Історія становлення ЗМІ Швеції

Исковая давность – срок для защиты права по иску лица, право которого нарушено и который может требовать защиты своих нарушенных прав и интересов.

Исковая давность – срок принудительной защиты нарушенного права, тесно связанный с правом на иск.

Право на иск – обеспечиваемая законом возможность заинтересованного лица обратиться в суд с требованием о рассмотрении и разрешении материально-правового спора в целях нарушенного или оспариваемого права, или охраняемого законом интереса.

Виды сроков исковой давности:

1) общая исковая давность устанавливается в три года и подлежит распространению практически на все отношения, для которых не предусмотрены специальные сроки;

2) специальная исковая давность, прямо указанная в законе.

 

Історія становлення ЗМІ Швеції

Королівство Швеція - це держава на Скандинавському півострові, що займає територію в 450 тис. кв. км. Населення близько 8,6 млн. чоловік, 96% яких - шведи. Вся територія розбита на 24 лена. Столиця - Стокгольм. Глава держави - ​​король.

З країн Північної Європи найбільш показовими можна вважати засоби масової інформації Швеції. Їхня історія та динамічні процеси розвитку, які відбуваються в сучасні роки, відображають загальні для цього регіону тенденції.

У Швеції, як і в інших країнах Європи, передумови до виникнення періодичної преси склалися у зв'язку з формуванням національного ринку, зростанням мануфактур, поширенням грамотності серед широких кіл населення. Школи на території Швеції з'явилися в XIII столітті. Їх засновниками, як правило, були монастирі домініканського і францисканського орденів. Виникали і так звані міські школи, в яких навчали письма та рахування. До XVI століття в країні вже налічувалося 20 церковних і монастирських шкіл і 10 міських. Протожурналістика була представлена ​​церковними хроніками, які з'явилися в середині XIII століття на латинській мові, а в XIV столітті - вже більше змістовні римовані хроніки на давньо- шведській мові (наприклад, «Хроніка Еріка» тощо).

Перший друкований орган шведською мовою вийшов у світ в Стокгольмі в 1645 році. Це булагазета “ OrdinariPostTijdender ”, що існує й до нині під назвою “ Post-ochInrikesTidningar ”.

Перша щоденна газета з'явилася в Стокгольмі в 1763 році. Називалася вона «Dagligt Allehanda» («Все за день»). Саме в цей час, коли по всьому цивілізованому світі широко і активно поширювалися ідеї Просвітництва, періодика стала важливим інструментом виховання і освіти мас, поширення ідей передових мислителів.

У 1766 році королем Густавом III було схвалено закон про свободу друку, який став пізніше частиною конституції, прийнятої в 1772 році. Вперше у світовій історії в законодавчому порядку була скасована цензура, гарантована свобода вираження думок і надана свобода доступу до джерел інформації, перш за все до офіційних документів.

Бурхливий розвиток шведський друк отримав у XIX столітті, коли, власне, і склалися традиції шведського лібералізму. Велику роль у цьому відіграла газета «Aftonbladet» («Вечірня газета»), заснована в 1830 році в Стокгольмі видатним громадським діячем демократичної орієнтації Ларсом Юханом Йертом (1801-1872 роки).

Йерта являється засновником сучасної шведської журналістики, та й взагалі сучасної, ліберальної ідеології друку.

У 1864 роціз'явилася ще одна стокгольмська газета - «Dagensnyheter» («Новини дня»). На сьогоднішній день це найпоширенішаранкова буржуазна газета вСкандинавії.

У 1884 роцішведськіконсерваториоб'єдналисянавколоіншоїщоденноїстокгольмськоїгазети - «Svenskadagblaget» («Шведськащоденна газета»).

У 1889 році почала виходити «Stokholmtidningen» («Стокгольмська газета»), один час найпопулярніша газета столиці.

Як бачимо, саме Стокгольм визначаврозвитокшведського друку. Два іншихцентри - Гетеборг і Мальме - не могли скластиконкуренціюстолиці, але разом ці три міста і зараз випускаютьбільшеполовини тиражу всіх газет країни. Зокрема, в Гетеборзі з 1858 року виходитьщоденна газета «Гетеборг постен» («гетеборзькапошта»), яка виражаєінтересиНародноїпартії.

Отже,шведськийдрукісторичносклалався як друкпартійний. Цяйогоособливістьзберігається і понині. Вона невідривна від конституційного принципу гласності і від зусиль держави щодофінансовоїпідтримкивсіхсуспільно-політичних газет, оскільки, на думку шведськихдослідників, різноманіттявсіхполітичнихпоглядів у суспільствінайкращевідображаєпартійнапреса.

Сучаснітенденції розвитку шведськихмасмедіахарактеризуються,однак, поступовим переходом від партійноїзаангажованості до нейтральності та спеціалізації.