ПЕРЕДМОВА. Політологія - це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства
Політологія - це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства. Політологія зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя. Зусиллями науковців України створено комплекс навчально-методичної літератури: підручники, посібники, хрестоматії, політологічні словники, програми курсів та спецкурсів, плани семінарських занять. Проводиться підготовка фахівців у галузі політичних наук. В національних університетах та ряді наукових установ функціонують спеціалізовані ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Крім того, нагромаджений досвід свідчить про необхідність подальшого вдосконалення форм і методів викладання та вивчення цього курсу; ставиться завдання узагальнити і уточнити структуру курсу відповідно до накопиченого досвіду провідних кафедр нашої держави. Основними принципами викладання та вивчення політології мають стати - фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного та цивілізаційного, суспільного та особистого, теорії та практики, навчання та виховання. Програма курсу з політології має базуватись на основних положеннях, зміст яких відображатиме сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань: 1. Теоретико-методологічні засади політології. 2. Основні віхи світової та вітчизняної політичної думки. 3. Політичні інститути та процеси. Після завершення курсу " Політологія" студент повинен: знати об'єкт, предмет і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом; · орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристику українським політичним вченням; · мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики; знати суть і значення політичних систем і режимів у житті держави і суспільства; · вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя; · мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі; · володіти навичками політичної культури, вміти застосувати політичні знання в своїй професійній громадській діяльності. Програма курсу базується на основних положеннях, зміст яких відображає сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання. Кількість лекційних та практичних занять визначається навчальним планом відповідно до державних стандартів. Викладання курсу може здійснюватись також у формі авторських лекційних курсів і різноманітних видів практичних занять, завдань і семінарів, що враховують професійну специфіку факультету чи інституту, а також наукові здібності викладача. Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти спеціалістів на рівні сучасних вимог. Навчальний курс " Політологія" розроблений та апробований у Київському університеті імені Тараса Шевченка на основі вивчення набутого навчально-методичного досвіду інших провідних університетів України. Вивчення даного курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка спрямована на активізацію поглибленого засвоєння студентами політики як соціального явища, сучасних політичних відносин і політичних процесів, діяльності суб'єктів політики та політичних інститутів і самостійну творчу роботу з формуванням власної політичної культури. Теми курсу №№ 5, 7, 17, 18 пропонуються для самостійного вивчення. Семінарські заняття проводяться в усній формі за розкладом занять відповідного факультету, а практичні - виконуються письмово після завершення вивчення кожного модуля. Самостійна робота є індивідуальним видом роботи на семінарах, конференціях, передбачає виконання практичних завдань та контрольних робіт. Екзамени та заліки є підсумковими формами контролю знань студентів. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів навчання за кожним модулем у балах. У разі відсутності студента на лекції чи семінарі, невиконання ним практичних завдань із поважних причин, він має написати відповідний реферат з кожної теми і захистити свою роботу. У таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи. Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни політологія здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю: Поточний – доповнення – 1 бал, Модульний контроль (опитування) – 15 – 25 балів, Іспит, залік 40 балів При цьому, кількість балів відповідає оцінці : 1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни; 35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання; 60-64 – «задовільно» («достатньо»); 65-74 – «задовільно»; 75 - 84 – «добре»; 85 - 89 – «добре» («дуже добре»); 90 - 100 – «відмінно». Шкала оцінювання:
Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два змістовні модуля, яке менше ніж: 40 балів, то студент за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту чи заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни «Політологія». Частина I
|