Мониторинг семейного неблагополучия, социального сиротства, беспризорности и безнадзорности в городе СосновоборскеГоловна небезпека пестицидів полягає у входженні їх у біологічний колообіг, у процесі якоговони надходять в організм людини і тварин. Найвираженішу токсичнудію на людину і теплокровних тварин мають пестициди хлорорганічної і фосфорорганічної груп. Серед основних негативних екологічних наслідків застосування пестицидів слід виділити наступні: • здатність їх накопичуватися у ґрунті та переноситися живими організмами по трофічному ланцюгу; • зменшують біологічну продуктивність і нормальне функціонування ґрунтових мікробіоценозів; • знижують інтенсивність процесів самоочищення ґрунту; • здатні накопичуватися у річках, морях та ґрунтових водах; • пригнічують біохімічні процеси і перешкоджають природному відновленню родючості; • викликають втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції. Українська мова
Аналіз моніторингового дослідження щодо визначення рівня сформованості життєвої компетентності учнів 4 Б класу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру Під час проходження соціально-педагогічної (переддипломної) практики одним із завдань було проведення моніторингового дослідження щодо визначення сформованості життєвої компетентності учнів. Моніторингове дослідження проводилось серед учнів 4 класу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру за такими напрямками: - соціологічне дослідження; - педагогічне дослідження; - самооцінювальне дослідження; - оцінювання батьків. Мета дослідження – визначити рівень сформованості життєвої компетентності учнів 4-Б класу. Предмет: рівень сформованості життєвої компетентності учнів 4-Б класу. Об’єкт: учні 4-Б класу. Кожен напрямок дослідження включав в себе 12 видів компетенцій: 1. Життєтворчі компетенції – здатність особистості самостійно, свідомо, творчо визначати, проектувати, здійснювати власне життя. 2. Компетенції життєздатності – це сукупність здатностей особистості, які пов’язані з її спроможністю розвивати та відтворювати на якісно високому рівні свій життєвий потенціал, застосовувати його для успішного, свідомого і творчого розв’язання життєвих завдань, творення власного життя. 3. Компетенції навчатися впродовж життя – це здатність і готовність особистості ефективно використовувати та швидко поповнювати, розширювати, інтегрувати власний досвід для вирішення нестандартних життєвих завдань. 4. Соціальні компетенції – здатність і готовність особистості до соціальної дії, соціальної активності та мобільності, набуття і виконання пов’язаних з ними соціальних ролей, гуманне ставлення до людей, свідоме ставлення до виконання сімейних ролей. 5. Сімейно-побутові компетенції – це здатність і готовність особистості до оволодіння навичками господарсько-побутової діяльності в сім’ї, сформованість уявлень про сутність родини, функції батьків, про родинні цінності, знання нормативно-правової бази, яка регулює сімейні відносини. 6. Інформаційні компетенції – це сукупність здатностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних інформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, визначають її спроможність шукати, опрацьовувати, використовувати, зберігати різноманітну інформацію. 7. Трудові (професійні) компетенції – це здатність і готовність особистості до продуктивної трудової діяльності, пов’язаної з побутом, господарюванням, професійними обов’язками, набуттям нових професійних навичок. 8. Політичні компетенції – це сукупність здатностей особистості, які визначають рівень її політичної і правової культури, міру і успішність її політичної активності, відповідність її життєдіяльності правовим нормам, встановлених державою. 9. Культурно-дозвільневі компетенції – це здатність особистості доцільно розподіляти свій час, вміння планувати свій культурний відпочинок. 10. Екологічні компетенції – це здатність і готовність особистості усвідомлювати себе часткою природи, відчувати відповідальність за неї як за національне багатство, проводити активну екологічну діяльність та нетерпимо ставитися до тих, хто завдає шкоди природі. 11. Комунікативні компетенції – сукупність здібностей, пов’язаних з ефективним спілкуванням, а саме: володіння рідною мовою; наявність вмінь, пов’язаних з розумінням психологічних особливостей спілкування; здатність та готовність до реалізації навичок уникнення та розв’язання конфліктів; володіння навичками самопрезентації. 12. Полікультурні компетенції – це здатність особистості жити разом, готовність до порозуміння з представниками інших культур, готовність до міжкультурного діалогу, співпраці з представниками інших мов, культур, релігій. Співвідношення рівнів сформованості життєвої компетентності вихованців відповідає наступному діапазону відсоткових показників: - високий рівень – 83,2%-100%; - достатній рівень – 72,3%-83,2%; - середній рівень – 61,2%-72,2%; - задовільний рівень – 50,1%-61,1%; - низький рівень – 33,3%-50%.
Соціологічне дослідження В Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі було проведено моніторингове соціологічне дослідження з метою визначення рівня сформованості життєвих компетенцій учнів 4-Б класу. Дослідження проводилось у вигляді анкети, що має назву «Сформованість життєвих компетенцій учнів 2 – 4 класів». Анкета містить 22 питання. Кожне з питань відноситься до однієї з груп компетенцій. Проведене анкетування показало, що рівень сформованості: 1) життєтворчих компетенцій складає 81,3%; 2) компетенцій життєздатності – 65,9%; 3) компетенцій навчатися впродовж життя – 67,5%; 4) сімейно-побутових компетенцій – 65,5%; 5) іформаційних компетенцій – 72,2%; 6) політичних компетенцій – 61,8%; 7) культурно-дозвільневих компетенцій – 96,2%; Анкета для 4-Б класу не передбачає питань, що стосуються комунікативних, соціальних, трудових (професійних), екологічних та полікультурних компетенцій. Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:
Гістограма 1. «Результати соціологічного дослідження»
В ході аналізу отриманих даних можна дійти висновку, що на високому рівні в учнів розвинені: культурно-дозвільневі компетенції. На достатньому рівні життєтворчі компетенції. Середній рівень: компетенції життєздатності, компетенції навчатися впродовж життя, сімейно-побутові компетенції. На задовільному рівні не розвинені компетенції. Низький рівень не розвинені компетенції. У зв’язку з такими результатами педагогам надаються рекомендації з метою підвищення рівня сформованості життєтворчих компетентності учнів 4-Б класу. Для покращення показників компетенцій життєздатності педагогам рекомендовано організовувати творчі вечори, заходи, заняття, ігри та іншу спільну діяльність учнів. Діяльність учнів повинна бути спільною та за інтересами для їх розвитку та формування згуртованості учнів в колектив.
Самооцінювання учнів На базі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру була проведена самооцінювальна анкета, що має назву «Сформованість життєвих компетенцій учнів 2 – 4 класів». Анкета проведена з метою з’ясування рівня сформованості в учнів 4-х класів певних компетенцій (вмінь, навичок, готовностей, здатностей, уявлень). Відмінність її від соціологічної анкети полягає в тому, що учні самі оцінюють свої вміння. Школярам пропонується співвіднести рівень сформованості певної компетенції саме у них за шкалою (від 1 до 12 балів), де 1 бал позначає низький рівень сформованості компетенцій, 12 балів – найвищий рівень сформованості компетенцій. Анкетування виявило такі результати. Рівень сформованості: 1) життєтворчих компетенцій – 78,8%; 2) компетенцій життєздатності – 81,7%; 3) компетенцій навчатися впродовж життя – 77,7%; 4) соціальних компетенцій – 81,6%; 5) сімейно-побутових компетенцій – 79,8%; 6) комунікативних компетенцій – 79,7%; 7) інформаційних компетенцій – 74,0%; 8) трудових (професійних) компетенцій – 80,0%; 9) політичних компетенцій – 79,4%; 10) культурно-дозвільневих компетенцій – 79,8%; 11) екологічних компетенцій – 81,9%. Питань, що стосуються полікультурних компетенцій в анкеті не передбачено. Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:
Гістограма 2. «Результати самооцінювального дослідження»
В ході аналізу результатів самооцінювальної анкети було виявлено, що низький, високий, середній і задовільний рівень сформованості життєвих компетенцій відсутні. На достатньому рівні сформовані лише сімейно-побутові компетенції, життєтворчі компетенції, компетенції життєздатності, компетенції навчатися впродовж життя, соціальні компетенції, комунікативні компетенції, інформаційні компетенції, трудові (професійні) компетенції, політичні компетенції, культурно-дозвільневі компетенції, екологічні компетенції. Так, як всі компетенції на достатньому рівні то рекомендацій можна не використовувати у практичній діяльності. Анкетування батьків Анкетування «Сформованість життєвих компетенцій учнів 2 – 4 класів» було проведено з батьками учнів 4-Б класу. Дослідження проводилось в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі з метою визначення батьками рівня сформованості певних компетенцій (вмінь, навичок, готовностей, уявлень) у їхніх дітей. Батьки визначали рівень сформованості життєвих компетенцій у своєї дитини за 12-бальною шкалою, де 1 бал позначає низький рівень, а 12 балів – найвищий рівень сформованості певної компетенції. В результаті обробки та аналізу анкетування було виявлено рівень сформованості: 1) життєтворчих компетенцій – 71,9%; 2) компетенцій життєздатності – 90,4%; 3) компетенцій навчатися впродовж життя – 54,7%; 4) соціальних компетенцій – 84,7%; 5) сімейно-побутових компетенцій – 84,7%; 6) комунікативних компетенцій – 77,9%; 7) інформаційних компетенцій – 86,5%; 8) трудових (професійних) компетенцій –83,3%; 9) політичних компетенцій – 73,3%; 10) культурно-дозвільневих компетенцій – 78,5%; 11) екологічних компетенцій – 90,4%. Питань стосовно полікультурних компетенцій в анкеті не міститься. Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:
Гістограма 3. «Результати анкетування батьків»
В ході анкетування низького рівня сформованості в учнів життєвих компетенцій не виявлено. На задовільному рівні є компетенцій навчатися впродовж життя. На середньому рівні сформовані компетенції життєздатності. Всі інші компетенції сформовані на високому рівні. Для покращення показників компетенцій життєздатності педагогам рекомендовано організовувати творчі вечори, заходи, заняття, ігри та іншу спільну діяльність учнів. Діяльність учнів повинна бути спільною та за інтересами для їх розвитку та формування згуртованості учнів в колектив. З метою підвищення рівня сформованості компетенцій навчатися впродовж життя рекомендується проводити з дітьми інформаційні заходи: листи-роздуми, бесіди, інформаційні хвилинки. Тематика може бути такою: «Як я навчаюсь?», «Чи можна прожити життя без вищої освіти?», «Я хочу бути розумним». Окрім цього треба мотивувати учнів до навчання впродовж життя, проводити хвилинки самоаналізу.
Педагогічне дослідження В Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі було проведено педагогічне дослідження у формі анкетування «Сформованість життєвих компетенцій у дітей 2 – 4 класів». Анкета містить 58 питань. Анкетування проведено з класними керівниками 4-х класів, метою якого є визначення педагогами рівня сформованості певних компетенцій (вмінь, навичок, готовностей, уявлень) у їхніх учнів. В анкеті містяться питання, що стосуються різних видів компетенцій. Проведене анкетування дало наступні результати. Рівень сформованості: 1) життєтворчих компетенцій –72,2%; 2) компетенцій життєздатності – 90,2%; 3) компетенцій навчатися впродовж життя – 90,2%; 4) соціальних компетенцій – 96,1%; 5) комунікативних компетенцій – 87,6%; 6) інформаційних компетенцій – 83,3%; 7) трудових (професійних) компетенцій – 97,2%; 8) культурно-дозвільневих компетенцій – 83,3%; 9) екологічних компетенцій – 100%. Питань щодо полікультурних, політичних та сімейно-побутових компетенцій анкета не містить. Отримані дані графічно представлені наступній гістограмі:
Гістограма 4. «Результати педагогічного дослідження»
На високому рівні сформовані такі види компетенцій: екологічні компетенції, трудові (професійні) компетенції, соціальні компетенції, комунікативні компетенції та культурно-дозвільневі компетенції, компетенції навчатися впродовж життя, компетенції життєздатності. Достатній рівень – інформаційні компетенції, життєтворчі компетенції. Для розвитку інформаційних компетенцій можна порекомендувати наступне: мотиваційні хвилинки, розповіді, настановчі бесіди, дискусії. Діти мають знати, з яких джерел вони можуть отримати інформацію та вміти ними користуватися, вміти опрацьовувати та аналізувати отримані дані, знати, як застосувати їх на практиці. Тематика заходів може бути такою: «З яких джерел я можу отримати інформацію?», «Я полюбляю читати книжки», «Інформаційна мережа Інтернет та її ресурси». З метою розвитку життєтворчих компетенцій рекомендується розвивати в учнів творчу уяву, здатність до самоаналізу та керування своїм життям. Необхідно сформувати в учнів інтелектуальні вміння, вміння отримувати та аналізувати інформацію з різних джерел (як друкованих, так і електронних), розвивати навички планування та прогнозування свого життя, сформувати навички обґрунтування та реалізації своїх рішень у різних життєвих ситуаціях, створювати умови та підтримувати формування елементарних соціальних навичок учнів. Треба проводити такі форми роботи: виховні години, бесіди, твори-самоаналізи, лекції, дискусії, проективні заходи, твори-роздуми на теми: «Чи вважаю я себе творчою особистістю?», «Чи вмію я проектувати своє життя?». Висновки Таким чином, порівнюючи показники соціологічного, педагогічного дослідження, самооцінювання учнів та оцінювання батьків можна визначити середні показники рівня сформованості життєвих компетенцій учнів 4-х класів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Середні показники рівня сформованості життєвих компетенцій такі: 1) компетенції життєтворчості – 75,8%; 2) компетенції життєздатності – 82,0%; 3) компетенції навчатися впродовж життя – 72,5%; 4) соціальні компетенції – 65,6%; 5) сімейно-побутові компетенції – 57,5%; 6) комунікативні компетенції – 61,3%; 7) інформаційні компетенції – 79,0%; 8) трудові (професійні) компетенції – 65,1%; 9) політичні компетенції – 53,6%; 10) культурно-дозвільневі компетенції – 84,4%; 11) екологічні компетенції – 68,0%. Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:
Гістограма 5. «Середні показники рівня сформованості життєвих компетенцій» В ході аналізу було визначено, що на високому рівні в учнів 4-го класу сформовані культурно-дозвільневі компетенції. На достатньому рівні розвинені життєтворчі компетенції, компетенції життєздатності, компетенції навчатися впродовж життя, інформаційні компетенції. На середньому рівні – соціальні компетенції, комунікативні компетенції, трудові (професійні) компетенції, екологічні компетенції. На задовільному рівні - сімейно-побутові компетенції, політичні компетенції. Педагогам надаються рекомендації щодо підвищення рівня сформованості Щоб розвивати політичні компетенції педагогам надаються наступні рекомендації. Треба проводити з учнями вікторини, бесіди-настанови, інформаційні хвилинки, а також залучати їх до розробок колективних проектів. Діти мають знати основні документи нормативно-правової бази України, політичні партії своєї країни, структуру держави, свої права та обов’язки. З метою формування сімейно-побутових компетенцій рекомендується впроваджувати у навчально-виховний процес такі форми роботи: дискусія, бесіда, розмова по колу, розповідь педагога. Вони повинні бути спрямовані на інформування дітей про їх сімейні та побутові обов’язки, а також на мотивацію до їх виконання. Це можуть бути виховні заходи на теми: «Моя сім’я».
Мониторинг семейного неблагополучия, социального сиротства, беспризорности и безнадзорности в городе Сосновоборске на 2011 – 2012 гг.
по дисциплине Профилактика социального сиротства и социальное обслуживание детей, оказавшихся в трудной жизненной ситуации
Преподаватель _____________________ А.А. Нихочина подпись, дата
Студент ЮС 09-01 С _______________ Е.В. Короткова номер группы номер зачетной книжки подпись, дата
Красноярск 2013
|
