СТРУКТУРА БЕСІДИ. ЕТАП МОДЕЛЮВАННЯ

Побудова бесіди на засадах діалогічної взаємодії передбачає враху­вання структурних елементів (етапів), кожен з яких має специфічні завдання й потребує володіння певними техніками. Розгляньмо доклад­ніше ці елементи:

Отже, суто бесіда складається з трьох етапів (початок, головна час­тина, завершення), проте успішність взаємодії закладається вже перед стартом безпосереднього спілкування, на підготовчому етапі, який має назву моделювання. Саме на цьому етапі головне навантаження при­падає на уяву та мислення вчителя. Щоб усвідомити проблему, визначити мету взаємодії та окреслити зміст діалогу, педагогові потрібно розвива­ти в собі здатність до децентрації у спілкуванні, що передбачає здатність стати на позицію іншого, відмову від неусвідомлюваного приписування якостей власного «Я» іншій людині, від сприймання своєї думки як єдино можливої. Для здійснення децентрації варто поставити собі такі питання:

— Як я почував би себе, якби вчитель мене запросив до розмови?

— Чи мав би я бажання взяти активну участь у ній? Що для цього
варто передбачити?

— У чому може бути спільність наших намірів, інтересів? Що викличе внутрішню згоду зі мною?

— Чи погодився б я з пропозиціями, вимогами вчителя (чи відстою­
вав би свої позиції)? Що слід передбачити педагогові, щоб уникнути
конфлікту?

Розробляючи зміст самої розмови, доцільно обміркувати

— яка мета і надзавдання бесіди,

— які питання слід поставити, які прийоми впливу використати,

— з чого почати розмову, як досягти контакту

Важливо також визначити місце й час проведення бесіди, а саме

— де проводити бесіду, щоб звести до мінімуму число контактів з
іншими, чи, навпаки, — залучити інших до розмови,

— коли проводити бесіду, щоб пом'якшити чи зменшити кількість
конфліктів,

— як розмістити співрозмовника

Звісно, жодна бесіда не проходить за ідеально розробленою моделлю, проте саме завдяки такій схемі вчитель дістане змогу ефективно спрогно-зувати події і це додасть свободи та впевненості у реалізації задуму