Рейтингове завдання. 1. Підготуйте порівняльний аналіз норм Митного кодексу України, Митного кодексу Європейського Союзу (деталізованого у відповідному Регламенті ЄС)

1. Підготуйте порівняльний аналіз норм Митного кодексу України, Митного кодексу Європейського Союзу (деталізованого у відповідному Регламенті ЄС).

2. На прикладі будь-якого класифікаційного рішення, прийнятого у рамках Всесвітньої митної організації, і впровадження його результатів у національну митну практику сформулюйте принципи імплементації міжнародних митних стандартів.

 

Література

Основна:

1. Борисов К.Г. Международное таможенное право: Учебное пособие. – М.: Изд-во РУДН, 1997. – 224 с.

2. Волова Л.И. Международное таможенное право // Международное публичное и частное право. – 2004. – № 3. – С. 25 – 31.

3. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.

4. Додин Е.В. Основы таможенного права Европейского сообщества // Митна справа. – 2002. – № 2. – С. 3 – 19.

5. Ершов А.Д. Международные таможенные отношения: Учебное пособие. – СПб.: ИВЭСЭП, С.-Петербургский филиал РТА им. В.Б. Бобкова, Знание, 2000. – 207 с.

6. Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В. Пашка, М.М. Ка-ленського. – К.: Юстиніан, 2004. – 736 с.

7. Митне регулювання в ЄС та Україні: порівняльно-правове дослідження: Науково-практичний посібник / Мароха В., Олійник Н., Омельченко О., Полонський О., Ропотан О.: за наук. ред. А.В. Мазура. – К.: ТОВ „Ніка-Прінт”, 2005. – 832 с.

8. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 318 с.

9. Покрещук О., Завтур Д. Міжнародний кодекс поведінки держав в митних відносинах (Міжнародна Конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, 1973 р., Кіото) // Митна справа. – 2001. – № 2. – С. 9 – 15.

10. Положение о Совете руководителей таможенных служб государств – участников Содружества Независимых Государств / Утвержденное Решением Совета глав правительств Содружества Независимых Государств от 30 мая 2002 г.

11. Право и межгосударственные объединения / В.Г. Вишняков, В.А. Егиазаров, Ю.А. Королев и др. / Под общ. ред. В.Г. Вишнякова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 577 с.

12. Договор о создании Союзного государства. – Там само. – С. 402 – 431.

13. Договор о Таможенном союзе и Едином экономическом пространстве. – Там само. – С. 431 – 457.

14. Договор об учреждении Евразийского экономического сообщества. – Там само. – С. 457 – 468.

15. Сандровский К.К. Таможенное право в Украине – национальное и международное. – К.: Вентури, 2000. – 208 с.

16. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. – 2-е изд., испр. – К.: О-во “Знання”, КОО, 2001. – 461 с.

17. Таможенный союз стран Евразийского экономического сообщества. Комментарий и документы / С.И. Истомин, С.П. Булавин, Я.И. Моравин и др. / Под ред. Ю.Ф. Азарова. – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2002. – 486 с.

18. Таможенный союз России, Белоруссии, Казахстана. Соглашение о таможенном союзе // Московский журнал международного права. – 1996. – № 1. – С. 184 – 198.

19. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року.

20. Устав Содружества Независимых Государств. Право и межгосударственные объединения / В.Г. Вишняков, В.А. Егиазаров, Ю.А. Королев и др. / Под общ. ред. В.Г. Вишнякова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – С. 385 – 402.

 

Додаткова:

1. Артемонова О.Ф. Международная правосубъектность Европейского Союза // Журнал российского права. – 2002. – № 8. – С. 143 – 151.

2. Березний А. Шлях до ГАТТ/СОТ // Політика і час. – 1997. – № 7. – С. 4 – 5.

3. Борець В. Міжнародна діяльність Держмитслужби // Митний брокер. – 2001. – № 3. – С. 78.

4. Буглай О.С., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения. – М.: Финансы и статистика. – 1996. – 160 с.

5. Виноградова О. Про Світову організацію торгівлі (СОТ) та роль вітчизняної митниці в реалізації європейського вибору України // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 9. – С. 37 – 39.

6. Гетьманчук А. Между двух интеграций, или Что для Украины ценнее – ЕврАзЭС или Евросоюз // Киевские ведомости. – 2002. – 25 декабря. – С. 5.

7. Деркач Л.В. Не бар’єр, а органи сприяння. Українська митниця: на шляху до світових стандартів // Політика і час. – 1996. – № 11. – С. 25 – 27.

8. Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. – К., 1998. – 542 с.

9. Довідник з Конвенції МДП / Укладачі: С.О. Кокот, Л.Г. Добруха – К.: ТОВ “Видавництво “Консультант”, 2003. – 288 с.

10. Европейское право: Учебник / Под ред. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА – ИНФРА-М, 2000. – 720 с.

11. Зеркин И.В. Право Всемирной торговой организации: Учебное пособие. – М.: Международные отношения, 2003. – 242 с.

12. Калачан К. Международно-правовые проблемы деятельности ЕврАзЭС // Государство и право. – 2004. – № 3. – С. 58 – 63.

13. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: Т-во “Знання”, 2002. – 381 с.

14. Кивалов С.В., Додин Е.В. Таможенное право в Украине: национальное и международное // Митна справа. – 2000. – № 4. – С. 13 – 19.

15. Климова Т. Таможенный союз государств СНГ: итоги и перспективы интеграции // ЭКО. – 2000. – № 3. – С. 161 – 171.

16. Косиков Л. Интеграционный проект “Единое экономическое пространство России, Украины, Белоруссии и Казахстана” // Российский экономический журнал. – 2004. – № 11/12. – С. 51 – 73.

17. Кухаренко В. Основные мировые тенденции развития таможенной политики и таможенных служб в мире // Безопасность Евразии. Журнал высоких гуманитарных технологий. – 2001. – № 3. – С. 501 – 515.

18. Мартыненко И. Международные соглашения стран СНГ по вопросам возвращения культурных ценностей странам их происхождения // Хозяйство и право. – 2002. – № 3. – С. 99 – 102.

19. Митне законодавство зарубіжних країн / За ред. З.О. Буричка. – Тернопіль: Астон, 2002. – 616 с.

20. Міхєєва О.Г. Роль міжнародного права у здійсненні митно-тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України: Автореф. дис…к. ю. н.: 12.00.11. – К., 2003. – 20 с.

21. Моисеев Е.Г. Правовой статус Содружества Независимых Государств: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1995. – 175 с.

22. Ніколаєва Л. Удосконалення митного регулювання як необхідна передумова для вступу України до СОТ // Вісник АМСУ. – 1999. – № 4. – С. 77.

23. Рев’юк Ю.М. Цілі створення ГУУАМ // Наукові записки (серія “Юридичні науки”). – 2002. – № 20. – С. 36 – 39.

24. Регламент Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 р., що встановлює Митний Кодекс Співтовариства // ОJ. – L 302. – 19.10.1992.

25. Регламент Комісії (ЄЕС) № 2454/93 від 2 липня 1993 р., що встановлює положення про застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92, що встановлює Митний Кодекс Співтовариства // ОJ. – L 253 – 11.10.1993.

26. Сандровский К.К. Право внешних сношений: Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1986. – 327 с.

27. Сергєєва Н. Формування митного права Європейського співтовариства // Митна справа. – 2003. – № 6. – С. 40 – 41.

28. Сергеев Ю.В. Правовой статус ВТО // Митна справа. – 2003. – № 4. – С. 41 – 42.

29. Скурко Е.В. К вопросу формирования Единого экономического пространства Республики Беларусь, Республики Казахстан, Российской Федерации и Украины // Московский журнал международного права. – 2004. – № 1. – С. 108 – 114.

30. СНГ: таможенное регулирование. – М.: Благовест – Центр экономики и маркетинга, 1999. – 120 с.

31. Степанюк С.А. Присоединение Украины к Международной конвенции об упрощении и гармонизации таможенных процедур, подписанной 18 мая 1973 года в Киото, – важнейший шаг на пути либерализации внешнеторговых отношений и насущная необходимость современности // Таможенный брокер. – 2002. – № 10. – С. 62 – 67.

32. Шорников А.В. Участие РФ в международном таможенном регулировании: международно-правовые аспекты: Дис…к. ю. н.: 12.00.10. – М., 1999.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38. – Ст. 288.

3. Про ратифікацію Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах: Закон України від 15.12.1999 р. № 1301-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 1. – Ст. 6.

4. Митна конвенція про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) від 14.11.1975 р.

5. Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням МДП (Конвенції МДП 1975 р.): Закон України від 15.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 33. – Ст. 307.

6. Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні митних правопорушень (Конвенція Найробі) від 9 червня 1977 р.

7. Конвенція про створення Ради митного співробітництва від 15.12.1950 р.

8. Конвенція про гармонізацію та спрощення митних процедур (Кіотська конвенція 1973 р.).

9. Протокол про зміну Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 р.

10. Про затвердження Протоколу про порядок взаємодії митних служб держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав при перевезенні спеціальних вантажів і продукції військового призначення: Постанова КМУ від 17.02.2000 р. № 337 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7.

11. Про затвердження Угоди про порядок митного оформлення та митного контролю товарів, що переміщуються між державами-учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2000 р. № 338 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 7.

12. Митна конвенція про тимчасовий ввіз приватних дорожніх перевізних засобів від 04.06.1954 р.

13. Міжнародна конвенція про безпечні контейнери від 02.12.1972 р.

14. Международная конвенция о согласовании условий проведения контроля грузов на границах от 21.10.1982 г.

15. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу від 30.12.1974 р.

16. Про приєднання України до Афінської конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. і Протоколу 1976 р. до неї: Закон України № 115/94-ВР від 15.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 33. – Ст. 305.

17. Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 р.

18. Протокол про внесення поправки до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 24.06.1986 р.

19. Угода про взаємну допомогу й співробітництво в митних справах між урядами держав – учасниць ГУУАМ вiд 04.07.2003 р.

20. Про затвердження Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Бельгія: Постанова КМУ вiд 27.08.2003 р. № 1364.

21. Угода між Державною митною службою України і Державним митним комітетом Азербайджанської Республіки про співробітництво в боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил, а також з незаконним обігом зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Угода ДМСУ, Азербайджану вiд 03.06.2004 р.

22. Про затвердження Положення про порядок проведення робочих зустрічей керівників регіональних митних, керівників митниць та їх заступників з представниками митних органів суміжної зарубіжної держави: Постанова КМУ № 1956 від 17.12.2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 2. – 8 січня.

Методичні рекомендації

Міжнародне право не належить до жодної національної системи права, тому ні одна держава світу не може вважати його своїм. Воно займає особливе (наднаціональне) місце, оскільки регулює не внутрішньодержавні, а міжнародні відносини. У ньому відображається колективна воля народів, що виступають суб’єктами міжнародного права.

Тобто міжнародне право не має основ самовиникнення та саморозвитку і повністю залежить від рівня міждержавного співробітництва.

Одним із прогресивних напрямків міждержавного співробітництва у ХХ ст. стало міжнародне митне співробітництво, на якому ґрунтувалась нова галузь міжнародного права – “Міжнародне митне право”. Створивши власну митну систему, наша держава є повноправним учасником міжнародного митного співробітництва і водночас суб’єктом міжнародного митного права.

Для того, щоб зрозуміти поняття міжнародного співробітництва, у першу чергу, треба звернутися до положень Статуту Організації Об’єднаних Націй (далі ООН). Саме у ст. 2 цього універсального акта уперше нормативно закріплено принцип співробітництва держав. У подальшому цей принцип знайшов розвиток у Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. та в Заключному акті наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р. Щодо національного законодавства, то процес закріплення цього принципу можна простежити за Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України, Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000 до положень Митного кодексу України (МКУ).

За час свого існування наша країна досягла значних результатів у сфері міжнародного митного співробітництва, зокрема з питань митної справи і з митних питань, що виходять за рамки митної справи (налагодження і розвиток співробітництва та реалізація проектів технічної допомоги тощо).

Відповідно до зазначеного розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи в Україні зараховано до основних завдань митних органів України, які підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи – Держмитслужбі України (ДМСУ). Для цього в структурі центрального апарату ДМСУ було сформовано Управління міжнародного митного співробітництва, яке з часом реорганізували в Департамент міжнародного митного співробітництва. У структурі департаменту здійснюють свої функції: відділ європейської інтеграції та багатостороннього співробітництва; відділ протоколу та оформлення виїзду за кордон; відділ організації роботи з проектами технічної допомоги; відділ міжнародного митного права та законодавства.

Аналізуючи правові підстави міжнародного співробітництва з питань митної справи, особливу увагу слід звернути на положення, що закріплені: у гл. 5 МКУ – “Міжнародне співробітництво з питань митної справи”; в Указі Президента України “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин” від 18 вересня 1996 р. № 841/96; у Постанові Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. № 1956 “Про затвердження Положення про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави”.

Розгляд третього питання слід починати з того, що міжнародне митне співробітництво України залежно від кількості суб’єктів правовідносин можна поділити на два види: двостороннє та багатостороннє.

У двосторонні зв’язки наша країна може вступати як з іноземними державами, так і з міжнародними міжурядовими організаціями шляхом укладання міжнародних угод, протоколів і меморандумів, а також реалізувати повноваження, що надаються їй згідно зі ст. 37 – 38 МКУ. При багатосторонньому співробітництві, тобто коли участь у міжнародних митних відносинах беруть три і більше суб’єктів міжнародного права, Україна може реалізувати свої повноваження через підписання певного міжнародного договору (участь у міжнародній конвенції універсального чи регіонального характеру) або представляти інтереси свого народу в рамках міжнародної міжурядової організації. У свою чергу, міжнародні міжурядові організації можна поділити на організації, діяльність яких безпосередньо пов’язана з вирішенням питань митного співробітництва (Всесвітня митна організація); організації, компетенція яких передбачає можливість розгляду питань, пов’язаних з митною справою (Світова організація торгівлі, ООН, ЮНКТАД та ін.), і міжнародні регіональні організації (Співдружність Незалежних Держав, Європейський Союз).

Таким чином, зазначені вище види міжнародного митного співробітництва можуть здійснюватися у двох формах: договірній та організаційно-правовій.

Вивчаючи договірну форму співробітництва, серед багатьох міжнародних договорів особливу увагу слід звернути на такі: Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973 р. та Протокол про зміну Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 р. (Конвенція Кіото); Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу в запобіганні, розслідуванні та покаранні за митні правопорушення від 9 червня 1977 р. (Конвенція Найробі); Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення від 14 листопада 1975 р. (Конвенція МДП); Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14 червня 1983 р. Працюючи над цими міжнародними договорами, треба визначити, чи до всіх договорів наша держава приєдналася і ратифікувала їх. Зверніть увагу на те, з якими державами Україна тісно співпрацює в галузі митної справи та укладає двосторонні угоди, у чому їх сутність.

Щодо організаційно-правової форми міжнародного митного співробітництва обов’язково слід розглянути міжнародні зв’язки України із Всесвітньою митною організацією (ВМО), Співдружністю Незалежних Держав (СНД) та Європейським Союзом (ЄС).

Для того, щоб дати відповідь на четверте запитання, перш за все треба ознайомитися з Конвенцією про створення Ради митного співробітництва (Брюссель) від 15 грудня 1950 р. Необхідно розглянути історію створення Ради митного співробітництва і передумови її реорганізації у Всесвітню митну організацію, з’ясувати її функції, систему внутрішніх органів та членство. Вивчити цілі, завдання і сучасний стан ВМО, її правосуб’єктність, структуру та принципи її діяльності; формування і розвиток відносин України з ВМО. Слід дати характеристику правовідносин між ВМО та Держмитслужбою України.

Початок міжнародного співробітництва в рамках СНД закладено в Угоді про створення СНД від 8 грудня 1991 р. З урахуванням даної Угоди 22 січня 1993 р. прийнято Статут СНД, у якому визначено основні сфери спільної діяльності держав – членів СНД. Одна зі сфер – співробітництво у формуванні й розвитку спільного економічного простору загальноєвропейського і євразійського ринків, митної політики.

Для дослідження міжнародно-правової регламентації митного співробітництва держав – членів СНД – треба проаналізувати розвиток багатосторонньої договірної бази, з урахуванням Угоди про принципи митної політики від 13 березня 1992 р., Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 р., Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 р. та Основ митного законодавства держав – учасниць СНД від 10 лютого 1995 р.

Особливу увагу слід приділити Раді керівників митних служб держав – учасниць СНД як основній організаційно-правовій формі співробітництва України з країнами Співдружності.

Міждержавне співробітництво в рамках СНД вплинуло на розвиток у різних напрямах міжнародного економічного співробітництва і співробітництва з митних питань, оскільки створено декілька об’єднань інтеграційного характеру: Союз Білорусії та Росії, ГУАМ (регіональне об’єднання України, Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Молдова), Митний союз Росії, Білорусії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану, що став основою для створення Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) і формування Єдиного економічного простору між Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Російською Федерацією і Україною.

Для більш повного ознайомлення з діяльністю цих об’єднань слід розглянути Угоду про митний союз від 6 січня 1995 р.; Договір про Митний союз і Єдиний економічний простір від 26 лютого 1999 р.; Угоду про створення зони вільної торгівлі між державами – учасницями ГУУАМ від 20 липня 2002 р.; Договір про заснування ЄврАзЕС від 10 жовтня 2000 р.; Угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) від 19 вересня 2003 р.

Під час розгляду останнього питання слід звернути увагу на те, що правове регулювання митного співробітництва України з ЄС здійснюється на основі Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. (УПС). Необхідно охарактеризувати основні положення ст. 51, 76 і 79 УПС та Протоколу про надання адміністративними органами взаємної допомоги у вирішенні митних питань, що є невід’ємною частиною УПС. Визначити роль Підкомітету з митних питань, транскордонного співробітництва, боротьби з нелегальною міграцією, відмиванням грошей та наркобізнесом у співробітництві між Україною та ЄС, розкрити зміст Програми ТАСІS та її проектів “Митниця-2, 4, 6, 7”, згадати про посаду радника з митних питань при Представництві України при ЄС та про відносини Держмитслужби України з Євромитницею.

У системі права цієї міжнародної регіональної організації особливе місце посідає митне право. Під час визначення базових понять митного права ЄС (поняття і джерела) особливу увагу слід приділити: Договору про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі 1951 р., Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) 1957 р., Договору про створення Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 р., поняттям регламентів, директив і рішень та їх ролі в процесі формування митного права Співтовариства. Особливу увагу слід звернути на положення щодо створення митного союзу між державами – членами Європейського економічного співтовариства та на його обов’язкові компоненти: Спільний митний тариф; Інтегрований митний тариф Європейського Співтовариства (TARIC); Митний кодекс Співтовариства (Регламент Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 р.), який діє на основі так званого “Кодексу про імплементацію” (Регламент комісії (ЄЕС) № 2454/93 від 2 липня 1993 р.).