Із співрозмовником

При підготовці до цього етапу студентам слід ознайомитися з працями А. Б. Добровича, В. Леві, Д. Карнегі, в яких розкриваються секрети чарівності й привабливості в спілкуванні.

Серед способів встановлення емоційного контакту виокремлюють такі особливості самопрезентації: погляд (він має бути прямим, променистим, теплим), голос (багатий на тембральні відтінки), ритм мовлення, його виразність. Особливе значення має спрямованість мовця, врахування інтересів та потреб співрозмовника у виборі теми бесіди. Завдання початкового етапу бесіди — створення психологічної спільності, почуття "ми" із співрозмовником, її досягнення можливе через пошук спільних інтересів, звернення до особистого досвіду співрозмовника, демонстрації власної прихильності й доброзичливості.

Під час підготовки до початкового етапу індивідуальної бесіди студенти повинні були:

!) подумки описати свого "учня" (стать, вік, індивідуальні психологічні особливості, інтереси, захоплення і т. ін.);

2) спробувати визначити ті грані особистості учня, які викликають симпатію, прихильність, можуть поставати як підґрунтя для створення почуття "ми" у взаємодії. І навпаки, подумати про ті якості вихованця, які будуть утруднювати процес наближення та взаєморозуміння між учителем і учнями;

3) на підставі одержаної під час психологічного аналізу попередньої інформації про особливості наступної педагогічної взаємодії розробити початковий етап індивідуальної бесіди, використовуючи різні способи для встановлення емоційного контакту. Продумати особливості дій з організації виявлення загальних інтересів, "згод" з учнем.

Студенти ознайомлюють аудиторію із ситуацією і демонструють фрагмент розробленої бесіди.

Головна мета роботи — аналіз комунікативної поведінки студентів під час організації емоційного контакту із сігів-

розмовником на початковому етапі бесіди. Обговорення причин, які зумовили утруднення в організації контакту, пошук шляхів удосконалення комунікативної поведінки.

8. УВАГА ТА УЯВА ВЧИТЕЛЯ У СПІЛКУВАННІ

Мета: усвідомлення ролі уваги та уяви в спілкуванні, їх сутності, особливостей уваги та уяви вчителя. Оволодіння прийомами керування увагою вчителя; створення установки на самостійну роботу з удосконалення професійно значущих властивостей уваги та уяви.

Обладнання: дидактичні картки з навчальними завданнями, набори фотокарток і схематичних зображень міміки, поз, жестів людини.

Опори! поняття: професійно-педагогічна увага та спостережливість учителя, педагогічне прогнозування, уява.

План заняття

1. Визначення індивідуальних властивостей уваги та уяви студентів.

2. Перевірка головних теоретичних положень з теми.

3. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уяви та уваги студентів.

4. Моделювання фрагмента бесіди. Розробка змісту та форм взаємодії в процесі індивідуальної бесіди.

Завдання для студентів

1. Підготуватися до обговорення теоретичних питань, опрацювавши рекомендовану літературу.

1.1. Увага та уява вчителя в організації педагогічної взаємодії.

1.2. Роль уваги та уяви вчителя на етапі моделювання майбутньої ситуації спілкування з учнями.

ІЗ, Спостережливість, її значення в організації педагогічної взаємодії.

1,4. Прийоми завоювання уваги (колеги, батьків) на початковому етапі спілкування.

2. Виконати вправи 7, 8 на усвідомлення сутності уваги та уяви вчителя.

3. Моделювання фрагмента індивідуальної бесіди (прогнозування стану співрозмовника, емоцій та почуттів, зумовлених ситуацією взаємодії, передбачення результатів бесіди; розробка можливих варіантів стратегій поведінки вчителя в процесі бесіди).

Рекомендована література

1. Кеш^Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. — С. 114—П7, 134—136, 178—180.

2. Леви В. Искусство быть другим. — М., 1980. — С 69—70.

3, Леонтьев А. А. Психологический портрет лектора: Материалы университета лектора. — М., 1981. — 42 с

4, Основы педагогического мастерства: Метод, рекомендации для студентов II курса. — Полтава, 1982. — С. 16—18.

5. Ретуш Л. А. Прогностическая способность учителя и ее диагностика: Учеб. пособие к спецкурсу. — Л., 1989. — С. 4—21.

6. Регуш Л. А. Тренинг профессиональной наблюдательности. — Л. — 60 с.

7. Станиславский К. С. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. — М„ 1954.— Т. 3,ч. 1. —С. 96—130.

8. Юсупов И. М, Психология взаимопонимания. — Казань, 1991. — С. 80—88.

ХІД ЗАНЯТТЯ