Основні терміни. Абсолютна істина – повна беззаперечна відповідність знання дійсності, ідеал пізнавальної діяльності
Абсолютна істина – повна беззаперечна відповідність знання дійсності, ідеал пізнавальної діяльності, до якого людське пізнання безкінечно наближується, ніколи його не досягаючи як кінцевого результату. Агностицизм – філософське вчення, що заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Гносеологія – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання. Епістемологія – те саме, що й гносеологія. Використовується в англомовних країнах. Інформація – відомості про об’єкт, зафіксовані в той чи інший спосіб суб’єктом пізнання. Методологія – вчення про методи пізнання й перетворення світу; сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкту її пізнання. Об’єкт – те, на що спрямована пізнавальна активність суб’єкта. Практика – предметно-речова діяльність, що спирається на надбані людством знання. Скептицизм – філософська концепція, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини. Суб’єкт – джерело пізнавальної активності. Питання та завдання для самоконтролю. 1. Яким чином відбувається процес взаємодії суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання? 2. Що таке агностицизм і яким чином він пов’язаний із скептицизмом? 3. Що таке інформація? В чому полягає її зв’язок із знанням? В чому різниця між ними? 4. В чому саме полягає двоєдність пізнання людиною світу? 5. Чи існує абсолютна істина? 6. Поясніть, як ви розумієте вислів Джордано Бруно: «Пізнання не знає пересичення»? 7. Які існують методи наукового пізнання? 8. Які принципи наукового пізнання Вам відомі?
Література: Основна: Алексеев В.П., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 1999. – С. 117-146; 187-230; 321-342. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2-х ч. Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. – М.: Политиздат, 1989. – Ч.2. – С. 318-415. Введение в философию: Учебное пособие для вузов. Авт. кол. Фролов И.Т. и др.– М.: Республика, 2003. – С.452-484. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М.: Логос, 2002. – С. 167-193. Філософія: Навчальний посібник / за ред. Надольного І.Ф. – К.: Вікар, 1997. – С.261- 335. Філософія: Підручник / за ред. Бичко І.В. – К.: Вища школа, 2001. – С.162-192. Філософія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів Проичепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. – К.: Академія, 2001. – С.292-316. Додаткова: Гуревич П.С. Основы философии: Учебник – М.: Гардарики, 2000 – С. 204-225. Дротянко Л.Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна і праксеологічна проблема: Монографія. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 94-170. Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности, изд. 2-е, доп: Учебное пособие для вузов. – М.: ФАИР-ПРЕСС.2000. – С.414-456.
|