Загальна частинаУ цій частині пояснювальної записки потрібно представити наступні підрозділи. 5.2.1 Загальна характеристика доменного, сталеплавильного та прокатного виробництва Необхідно стисло описати цехи доменного та прокатного виробництва, навести основні показники їх роботи. Для характеристики проектованого сталеплавильного цеху представити: - склад цеху; - перелік та коротка характеристика основного технологічного обладнання, показники його роботи; - сортамент сталі, що виплавляється. 5.2.2 Сировинні та витратні матеріали, необхідні для реалізації проектних рішень Необхідно навести перелік, хімічний склад та основні технологічні вимоги до матеріалів за наступними групами: металева шихта, неметалева шихта, додаткові матеріали, вогнетриви, технологічні гази. Також треба вказати джерела постачання виробництва водою, електроенергією та паливом. 5.2.3 Обґрунтування технологічних рішень, прийнятих в дипломному проекті: - актуальність проблеми, що розглядається в проекті; - характеристика заданої марки сталі, її технологічні та експлуатаційні характеристики; - вимоги до сталі, що повинні бути враховані при розробці технологічної схеми її виробництва; - стисле описання і обґрунтування технологічної схеми виробництва сталі; - порівняння існуючих та необхідних обсягів виробництва по основних переділах (баланс металу по підприємству після реалізації проекту; для підприємств, щодо яких застосовується реконструкція також навести баланс основних переділів по їх проектним потужностям); - коротка характеристика питань, що розглядаються в спеціальній частині проекту. 5.3 Технологічна частина При виконанні дипломного проекту загального напряму, технологічна частина має містити наступні підрозділи. 1. Матеріальний та тепловий баланси плавки. Розраховуються за методикою, що рекомендується керівником проекту, і може виконуватися з використанням ЕОМ. Вихідними даними для розрахунку матеріального і теплового балансів служать середні дані про хімічний склад всіх використаних матеріалів і основні положення розробленої в проекті технології виплавки сталі. Співвідношення складових металевої частини шихти (чавун, лом) для конвертерів визначається тепловим балансом процесу, а для двованних і мартенівських печей вибирається виходячи із заводських даних. За результатами розрахунків матеріального і теплового балансів визначаються: витрати всіх видів матеріалів на плавку, витратні коефіцієнти матеріалів на 1 т придатного. 2. Розрахунок попереднього розкислення і легування сталі. 3. Описання та розрахунок сталеплавильного агрегату. На підставі заданої або обраної продуктивності цеху і агрегату, та розробленої технології виплавки металу виконуються всі необхідні розрахунки проектованого агрегату. 4. Описання та розрахунок засобів дуття. На підставі розрахунків за п. 3 та 4 у відповідних розділах проекту повинні бути представлені ескізи плавильного агрегату та кисневої фурми. 5. Вибір та описання системи відведення, охолодження та очищення димових газів. 6. Розрахунок тривалості плавки та річної виробничої потужності плавильного відділення. 7. Розрахунок температурних параметрів металу на всіх етапах виробництва сталі. 8. Позапічна обробка сталі (ПОС): - описання (та розрахунки) окремих модулів агрегату ПОС; - розрахунок дорозкислення та легування сталі; - розрахунок формування шлаку, оцінка ступеня десульфурації та рефосфорації металу; - розрахунок хімічного складу металу після ПОС. 9. Безперервне розливання сталі (БРС): - розрахунок та вибір швидкості розливання; - розрахунок та вибір базового радіусу машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ); - розрахунок криволінійної ділянки технологічної осі МБЛЗ; - розрахунок виробничої потужності та складу МБЛЗ, пропускної здатності та тривалості розливання. Всі розрахунки повинні супроводжуватись описанням основних теоретичних питань, пов’язаних з обраною методикою визначення необхідних параметрів. 10. Особливості технології виплавки, позапічної обробки та розливання заданої сталі. Якщо в проекті реконструкції цеху не передбачається заміни існуючих сталеплавильних агрегатів агрегатами іншого типу, а проектується збільшення місткості або інтенсифікація роботи існуючих агрегатів, то за основу приймається діюча в цеху технологія виплавки, позапічної обробки і розливання сталі та розробляються основні положення по її удосконаленню з урахуванням зміни умов роботи після реконструкції цеху. Особливу увагу в цьому випадку рекомендується приділити розробці та використанню нових методів, що дозволяють істотно підвищити якість продукції, знизити втрати металу в процесі виробництва, зменшити шкідливі викиди, знизити витратні коефіцієнти сировини та матеріалів. Вихідними матеріалами для основних принципових положень технології виплавки, позапічної обробки і розливання сталі в новому цеху або в нових агрегатах повинні служити літературні дані та дані заводів, що працюють у подібних умовах та типові технологічні інструкції. Технологія виплавки, позапічної обробки і розливання сталі повинна бути викладена в послідовності всього технологічного процесу виробництва: вимоги до шихтових матеріалів; підготовка сталеплавильного агрегату до завантаження і проведення завантаження всіх матеріалів; особливості ведення плавки; випуск продуктів плавки; розкислення і легування металу; позапічна обробка рідкої сталі; транспортування металу до місця розливання, підготовка обладнання для розливання, режими розливання (швидкість, температурні параметри, умови підведення металу, витратні матеріали і суміші, геометричні та вагові параметри злитків і заготовок). Ті розділи, що не мають прямого зв’язку з темою спеціальної частини, мають бути виконані у стислому вигляді, а ті що мають такий зв’язок – у розширеному. Наприклад, якщо тема спецчастини пов’язана з безперервним розливанням сталі, то відповідні розділи у технологічній частині мають бути доповнені необхідними розрахунками та/або описанням технологічного обладнання. При проектуванні плавильного відділення у складі комплексного проекту технологічну частину виконувати за пунктами 1÷10, а також: - виконати розрахунок як мінімум двох матеріально-теплових балансів – за базовою технологією та пропонованою; - узгодити розрахунки плавильного агрегату або його окремих конструктивних частин, іншого технологічного обладнання, описання технології тощо зі змістом спеціальної частини. Виконати додаткові розрахунки та/або теоретичні описання, якщо того вимагають пропоновані технологічні заходи; - більш докладно описати плавильний агрегат, засоби дуття, систему газоочищення, допоміжне обладнання, технологію виплавки. Зрозуміло, що в даному випадку проект не має містити особливостей технології позапічної обробки та розливання сталі, а також пов’язаних з цими технологічними етапами розрахунків. При проектуванні відділення позаагрегатної обробки сталі у складі комплексного проекту в технологічній частині необхідно: - виконати розрахунок дорозкислення, легування та модифікування сталі на агрегаті ПОС; - виконати розрахунок формування рафінувального шлаку, оцінити ступінь десульфурації та рефосфорації металу; - докладно описати агрегат ПОС, модулі перемішування, нагріву металу, систем введення сипких та кускових матеріалів, порошкового дроту, газовідведення тощо; - описати технологію позапічної обробки, посилаючись на результати розрахунків та основні технологічні параметри; - узгодити розрахунки, описання обладнання та технології обробки сталі згідно зі змістом спеціальної частини. При проектуванні відділення безперервного розливання у складі комплексного проекту в технологічній частині необхідно: - описати призначення і технологічні параметри основних вузлів МБЛЗ з їх графічним зображенням у вигляді окремих рисунків; - розрахувати та вибрати швидкість безперервного розливання; - розрахувати параметри коливання кристалізатора; - розрахувати та вибрати базовий радіус МБЛЗ; - розрахувати та накреслити технологічну вісь МБЛЗ чи окремо її криволінійну ділянку (по узгодженню з керівником); - розрахувати температуру поверхні злитка і товщину кірки на виході з кристалізатора; - ґрунтуючись на розрахунках, графічно визначити температуру поверхні, а також побудувати схему зміни температури поверхні та товщини кірки по довжині кристалізатора; - розрахувати температуру поверхні злитка та товщину кірки по довжині зони вторинного охолодження (ЗВО) до повного затвердіння злитка; - побудувати графічні залежності температури поверхні та товщини кірки від часу по довжині ЗВО; - вибрати кількість та розміри секцій ЗВО; - розрахувати витрати води на охолодження злитка в ЗВО для кожної з обраних секцій; - розрахувати виробничу потужність і склад МБЛЗ, пропускну здатність та тривалість розливання. - описати технологію підготовки металу до безперервного розливання і самого розливання, посилаючись на результати розрахунків та основні технологічні параметри; - узгодити розрахунки, описання обладнання та технології розливання згідно зі змістом спеціальної частини. Всі розрахунки повинні супроводжуватись описанням основних теоретичних питань, пов’язаних з обраною методикою визначення необхідних параметрів. На міліметровому папері за результатами розрахунків побудувати: - графічне визначення температури поверхні злитка у кристалізаторі (для сортових та блюмових заготовок); - зміну температури та товщини кірки по висоті кристалізатора (в масштабі); - зміну температури поверхні та товщини кірки по ЗВО; - графічне визначення параметрів обраних секцій водяного охолодження ЗВО; - технологічну вісь МБЛЗ або її криволінійну ділянку. Вказані графіки та рисунки повинні міститись у пояснювальній записці та виносяться на лист формату А1 або на листах А4 з обов’язковим наданням електронної версії для можливості демонстрації з використанням комп’ютерної техніки. 5.4 Вибір і розрахунок обладнання відділень цеху В цьому розділі дипломник визначає перелік робіт, які виконуються на кожній з виробничих дільниць цеху (або на окремій дільниці, якщо проект комплексний). По кожній роботі вказує одиниці її виміру (наприклад, виплавка сталі, т/рік; розливання сталі, ковшів/добу і т.п.). Для виконання кожної роботи дипломник обирає машини і інші технічні засоби з технічними характеристиками, які відповідають виконуваним роботам (наприклад, вантажопідйомність крана, потужність трансформатора, продуктивність димососа і т.п.). Кількість одиниць вибраних технічних засобів дипломник розраховує або обґрунтовано приймає без розрахунку на основі літературних чи виробничих даних. Розрахунок кількості одиниць обладнання для дипломних проектів загального спрямування слід виконувати по наступних позиціях. Для конвертерних цехів кількість: - конвертерів; - заливних та розливних кранів; - сталь-ковшів; - шлакових чаш; - міксерів (стаціонарних або пересувних); - розливних потягів (при розливі у виливниці); - совків для металобрухту. Для цехів з мартенівськими або двованними печами кількість: - печей кожного типу; - заливних та розливних кранів; - мульдових потягів; - розливних потягів (при розливі у виливниці); - завалювальних машин; - сталь-ковшів; - шлакових чаш. Для окремих відділень цеху при виконанні комплексних проектів перелік основного та допоміжного обладнання, яке має бути розраховано чи описано в цій частині, визначається по узгодженню з керівником та відповідним консультантом кафедри, але дотримуючись наступного плану: - обґрунтування типу і кількості одиниць основного обладнання; - технічна характеристика і виробничі можливості основного обладнання відділення; - кількість і технічні можливості пристроїв, якими обслуговують основне обладнання; - розрахунки узгодження роботи агрегатів дільниці з роботою суміжних відділень цеху; - кількість одиниць транспортних засобів. 5.5 Спеціальна частина У спеціальній частині проекту кожний студент відповідно до отриманого завдання повинен виявити повну самостійність у творчій розробці проектних рішень, як правило, у вигляді наукових досліджень технологічного характеру або проектних рішень з конструкторської розробки конкретних елементів сталеплавильних агрегатів, технологічного обладнання і установок. Як вихідні матеріали при розробці спеціальної частини проекту повинні використовуватися літературні дані, включаючи проектні матеріали, дані науково-дослідних робіт, проведених на заводі, кафедрі, результати НДРС. Якщо темою спеціальної частини проекту є науково-дослідна робота технологічного характеру, то після аналізу стану питання повинна бути описана методика досліджень, наведені отримані експериментальні дані, результати їхньої обробки і основні висновки. На закінчення повинна бути зроблена оцінка можливостей і ефективності застосування результатів дослідження в практиці металургійного підприємства, по якому виконується дипломний проект. Якщо основним змістом спеціальної частини є розробка технології виробництва заданої марки сталі, то після літературно-патентного огляду в порядку послідовності технологічного процесу рекомендується привести: вимоги до шихтових матеріалів; вплив складу і якості шихти на хід процесу, продуктивність агрегату і якість сталі, особливості ведення процесу по періодах, механізм процесу в різні періоди плавки; особливості технології розкислення сталі і її вплив на якість металу. Якщо темою спеціальної частини є розробка технології одного зі способів позапічної обробки сталі, то після літературно-патентного огляду в спеціальній частині проекту викладаються: вимоги до матеріалів для позапічної обробки і вплив їхньої якості на технологічну ефективність процесів; механізм і основні закономірності термодинаміки і кінетики процесів позапічної обробки; характеристики основного обладнання для здійснення процесів і розрахунок його кількості, якість готової продукції. На закінчення повинна бути дана коротка технологічна інструкція щодо проведення процесів позапічної обробки сталі. Якщо основним змістом спеціальної частини є конструкторська розробка елемента сталеплавильного агрегату, технологічної установки або допоміжного обладнання, у спеціальній частині після літературно-патентного огляду приводиться: короткий опис поставленого завдання; опис передбачуваних конструктивних рішень; необхідні розрахунки. Остаточний зміст спеціальної частини студент уточнює і погоджує з керівником дипломного проекту.
5.6 Організаційна частина 5.6.1 Виробнича потужність цеху Графік проведення капітальних і поточних ремонтів, баланс робочого часу агрегатів. Розрахунок добової продуктивності та річної виплавки сталі по окремих агрегатах і в цілому по цеху. 5.6.2 Штат робітників і управління цехом Визначення змінного розстановочного, добового й облікового штату робітників, що обслуговують агрегати цеху. Структура управління цехом. 5.6.3 Організація оплати праці виробничих робітників Вибір і обґрунтування системи оплати праці. Розрахунок річного фонду основної та додаткової заробітної плати, фонду матеріального заохочення, фонду оплати праці і середньомісячної заробітної плати одного робітника. Заходи щодо вдосконалення системи оплати праці. 5.7 Економічна частина 5.7.1 Планування собівартості сталі Склад витрат, види собівартості. Розрахунок виробничої собівартості однієї тонни сталі. Пофакторний аналіз зміни проектної собівартості в порівнянні з базовим рівнем. Аналіз зміни якості металу. 5.7.2 Економічна ефективність прийнятих рішень Розрахунок річного економічного ефекту від застосованих технічних рішень. 5.7.3 Показники економічної ефективності проекту Оцінка суми капітальних вкладень (інвестицій). Визначення ціни сталі. Розрахунок річного прибутку, строку окупності й рентабельності виробництва. Висновки. 5.8 Охорона праці та навколишнього середовища В даному розділі необхідно розробити питання охорони праці та техніки безпеки переважно того відділу чи цеху, який розроблений в спеціальній частині. Виконати опис: джерел шкідливих речовин, можливі профзахворювання працівників металургійної промисловості, обладнання по очищенню повітря від пилу й газів, джерел теплових виділень і захист від них, джерел шуму і вібрації та захист від них, джерел електромагнітних полів і іонізуючих випромінювань, способи і засоби захисту, небезпечні зони електроустановок і захист від враження електричним струмом. Розробити заходи щодо захисту робітників та службовців на підприємстві, способи і засоби пожежегасіння. 5.9 Цивільна оборона і безпека життєдіяльності У цьому розділі слід розглянути організацією цивільної оборони на підприємстві та дати характеристику можливих надзвичайних ситуацій на підприємстві. Розробити заходи щодо попередження і ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій. 5.10 Графічна частина Графічну частину проекту рекомендується виконувати в міру виконання всіх необхідних розрахунків відповідного розділу. Обсяг графічної частини із вказівкою обов'язкових креслень визначається в дипломному завданні й повинен бути не менш 8 креслень. Для дипломів загального спрямування обов'язковими кресленнями є: 1) план і розрізи цеху; 2) план і розрізи сталеплавильного агрегату; 3) схема утилізації тепла й очищення газів; 4) креслення по спеціальній частині проекту; 5) техніко-економічні показники цеху. 6 ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ Загальний обсяг розрахунково-пояснювальної записки до дипломного проекту не повинен перевищувати 120 сторінок. Формат сторінки – А4. Параметри сторінок: – нижнє, ліве, верхнє поля – не менше 20 мм; – праве – не менше 10 мм. Основний текст – Times New Roman, шрифт – 14, інтервал між рядками 1,5, текст вирівняти за шириною сторінки. Нумерація сторінок проставляється у правому верхньому куті без крапки в кінці. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти нумеруються арабськими цифрами. Після розділу, пункту, підпункту та їх назв крапку не ставлять. Заголовки різних рівнів оформляються однаково по всьому тексту. У заголовках не повинно бути переносів у словах. Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати посередині строки прописними літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід починати з абзацу малими літерами, окрім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи. Інтервал між заголовками різних рівнів та текстом складає не менше 6 пунктів. Відстань між строками заголовку, а також між двома заголовками приймати такими ж як у тексті. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять малу літеру абетки з дужкою або, не нумеруючи, – тире (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Назва таблиці пишеться з абзацу. Якщо назва таблиці переходить на наступний рядок, то її розташовують під текстом назви. Між текстом назви і самою таблицею – інтервал 12 пунктів. Номер таблиці складається із номера розділу та порядкового номера таблиці, які відокремлюються крапкою. Якщо строки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під другою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. Слово «Таблиця___» вказують один раз, над іншими частинами таблиці вказують «Продовження таблиці___» з вказівкою номера таблиці. Таблиця 5.1 – Приклад складання таблиці розрахунку собівартості рідкої сталі
Рисунки слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Назва рисунка пишеться з абзацу. Якщо назва рисунку переходить на наступний рядок, то її розташовують під текстом назви.
а – похило-горизонтальний, б – горизонтальний, в – горизонтально-похилий, г – похилий Рисунок 4.8 – Схеми установки стаціонарних стрічкових конвеєрів На всі рисунки повинні бути посилання в тексті. При необхідності під рисунком розміщують пояснювальні дані (підрисуночний текст). Номер рисунка складається із номера розділу та порядкового номера рисунка, які відокремлюються крапкою. Між рисунком та розшифровкою його символів інтервал – 12 пунктів, між назвою рисунка та основним текстом – 12 пунктів. Формули та рівняння розташовують в середині рядка, безпосередньо після тексту, в якому про них йдеться. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного пункту. Результати обчислень записуються в одиницях системи СІ. Номер формули або рівняння вказуються при необхідності, якщо в тексті на формулу є посилання. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, які вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень кожного символу і числового коефіцієнта слід: – подавати з нового рядка; – починати перший рядок пояснення з абзацу словом „де” без двокрапки; – другий рядок пояснення подавати з абзацу. Формули,що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Приклад v = kv(1+b/a)/b, (3.1) де kv – коефіцієнт, що залежить від марки сталі і призначення готової продукції; а – товщина заготовки, м. b – ширина заготовки, м. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, „...у роботах [1-7]…”, або [1, с. 26], або [4, с. 29; 5, с. 97]. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилань має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Перелік посилань, на які посилаються в основній частині роботи, повинен бути наведений наприкінці тексту, починаючи з нового рядка. Бібліографічні описи в переліку посилань приводять у порядку, у якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічні описи посилань у переліку приводять відповідно до діючих стандартів по бібліотечній і видавничій справі (Додаток Б). У додатках розміщують матеріал, який: – є найбільшим для повного змісту роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу; – не може бути послідовно розташований в основній частині через великий об’єм або спосіб відтворення; – може бути виключеним для широкого загалу читачів, але є необхідним для фахівців галузі. Додатки розміщують після основного тексту. Слово „Додаток _____” з порядковою його літерою пишуться зверху сторінки у центрі. Його назва (якщо вона є) – на наступному рядку. Зміст повинен бути: – повним (обов’язковий вміст усіх пунктів та підпунктів, які відрізняються за тематикою); – чітким (відповідність до вказаних у змісті сторінок із фактичним розміщенням матеріалу на цій сторінці); – зручним (назви пунктів можна виділяти шрифтом або великими літерами; назви підпунктів – курсивом; підпункти разом з їх номерами зміщуються вправо, відносно пунктів, під першу їх літеру; після закінчення назви заголовка до номера відповідної сторінки ставлять багато крапок). 7 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ Креслення – графічну частину дипломного проекту – виконують на листах формату А1 (розмір 594´841 мм) або кратні йому відповідно до ЄСКД. Формат листа слід обирати в залежності від деталізації креслення по узгодженню з керівником. Рекомендовані формати А4, А3, А2, А1. Як правило, креслення виконуються в олівці (чорною тушшю) або на ЕОМ. У випадку виконання графічної частини на комп’ютері слід використовувати спеціалізовані програми для інженерного креслення (MO Visio, КОМПАС, Autodesk AutoCad). Такі креслення окрім друкованого варіанту мають бути надані в електронному вигляді на CD, DVD диску, що вкладається у пояснювальну записку. Якщо під час захисту для демонстрації комп’ютерних креслень використовуються мультимедійні засоби (проектор), то необхідно також вкласти роздруковані копії креслень на форматах А3 або А4 у пояснювальну записку разом з CD, DVD диском. Забороняється використовувати у графічній частині світлокопії (ксерокопії), а також роздруковані фото- та сканокопії креслень, схем, графіків тощо. На кресленнях повинні бути проставлені всі розміри, позначення, відповідно до вимог ЄСКД. Кожний лист повинен мати штамп згідно ГОСТ 2.104-68 (Додаток В) і рамку, які розташовують на лицевій стороні. На листах формату А4 допускається розташування рамки та штампа на зворотній стороні. Написи на кресленнях повинні виконуватися креслярським шрифтом згідно Гост 2.304-81. Структура позначення документа: ДП 7.090401 2010 45 де ДП – код проекту (роботи – ДР, магістерської – МР); 7.090401 – шифр спеціальності; 2010 – рік захисту; 45 – шифр кафедри. Зображення на кресленнях виконуються в масштабах згідно ГОСТ 2.302-68. Масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000. При виконанні графічної частини проекту рекомендується користуватися заводськими кресленнями, схемами, діаграмами. Однак користування кресленнями не повинне перетворюватися в механічне копіювання. Студент повинен, обдумано і самостійно викреслити спроектований пристрій. Так, наприклад, при кресленні плану сталеплавильного цеху варто уникати зайвої деталізації обладнання. Необхідно чітко нанести основне і допоміжне обладнання з основними розмірами між агрегатами. Креслення є невід'ємною складовою частиною дипломного проекту, візуються консультантами по розділу, нормоконтролером, керівником проекту і затверджуються завідуючим кафедри при представленні проекту до захисту. ЗРАЗКОВИЙ ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ сторінок Титульний лист………………………………………….……….1 Завдання…………………………………………………….….…1 Реферат………………………………………………….……..….1 Зміст…………………………………………………………....1–2 Вступ…………………………………………………………...1–2 1 Загальна частина 1.1 Характеристика підприємства…………………………....1–2 1.2 Вибір і обґрунтування технічних рішень………………..2–4 2 Технологічна частина 2.1 Розрахунок матеріального і теплового балансу плавки, Розрахунок розкислення і легування сталі……….…...25–30 2.2 Опис і розрахунок сталеплавильного агрегату…...…....6–10 2.3 Вибір і розрахунок засобів (кисневого) дуття…………...2–4 2.4 Вибір і описання системи очищення димових газів….…3–5 2.5 Вибір і розрахунок МБЛЗ…………………………..….….2–4 2.6 Технологічні особливості виплавки, позаагрегатної обробки і розливання сталі…………………………..……5–8 3 Опис і розрахунок обладнання відділень цеху……………5–8 4 Спеціальна частина…………………………………….…10–15 5 Організаційна частина………………………………..……..7–8 6 Економічна частина……………………………………..…..7–8 7 Охорона праці та навколишнього середовища…………...8-12 8 Цивільна оборона і безпека життєдіяльності………….…8–12 Перелік посилань………………………………………………1–2
|
