ВВЕДЕНИЕ. 1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів

1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів

2. Виконуємо розрахунок рівня радіації Рі в залежності від ступеня забруднення П _і:

- для місця відпочинку (IV зона посиленого радіоекологічного контролю, де П _4зон =1 Кu/ км²)

Р_відп = П_4зони х 0,009 = 1 Кu/ км² х 0,009 = 0,009 мбер/год;

- для робочої зони (П_{роб. зони} = 12 Кu/ км²)

Р_{роб.зони} = П_{роб. зони} х 0,009 = 12 Кu/ км² х 0,009 = 0,108 мбер/год;

-для переміщення на автомобілі (П_авто = П_{роб. зони} ), тобто

Р_авто = Р_{роб.зони} = 0,108 мбер/год.

3. Виконуємо розрахунок розподілу людей

N_відкр=50 люд ∙ 0,2=10 люд.; N_цех=50 люд - 10 люд =40 люд.

4. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками на відкритих майданчиках за період роботи

5. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в цеху під час роботи

 

6. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в автомобілі під час переїзду

7.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в робочі дні

8.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в вихідні дні

9.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках

Д^рік_відкр = (Д^доб_відкр +Д ^доб_авт +Д ^доб_авт) · 252 + Д^доб_вих · 113, бер/рік;

10.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали у цехових приміщеннях

Д^рік_цех = (Д^доб_цех +Д ^доб_авт +Д ^доб_відп) · 252 + Д^доб_вих · 113, бер/рік.

Для визначення відповідного варіанту необхідно порівняти величину розрахованої річної дози опромінення з річною допустимою дозою.

11.Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках з річною допустимою дозою

Д^рік_цех (0,063 бер) < Д^рік_доп (0,1 бер/рік).

12. Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали в цеху з річною допустимою дозою

Д^рік_відкр (0,274 бер) > Д^рік_доп (0,1 бер/рік).

Висновок:

1.Річна доза опромінення, отримана робітниками, які працювали на відкритих площадках в 2,74 разів перевищує річну допустиму дозу.

2.Річна доза опромінення, отримана робітниками, які працювали в цеху в 4,58 разів менша ніж річна допустима доза.

В такому випадку вибираємо слідуючі варіанти організації робіт:

- Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення;

- Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху;

- Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.

ВВЕДЕНИЕ

Радиоактивность – совсем не новое явление, как до сих пор считают некоторые, связывая ее со строительством АЭС и появления ядерных боеприпасов. И радиоактивность, и сопутствующее ей ионизирующее излучение существовали на Земле задолго до зарождения на ней жизни. Однако радиацию, как явление, человечество открыло всего сто лет тому назад.

Радиоактивное заражение местности — загрязнение местности радиоактивными веществами, приводящее к повышению уровня радиации до опасных для здоровья человека значений (свыше 30 мкР/час).К радиоактивному заражению местности приводит, в частности, выпадение радиоактивных веществ с атмосферными осадками и их перенос с грунтовыми водами после применения и испытаний ядерного оружия, а также аварий, связанных, в частности, с повреждением или разрушением активной зоны ядерных реакторов, хранилищ радиоактивных материалов на них или в результате утечки радиоактивных отходов с предприятий, занимающихся их хранением или утилизацией.

Наиболее известными зонами радиоактивного заражения местности являются японские города Хиросима и Нагасаки, в которых радиоактивное заражение местности произошло в результате боевого применения ядерного оружия, ядерные полигоны под Семипалатинском, на архипелаге Новая Земля, в пустыне Невада и на атолле Бикини, вокруг АЭС Три-Майл Айленд, Чернобыльской АЭС и АЭС Фукусима-I, возникшие в результате аварий и зона, заражённая в результате утечки радиоактивных отходов с предприятия «Маяк», на котором производилась их утилизация.

Цель данной работы оценить устойчивость работы объекта экономики в условиях радиоактивного загрязнения местности.

 

ЗАДАЧА №1.
ОЦЕНКА УСТОЙЧИВОСТИ ОБЪЕКТА В УСЛОВИИ РАДИОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕНИЯ МЕСТНОСТИ

Рассчитать границы ОЯП радиусы и площади зон разрушения после воздушного и наземного взрыва, построить график, сделать вывод.

Воздушный взрыв, мощностью 2 кт.

Рассчитать площадь зоны поражения

 

 

Рисунок 1. Очаг ядерного поражения после воздушного взрыва мощностью 2 кт.

Вывод: поражение ОЯП является зона радиусом 1,76 км, а площадь зоны разрушения

Наземный взрыв, мощностью 2000 кт

Рассчитать площадь зоны поражения

 

 

Рисунок 2. Очаг ядерного поражения после наземного взрыва мощностью 2000 кт.

 

Вывод: поражение ОЯП является зона радиусом 10,48 км, а площадь зоны разрушения

ЗАДАЧА №2.
РАССЧИТАТЬ ВЕЛИЧИНУ УРОВНЯ РАДИАЦИИ ЧЕРЕЗ 6, 18, 36, 72 ЧАСА ПОСЛЕ АВАРИИ НА РАДИАЦИОННОМ ОПАСНОМ ОБЪЕКТЕ И ПОСЛЕ ЯДЕРНОГО ВЗРЫВА.

t= 6, 18, 36, 72

 

Рисунок 3. Закономерность спада уровня радиации

Вывод: После ядерного взрыва спад уровня радиации происходит интенсивнее.