ПРИЗНАЧЕННЯ СУБД

За територіальним охопленням розрізняють:внутрішній ринок, регіональний

ринок, національний ринок, світовий ринок.

Внутрішній ринок – система економічних відносин в процесі обміну товарами, цінними паперами та послугами, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг. Основними агентами внутрішнього ринку є виробники і споживачі, що встановлюють між собою прямі зв'язки, оптові торговельні організації, які здійснюють купівлю-продаж, а також зберігають, транспортують та скеровують транспортні потоки й надають супутні послуги.

Національний ринок (вітчизняний або зарубіжний) - це сфера здійснення внутрішньо - та зовнішньоторговельних операцій

Регіональний ринок - це сфера здійснення внутрішньо-і міжрегіональних торговельних операцій. Регіональний ринок може бути самозабезпеченим, частково забезпеченим і повністю залежним від ввезення товарів.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків. У структурі світових ринків виділяють два основні сектори: відкритий і закритий, які мають свої принципи торгівлі та ціноутворення.

Алгоритмом називається зрозуміле і точне розпорядження виконавцю виконати послідовність дій, спрямованих на досягнення зазначеної мети чи на розв'язання поставленої задачі. В цьому означенні використовується поняття "виконавець". Під виконавцем алгоритму ми розуміємо будь-яку істоту (живу чи неживу), яка спроможна виконати алгоритм. Під виконавцем алгоритму ми розуміємо будь-яку істоту (живу чи неживу), яка спроможна виконати алгоритм. Будь-який виконавець може виконувати тільки обмежений набір операцій. Тому алгоритми повинні мати наступні властивості.

Алгоритм повинен мати такі властивості:

1. Однозначність (визначеність) алгоритму - це точний опис дій та послідовності їх виконання, відсутність неоднозначного тлумачення.

2. Зрозумілість алгоритму означає, що виконавець правильно сприймає кожну команду і зможе її виконати.

3. Будь - який алгоритм має бути розбитий на послідовність окремих кроків, мати властивість дискретності.

4. Універсальність (масовість) алгоритму – це можливість використовувати його для розв’язування подібних задач.

5. Алгоритм правильний, якщо його виконання забезпечує досягнення мети.

6. Алгоритм результативний, якщо він дає результати, які можуть бути і неправильними.

7. Скінченність алгоритму – завершення роботи алгоритму в цілому за скінчену кількість кроків.

8. Алгоритм формальний, якщо будь-який виконавець, здатний сприймати і виконувати вказівки алгоритму (навіть не розуміючи їх смислу), діючи за алгоритмом, може виконати поставлене завдання.

Персональний комп'ютер зараз є майже в кожному будинку і без нього неможлива обробка такого величезного потоку інформації, який зараз буквально "наринув" на людину. Оформлення складної документації, створення та обробка графічних зображень, отримання даних з будь-якого питання з баз даних та світової мережі Інтернет, табличні розрахунки, розв'язування математичних задач, навчання. Ось далеко не повний перелік всіх можливостей нашого помічника - комп'ютера.

Для розв'язання цих задач в розпорядженні користувача є велика кількість різноманітного програмного забезпечення, яке поділяється на чотири великі категорій:

· операційні системи - програми, що забезпечують працездатність комп'ютера;

· системні утиліти - програми, що оптимізують роботу з комп'ютером (архіватори, антивірусні засоби, програми роботи з дисками і таке інше);

· інструментальні засоби - системи програмування, що дозволяють створювати інші програми;

· прикладне програмне забезпечення - програми, призначені для розв'язання певного класу задач.

Отримавши задачу, користувач, виходячи з її умови, вирішує, яким програмним засобом можна скористатися для її розв'язання. Якщо в складі програмного забезпечення є програма, придатна для цього, то користувач вибирає її як інструмент, якщо ж ні, то доводиться створювати нову спеціальну програму, виконання якої призведе до очікуваного результату.

Однак є величезна категорія задач, для розв'язку яких не існує відповідного програмного забезпечення, або існуюче програмне забезпечення з деяких причин нас не влаштовує. В цьому випадку ми повинні самостійно написати програму для виконання поставленої мети.

Розв'язування будь-якої задачі починається з її постановки. На цьому етапі треба чітко з'ясувати, що дано і що треба знайти. Тобто треба добре уявити, в чому полягає дана задача, які необхідні початкові дані для її розв'язання, та що можна вважати за очікуваний результат.

Другим етапом розв'язування задач є побудова математичної моделі. Це дуже відповідальний етап, тому що не завжди в умові задачі міститься формула, придатна для застосування в програмі. Для цього створюється інформаційна математична модель об'єкта.

Наступним етапом є розробка алгоритму на основі побудованої математичної моделі. Для цього можна використати вже відомі методи та способи розв'язування отриманих математичних співвідношень, причому при наявності кількох методів розв'язання необхідно вибрати оптимальний, провівши їх оцінку та аналіз. Якщо серед існуючих методів розв'язання необхідний відсутній, треба розробити власний.

Під час створення складних алгоритмів застосовується метод покрокової деталізації, який полягає в тому, що складний алгоритм розбивається на прості підзадачі, кожна з яких в свою чергу може розбиватися на ще простіші. Такий підхід дозволяє також розбити алгоритм на окремі частини - модулі, реалізацію кожного з яких доручити окремому програмісту. В цьому випадку програміст концентрується на розв'язанні окремої підзадачі, використовуючи для цього свої методи.

Останнім етапом у методі покрокової розробки є об'єднання окремих модулів у єдине ціле. Для цього між всіма модулями повинні бути встановлені зв'язки, тобто узгоджена передача інформації від одних модулів до інших. Це дуже важка робота і від оптимальності вибору вхідних та вихідних параметрів окремих модулів кінець кінцем залежить оптимальність роботі всієї програми.

Алгоритм, призначений для комп'ютерної реалізації, має бути записаний однією з мов програмування. На даному етапі розвитку комп'ютерної техніки різноманітність існуючих мов програмування дає програмісту можливість вибрати оптимальний варіант для отримання бажаного результату. А враховуючи можливість розбиття алгоритму на окремі модулі, реалізацію кожної підзадачі взагалі можна виконати різними засобами.

Написану вибраною мовою програмування програму необхідно тепер налагодити та протестувати. Під налагоджуванням програми розуміється процес випробування роботи програми з виправленням виявлених при цьому помилок. Виправити помилки, пов'язані з правилами написання програм, вам допомагає середовище програмування, а ось логічні помилки виправити набагато важче. В цьому вам можуть допомогти правильно підібрані тести.

Останній етап - це використання програми для отримання шуканих результатів. На цьому етапі обов'язково ще раз перевірити правильність очікуваних результатів. Якщо отримані результати являються помилковими, необхідно повернутися до одного з попередніх етапів (іноді, навіть, до найпершого - постановки задачі) і ще раз перевірити правильність зроблених робіт. Можливо, що на деяких етапах буде необхідно доопрацювати або повністю переробити весь етап.

Тепер програму можна експлуатувати і, навіть, пропонувати іншим користувачам, доповнивши її необхідною документацією.

Отже, основними етапами розв'язку задачі за допомогою ЕОМ є наступні:

 

· постановка задачі;

· побудова математичної моделі;

· розробка алгоритму;

· опис алгоритму мовою програмування;

· тестування та налагоджування програм;

· експлуатація програми.

 

2. База даних. СУБД MS ACCESS, її призначення та функції. Основні об’єкти та типи даних бази даних.

База даних (БД, database) — пойменована сукупність зв’язаних структурованих даних, організованих за певними правилами, що передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання, незалежно від прикладних програм.

СУБД – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.

Microsoft Access — це функціонально повна реляційна СУБД. У ній передбачені всі необхідні засоби для визначення та обробки даних, а також для керування ними при роботі з великими обсягами інформації.

ПРИЗНАЧЕННЯ СУБД

1. Сприймати й обробляти команди користувачів на вибірку, зміну, додавання або видалення даних із бази даних.

2. Приймати дані з різних за своєю природою джерел і перетворювати їх у форму, відповідну власним об'єктам.

3. Забезпечувати цілісність, безпеку, відновлення інформації у разі пошкодження.