Різноманіття організмів

Ботанічна, зоологічна та бактеріологічна номенклатура. Бінарна система. Таксони. Системи органічного світу. Домени органічного світу: віруси, архебактерії, евбактерії, евкаріоти.

Неклітинні форми життя. Поняття про віруси, фаги, плазміди.

Прокаріотичні організми. Загальна характеристика архебактерій, бактерій та синьозелених водоростей.

Евкаріотичні організми.

Гриби та грибоподібні організми. Загальна характеристика відділів слизовиків, оомікотових, хітридіомікотових, зигомікотових, аскомікотових, базидіомікотових грибів. Особливості будови, живлення, розмноження, екології. Життєві цикли, чергування ядерних фаз у грибів.

Водорості. Життєві цикли водоростей. Спорфіт і гаметофіт в циклі розвитку водоростей. Основні риси організації водоростей відділів – діатомові, золотисті, динофітові, криптофітові, жовто-зелені, бурі, червоні, зелені. Походження, філогенетичні зв`язки, напрямки еволюції водоростей.

Вищі безсудинні рослини. Мохоподібні. Особливості циклу розвитку.

Вищі судинні спорові рослини. Рівно- та різноспорові рослини. Різноспоровість як етап в еволюції рослинного світу. Загальна характеристика плаунів, хвощів, папоротей.

Вищі судинні насінні рослини. Загальна характеристика відділів голонасінні та покритонасінні. Цикл розвитку голонасінних та покритонасінних. Спорогенез та гаметогенез у насінних рослин.

Еволюція життєвих циклів рослин. Адаптації вищих рослин до життя на суші. Лінії еволюції рослин.

Одноклітинні тварини. Загальна характеристика типів найпростіших: саркомастигофори, споровики, інфузорії. Чергування ядерних фаз у найпростіших. Філогенетичні зв’язки найпростіших. Напрямки еволюції найпростіших.

Багатоклітинні безхребетні тварини. Загальна характеристика типів безхребетних: кишковопорожнинні, плоскі черви, круглі черви, кільчасті черви, молюски, членистоногі. Цикли розвитку безхребетних тварин. Паразити людини, умови зараження та боротьба з ними. Комахи як пануюча група безхребетних суходолу. Характеристика основних рядів комах.

Багатоклітинні хордові тварини. Основні риси організації класів: головохордові, хрящеві риби, кісткові риби, плазуни, амфібії, птахи, ссавці. Специфічні риси організації хордових тварин. Зв’язок організації хребетних з етапами їх морфоекологічної еволюції. Філогенетичне дерево хордових.

БЛОК 2

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

Пояснювальна записка

Курс методики навчання біології для студентів денної, заочної та екстернатної форми навчання спеціальності 8.04010201. Біологія*.

Курс методики навчання біології базується на основі вже існуючих у студентів відомостей, що отримані під час вивчення фундаментальних біологічних дисциплін.

Дана програма включає основні розділи сучасної методики навчання біології і побудована на сучасних відомостях з дидактики.

Сучасна методика навчання біології вирішує стратегічні та тактичні цілі: стратегічна ціль шкільної біологічної освіти – формування природничо-наукової картини світу та стратегії поведінки людини у природі: тактичні цілі шкільної біологічної освіти – когнітивні, ціннісно-орієнтаційні та розвивальні.

Вступ

Методика навчання біології якпедагогічна наука і як навчальна дисципліна в педвузі. Завдання методики навчання біології. Структура методики навчання. Вплив біологічної науки на розвиток методики навчання біології. Зв'язок методики навчання біології з педагогікою, психологією, віковою фізіологією та біологією.

Цілі шкільноїосвіти. Стратегічна ціль шкільної біологічної освіти – формування природничо-наукової картини світу та стратегії поведінки людини у природі. Тактичні цілі шкільної біологічної освіти - когнітивні, ціннісно-орієнтаційні та розвивальні.

Когнітивні (пізнавальні) цілі: засвоєння учнями системи знань основ біологічних наук, формування загальнонавчальних та спеціальних навчальних умінь і навичок.

Ціннісно-орієнтаційні цілі: формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, людини і суспільства.

Розвивальні цілі: удосконалення розумових здібностей школярів:

а) самостійності та гнучкості мислення; усвідомленості, швидкості, міцності та глибини засвоєння змісту навчального матеріалу; винахідливості при розв'язанні нестандартних завдань; вміння робити зіставлення, порівнювати, узагальнювати, доводити, робити висновки, конкретизувати, класифікувати, систематизувати, висувати гіпотези тощо;

б) розвиток мовлення (збагачення та ускладнення словникового запасу) глибоке розуміння змісту знань;

в) розвиток уяви, фантазії, спостережливості.

Завдання шкільної біологічної освіти: світоглядні, методологічні, теоретичні, практичні, формування основних життєвих компетенцій учнів у шкільному курсі біології.