ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ЗЕБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ5.1 HYPERLINK "http://portal.rada.gov.ua/" http://portal.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України 5.2 HYPERLINK "http://www.president.gov.ua/" http://www.president.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Президента України 5.3 HYPERLINK "http://www.kmu.gov.ua/control" http://www.kmu.gov.ua/control – єдиний веб-портал органів виконавчої влади України 5.4 HYPERLINK "http://www.scourt.gov.ua/" http://www.scourt.gov.ua – інформаційний сервер Верховного Суду України 5.5 HYPERLINK "http://www.ccu.gov.ua/pls/wccu/indx" http://www.ccu.gov.ua/pls/wccu/indx – офіційний веб-сайт Конституційного Суду України 5.6 HYPERLINK "http://www.vasu.gov.ua/" http://www.vasu.gov.ua – офіційний веб-сайт Вищого адміністративного суду України 5.7 HYPERLINK "http://www.arbitr.gov.ua/" http://www.arbitr.gov.ua – офіційне Інтернет представництво Вищого господарського суду України 5.8 HYPERLINK "http://www.nbuv.gov.ua/" http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. 5.9. HYPERLINK "http://lucl.lucl.kiev.ua" http://lucl.lucl.kiev.ua - Київська центральна міська бібліотека им. Лесі Українки 5.10 HYPERLINK "http://www.lawbook.by.ru" http://www.lawbook.by.ru – Бібліотека юриста 5.11 HYPERLINK "http://www.pravoznavec.com.ua" http://www.pravoznavec.com.ua - «Правознавець». Бібліотека юридичної літератури 5. 12 HYPERLINK "http://reyestr.court.gov.ua/" http://reyestr.court.gov.ua/ - Єдиний державний реєстр судових рішень
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА Реферат З навчальної дисципліни
ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВЕ ЗЕБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
На тему: «КРИМІНАЛІСТИЧНІ ОБЛІКИ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Виконав: _______________________ слухач (студент) магістратури заочної форми навчання група 703 Луганськ – 2014 Облік (реєстрація) злочинців для потреб боротьби зі злочинністю використовувався здавна. Формування обліків (кримінальної реєстрації) на наукових засадах наприкінці XIX ст. сприяло зародженню і становленню криміналістики як самостійної галузі наукового знання. Натепер питання, пов'язані з накопиченням і наданням інформації про певні об'єкти з метою використання її в перебігу розслідування і для попередження злочинів, досліджуються галуззю криміналістичної техніки, одна із назв якої криміналістичний облік (уживаються й інші: "кримінальна", "чи "криміналістична реєстрація", "інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів" тощо). Терміном криміналістичний облік також позначено відповідну практичну діяльність. У вузькому розумінні реєстрація - це процес фіксації в установленому порядку ознак об'єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав. У криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об'єкта: описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний, колекційний. Науковою основою криміналістичної реєстрації слугують положення про індивідуальність кожного об'єкта, відносну стійкість ознак об'єкта та можливість ідентифікації. Формування криміналістичної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XI X ст. французьким криміналістом А. Бертільоном, який розробив і впровадив в практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації. Більш прогресивним методом, який прийшов через декілька років на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців. Криміналістичний облік - галузь криміналістичної техніки - містить загальні теоретичні положення: основні поняття, мету, наукові та правові засади; характеристику системи криміналістичних обліків і можливостей використання їх даних у боротьбі зі злочинністю. Криміналістичний облік як вид практичної діяльності - це науково обґрунтована система фіксації, класифікації, зосередження і систематизації групових та індивідуальних ознак об'єктів, що підлягають реєстрації, з метою подальшого використання відомостей про них для розкриття, розслідування і профілактики злочинів. Мета криміналістичного обліку - сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю шляхом накопичення, опрацювання інформації та надання довідок стосовно зареєстрованих об'єктів. Відповідні дані використовують для побудови версій, планування розслідування, обрання тактики окремих слідчих дій, наприклад, із урахуванням судимості в допитуваної особи. Інформація, отримана з криміналістичних обліків, сприяє розшуку об'єктів, що раніше реєструвалися, та забезпечує їх ідентифікацію як у непроцесуальній формі (скажімо, встановлення особи невпізнаного трупа за обліком осіб, які пропали безвісти), так і в процесуальній (під час пред'явлення для впізнання розшуканого об'єкта). Довідка за результатами перевірки за криміналістичними обліками в деяких випадках є джерелом доказів як інший документ (ст. ст. 65, 83 КПК України). Одержана інформація сприяє прийняттю правильних процесуальних рішень у справі (зокрема, щодо обрання запобіжного заходу стосовно особи, яка має судимість), забезпечує правильну кваліфікацію вчиненого (наприклад, за такою ознакою як повторність). Загалом дані криміналістичних обліків сприяють установленню всіх обставин, які підлягають доказуванню в справі (ст. ст. 64, 23 КПК України). Об'єкт криміналістичного обліку - носій інформації, що має значення для кримінального судочинства, який за наявності підстав підлягає реєстрації. До об'єктів належать: люди (відомі й невідомі злочинці, особи, що пропали безвісти й ін.); трупи невпізнаних осіб; різноманітні предмети: продукт злочинної діяльності (підроблені гроші, документи); предмети посягання (нумеровані речі, антикварні вироби тощо) або аналогічні предмети, належність яких невідома, предмети зі слідами злочинної діяльності (наприклад, кулі та гільзи), деякі сліди з місць нерозкритих злочинів (знарядь злому тощо), документи, що використовувалися як засіб учинення злочину (наприклад, підроблені рецепти на отримання наркотичних засобів); худоба (викрадена, приблудна); нерозкриті злочини (за способом та іншими обставинами учинення). Спосіб реєстрації (обліку) (за іншою термінологією "метод") - це сукупність прийомів для фіксації відповідних ознак об'єктів, що підлягають реєстрації. Розрізняють такі способи: а) описовий - письмова словесна фіксація ознак; б) дактилоскопічний - використання відбитків папілярних узорів пальців рук; в) фотографічний, відеотехнічний - фіксація ознак за допомогою фотозйомки, відеозапису; г) колекційний - збирання і збереження предметів, слідів у натурі, копій; д) графічний - фіксація ознак шляхом виготовлення схем, замальовок; е) машинний - кодування інформації про ознаки для опрацювання на електронно-обчислювальній машині (ЕОМ); ж) змішаний (комбінований) - фіксація ознак із застосуванням зазначених способів у різних варіаціях. Форма обліку свідчить, у якому вигляді зберігається зафіксована інформація, що визначається характером зареєстрованого об'єкта і ознак, способом реєстрації. Форми: картотека, список (журнал), фотоальбом, відеотека, колекція об'єктів або їх копій, автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС). Останніми роками більшого поширення набуває (за необхідності) машинний спосіб реєстрації, що має наслідком створення АІПС. Вони можуть бути універсальними, тобто призначеними для реєстрації декількох об'єктів за різними ознаками і розв'язання комплексу завдань, або спеціалізованими, призначенням яких є оброблення даних стосовно одного об'єкта. Вид криміналістичного обліку визначається залежно від того, які об'єкти та їх ознаки підлягають реєстрації, а також від способу, форми, призначення -, органу, що здійснює реєстрацію (докладніше в третьому підрозділі). Науковими засадами криміналістичного обліку є вчення про криміналістичну реєстрацію. Своєю чергою, ця окрема криміналістична теорія базується на положеннях криміналістичної діалектики про індивідуальність, відносну стійкість (незмінюваність), здатність відображати і відображатися даних загальної теорії криміналістики та інших окремих криміналістичних теорій і вчень (насамперед, криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики, криміналістичних учень про ознаки, механізм слідоутворення, про спосіб учинення злочину тощо). До наукових засад віднесено також дані природничих наук про будову, властивості, розвиток об'єктів; кібернетики, математики, науки управління. Правові засади криміналістичного обліку - це приписи в законі та підзаконних нормативно-правових актах стосовно створення, функціонування криміналістичних обліків, фактичних і юридичних підстав реєстрації конкретних об'єктів. Єдиним законодавчим актом, що передбачає ведення криміналістичного обліку, окремі способи реєстрації, загалом окреслює коло осіб, котрі підлягають реєстрації, є Закон України від 20 грудня 1990 р. "Про міліцію" (1990р.), п. п. 13,11ст. 10. Серед підзаконних нормативно-правових актів Положення про Міністерство внутрішніх справ, затверджене Указом Президента України від 17 листопада 2000 р. (підп. 11 п. 4); накази МВС України, оскільки криміналістичні обліки ведуть органи внутрішніх справ. Саме ці документи містять головний масив приписів щодо призначення, створення, функціонування конкретних видів обліку, конкретизації реєстрованих об'єктів, способів, форм реєстрації, реєстраційних документів, порядку поставлення на облік і перевірки за ним. Криміналістичний облік окремих об'єктів ведеться в масштабах Співдружності незалежних держав (СНД). Це передбачено ст. 7 Угоди про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав у сфері боротьби зі злочинністю, підписаної 24 квітня 1992 р. в м. Алма-Ати. Банк даних про певні об'єкти формує і веде Національне центральне бюро Інтерполу, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 1993 р. У контексті правових підстав слід відзначити, що здійснення криміналістичного обліку не повинно призводити до обмеження прав і свобод громадянина, гарантованих Конституцією України. Тому важливо, щоб реєстрація провадилась за наявності фактичних і юридичних підстав, передбачених законом і нормативно-правовими актами. Витребування реєстраційних даних також має бути вмотивованим. Фактичними підставами для реєстрації слугують дані про зв'язок об'єкта з подією злочину (або подією вірогідно кримінального характеру), деяких видів адміністративних правопорушень. Юридичними підставами визнають також рішення відповідних посадових осіб, органів, які можуть мати форму процесуальних документів: постанов слідчого, прокурора, органу дізнання, судді; ухвал, вироків суду, документи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оперативно-службові документи. Саме їх вважають безпосередніми юридичними (правовими) підставами реєстрації об'єктів за певним криміналістичним обліком. Так, безпосередньою юридичною підставою для реєстрації особи за алфавітним і дактилоскопічним обліками може бути один із таких документів: протокол затримання особи як підозрюваного відповідно до ст. ст. 106, 115 КПК України; постанова слідчого про притягнення особи як обвинуваченого, постанова судді чи ухвала суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді взяття під варту, обвинувальний вирок суду, постанова адміністрації приймача-розподільника стосовно осіб, затриманих за бродяжництво. Від зазначених документів слід відрізняти спеціальні реєстраційні документи. Так, безпосередньою юридичною підставою для реєстрації особи за оперативно-довідковим (алфавітним) і дактилоскопічним обліками може бути один із документів: постанова про притягнення особи як обвинуваченого, вирок суду, санкціоновані прокурором матеріали, складені відповідно до ст. 426 КПК України, постанова про затримання особи, підозрюваної в бродяжництві. Від указаних документів слід відрізняти спеціальні реєстраційні документи. Вид криміналістичного обліку, а відтак і його назва, визначається на основі декількох чинників: об'єкта та його ознак, що підлягають реєстрації, способу, форми, ступеня централізації (або охоплення певної території держави), призначення, органу, що здійснює реєстрацію. За призначенням (завданнями) розрізняють криміналістичні обліки: оперативно-довідкові та оперативко-пошукові. Оперативно-пошукові обліки вміщують об'єкти, які безпосередньо пов'язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій. До них належать дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів, кулегільзотеки, колекції суб'єктивних портретів та ін. Інформаційно-довідкові обліки (колекції і картотеки) комплектуються об'єктами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Об'єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фотографії, таблиці, каталоги тощо. Окремо доцільно зупинитись на дактилоскопічному обліку (як виду оперативно-пошукового обліку). Сьогодні метод дактилоскопічної реєстрації є найефективнішим та найдешевшим методом реєстрації людей узагалі. І тому з багатьох наявних і функціонуючих обліків дактилоскопічний за обсягом посідає провідне місце не тільки в Україні, але й у багатьох інших державах. Саме великий обсяг інформації, яку необхідно переробити і постійно опрацьовувати під час перевірок та пошуків шуканого сліда або індивіда, сприяв заміні ручної праці автоматизованими дактилоскопічними ідентифікаційними системами (АДІС) на базі ПЕОМ. Доцільно зазначити, що важливим критерієм поділу криміналістичних обліків на види з урахуванням усіх інших чинників є саме орган, що їх здійснює. Усі криміналістичні обліки ведуть виключно підрозділи МВС України. За конкретними органами розрізняють: - криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи інформаційних технологій - основні облікові апарати; - криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи експертно-криміналістичних центрів МВС України, що є однією з їх функцій; - криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи карного (кримінального) розшуку, що є однією з їх функцій. За ступенем централізації (що визначається органом ведення та охопленням території держави) виділяють: - центральні (інша назва централізовані) - підрозділи МВС України; до них можна також віднести міждержавні: в межах СНД це Головний інформаційний центр (ПЦ) МВС Росії; Інтерполу (Генеральний секретаріат) через Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (НЦБ); окремо Європолу - поліцейської організації, створеної країнами-членами ЄС; - регіональні: підрозділи ГУ, УМВС України в АРК, областях, на транспорті, містах Києві та Севастополі; - місцеві: підрозділи міськрайлінорганів внутрішніх справ. Однак, за окремими винятками, немає повністю централізованих чи регіональних обліків, тому доречно вести мову про центрально-регіональні та регіонально-місцеві або центрально-регіонально-місцеві обліки. Основним обліковим підрозділом в системі МВС України є Управління інформаційних технологій, що діють на рівні МВС, головних Управлінь та Управлінь на рівні області. Ці Управління складаються з двох блоків: оперативно-довідковий відділ та комп'ютерний центр. Оперативно-довідковий (інша назва алфавітний) і дактилоскопічний. Об'єкти: особи, котрі на території України: 1) є обвинувачуваними у вчиненні злочину; 2) засудженими; 3) розшукуваними; 4) затриманими за підозрою в бродяжництві; 5) громадяни України, які вчинили злочини поза її межами, про що наявні відповідні офіційні документи згідно з міжнародними договорами. Облік центрально-регіональний - управління довідкових обліків Департаменту інформаційних технологій (ДІТ) МВС, відповідні управління (відділи) Управління (УІТ) ГУ, УМВС України в АРК, областях (у м. Києві та Київській області - ДІТ, м. Севастополі -УГТ ГУ МВС України в АРК), Централізованому обліку підлягає менша кількість осіб порівняно з регіональним (місцевим). Дактилоскопічний облік здійснюється за десятипальцевою дактилоскопічною формулою; обліку підлягає менша кількість осіб порівняно з алфавітним, а саме: позбавлені волі (обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідне покарання); затримані за підозрою в бродяжництві. Реєстраційні документи (для поставлення на облік): основні - алфавітні картки форми 1,1а (для бродяжництва), розшукова картка для алфавітного; дактилоскопічна карта (вона ж і для перевірки) для дактилоскопічного. Інші коригувальні. Для перевірки за алфавітним обліком основним документом вважається вимога (можливий запит у довільній формі). Призначення (завдання): встановлення фактів судимості, притягнення до кримінальної відповідальності, розшуку, заняття бродяжництвом, вирішення кримінальної справи; встановлення особи без документів та невпізнаного трупа відбувається лише за дактилоскопічним обліком. 2. Автоматизований банк даних (АБД). Об'єкти: 1) особи: відомі злочинці за ознаками зовнішнього вигляду, способу та іншими обставинами вчинення злочину, злочинними зв'язками; наркомани, повії, затримані за бродяжництво, схильні до вчинення злочину чи негативних учинків за ознаками зовнішнього вигляду та іншими, що характеризують особу; 2) нерозкриті злочини переважно за даними об'єктивної сторони - способом учинення, предметом посягання, часом тощо, ознаками зовнішнього вигляду невідомого злочинця та ін.; 3) викрадені, вилучені нумеровані речі в широкому розумінні (все, що має номер) і такі, що мають характерні індивідуальні особливості, серед іншого й транспорті засоби (також безгосподарні), вогнепальна нарізна зброя (ще втрачена, знайдена); антикваріат (предмети старовини та образотворчого мистецтва). Облік центрально-регіонально-місцевий: АБД - центр, область, район; ведуть комп'ютерні центри відповідних підрозділів ІТ МВС, а в міськрайлінорганах - уповноважені працівники; централізованому обліку підлягає менша кількість осіб та нерозкритих злочинів порівняно з регіональним і місцевим. Реєстраційні документи - інформаційно-пошукові карти (ІПК) на особу і злочин (відповідні букви рос. ІПК-ЛЦ, ШК-ПР); на річ -ШК-В; сигнальна алфавітна картка з фотознімком особи. ІПК використовуються також для перевірки (постановлення на облік супроводжується перевіркою). Для перевірки довільної форми запити поштою (також електронною), телефоном, телеграфом, телетайпом тощо, поміж іншим і за неповними, обмеженими даними, хоча останнє передбачає видачу відомостей про безліч об'єктів із подібними ознаками. Призначення (завдання) оперативно-пошукового обліку - (профілактичного) - розкриття злочинів; визначення кола осіб для пошуку злочинця, інших обставин учинення злочину. Комп'ютерні центри відповідних підрозділів ІТ МВС, ГУ, УМВС України регіонального рівня ведуть автоматизовані інформаційно-довідкові системи, зокрема вогнепальної зброї, транспортних засобів ("Автомобіль"), що належать або перебувають в користуванні фізичних і юридичних осіб, тощо. їх дані також використовують для розкриття злочинів: наприклад, перевірка за неповними даними номерів транспорту і виявлення кола засобів, із-поміж яких вичленовують причетні до події злочину. Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи експертно-криміналістичної служби МВС Об'єктами цих обліків є речові докази, сліди злочинця тощо переважно вилучені з місць нерозкритих злочинів, що є наслідком участі експерта-криміналіста в слідчих діях, а також виконання інших функцій (йдеться про предмети злочинної діяльності, предмети зі слідами, безпосередні сліди злочинця, знаряддя вчинення злочину). Призначенням (завданням) пошукових (оперативно-пошукових) обліків слід вважати забезпечення розкриття злочинів шляхом ідентифікації об'єктів, установлення єдиного джерела походження, визначення причетності до вчинення злочину підозрюваних осіб та вилучених речей (конкретизація за видами, а надто дактилоскопічного обліку) як результат забезпечення всебічного, повного, об'єктивного розслідування злочину. Центральні обліки (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр) ДНДБКЦ МВС України: - центральна колекція куль, гільз зі слідами зброї (кулегільзотека, там же патрони); - центральна картотека фальшивих грошей; - центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; - центральна картотека слідів рук, вилучених із місць нерозкритих тяжких і резонансних злочинів; - центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин; - центральна колекція фонограм із голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху. Обліки 1-3 мають також регіональний рівень. Регіональні обліки - НДЕКЦ при ГУ, УМВС України в АРК, областях, на транспорті, містах Києві та Севастополі: - облік підроблених рецептів на одержання наркотичних засобів і сильнодіючих лікарських засобів; - облік зразків почерків осіб, які займаються підробленням медичних рецептів; - облік зразків печаток і підписів лікарів, котрі виписують рецепти на одержання медичних засобів; - облік мікрооб'єктів з місць нерозкритих злочинів. Регіонально-місцеві обліки - НДБКЦ при ГУ, УМВС України в АРК, областях, на транспорті, містах Києві та Севастополі та їх відділи, відділення, групи з експертно-криміналістичного забезпечення міськрайлінорганів внутрішніх справ: - картотеки слідів рук, вилучених із місць нерозкритих злочинів (слідотеки); - дактилоскопічні картотеки осіб, узятих міліцією на облік. Ці обліки об'єднані в одну систему, що має різні назви, зокрема "Дакто2000"; - колекції слідів знарядь злому (зламування), вилучених із місць нерозкритих злочинів (слідотеки); - картотеки слідів взуття, вилучених із місць нерозкритих злочинів; - картотеки слідів транспортних засобів, вилучених із місць нерозкритих злочинів; - облік суб'єктивних портретів осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Постановлений на облік і перевірка проводиться за листом довільної форми або за формою, встановленою відповідним наказом МВС. Усі зазначені експертно-криміналістичні підрозділи ведуть інформаційно-довідкові колекції зразків різних об'єктів. У документах МВС про них зазначено як про довідкові криміналістичні обліки, хоча це, власне, не облік, а допоміжні довідкові системи, призначені для використання під час експертиз та спеціальних (експертних) досліджень як зразки для порівняння. Наприклад, колекції зразків зброї та боєприпасів, документів суворого обліку, цінних паперів та грошей, вибухових пристроїв і речовин, протекторів шин, рельєфних підошв взуття, скла фарних розсіювачів автотранспорту, інструментів, застосовуваних під час зламування тощо. Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи карного розшуку 1. Облік безвісти зниклих, невідомих хворих, дітей і невпізнаних трупів - три взаємопов'язані обліки (картотеки), він є автоматизованим. Облік центрально-регіонально-місцевий: оперативно-довідкові служби (ОДС) Департаменту карного розшуку (ДКР) МВС, Управління карного розшуку (УКР) ГУ, УМВС України в АРК, областях, на транспорті, містах Києві та Севастополі; відділів карного розшуку міськрайлінорганів внутрішніх справ. Єдиним реєстраційним документом, що використовують також і для перевірки є упізнавальна карта. Призначенням обліку слід вважати встановлення особи невпізнаного трупа та безвісти зниклих; використання такого роду інформації в інтересах розкриття, розслідування злочину. 2. Облік злочинців за ознаками зовнішнього вигляду: фотоальбоми (фототеки) з фотознімками, відеотеки з відеозображеннями осіб. 3. Облік викрадених ненумерованих речей. 4. Облік викраденої, приблудної, розшукуваної, вилученої худоби. Місцеві обліки ведуть відділи (відділення) карного розшуку міськрайлінорганів внутрішніх справ (уповноважені співробітники). Документом для реєстрації є картка на речі, худобу; перевірку проводять без спеціального документа. Призначенням обліку слід вважати встановлення особи невідомого злочинця; речей, худоби, що забезпечує розкриття злочину.
|
