Реферат – обзор
Отже, оздоровча фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. Основними напрямами впровадження фізичної культури є фізкультурно-оздоровча діяльність, фізичне виховання та розвиток масового фізкультурно-спортивного руху. Специфічною основою змісту фізичної культури як особливої і самостійної галузі культури є раціональна рухова активність людини як фактор її підготовки до життєдіяльності через оптимізацію фізичного стану. Вона виникла і розвинулась одночасно з загальною культурою людства. Власники та уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій зобов'язані створювати працівникам відповідні умови для реалізації їх права на заняття фізичною культурою. Фізкультурно-оздоровча діяльність у виробничій сфері здійснюється на основі встановлених законодавством вимог щодо режиму праці і відпочинку шляхом проведення реабілітаційних та професійно-прикладних занять в режимі робочого дня, післятрудового відновлення, профілактичних занять, спортивно-масової роботи, в тому числі організації спортивно-оздоровчого туризму. Кабінет Міністрів України затверджує систему програмно-оціночних нормативів і вимог щодо фізичного розвитку і підготовленості різних вікових груп населення. Органи охорони здоров'я за рахунок виділених їм коштів визначають рівень фізичного розвитку населення. Державна програма повинна передбачати окремий розділ щодо розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості. Державна програма розробляється за участю громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, громадських організацій інвалідів на основі наукових досліджень в галузі фізичної культури і спорту та в інших галузях науки.
1. Закон України "Про фізичну культуру і спорт”. 2. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. — Київ, 1993. 3. Курпан Ю.И. Знать й уметь // Физическая культура в школе, 1994.— № 1. — С. 49. 4. Петровская Е.К. Здоровий образ жизни // Физическая культура в школе, 1995. — № 2. — С. 74. 5. Станкин М.И. Спорт й воспитание подростков. — М.: ФиС, 1983. 6. Фізична культура на виробництві / За ред. Семенова В.І. – М., 1986. 7. Ященко Л,Б. Закаливание — путь к здоровью // Физическая культура в школе", 1985. — № 5. — С. 59.
Реферат – обзор
английской научной литературы на тему:
«Применение металлопротеиновых соединений в кормлении телят»
Исполнитель: Аспирант кафедры кормления и кормопроизводства Антипов О.В.
Научный руководитель: профессор, зав. кафедры кормления и кормопроизводства Топорова Л. В.
Консультант по английскому языку: старший преподаватель кафедры иностранных и русского языков Вернигора Л. П.
Москва 2015г.
Резюме На протяжении последних лет в животноводстве для восполнения дефицита в микроэлементах, как правило, применяют их неорганические формы. Однако установлено, что соли минеральных веществ не полностью усваиваются в желудочно-кишечном тракте животных, в то время как металлопротеиновые соединения биогенных элементов с органическими легендами проявляют разные виды биологической активности и полностью усваиваются. Весомым аргументом в пользу использования маталлопротеинов является тот факт, что микроэлементы этих специально связанных форм имеют высокую биодоступность. Эти свойства делают их привлекательными для теории и практики кормления. Металлопротеиновые соединения – биологические соединения микроэлементов, широко применяемые в кормлении высокопродуктивных животных, отличающиеся от обычных неорганических соединений тем, что обладают более высокой степенью биологической доступности для животного, а, следовательно, уровень обеспеченности микроэлементами животного повышается, не оказывают негативного воздействия на микрофлору рубца. В данном обзоре будут описаны положительное влияние микроэлементов на организм, продуктивные качества и иммунитет животных в такой отрасли животноводства как молочное скотоводство.
|
