками підприємств, установ і організацій, на яких вони створюються.

3.3 Планування роботи єдиної державної системи Планування роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного та техногенного середовища і відповідних документів, які регламентують порядок і методику цього планування.Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації.Основним завданням плану реагування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може бути поширена небезпечна дія наслідків прогнозованої надзвичайної ситуації.З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації і максимально можливого зниження втрат провадиться планування дій у рамках єдиної державної системи відповідно до планів взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечного об'єкта чи адміністративно-територіальної одиниці з наданням їм необхідної допомоги з боку структурних підрозділів МНС, МВС, Національної гвардії, МОЗ тощо.До виконання зазначених робіт повинні залучатися передусім аварійно-пошуково-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об'єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації, відповідні структурні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація.