ПОНЯТТЯ ПРО ІГРОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ. 1. Шишмарев В.Ю. Типовые элементы систем автоматического управления

1. Шишмарев В.Ю. Типовые элементы систем автоматического управления. М.: Изд.центр «Академия», 2004. 304с.

2. Востриков А.С., Французова Г.А. Теория автоматического регулирования. М.: Высшая школа, 2004. 365с.

3. Душин С.Е., Зотов А.С. Теория автоматического управления. М.: Высшая школа, 2003. 567с.

4. Клюев А.С., Глазов Б.В. Проектирование систем автоматизации технологических процессов: Справочное пособие. М.: Энергоиздат, 1990.

5. Протченко Н.В., Автоматика и автоматизация производственных процессов в общественном питании и торговле, Киев: Вища школа, 1987.

6. Измерения в промышленности. Справочник/ Под ред. П. Профоса. Пер. с нем. М.: Металлургия, 1980. 648с.

7. ГОСТ Р8.585-2001 Государственная система обеспечения единства измерений. Термопары. Номинальные статические характеристики преобразования. – М.: Изд-во стандартов, 2001.

8. ГОСТ 6651-94 Государственная система обеспечения единства измерений. Термопреобразователи сопротивления. - М.: Изд-во стандартов, 1996.

 

 

* Электропроводными считаются жидкости, имеющие удельное сопротивление ρ < и диэлектрическую проницаемость.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

Л.В.Гальченко

 

 

 

РУХЛИВІ І НАЦІОНАЛЬНІ ІГРИ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

 

Навчально – методичний посібник

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Здоров’я людини», «Спорт»

 

Частина І

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 9 від 12.06.2012 р.

 

 

Запоріжжя

 

УДК: 794. 088.6 (075.8)

ББК: Ч 515 я 73

Р 918

 

 

Рухливі і національні ігри з методикою викладання: навчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Здоров’я людини», «Спорт» / Уклад. Л.В. Гальченко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – 123 с.

 

Навчально–методичний посібник розроблений відповідно до навчальної та робочої програм курсу «Рухливі і національні ігри з методикою викладання». У посібнику представлені методика та форми організації рухливих і національних ігор, наводяться практичні завдання, пропонуються тестові завдання для самоконтролю.

Рекомендується для самостійної роботи студентів з метою розвитку професійних навичок, необхідних при проведенні занять із рухливих і національних ігор.

 

Рецензент	д.б.н., професор М.В. Маліков
Відповідальний за випуск	зав. кафедри спортивних ігор Р.В. Клопов

 

ЗМІСТ

 

Вступ
1. Поняття про ігрову діяльність
2. Історія виникнення ігор
3. Висловлювання педагогів про рухливі і національні ігри
4. Рухливі і спортивні ігри
5. Стосунки й конфліктні ситуації в рухливих і національних іграх
6. Педагогічне групування (класифікація) рухливих ігор
7. Освітні, виховні та оздоровчі завдання рухливих і національних ігор
8. Гігієнічні та фізіологічні вимоги до проведення занять із рухливих і національних ігор
9. Виховання рухових якостей
10. Виховання морально-вольових якостей засобами фізичного виховання
11. Рухливі і національні ігри на уроці фізичної культури в школі
12. Рухливі і національні ігри на уроках фізичної культури в малокомплектних школах
13. Перевірка успішності з рухливих і національних ігор у школярів
14. Планування рухливих і національних ігор на уроках фізичної культури
15. Рухливі і національні ігри для дітей молодшого шкільного віку
16. Рухливі і національні ігри для дітей середнього шкільного віку
17. Рухливі і національні ігри для юнаків і дівчат
18. Рухливі і національні ігри на заняттях зі школярами, які мають відхилення у стані здоров’я
19. Методика викладання рухливих і національних ігор
19.1. Підготовка до проведення гри
19.2. Керівництво процесом гри
20. Методика проведення естафет з дітьми шкільного віку
21. Методика вирішення педагогічних завдань у грі
22. Рухливі ті національні ігри в позаурочних і позашкільних формах роботи з дітьми
23. Змагання з рухливих і національних ігор
24. Практичні заняття з рухливих ігор
Рухливі ігри на уроках у 1-3-х класах
Практичне заняття № 1. Ігровий тренінг для розвитку уваги молодших школярів
1. Годинник
2. Алфавіт
3. Навпаки
4. Хто уважний і спостережливий?
5. Граймо в лічилки
Практичне заняття № 2. Сюжетно-імітаційні ігри
1. Космонавти
2. Білі ведмеді
3. Фігури
4. Совка
5. Заєць без лігвища
Практичне заняття № 3. Рухливі ігри на зразок «перебігання»
1. Вода, земля, повітря
2. Два Морози
3. Карасі та щука
4. До своїх прапорців!
5. День і ніч
Практичне заняття № 4. Рухливі ігри на зразок «квача»
1. Квач
2. Невід
3. Вільне місце
4. Третій зайвий
Рухливі ігри на уроках у 4-6-х класах
Практичне заняття № 5
1. Група, струнко!
2. Заборонений рух
3. Вудка (проста й командна)
4. М’яч сусідові
5. Лабіринт
Практичне заняття № 6. Естафети
1. Зустрічна естафета
2. Біг пінгвінів
3. Виклик номерів
4. Естафета-поїзд
5. Місток і кішка
6. Колесо
Практичне заняття № 7. Командні рухливі ігри
1.Гонка м’ячів по колу
2. Передача м’яча в колонах
3. Виклик
4. Ящірка
5. Перетягування через лінію
Рухливі ігри на уроках у 7-8-х класах
Практичне заняття № 8
1. Слухай сигнал
2. Перебіжка з вирученням
3. Наперегони з м'ячем
4. М'яч у центр
5. Не давай м’яч ведучому
Практичне заняття № 9. Рухливі ігри (розділ «Волейбол»)
1. Гилка через сітку
2. Зустрічна волейбольна передача над сіткою
3. Перестрілка
4. Волейбол з вибуванням
5. Пасування волейболістів
Практичне заняття № 10. Рухливі ігри (розділ «Футбол»)
1. Біг від м'яча
2. «Квач» із присіданням
3. «Лови» по колу
4. Зміна місць по колу
5. Гра з капітанами
6. На відкриті ворота
7. Боротьба за м'яч з елементами футболу
8. Велика гра з вільним м'ячем
Практичне заняття № 11. Рухливі ігри (розділи «Баскетбол», «Гандбол»)
1. Передав – сідай
2. Кидай-біжи
3. Естафета з веденням і кидком м'яча в кошик
4. М'яч капітанові
5. Нападають п'ятірки
Практичне заняття № 12. Рухливі ігри (розділ «Легка атлетика»)
1. Швидше зміни місце
2. Хто швидше?
3. Швидко перебігай і підлізай
4. Будь вправний
5. За чужим м’ячем
6. Захист «місця»
7. Рухома ціль
Практичне заняття № 13. Рухливі ігри в режимі шкільного дня, на перервах (ігри-атракціони), фізкультхвилинках, у групах продовженого дня
1. Витівний тир
2. Олімпійська емблема
3. Мішень-корзина
4. Ведмідь і колода
5. Відгадай, хто підходив
6. Виштовхування з кола
Практичне заняття № 14. Рухливі ігри в оздоровчих дитячих таборах Комплекс рухливих ігор для дітей 10-12 років
1.Старти «Звірят»
2. Пінгвіни з м’ячем
Комплекс рухливих ігор для дітей 13-14 років 1.Канат
2. Переправа в обручах
3. Бар’єрний біг
4. Снайпери
Естафети з елементами спортивних ігор 1. М'яч у кільце
2. Баскетбольний слалом
Естафети з колективними діями 1. Парні гонки
2. Стонога
Естафети комічного характеру 1. Каракатиця
2. Розсипав – збери
Ігри в лісі на галявині 1. Квач у лісі
2. Придивись і запам’ятай
3. Ботанічні жмурки
Практичне заняття № 15. Рухливі ігри на уроках в 9-11-х класах
1. Боротьба за м’яч
2. Старт за м’ячем
3. Баскетбол – волейбол
4. Квач з м’ячем
5. Кенгуру
Практичне заняття № 16. Спеціальні рухливі ігри для профілактики порушень здоров’я у дітей молодшого шкільного віку.
25. Комплексне оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни «Рухливі і національні ігри з методикою викладання»
26. Тестові завдання для самоконтролю
27. Перелік використаної літератури

 

 

Умовні позначки і символи

¨ теоретичні відомості;

G зверніть увагу;

Ñ запам’ятайте;

1 визначення;

& прочитайте;

! поняття;

? виконайте.

 

ВСТУП

Курс «Рухливі і національні ігри з методикою викладання» є необхідною складовою професійної підготовки фахівця у галузі фізичного виховання і спорту.

Мета курсуполягає в поглибленнітеоретичної та практичної підготовки студентів із питань рухливих і національних ігор, що у свою чергу допоможе їм правильно планувати і здійснювати навчально-тренувальний процес із дітьми різного віку в різних ланках системи фізичного виховання.

Основні завдання, які стоять перед студентами у ході засвоєння курсу, такі: поглибити знання з теорії і методики рухливих і національних ігор; сформувати уміння та навички роботи з дітьми різного віку та підготовленості; засвоїти методику проведення рухливих і національних ігор. При цьому студентам необхідно знати: історію виникнення, походження і розвитку рухливих і національних ігор, їх роль і місце в системі фізичного виховання; взаємозв’язок рухливих і національних ігор з професійною діяльністю людини; теорію та методику рухливих і національних ігор, виховні, освітні, оздоровчі, гігієнічні завдання рухливих і національних ігор та використання їх у різних формах фізичного виховання; правила техніки безпеки. За підсумками вивчення курсу студенти повинні вміти: володіти організацією і методикою проведення рухливих і національних ігор, планувати навчально-виховний процес у різних ланках системи фізичного виховання; володіти знаннями, вміннями, навичками управління навчально-виховним процесом із використанням рухливих і національних ігор; виховувати особистісні і професійні якості; здійснювати управління навчально-виховним процесом з використанням рухливих і національних ігор для вирішення конкретних навчальних завдань.

Майстерність проведення рухливих і національних ігор з освітніми і виховними цілями є важливою складовою частиною професійної підготовки вчителя фізичної культури.

У цьому навчально-методичному посібнику розкрито питання історії виникнення ігор, організації та методики їх проведення, а також подано великий практичний матеріал із урахуванням вікових особливостей дітей.

Предметом курсу є галузь знань, що вивчає засоби, методи та організаційні форми навчання різноманітним рухливим і національним іграм з метою їх подальшого педагогічного використання.

 

ПОНЯТТЯ ПРО ІГРОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

 

! Гра, як визначив це поняття М.М. Фіцула, - одна із форм організації учнів, спрямована на зміцнення здоров’я, підвищення їхньої рухової активності, працездатності, загартування організму, формування рухових здібностей.

І.І. Петричук наголошує, що гра допомагає залучити до навчального процесу навіть слабкого учня, тому що в ній проявляються не тільки знання, але й спритність і кмітливість. Автор зазначає, що гра сприяє виявленню креативних здібностей, розвитку особистісного творчого потенціалу, піднімає самооцінку, прищеплює вміння самостійно приймати рішення.

А.С.Яцковець вказує, що, незважаючи на наявність різноманітних концепцій із проблем гри та ігрової діяльності, всі вони єдині в тому, що ігрова діяльність властива всім віковим групам; і діти, і дорослі в процесі гри відчувають значний щиросердний підйом і хвилювання, оскільки гра – не забава, а одне з дивовижних явищ культури суспільства й людини.

1 У фізичнім вихованні гра, як зазначає К.Квилецький, виконує такі функції:

1) Основну: є важливим засобом фізичного виховання, який застосовується з урахуванням віку, умов і можливостей реалізації в процесі занять; для залучення тих, хто займається, з конкретними цілями.

2) Допоміжну: слугує доповненням до інших засобів фізичного виховання для пожвавлення й урізноманітнення занять, активного відпочинку.

3) Рівнозначну: застосовується на заняттях нарівні з іншими засобами фізичного виховання.

У педагогічній практиці, суспільному житті та по­буті ігри виконують виховну, пізнаваль­ну та фізіологічну функції.

Рухлива гра належить до тих виявів ігрової діяльності, в яких яскраво виражена роль рухів. Для рухливої гри характерні творчі активні рухові дії, мотивовані її сюжетом (темою, ідеєю). Ці дії частково обмежуються правилами (загальноприйнятими, встановленими керівником або гравцями). Вони спрямовуються на подолання різних труднощів («перешкод») на шляху досягнення поставленої мети (виграти, перемогти, опанувати певні прийоми).

Перешкодами у грі можуть бути механічні перепони (наприклад, мотузка, через яку треба перестрибувати), прийоми рухів (які необхідно опановувати), тактичні задуми й дії ведучих або команди супротивника (яким у ході гри доводиться протистояти).

1 У рухливій грі, як зазначає З.Діхтяренко, вдосконалюються якість і швидкість рухових дій, гнучкість рухових навичок, ефективність їх застосування. Цьому сприяє наявність певних чинників у рухливій грі, а саме:

1) самостійне вирішення рухових завдань з урахуванням ігрової ситуації;

2) відсутність часу для підготовки до виконання основного руху;

3) швидке переключення з одного руху на інший;

4) емоційна насиченість;

5) узгодження власних рухів із діями ведучого та інших учасників.

Рухливі ігри, як правило, не вимагають від учасників спеціальної підготовленості. Виняток становлять ігри, проведення яких передбачене в регламентованих календарних змаганнях. Ті самі рухливі ігри можуть проводитися в різноманітних умовах, з більшою або меншою кількістю учасників, за різними правилами. Існує багато різновидів і правил рухливих ігор. Рухливі ігри особливо поширені серед дітей і підлітків. Рідше вони застосовуються зі спеціальною спрямованістю (як допоміжний засіб у процесі спортивного тренування, для організації активного відпочинку, в лікувальних цілях) в юнацькому, середньому та старшому віці.

У педагогічній практиці основне місце займають колективні рухливі ігри, в яких одночасно беруть участь як невеликі групи учасників, так і цілі класи, спортивні секції, а в деяких випадках - і значно більша кількість гравців.

Колективні ігри розвивають товариськість, звичку критично ставитися до власних дій та дій інших.

Індивідуальні (одиночні) рухливі ігри зазвичай створюються й організуються дітьми. У таких іграх кожен може намічати свої плани, встановлювати цікаві для себе умови й правила, а за бажанням - і змінювати їх. Із власного бажання обираються й шляхи для здійснення запланованих дій.

Спортивні ігри – більш високий ступінь розвитку деяких рухливих ігор.

Спортивним іграм властиві більш-менш стійкі умови проведення, тверді правила. У них передбачається точна кількість учасників, які повинні мати певний рівень загальної й спеціальної фізичної, технічної й тактичної підготовленості.

Ñ Історично сформовані компоненти рухливої гри (зміст, форма й методичні особливості) дозволяють використовувати її як один із ефективних засобів фізичного виховання.

Зміст рухливої гри включає її сюжет (тема, ідея), правила й рухові дії. Зміст випливає із досвіду людства, що передається від покоління до покоління.

Сюжет гри визначає мету дій гравців, характер і розвиток ігрового конфлікту. Він запозичує з навколишньої дійсності й образно відтворює її дії (наприклад, мисливські, трудові, військові, побутові) або ж спеціально створюється, враховуючи завдання фізичного виховання, у вигляді схеми протиборства при різних взаємодіях гравців. Сюжет не тільки пожвавлює їх дії, але й надає окремим прийомам техніки й елементам тактики цілеспрямованості, робить гру захоплюючою.

Правила – обов'язкові вимоги для учасників гри. Вони обумовлюють розташування й переміщення гравців, уточнюють характер їхньої поведінки, права й обов'язки, визначають способи ведення гри й умови підрахунку її результатів. При цьому не виключається прояв творчої активності й ініціативи гравців у рамках правил гри.

Рухові дії в іграх дуже різноманітні. Вони можуть бути, наприклад, наслідувальними, образно-творчими, ритмічними; виконуватися у вигляді рухових завдань, що вимагають прояву спритності, швидкості, сили й інших фізичних якостей. В іграх можуть зустрічатися короткі перебіжки з раптовими змінами напрямків і затримками руху; різні метання на дальність і в ціль; подолання перешкод стрибком, опором, силою; дії, що вимагають уміння застосовувати різноманітні рухи, набуті в процесі спеціальної фізичної підготовки та ін. Усі ці дії виконуються в різних комбінаціях.

Форма рухливої гри (характер організації й взаємин учасників) визначається її змістом. Для рухливої гри характерна така організація дій учасників, при якій їм надається творча ініціатива у виборі способів для досягнення поставленої мети й отримання задоволення від процесу ігрової діяльності.

Ігровий метод застосовується у ході занять основною гімнастикою, різними видами спорту й туризмом шляхом використання методичних прийомів, характерних для гри (образності, елементів змагання, природності рухів тощо).

При цьому враховується мета використання тих або інших вправ (відпочинок, розваги тощо).

У структурі занять різними видами спорту рухливі ігри (народні, спеціально підібрані) часто використовуються як ефективний засіб удосконалювання техніки.

У кожній фізичній вправі методичні особливості гри можуть виражатися по-різному: яскравіше або слабше, більш-менш повно – залежно від різних вимог щодо їх використання й умов, в яких вони проводяться.

У педагогічній практиці ігровий метод широко використовується при вирішенні завдань загальної фізичної підготовки, а також має допоміжне спеціальне значення у спортивних тренуваннях.

Одночасно він може слугувати діючим чинником виховання в тих, хто займається, позитивних моральних і вольових якостей.

При вивченні теорії й методики фізичного виховання дітей шкільного віку необхідно ознайомитися з педагогічною характеристикою рухливих ігор. Вона допоможе правильно і критично оцінювати місце, роль і значення ігор у регламентованій навчально-виховній роботі й у самодіяльності дітей.