ВідповідальностіОСНОВНІ ПИТАННЯ: 1. Звільнення від кримінальної відповідальності як окремий інститут кримінального права: юридична природа та основний кримінально-правовий зміст. 2. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за законодавством України. 3. Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності в теорії кримінального права. 4. Особливості окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Загальною частиною КК України. 5. Загальна характеристика окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Особливою частиною КК України. ЗАДАЧІ: 1. Федорченко прийшов на квартиру своєї колишньої дружини і запропонував знову жити разом. Дружина йому відмовила, після чого виникла сварка. У процесі сварки колишня дружина тяжко образила Федорченка. У нього виник стан сильного душевного хвилювання, в якому Федорченко наніс колишній дружині кілька ударів у голову та груди. Цими ударами їй було спричинено тяжке тілесне ушкодження. Була порушена кримінальна справа. У ході досудового слідства Федорченко щиро покаявся, помирився з колишньою дружиною, повністю оплатив витрати на її лікування. Варіант. Федорченко у відповідь на образу, не перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, заподіяв колишній дружині умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Ознайомтеся зі статтями 122 і 123 КК. Чи може бути Федорченко звільнений від кримінальної відповідальності на підставі статей 45, 46 КК? Якщо таке звільнення можливе, яка із зазначених статей повинна мати пріоритет у застосуванні? 2. Під час підготовки абітурієнта Покотила з англійської мови репетитор Коренюк повідомила його батька Степана про те, що вона добре знає секретаря приймальної комісії факультету іноземної філології педагогічного інституту, яка за 8000 грн. може посприяти вступу його сина на цей факультет. Степан Покотило погодився і передав 8000 грн. Коренюк. Остання гроші нікому не передавала, а привласнила. Син Покотила до інституту вступив, однак через півроку обман Коренюк розкрився. Степан Покотило звернувся до прокуратури. Була порушена кримінальна справа. У ході досудового слідства Коренюк дала правдиві показання, щиро покаялася, вибачилася перед Степаном Покотилом, повернула йому гроші. Слідчий направив справу до суду, кваліфікувавши дії Степана Покотила за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК, а дії Коренюк — за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369; ч. 1 ст. 190 КК. Варіант. Дії Коренюк були кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369; ч. 2 ст. 190 КК, оскільки з урахуванням матеріального становища Степана Покотила збитки на суму 8000 грн. становили для нього значну шкоду. Чи можуть Степан Покотило і Коренюк бути звільнені від кримінальної відповідальності судом? Якщо таке звільнення можливе, який його різновид має бути застосований щодо кожної з цих осіб? 3. Проживаючи в одній комунальній квартирі, Губенко та Січкар часто сварились, ображали одна одну. Одного разу Губенко звинуватила Січкар у крадіжці її костюма. Та у відповідь образила сусідку, а потім кілька разів вдарила, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Потерпіла звернулася до суду, який порушив кримінальну справу за ч. 2 ст. 125 КК і призначив її до розгляду. У період судового розгляду Січкар придбала для Губенко дефіцитні ліки, а також передала їй 300 грн. за зниклий костюм, хоча і продовжувала наполягати, що вона костюм не брала. У зв’язку з цим між Губенко та Січкар відбулося примирення, про що вони заявили в суді. Варіант. Січкар не придбавала ліки і не передавала Губенко 300 грн., а лише попросила вибачення у неї під час останнього слова підсудної. На запитання судді, чи вибачає вона Січкар, Губенко відповіла, що вибачає, оскільки, можливо, безпідстав- но звинувачувала її у крадіжці костюма. За цих обставин у залі судового засідання відбулося примирення між потерпілою та підсудною. Ознайомтеся зі ст. 27 КПК. Чи може Січкар бути звільнена від кримінальної відповідальності? Як співвідносяться між собою передбачені ст. 46 КК та ч. 1 ст. 27 КПК різновиди звільнення від кримінальної відповідальності? 4. Сомов, перевищуючи межі необхідної оборони, застрелив з мисливської рушниці Хмілька та Шутькова, які вчинили не-закінчений замах на зґвалтування його неповнолітньої доньки. Була порушена кримінальна справа за ст. 118 КК. У ході досу-дового слідства Сомов давав правдиві показання стосовно фактичної сторони вчиненого, висловлював готовність матеріально допомогти сім’ям потерпілих, однак вину свою визнавав частково і у вчиненому не покаявся. Справа з обвинувальним висновком була направлена до суду. Одночасно до суду надійшло клопотання від автотранспортного підприємства, де Сомов працював водієм, з проханням передати його на поруки колективу. Під час судового розгляду Сомов зберіг позицію, яку він займав на досудовому слідстві, — вину свою визнавав частково і у вчиненому не покаявся. Варіант. Після надходження клопотання від автотранспортного підприємства Сомов змінив позицію – в суді він свою вину визнав повністю та заявив, що щиро розкаюється у вчиненому. Чи може Сомов бути звільнений від кримінальної відповідальності? Якщо таке звільнення можливе, який з передбачених у КК його різновидів має бути застосований до Сомова? 5. Гродко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, передав керування своїм автомобілем «Форд Скорпіо» Білашу, який прав на керування транспортним засобом не мав. Останній під час проїзду перехрестя виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з автомобілем «Шкода Октавіа». У результаті зіткнення обидва автомобілі були серйозно пошкоджені, а водій «Шкоди Октавії» Смирнов і пасажир Ясько одержали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа: щодо Білаша — за ч. 1 ст. 286 КК; щодо Гродка — за ст. 287 КК. У процесі досудового слідства Гродко та Білаш щиро покаялися, давали правдиві показання, оплатили витрати на лікування Смирнова та Яська, повністю відшкодували їм матеріальні та моральні збитки. У зв’язку з цим Смирнов та Ясько написали заяву на ім’я слідчого, в якій вказали, що претензій до Гродка та Білаша не мають і між ними досягнуто повне примирення. Коли справа була передана до суду, туди ж надійшло клопотання від колективу фірми, де працювали Білаш і Гродко, з проханням передати їх на поруки. Варіант. У результаті зіткнення автомобілів Ясько одержав тяжке тілесне ушкодження, у зв’язку з чим щодо Білаша була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 286 КК. Чи можуть бути Гродко та Білаш звільнені від кримінальної відповідальності? Якщо таке звільнення можливе, який його різновид має бути застосований за наведених обставин? 6. Швачко придбав у невстановленої слідством особи пістолет «ТТ» з набоями і зберігав його у себе вдома в шухляді письмового столу, яку іноді забував зачиняти на ключ. Шукаючи журнал, на пістолет натрапив 15-річний син Швачка Ігор. Він кілька разів брав пістолет з шухляди, роздивлявся його, а потім клав на місце. Одного разу до Ігоря прийшов однокласник Довгий. Ігор дістав пістолет з шухляди і почав демонструвати його однокласнику. Потім Ігор витяг з пістолета обойму з набоями і, вважаючи, що пістолет розряджений, навів його на Довгого і натиснув на спусковий гачок. Оскільки один набій залишився в стволі, стався постріл. Куля влучила у Довгого і йому було спричинене тяжке тілесне ушкодження. Ігор викликав по телефону швидку допомогу і батька. Швачко, в свою чергу, викликав міліцію і добровільно здав пістолет та набої. Щодо Швачка була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 263 та ст. 264 КК. Під час досудового слідства Швачко щиро покаявся, давав правдиві показання, повністю оплатив витрати на лікування Довгого, відшкодував йому та його батькам моральні збитки. Крім того, на ім’я слідчого надійшло клопотання від колективу автопарку, в якому Швачко працював таксистом, з проханням передати його на поруки. Додавши клопотання до справи, слідчий передав її до суду. Чи є підстави для звільнення Швачка від кримінальної відповідальності? Якщо таке звільнення можливе, які його різновиди мають (можуть) бути застосовані в цьому випадку? 7. Сітало за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, був звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) № 307 Дарницького району м. Києва, де він працював слюсарем-сантехніком. Протягом перших 6 місяців з дня передачі на поруки він поводив себе належним чином, але потім кілька разів з’являвся на роботу в стані сп’яніння, допустив прогул, а за 2 місяці до закінчення річного строку поручительства вчинив ще одну крадіжку. У зв’язку з цим колектив ЖЕКу прийняв рішення про відмову від поручительства за Сітало і направив це рішення до відповідного суду. Яке рішення щодо Сітало має прийняти суд? Чи може вчинена ним друга крадіжка розглядатись як повторна? 8. Борисенко в ніч перед відправленням його до місця строкової військової служби у Збройних Силах України напав на 20-річну Кислицьку і, застосувавши фізичне насильство, вчинив з нею кілька статевих актів. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 152 КК і проведене досудове слідство. Воно через 2 місяці було зупинене, оскільки не було встановлено особу, яка вчинила злочин. Через 10 місяців після цього у короткотермінову відпустку до Києва приїхав Борисенко, який проходив службу в прикордонних військах. Під час випадкової зустрічі він був впізнаний Кислицькою і затриманий. Досудове слідство було відновлене. У ході досудового слідства було встановлено, що на військовій службі Борисенко зарекомендував себе з позитивної сторони: є відмінником бойової підготовки, користується авторитетом у товаришів по службі, особисто затримав 12 порушників кордону. До закінчення досудового слідства він відшкодував Кис-лицькій моральні збитки, і вона написала заяву на ім’я слідчого, що не заперечує проти звільнення Борисенка від кримінальної відповідальності. Додавши заяву до матеріалів кримінальної справи, слідчий направив її до суду. Варіант 1. Кислицькій на момент зґвалтування не виповнилося 18 років, тому кримінальна справа була порушена за ч. 3 ст. 152 КК. Варіант 2. Борисенко не лише зґвалтував Кислицьку, а і задовольнив статеву пристрасть неприродним способом. Ознайомтеся зі статтями 152 і 153 КК. Чи може суд звільнити Борисенка від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК? 9. Зарубу було затримано за вчинення шахрайства, і щодо нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК. У ході досудового слідства було встановлено, що за 4 роки до вчинення останнього злочину Заруба також вчинив шахрайство, але тоді йому вдалося втекти від працівників міліції та потерпілого, які намагалися затримати його на місці злочину. Варіант. За 4 роки до вчинення шахрайства Заруба вчинив кишенькову крадіжку без обтяжуючих обставин. Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідальності Заруби за перший злочин? Який вплив буде мати факт вчинення першого злочину на кваліфікацію другого злочину? 10. Книш брав участь у груповій хуліганській бійці, але затриманий за цей злочин не був. Через 3 роки він на ґрунті особистих неприязних стосунків заподіяв умисне легке тілесне ушкодження своєму сусідові Бабенку. Останній з цього приводу пройшов освідування, але заяву до суду не подав. Через 1 рік 10 місяців після вчинення другого злочину Книш знову побив Бабенка, заподіявши на цей раз умисне легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. З приводу двох останніх злочинів Бабенко звернувся до суду в порядку ч. 1 ст. 27 КПК. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК. Під час судового розгляду був також встановлений факт участі Книша у груповому хуліганстві. У зв’язку з цим щодо нього була порушена окрема (друга) кримінальна справа за ч. 2 ст. 296 КК. Кримінальна справа щодо Бабенка, порушена за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК, слухалась судом 3 місяці; досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за ч. 2 ст. 296 КК, тривало 2 місяці. Варіант. Через 3 роки після вчинення першого злочину Книш заподіяв Бабенку умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв’язку з цим друга кримінальна справа щодо нього була порушена за ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 122 КК. Ознайомтеся зі статтями 122, 125, 296 КК та ч. 1 ст. 27 КПК. Яке рішення має прийняти суд у кожній кримінальній справі? 11. У 17-річному віці Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з ревнощів. Про цей злочин правоохоронні органи не дізналися. Через 12 років Брязкун вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, але і цього разу затриманий не був. Через 2 роки 6 місяців Брязкун був затриманий за носіння фінського ножа без відповідного дозволу. В ході досудового слідства стало відомо про перші два злочини, вчинені Брязкуном. У зв’язку з цим строки досудового слідства неодноразово продовжувались, і справа була передана до суду через 1 рік 6 місяців після затримання Брязкуна за вчинення останнього злочину. Варіант 1. Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з ревнощів у 19-річному віці. Варіант 2. У 19-річному віці Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів. Варіант 3. Через 12 років після незакінченого замаху на умисне вбивство з ревнощів Брязкун вчинив злочин, передбачений ст. 116 КК. Ознайомтеся зі статтями 115, 116, 118 та ч. 2 ст. 263 КК. Яке рішення щодо перших двох злочинів має (може) прийняти суд? 12. Через 1 рік 9 місяців після вчинення Поліщуком злочину, передбаченого ч. 1 ст. 225 КК, щодо нього була порушена кримінальна справа. У ході досудового слідства було встановлено, що за рік до вчинення цього злочину Поліщук при одержанні квартири здійснив підроблення документа та його використання, а також дав хабара начальнику відділу райдержадмі-ністрації. Водночас було встановлено, що з боку останнього мало місце вимагання хабара, а за підроблення документа та його використання Поліщук підлягав звільненню від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію, який набув чинності через два місяці після вчинення цих злочинів. Ознайомтеся зі статтями 358 і 369 КК. Як має бути вирішене питання про кримінальну відповідальність Поліщука за вчинені ним злочини, якщо досудове слідство тривало 3 місяці?
|
