Контрольне завдання 461. Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького. Гетьманщина виникла в результаті великого козацького повстання в Речі Посполитій, що спалахнуло 1648 року в українських землях під проводом Богдана Хмельницького. Причинами повстання були корупція королівських урядів, соціальне безправ'я усіх станів за винятком шляхти, економічні і національні утиски українців, активізація української православної церкви і зростання чисельності козацтва попри репресії уряду[3][4]. Перші перемоги козаків над королівськими військами під Жовтими Водами, Корсунем,Пилявцями сприяли розширенню соціальної бази повстання за рахунок українських селян, міщан і духовенства. Бунти охопили усюНаддніпрянщину, Сіверщину, Поділля, Волинь, Галичину. На початку 1649 року Київ зустрічав гетьмана Хмельницького як «Мойсея, спасителя, освободителя й визволителя народу з лядської неволі»[3]. Початково повстанці прагнули встановлення козацької автономії в Наддніпрянщині, проте на переговорах з королівськими емісарами під Замостям 1649 року вже мали намір «вибити з лядської неволі…народ увесь руський», «всю Русь по Львів, Холм і Галич»[3]. Реалізації планів завадила зрада козацького союзника,татарського хана, під час битв під Збаражем і Зборовом. Хмельницький був змушений укласти з польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський договір. За цим договором Військо Запорозьке отримувало автономію, очолювану гетьманом, у складі трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського, а також східних районів Волині та Поділля
2.Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в УСРР у перші післявоєнні десятиріччя (1945 – 1964 рр.) ідеологічний наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х — на початку 50-х років зумовлений низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Погромні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і поглиблення «холодної війни»; способом посилення культурно-ідеологічної ізоляції країни; формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами; засобом реанімації образу внутрішнього ворога — важливого фактора функціонування тоталітарного режиму; методом нейтралізації активної патріотично настроєної національної еліти. І хоча ці кампанії не могли зупинити духовного розвитку народу в цілому, вони гальмували його досить суттєво, даючи змогу режимові консервуватися, а командно-адміністративній системі стабілізуватися. Передусім слід визнати, що всі політичні та культурні процеси в Україні завжди носили біполярний характер. Бо дві України увібрали в себе найважливіші риси двох світів, і відмінність від кіплінгівського Сходу і Заходу полягає лише в тому, що їм таки судилося бути разом. Цей культурний і цивілізаційний поділ став підґрунтям і для процесу ідеологічних трансформацій на обох українських полюсах. Надривна за своїм емоційним запалом та ідейним змістом президентська виборча кампанія 2004 року в черговий раз продемонструвала і, мабуть, як ніколи і ніщо інше підтвердила це. Шість років тому, під час голосування на виборчих дільницях, в який уже раз відбулася делімітація історичного кордону. За спостереженням Миколи Рябчука, електоральна карта 2004 року зійшлася з південними кордонами Речі Посполитої та держави Богдана Хмельницького XVII століття. Знову розтятий український світ постав перед проваллям, через яке не до снаги перекинути міст. На рівні політичних ідей та інтелектуальних традицій ця межа має своє пояснення: території відкритих і закритих суспільств, зони історичного розвитку європейських демократичних держав і східних авторитарних деспотій зустрічаються між собою на українській межі, по один бік якої читали і шанували Арістотеля, а по другий — віддавали перевагу Платону. Це світи здорового глузду Філософа і натхненних пророцтв засновника академії. Сьогодні політико-ідеологічний status quo відтворює зазначений вище поділ. Дещо спрощено і схематично, але це межа між політично правими та лівими преференціями (у традиційному використанні цих багатофункціональних ярликів). Дві України історично перетворилися на сховища, з одного боку, ідей національного самовизначення та маєстату національної влади, плекання народних традицій та культури, утвердження таких західних політичних концептів, як свобода, демократія та права людини; з іншого — рабського пієтету перед самодержавною волею, сповідування інтернаціонального безбатьківства, культивування анархічної самовпевненості щодо закону і порядку та тяжіння до пасивного підданства на противагу активному громадянству. 3. У давнину першими кочівниками на терені сучасної України були: б) скіфи
4. Яке висловлювання є правильним?
5. Оберіть правильне твердження про причини, які зумовили появу козацтва: а) втрата Україною державності, захоплення її земель кількома державами, які ворогували між собою 6. Оберіть визначення для розкриття змісту поняття «поволовщина»: в) одиниця оподаткування – ділянки землі, зораної плугом, запряжених волами. 7. Оберіть вірне судження стосовно оцінки операції «Вісла»: в) операція польського уряду з примусового переселення в 1947 р. українців із східнів районів Польщі в західні з метою їх асиміляції 8. Оберіть правильні судження про причини успіхів Литви в її експансії на землі Русі:
б) Литва виступала захисницею цих земель від монголо-татар
9. Розташуйте події у хронологічній послідовності: в),а),б) 10. Противниками Директорії Української Народної Республіки 1919 року були: в) Добровольча армія генерала Денікіна, РСФРР, Польща; 11. Які з тверджень розкривають суть політики колективізації сільського господарства України 1930-х рр.?
12. Назвіть дві країни, куди переважно емігрувало сільське населення з західного регіону України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: б) Канада, США Білет № 47 1.Остаточний договір представники обох сторін уклали в Москві в березні 1654 р. Це так звані Березневі статті. Тому є підстави називати договір Війська Запорізького з Росією Переяславсько-Московським договором. За ним цар забезпечував Україні автономію, що стосувалася таких справ: гетьмана і старшину вибирає козацька рада, українська адміністрація і суди незалежні від московських, податки в Україні збирає український уряд, козацького війська має бути 60 тис, залишається давній поділ населення на стани (козацький, шляхетський, міщанський, духовний) і кожен стан зберігає свої права, Україна має право на переговори з іншими державами. Українці визнали такі права царя: тримати в Києві військову залогу з воєводою, обирати нового гетьмана, про закордонні посольства гетьман повідомляє царя, а права всіх станів цар затверджує своїми грамотами. 3а,4б,5гбав,6багв,7гбадв,8г,9б,10вгдб,11е,12ве Білет№48 1.Другий етап української національної революції(вересень 1657-червень1963)став часом серйозних випробувань для українського народу.Ця доба принесла жахливе спустошення українських земель;спалахи громадянської війни,,загострення боротьби за гетьманську булаву,фатальний розкол України на Правобережну та Лівобережну.Слободищенський трактат,який став початком розколу України за територіальною ознакою,водночас відкрив новий етап боротьби за гетьманську владу.Лівобережжя,яке знаходилося під патронатом Москви,дедалі більше відокремлюється від Правобережжя.Фатальний розкол України поглиблювався.Глибока криза державності викликала бажання у патріотичних сил зупинити цю руйнівну тенденцію,об єднати українські землі в межах однієї держави та відновити її незалежність.Лідером цих сил став новий правобережний гетьман П.Дорошенко. 2.Війська Південно-Західного фронту(командуючий Р.Малиновський)на початку вересня визволили Донецьк і вийшли до Дніпра в районі Дніпропетровська.Війська Південного фронту(Ф.Толбухін) визволили Маріуполь і підійшли до Мелітополя.Війська Воронезького фронту(м.Ватутін) визволили Суми та вийшли до Дніпра в районі Переяслава-Хмельницького. 3в,4б,5б,6б,7агвб,8.1,9ад,10в,11б,12агбв 1. К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. У процесі цієї перебудови виявилися дві головні політичні течії серед вищої козацької старшини. Одна з них, консервативна (речниками її були генеральний писар Андрій Безбородько й генеральний підскарбій Михайло Скоропадський), намагалася, зберігаючи традиційний козацький устрій Гетьманщини, наблизити його до шляхетського ладу Речі Посполитої. За гетьманування К.Розумовського Гетьманщину було поділено на повіти, запроваджено систему шляхетських судів — земських, ґродських і підкоморських (1760—1763), війтівські посади у великих містах передано до козацької старшини. Поширилися політичні права старшини, яка частіше брала участь у старшинських з'їздах, «зібраннях», а згодом (1763—1764) у «Генеральному зібранні» в Глухові для обговорення важливіших справ і проектів державних реформ. Термін «шляхетство» став офіційною назвою козацької старшини. Поруч з тим ішов процес обмеження прав посполитих, але одночасно було відкрито ширший доступ. Друга політична течія, до якої належали здебільшого представники молодої старшинської інтелігенції, що здобували часто високу освіту в Західній Європі (речником їх були брати Туманські, зокрема Василь, майбутній генеральний писар), шукала зразків для державної перебудови своєї країни на Заході й воліла встановити в Україні (в дусі освіченого абсолютизму) гетьманську монархію, спадкову в роді Розумовських, але з наданням їй певних конституційних форм парламентарного типу («Генеральні зібрання»). Ця течія набрала більшого впливу на початку 1760-х pp., коли вона 1764 року (мабуть, за згодою К.Розумовського) зробила спробу висунути свої домагання не лише в Україні, але й перед російським урядом. Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва. 2. Народні Збори Західної України — тимчасовий орган влади, утворений з метою правового оформлення нового статусу Західної України після вступу на її територію Червоної армії у вересні 1939 р.Вибори до цих Зборів проводилися 22 жовтня 1939 р. Були обрані 1484 депутати. Одним з депутатів від Глинян був Шурко Ізидор Степанович. Висування кандидатів в депутати та вибори у Народні Збори проходили під пильним оком та з тиском на виборців з боку радянської окупаційної влади, влючаючи НКВД, яка посталила собі за мету обрання саме «потрібних» прорадянських депутатів. НКВД негайно ж арештовувало людей за прояв найменшої незгоди діям радянської влади та висування альтернативних кандидатів. Відповідно багаточисельних свідчень, результати виборів були підтасовані та сфальсифіковані навіть разом з такими випадками, коли всупереч даних виборчих документів представники сталінської влади оголошували депутатами зовсім інших, але «своїх» людей. Фактично вибори були організовані комуністичною владою з метою надання легітимності приєднання до СРСР нових територій.[1] [2] Засідання Н33У відбулися у Львові 26-28 жовтня 1939 р.Ухвалено 4 декларації:
Було обрано комісію, яка передала прийняті декларації Верховним Радам СРСР і УРСР. Після цього акту Н33У припинили свою діяльність. 3.в)появі знаті 4.а)магією 5. в) Польщею 6.1651р.- Білоцерківський трактат 1654р.-Березневі статті 1649р.- Зборовський трактат 7.а-4 Б-5 В-3 Г -2 Д-1 8.а-4 Б-3 В-2 Г-1 9. в) 3 липня 1917 року 10. в) 1783 року 11. в) скасовувалося 12. в) творення суверенної соборної Української держави
|
