Екологічне ліцензування

Згідно із законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» природокористування в Україні здійснюється в порядку загального й спеціального використання природних ресурсів.

У сфері спеціального використання природні ресурси надаються у володіння, користування або оренду на підставі спеціальних дозволів, за­реєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності. Управління і контроль за спеціальним використанням природних ресурсів здійснюється спеціальними органами дозвільно-погод­жувальної діяльності в межах їх повноважень. Залежно від виду діяльності, природного ресурсу, ступеня шкідливості впливу на навколишнє природне середовище та інших чинників видаються дозвільно-погоджувальні документи різної юридичної сили: дозволи, пого­дження, сертифікати, ліцензії. Право на проведення тих видів господарсь­кої діяльності, що підлягають обмеженню, реалізується через ліцензування.

Ліцензування належить до групи традиційних адміністративних ме­ханізмів управління. Основні принципи державної політики України у сфері ліцензування — це захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я гро­мадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення без­пеки держави. Законодавчою основою в цій сфері є закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який визначає, що ліцензування — це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, кон­троль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усу­нення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Отже, ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на ведення певного виду господарської діяльності, що, відповідно до законодавства, підлягає екологічному обмеженню. Ліцензування таких видів діяльності (на сьогодні в Україні їх є — 64) стосується екологічних аспектів і зумовлює необхід­ність врахування екологічних вимог.

Розвиток ліцензування природокористування і природоохоронної діяль­ності набуває в Україні дедалі ширшого застосування, оскільки воно нале­жить до ефективних інструментаріїв екологічного управління. Ефективність ліцензування полягає у його комплексності, яке крім адміністративних ва­желів управління об'єднує інструментарії: інформаційний — екологічний аудит та екологічну експертизу, економічний — визначення умов справлян­ня платежів, ринковий — укладення договору з ліцензіатом. Право на вида­чу ліцензій мають органи ліцензування: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет ядерного регулювання України, Національне космічне агентство України, Міністерство палива та енергети­ки України, Міністерство аграрної політики України, Державний комітет України по земельних ресурсах. За цими органами закріплені певні види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. За видачу ліцензії справляється плата, розмір і порядок зарахування якої до Державного бюд­жету встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності належить тільки до функцій державного рівня управління.

Розвиток екологічного ліцензування має два стратегічні напрями: окре­ме та комплексне ліцензування. Окреме ліцензування стосується видів діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, а також окремих видів природокористування з введен­ням спеціальних дозволів на право розміщення в навколишньому середо­вищі викидів, скидів забруднювальних речовин та відходів. До сфери окре­мого ліцензування належать, згідно із законом України «Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реаліза­ція яких підлягає ліцензуванню», небезпечні відходи. Визначення і прий­няття подібних законів стосується насамперед регулювання екологічної без­пеки держави в екологічно найнебезпечніших галузях економіки і потребує перегляду, узгодження або розробки нових нормативно-правових доку­ментів. Комплексне ліцензування визначає право на здійснення од­ночасно викидів, скидів забруднювальних речовин у довкілля та розміщення відходів. Цей вид ліцензування поки не знайшов свого застосування в Ук­раїні і потребує формування відповідної законодавчої бази.

У цілому екологічне ліцензування є процесом, що складається з кількох етапів:

• встановлення нормативів впливу на навколишнє природне середови­ще: гранично допустимих викидів і скидів, норм розміщення відходів, граничних норм вилучення природних ресурсів або ж відповідних тимчасових лімітів впливу та вилучення;

• обчислення з урахуванням різноманітних коефіцієнтів відповідних ставок платежів за використання природного ресурсу або впливу на навколишнє середовище і встановлення конкретного розміру плати;

• внесення нормативів, лімітів і ставок платежів у ліцензію й у відпо­відний договір на природокористування.

Після оформлення ліцензії ліцензіат стає об'єктом екологічного кон­тролю.

Зазначимо, що специфіка і над відомчий характер екологічного ліцензування потребуються прийняття й запровадження закону України «Про екологічне ліцензування»