Положення про внутрішній аудит та аудиторську політику на підприємстві.

Багато компаній досягли такого рівня розвитку, при якому вже виникає необхідність створення підрозділу із декількох штатних аудиторів - служби (відділу) внутрішнього аудиту (далі - СВА).

Якщо для невеликих компаній створення служби внутрішнього аудиту не становить серйозної проблеми, то для великих це досить складний процес, який потребує вирішення ряду методологічних та організаційно-технічних проблем.

У загальних рисах процес організації служби внутрішнього аудиту складається із таких етапів:

- виявлення та чітке визначення кола питань, для вирішення яких створюється СВА, побудова системи цілей створення СВА згідно з політикою підприємства;

- визначення основних функцій СВА, виконання яких необхідно для досягнення поставлених цілей;

- об'єднання однотипних функцій у групи та формування на їх основі структурних одиниць СВА, які будуть спеціалізуватися на виконанні цих функцій;

- розробка схем взаємовідносин, визначення обов'язків, прав та відповідальності для кожної структурної одиниці СВА, документальне закріплення їх у посадових інструкція та положеннях про бюро (групу, секцію) СВА;

- об'єднання вказаних структурних одиниць у єдине ціле - службу внутрішнього аудиту, визначення її організаційного статусу, розробка та документальне закріплення Положення про службу внутрішнього аудиту відповідно до встановленого набору цілей, задач та функцій структурних одиниць;

- інтеграція СВА з іншими ланками структури управління підприємством;

- розробка внутріфірмових стандартів внутрішнього аудиту.

Зверніть увагу, створення СВА починається не з написання Положення, що дуже часто зустрічається на практиці (написали Положення, прийняли на роботу спеціалістів і вперед), а з визначення цілей, задач, функцій. А цілі, як відомо, повинні бути реальними, досяжними та сформульованими письмово.

Під час організації СВА радимо ознайомитися із Стандартами професійної практики внутрішнього аудиту, які були випущені у 1978 році Інститутом внутрішніх аудиторів. Про основні засади організації СВА розповідається в Стандартах № 100 «Незалежність», № 200 «Професійна компетентність» та № 500 «Керівництво відділом внутрішнього аудиту».

З урахуванням особливостей нашого законодавства під час розробки внутрішніх документів, що регламентуватимуть діяльність СВА, серед функцій доцільно передбачити щонайменше такі:

- поточний моніторинг звітності (вказати ті види звітності, які керівництво доручає моніторити СВА);

- здійснення аудиторських перевірок, експрес-перевірок, контрольних оглядів тощо;

- оцінка ефективності діючих систем внутрішнього контролю, робота по їх вдосконаленню;

- розробка та впровадження внутрішніх регламентів (положень, правил, процедур);

- контроль виконання бюджетів та вимог регламентів;

- консультування працівників з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, здійснення окремих господарських операцій;

- участь у підборі облікового персоналу (розробка професійних тестів, проведення співбесід та тестування бухгалтерів), організації заходів щодо підвищення його кваліфікації;

- участь у постановці та вдосконаленні бухгалтерського і податкового обліку, податкового планування, автоматизації усіх видів обліку;

- оптимізація бізнес-процесів (описання «as is», виявлення слабких місць, планування, дослідження, проектування, погодження і затвердження, втілення, контроль, внесення коректив щодо подальшого вдосконалення);

- участь у проведенні інвентаризацій та інших контрольних процедур, пов'язаних із вибуттям активів, тощо.

У процесі роботи внутрішнім аудиторам доводиться обговорювати із працівниками свої пропозиції та рекомендації. При цьому часто обговорення переходить у напружені дискусії. Дуже добре, якщо цей процес закінчується на рівні дискусій. Якщо ж це заходить далі, виникає одна із найсерйозніших проблем, з якою доводиться стикатися внутрішньому аудитору, - тиск з боку підконтрольних суб'єктів. Він проявляється у тому, що особи, ділянку обліку яких перевіряє внутрішній аудитор, знаходять можливість вплинути на думку аудитора (родинні стосунки з окремими топ-менеджерами, особисті зв'язки, тощо). І якщо така ситуація має місце, про ефективність внутрішнього аудиту говорити не доводиться.

Тому це потрібно мати на увазі ще під час організації СВА та зменшити можливість подібного впливу на внутрішніх аудиторів, забезпечити їм незалежне положення у компанії. Як один із ефективних заходів для цього є підпорядкування СВА першій особі найвищого органу управління компанією.

Варто також сказати про те, що останнім часом почала набувати популярності така форма організації роботи СВА, як передача частини функцій внутрішнього аудиту аудиторським фірмам (аутсорсінг) та лізинг персоналу.