Функции политологии. “Слово про закон і благодать” митрополита Ілларіона (1052), “ Руська правда”, “ Правда Ярослава” ( початок XIст)
“Слово про закон і благодать” митрополита Ілларіона (1052), “ Руська правда”, “ Правда Ярослава” (початок XIст), “ Правда Ярославовичів” (1073 – 1076), “ Руська правда” (початок XII ст.), “ Повість минулих літ” Сильвестра і Нестора (1113 – 1116), “Повчання” Володимира Мономаха (1117), “ Слово про Ігорів похід” (1185).
Особливості політичної думки Галицько – Волинського та польсько – литовського періодів (14-17ст.) 1.Питання становлення державності(П.Русин, Ю.Дрогобич, С.Орловський, Ш.Шимонович) 2. Проблема співвідношення релігії та політики 3. Ідея природнього права, розмежування гілок влади (С. Оріховський) 4. Ідея гуманістичної політики та свободи 5. Ідея громадянської колективності (І. Вишенський) 6. Ідея вторинності світської влади щодо релігійної (І. Вишенський) 7. Ідея захисту правителями свободи і справедливості. Особливості політичної думки в Києво- Могилянській академії (XVIIст.) -Представники – П.Могила, І.Борецький, І.Гізель, М.Смотрицький, С.Яворський) -Ідеї суспільного договору та природнього права -Принципи конституціоналізму -Принципи народного суверенітету Ідеї правової та соціальної держави Особливості політичної думки козацько – гетьманського періоду (XVII-XVIIIст.) 1. Утворення козацько – гетьманської держави 2. Питання відновлення укр. державності 3. Прийняття “ Конституції П. Орлика”, “Статей про устрій Війська Запорозького”, універсалів Хмельницького, Зборівського, Білоцерківського договорів Представники – Б. Хмельницький, П. Орлик, І.Мазепа, Ю. Немирич, І. Виговський, Ф. Прокопович. Особливості політичної думки Нової доби (XVIII- початок XIX ст.) 1. Ідеологія просвітництва 2. Ідеали соціальної рівності 3. Поширення освіти в народі 4. Підтримка моральних традицій Представники: Г. Сковорода, В. Каразін, П. Лодій, В. Лукашевич Політичні ідеї Кирило – Мефодіївського товариства (XIXст.) 1. Ідея слов’янського месіанізму 2. Ідея панславізму 3. Ідея федералізму 4. Ідея християнського світогляду 5. Ідея егалітаризму Представники: М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, Т. Шевченко,І. Франко, Л. Українка, М. Драгоманов Основні напрямки розвитку української політичної думки (кін. XIX – середини XX ст.) 1. Демократичне народництво (український соціалізм) – М. Грушевський, В. Винниченко 2. Консерватизм – В. Липинський, С. Дністрянський, В. Старосольський, С. Томашівський, В. Кучабський 3. Націонал – демократія (або державний націоналізм) – Ю. Липа, Ю. Бачинський 4. Націонал – комунізм – В. Шахрай 5. Інтегральний націоналізм – Д. Донцов
Особливості розвитку політичної думки в Україні радянського періоду (1917-1991) 1. Розвиток під впливом ідеології марксизму- ленінізму 2. Створення нелегальних груп і політичних організацій - “ Українська робітничо-селянська спілка”, “ Демократична спілка соціалістів”, “ Об’єднана партія визволення України”, “ Український національний фронт” Представники: М. Горинь, І. Дзюба, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл, Л. Костенко,І. ДрачОсобливості української політичної думки новітнього періоду (кінець XX - початок XXI ст.) 1. Активний розвиток національної школи політології 2. Створення політичних наукових і дослідницьких центрів, організацій, фондів, серед яких: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, Інститут держави і права, Українська академія політичних наук, Інститут політики, Центр економічних і політичних досліджень ім. Розумкова, Українська асоціація політологів, Інститут глобальних стратегій Представники: Д. Видрін, В. Полохало, М. Томенко, В. Карасьов, К. Бондаренко, В. Небоженко, О. Доній, В. Фесенко.
Лекція 2. Політична влада.
ТЕМА 10. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Функции политологии –Гносеологическая. Политология позволяет получать новые знания и формализовывать существующие. –Аксиологическая. Политология формирует систему ценностей, позволяет давать оценки политическим решениям, политическим институтам, политическим событиям. –Теоретико-методологическая. Политология разрабатывает теории и методологии исследования политических явлений. –Социализирующая. Позволяет людям разобраться в сути политических процессов. –Мотивационная. Политология может формировать мотивы и действия людей. –Практико-политическая. Экспертиза политических решений, теория политических реформ. –Прогностическая. Политология прогнозирует политические процессы.
|