Сучасний етап розвитку економіки та необхідність внутрішнього аудиту для прийняття управлінських рішень.

На сучасному етапі перехідної економіки України на ринкові умови господарювання призводить до цілком радикальних змін в обліку, контролю та плануванні господарсько – виробничої діяльності, переходу системи управління комерційно – фінансовими організаціями. Зовсім іншими стали цілі підприємства, засади їх досягнення, економічна основа суспільства. Процес першопочаткового накопичення капіталу майже практично відбувся і зараз наступає час, коли цей капітал власникам потрібно не тільки зберігати, але й примножувати. А для того, щоб працювати з цілковитим успіхом не тільки на вітчизняному ринку, а й на світовому, необхідно мати добру репутацію та позитивний імідж, особливо в сучасних умовах економічної кризи.

Підвищення загального рівня якості управлінських кадрів і професійної підготовки менеджерів господарюючих суб’єктів стає актуальним на сучасному етапі господарювання. З метою більш ефективного управління створюється служба внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми.

З розширенням повноважень і набуття досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічаються відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об'єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль - внутрішній аудит - достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативам і стандартам.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед усіх елементів управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль, аналіз, стимулювання) саме контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю вимогам ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що власник або керівник хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи фірми, але персонал не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності структурних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення на допомогу приходять внутрішні аудитори, які допомагають їм: забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають "зони ризику", можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та "посилити" слабкі сторони в системах управління. їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління.

Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства.

Під внутрішнім аудитомрозуміється організована на підприємстві, діюча в інтересах його керівництва та (або) власників і регламентована внутрішніми нормативними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту в Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої зовнішньої і, перш за все, внутрішньої звітності. Працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних підрозділів, дочірніх і залежних підприємств не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського, і особливо його підсистеми — управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного підходу одні й ті ж операції відображаються по-різному, що може стати причиною недостовірності консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дає змоги керівництву оцінити реальне фінансове становище господарюючого суб'єкта в цілому і правильно визначити напрями його подальшого розвитку. Крім того, фахівці служби відділу внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.

Внутрішній аудит здійснюється спеціально створеним на підприємстві підрозділом, який, як правило, підпорядковується у функціональному аспекті Раді директорів, аудиторському комітету або Загальним зборам власників підприємства. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються власником і керівництвом підприємства залежно від: складу та специфіки діяльності, масштабів показників діяльності, наявної системи управління, стану внутрішнього контролю тощо.

Початком ефективного розвитку будь – якого підприємства, незалежно від можливої форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю. Але на практиці виникає досить багато різних питань та проблем. Як відомо, внутрішній контроль є на кожному підприємстві, але його ефективність забезпечується не завжди. Наприклад, невеликі організації найчастіше просто напросто не мають достатньо персоналу, матеріальних ресурсів та рівня навичок і знань управлінців для організації системи внутрішнього контролю. Великі корпорації мають достойні умови для забезпечення контрольних функцій управління, однак вони можуть бути погано зкоорденовані, що веде за собою погану керованість, і, як наслідок, досить великі затрати, понесені на організацію контролю, що не дає бажаних результатів. Безперечно, що для цього необхідно мати репутацію цілком надійного партнера, працюючи в жорстких рамках діючого законодавства, так ще й під керівництвом висококласних професіоналів своєї справи.

Аналітичні дослідження економічної, та в першу чергу наукової літератури показали, що визначення внутрішнього контролю різноманітними вченими наводяться досить різні, але найбільш повним можна вважати наступне: внутрішній контроль – це система заходів, визначених управлінським персоналом певного підприємства та здійснюваних на ньому із метою ефективного використання усіма працівниками своїх обов’язків по здійсненні господарських операцій.

Система внутрішнього контролю – це процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб’єкта господарювання з метою забезпечення ефективного ведення господарської діяльності, запобігання шахрайству та помилкам, а також своєчасна підготовка достовірної фінансово – економічної інформації.

Слід відзначити, що ступінь складності щодо організації внутрішнього контролю повинен повністю відповідати організаційній структурі підприємства, кількості управлінського персоналу та всього іншого персоналу, розгалуженості мережі підрозділів та інших характеристик підприємства.

На даний момент суб’єктами внутрішнього контролю є відділи внутрішнього аудиту.

Діяльність підприємств в сучасних умовах, яка пов’язана з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками виникають задачі прогнозування, створення ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту.

Власники підприємств зацікавлені у достовірності звітності покупців, тому найефективнішим засобом ведення „прозорого” обліку є створення відділу внутрішнього аудиту.

В розвинутих державах внутрішньому аудиту приділяється така ж сама увага як і зовнішньому. Але якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні вже майже відбулось, то вітчизняний внутрішній аудит і в законодавчому, і в професійному аспектах знаходиться, нажаль, лише у початковому стані. Варто також відмітити відсутність науково – практичних розробок, присвячених внутрішньому аудиту. В той же час посилюється взаємодія внутрішнього та зовнішнього аудиту. В цих умовах виникає необхідність розробки системи критеріїв оцінки.

Цілком ефективна робота суб’єктів господарської діяльності в умовах переходу до ринкової економіки багато в чому залежить від організації системи внутрішньогосподарського контролю. Форми і методи економічного контролю, властиві командно – адміністративні системі, неспроможність задовольнити інформаційні потреби власників підприємств. Усе вищесказане вказує на доцільність впровадження на всіх суб’єктах господарювання внутрішнього аудиту.

З розширенням повноважень і набуттям досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічається відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об’єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль – внутрішній аудит – достовірності обліку та звітності.

Окремої уваги заслуговує така додаткова функція внутрішніх аудиторів, як участь у податковому плануванні, особливо це необхідно в умовах економічної кризи.

Служба внутрішнього аудиту повинна створюватися на підприємствах з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і сприянню підвищенню ефективності роботи, зміцнення його фінансового стану.

Необхідно пам’ятати, що служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора.

Враховуючи вище викладене можна зробити висновок, що внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб’єктів підприємницької діяльності. Разом з цим, слід відзначити, що український внутрішній аудит значно відрізняється від внутрішнього аудиту зарубіжних колег.

По-перше, незалежність внутрішнього аудиту умовна.

По-друге, відсутні професійні стандарти.

По-третє, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів.

І саме головне, що необхідно врахувати, особливо в умовах економічної кризи, що система внутрішнього аудиту вважається ефективною, якщо вона зможе попередити виникнення недостовірної інформації.