Сімейне управління.

Державне управління – складне і багатогранне явище, з яким пов’язане з’ясування суті, змісту і форми держави, тобто форми державного правління і державного устрою, розкриття функціональних, організаційно-структурних і політико-правових параметрів виконавчої влади як окремої гілки державної влади. Особливістю виконавчої влади полягає в тому, що саме у процесі її реалізації відбувається втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичне застосування всіх важелів державного регулювання і управління.

Державне управління – сукупність цілеспрямованих впливів органів державної влади, які справляються ними в рамках відповідної компетенції, на певних осіб, соціальні системи, а також весь соціальний організм в цілому.

Державне управління здійснюється переважно у правових формах: розпорядчо-виконавча діяльність його органів має юридичний, владний характер. Органи державного управління діють за дорученням та від імені держави, яка наділяє їх владними повноваженнями, які необхідні для виконання завдань, що стоять перед ними.

Владні повноваження втілюються в їх компетенції, яка визначається законами та іншими нормативними актами. Разом з тим ряд дій державних органів управління здійснюються формі проведення нарад, інструктування, поширення передового досвіду тощо.

Державне управління у свою чергу складається з управління у галузі соціально-політичного, економічного та духовного розвитку суспільства.

Для успішного розвитку соціально-політичної сфери має значення діяльність, яку здійснює ДПС України, яка є складовою системи правоохоронних органів і важливим важелем державного управління.

Як вже зазначалося, управління державною податковою службою є видом чи напрямком державного управління, тобто йому властиві насамперед риси останнього. Проблемам державного управління як в цілому, так і в окремих сферах в літературі приділялося і приділяється досить багато уваги, що свідчить про його багатогранність і необмеженість для дослідження[1, с.62 ].

Управління органами ДПС України повинно розглядатися у двох аспектах. По-перше, як управління податковою службою як об’єктом з боку держави. По-друге, як управління, що здійснюється всередині системи, а об’єктами виступають співробітники, служби, підрозділи, органи, а суб’єктами – керівники та апарати управління, які діють на відповідних рівнях і складають у своїй сукупності управляючу підсистему всієї системи даних органів у цілому і кожному з них окремо.

Таким чином управління органами ДПС України – це особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та спеціально призначених посадових осіб щодо створення та вдосконалення системи органів ДПС України, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Зміст цієї діяльності вміщує: визначення цілей, завдань і функцій органів ДПС України, розробку і вдосконалення їх організаційної структури, організацію забезпечення трудовими, матеріальними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку і реалізацію управлінських рішень, забезпечення координованості дій органів, служб, підрозділів, регулювання їх організації і функціонування з врахуванням оперативної обстановки та відхилень від намічених цілей; створення ефективної системи обліку та контролю.

Другим різновидом соціального управління є громадське управління. Воно здійснюється недержавними організаціями, переважно засобами неюридичного характеру і інколи доповнює державне управління, оскільки державне управління не може охопити всі прояви суспільного життя. В умовах демократизації суспільства все більшого значення набуває самоврядування – управління державними і громадськими справами, що здійснюється через виборних представників народом або самодіяльними об’єднаннями.

У даних умовах зростає важливість приватного управління (приватно-підприємницьке), яке є породженням реформування суспільства у бік ринкової економіки, а також сімейного управління,актуальність якого буде зберігатись у суспільних відносинах.

Контрольні питання.

1. Сутність та зміст наукового управління суспільством.

2. Зміст соціального управління.

3. Поняття теорії соціального управління.

4. Управління як навчальна дисципліна.