VI. За соціально-правовою усталеністю
соціально стійка; соціально хитлива; асоціальна; криміногенна. У межах зазначеного підходу лежать і інші однойменні типології [Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога. - М.: Академия, 2002. - 272с.,162-168]. Типологія, в основі якої спроможність сім'ї вирішити нормативні й ненормативні кризи, що виникають перед нею: - сім”ї, у яких система взаємодій достатньо гнучка, що дає можливість знаходити нові зразки стосунків, адекватно змінювати сімейну структуру; - сім'ї, у яких основні зусилля спрямовані на підтримку згоди із зовнішнім світом; - сім'ї, у яких взаємодії хаотичні й засновані на конфліктах, що ведуть до кризи. Типологія сім'ї за її функціональною самостійністю: - функціонально заможні сім'ї (спроможні вирішувати всі виховні проблеми сім'ї самостійно); - функціонально неспроможні сім'ї ("група ризику") -сім'ї, що не справляються з вихованням дітей (конфліктні сім'ї, де хронічно загострені стосунки подружжя, і педагогічно неспроможні сім'ї з низькою психолого-педагогічною культурою батьків, неправильним стилем дитячо-батьківських стосунків). Типологія сім'ї, яка враховує специфіку десоціалізуючого впливу, що здійснює сім'я на своїх членів: - сім'ї з прямим впливом, що десоціалізує: кримінально-аморальні сім'ї, у яких переважають кримінальні чинники ризику, і асоціально-аморальні сім'ї, що характеризуються антигромадськими установками й орієнтаціями; - сім'ї з непрямим впливом, що десоціалізує, які відчувають утруднення соціально-психо логічного й психолого-педагогічного характеру, що виражається в порушеннях подружніх і дитячо-батьківських стосунків. Сюди належать конфліктні сім'ї, де особисті взаємини подружжя будуються за принципом конфлікту, відчуженості, і педагогічно неспроможні сім'ї, у яких при відносно сприятливих умовах (здорова сімейна атмосфера, батьки, які ведуть правильний спосіб життя і виявляють турботу про дітей) неправильно формуються стосунки з дітьми, відбуваються серйозні педагогічні прорахунки, що призводять до різноманітних асоціальних проявів з боку дітей. Типологія сім'ї за типами виховних помилок: - сім'я з поблажливо-зневажливим стилем виховання ("усі діти такі" і "ми самі такими були"); - сім'я з позицією кругової оборони виховання ("наша дитина завжди права"); - сім'я з демонстративним стилем виховання ("моя дитина росте негарною"); - сім'я з педантично-підозрілим стилем виховання ("я не вірю своїй дитині і тому постійно її контролюю"); - сім'я з жорстко-авторитарним стилем виховання ("різка завжди права"); - сім'я з умовленим стилем виховання ("посадити дитину собі на голову"); - сім'я з відсторонено-байдужим стилем виховання ("ти самий(а) по собі, а я самий(а) по собі"); - сім'я з вихованням за типом "кумир сім'ї"; - сім'я з непослідовним стилем виховання ("різка або батіг" на основі різких емоційних перепадів батьків). Дана класифікація відповідає таким видам соціальної допомоги: Типологія сім'ї за видами соціальної допомоги: а)Соціально-демографічна: сім'ї багатодітні, бездітні, які розлучаються, сім'ї з неповнолітніми батьками. б)Матеріально-житлова: малозабезпечені сім'ї, які перебувають у поганих житлових умовах; вагітні жінки, матері, на утриманні яких є неповнолітні діти або які втратили роботу, потребують роботу зі скороченим днем чи вдома тощо. в)Медико-соціальна: сім'ї з дітьми, батьками-інвалідами з фізичними та психічними захворюваннями, які зловживають спиртними напоями, застосовують наркотичні речовини, мають прояви суїциду. г)Психологічна та соціально-педагогічна: 1) неблагополучні сім'ї - неповні, які ведуть аморальний спосіб життя, зі стійкими конфліктами між батьками та дітьми, сім'ї „нових" українців, зовні благополучні, але такі, що систематично припускають серйозні педагогічні прорахунки внаслідок педагогічної неосвіченості, безграмотності (надмірна батьківська любов, застосування фізичних покарань, формальне ставлення до дитини, неврахування індивідуально-психологічних особливостей дитини в процесі сімейного виховання); 2) діти і підлітки, які знаходяться в несприятливих сімейних умовах; у конфліктних стосунках з батьками, учителями, однолітками, сусідами; які залишилися без опіки батьків; 3) вихованці дитячих будинків та шкіл-інтернатів; важковиховувані підлітки, які припускають антигромадські вчинки, хуліганські дії; бродяжать, жебрують, ізольовані в колективі однолітків, мають аморальну, протиправну, агресивну поведінку, уживають алкоголь, наркотики, психотропні речовини, мають суїцидні спроби; 4) підлітки, які зазнають насильства, негативного впливу за місцем проживання, навчання (жорстоке ставлення, приниження, образи, домагання, яких дорослі залучають до вживання алкоголю, наркотиків), мають внутрішньособистісні проблеми, роздратованість, невпевненість у собі, боязкість, сором'язливість тощо. ґ)Соціально-правова: батьки перебувають у суперечності із законами суспільства, криміногенна обстановка в сім'ї, одного з батьків засуджено; молоді люди, які повернулися з місць позбавлення волі (ВТК, спецшколи, спец ПТУ) [Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг. ред. проф. А.Й.Капської. - К., 2000. -372 с.,180-182].
|
