Тема: Специфікації програмного забезпечення при структурному підході

Специфікації є повним і точним описом функцій і обмежень майбутнього програмного забезпечення [31]. При цьому одна частина специфікацій (функціональні) описує його функції, а інша частина (експлуатаційні) визначає вимоги до технічних засобів, до надійності, інформаційної безпеки і інш. Стосовно функціональних специфікацій маються на увазі наступні вимоги:

• вимога повноти означає, що специфікації повинні містити всю істотну інформацію, де нічого важливого не було б упущено, і відсутня неістотна інформація, наприклад деталі реалізації, щоб не перешкоджати розробникові у виборі найбільш ефективних рішень;

• вимога точності означає, що специфікації повинні однозначно сприйматися як замовником, так і розробником.

Останню вимогу виконати досить складно внаслідок того, що природна мова для опису специфікацій не підходить: навіть докладні специфікації на природній мові не забезпечують необхідної точності. Точні специфікації можна визначити, тільки розробивши деяку формальну модель майбутнього програмного забезпечення.

Формальні моделі, що використовуються на етапі визначення специфікацій можна розділити на дві групи: моделі, залежні від підходу до розробки (структурного або об’єктно-орієнтованого), і моделі, не залежні від нього. Так, діаграми переходів станів, які демонструють особливості поведінки майбутнього програмного забезпечення, при отриманні тих або інших сигналів ззовні, і математичні моделі наочної області використовують при будь-якому підході до розробки.

В рамках структурного підходу на етапі аналізу і визначення специфікацій використовують три типи моделей: орієнтовані на функції, орієнтовані на дані і орієнтовані на потоки даних. Кожну модель доцільно використовувати для свого специфічного класу програмних розробок.

На рис. 8.1 показана класифікація моделей майбутнього програмного забезпечення, що використовуються на етапі визначення специфікацій.

Методології структурного аналізу і проектування, засновані на моделюванні потоків даних, зазвичай використовують представлення проектованого програмного забезпечення у вигляді наступних моделей [11]:

• діаграм потоків даних (DFD - Data Flow Diagrams), що описують взаємодію джерел і споживачів інформації через процеси, які повинні бути реалізовані в системі;

• діаграм «суть-зв'язок (ERD - Entity-Relationship Diagrams)», що описують бази даних системи, що розробляється;

• функціональних діаграм (методологія SADT);

• діаграм переходів станів (STD - State Transition Diagrams), що характеризують поведінка системи в часі;

• специфікацій процесів;