Тема 6. Право міжнародних організацій
Поняття і види міжнародних організацій, політико-економічні фактори, що обумовили розвиток подібної правової форми співробітництва держав, інших суб'єктів міжнародного права. Універсальні міжнародні організації, їх роль у вирішенні глобальних проблем збереження цивілізації. Критерії класифікації міжнародних організацій за: видами суб'єктів-засновників; кількості учасників та їх статус; дії в просторі; відповідності основним принципам міжнародного права; часу дії; видам співробітництва та ін. Ознаки міжнародної організації як суб'єкта міжнародного права. Юридична природа правосуб'єктності. Договірна і дипломатична правосуб'єктність, спеціальна правосуб'єктність. Регіональні організації як органи політичного співробітництва; їх ознаки за Статутом ООН; поняття правомірності. Право на участь у міжнародних організаціях, підстави членства, обов'язки, що випливають із членства. Структура міжнародних організацій, система головних і допоміжних органів. Види актів, прийнятих міжнародними організаціями. Концепція зовнішнього і внутрішнього права. Міжнародні конференції як вид міжнародних міждержавних організацій. Порядок складу, правила процедури і регламенти. Порядок прийняття рішень. Відповідальність міжнародних організацій; можливі механізми реалізації відповідальності. Історія створення ООН; умови, що сприяли створенню антигітлерівської коаліції, найважливіші міжнародні акції, що сприяли створенню ООН; роль держав антигітлерівської коаліції в післявоєнному пристрої світу. Статут ООН, його мета, принципи, структура, порядок вступу в силу. Членство в ООН, право держав на участь в ООН, види участі, припинення членства. Структура ООН. Органи та організації, установи, що утворять структуру ООН. Місце головних органів у системі ООН, їх повноваження і компетенція, взаємодія, види прийнятих ними актів. Генеральна Асамблея (ГА) ООН, особливості її структура, види повноважень, характеристика декларацій і резолюцій, прийнятих ГА ООН. Співробітництво з Радою Безпеки ООН, Економічною і Соціальною Радою, Генеральним Секретарем ООН, спеціалізованими установами ООН. Роль Генеральної Асамблеї в кодификації і прогресивному розвитку міжнародного права. Рада Безпеки ООН як орган політичного співробітництва держав-членів ООН, формування Ради Безпеки, статус постійних членів Ради, поняття “одностайності” при прийнятті актів Ради Безпеки. Компетенція і повноваження Ради Безпеки і його органів. Випадки звертання держав до Ради Безпеки. Порядок формування збройних сил ООН, види збройних сил та операцій, що починаються від імені Ради Безпеки. Економічна і Соціальна Рада ООН, її комісії і комітети, порядок формування. Компетенція і повноваження. Міжнародний Суд ООН, порядок формування і роботи, підстави для звертання в Міжнародний Суд. Поняття обов'язкової і факультативної юрисдикції Міжнародного Суду, порядок виконання його рішень. Генеральний Секретар і Секретаріат ООН. Адміністративно-технічні і політичні повноваження Генерального Секретаря. Порядок формування Секретаріату і його структура. Статус службовців Секретаріату. Рада з опіки, формування Ради з опіки відповідно до Статуту ООН, компетенція і повноваження, об'єктивні причини необхідності реформування Ради. Вплив ООН на положення у світі і розвиток міжнародного права; нормотворча діяльність “у рамках” і “під егідою” ООН. Комісія міжнародного права при Генеральній Асамблеї ООН (КМП ГА ООН), Шостий – правовий комітет Генеральної Асамблеї ООН, спеціальні органи: юридичний підкомітет Комітету з космосу, Комітет з посилення дії Статуту ООН та ін. Спеціалізовані установи ООН: їх види, ознаки міжнародної правосуб'єктності. Історія виникнення інституту. Правовий зв'язок спеціалізованих установ з головними органами ООН – Генеральною Асамблеєю та Економічною і Соціальною Радою. Нормотворча діяльність спеціалізованих установ, види прийнятих ними актів. Загальні елементи структури спеціалізованих установ, їх місце в системі ООН.
|