ЦЕНТР РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСТВА ДЕТЕЙ И ЮНОШЕСТВА

 

Структура плану-конспекту може бути такою (див. додаток 5):

1. Тема заняття.

2. Мета заняття (одна або декілька).

3. Методи проведення заняття.

4. Місце проведення заняття.

5. Час, відведений на заняття.

6. Навчальні питання та розподіл часу.

7. Матеріальне забезпечення (може вказуватись при викладенні основної частини заняття).

8. Література, яка використовується при підготовці до заняття.

Підготовка навчальних місць та засобів матеріального забезпечення заняття полягає у визначенні місткості навчальних місць та необхідних заходів щодо їх обладнання, в перевірці наявності та справності навчально-тренувальних засобів, наочних та навчальних посібників, що використовуються на занятті.

Підготовка особового складу до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів підрозділу в часи самопідготовки, заплановані розкладом занять. Ця підготовка, як правило, включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми наступного заняття. В ході підготовки до занять вивчаються умови вправ, повторюються прийоми та правила стрільби, проводяться бесіди, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання.

З метою запобігання трагічних випадків на заняттях при користуванні зброєю та боєприпасами з усім особовим складом вивчаються заходи безпеки. Корисним для особового складу в період підготовки до заняття може стати перегляд кінофільмів та діафільмів з теми, що вивчається, а також тренування на навчально-тренувальних засобах.

Підготовка до занять зі стрільбою закінчується контрольним заняттям (заліком), на якому визначається рівень підготовки особового складу до стрільби. Ті, хто отримав оцінку “незадовільно”, до стрільби не допускаються.

Заняття з вогневої підготовки, як правило, організуються і проводяться у масштабі роти, а в навчальних підрозділах – у масштабі взводу. Заняття в роті організуються по взводах, а у взводі – по відділеннях. Така організація дозволяє командирові більш яскраво використовувати свої педагогічні можливості при навчанні підлеглих. За необхідністю деякі спеціалісти (снайпери, гранатометники, навідники-оператори, кулеметники) можуть групуватися на заняттях в окремі ротні (взводні) групи.

Стрілецькі тренування та стрільби з групової зброї проводяться у складі штатних обслуг (екіпажів), а в навчальних підрозділах – у складі звідних екіпажів, створених, як правило, на весь період навчання. При цьому механіки-водії БМП (водії БТР) залучаються тільки на тренування, які проводяться перед стрільбами для досягнення злагодженості підрозділів, а також для вдосконалення їх навиків у стрільбі.

Заняття з вогневої підготовки необхідно організувати так, щоб максимальну частину часу, відведеного на заняття, особовий склад використовував на практичні дії.

Структура кожного заняття з вогневої підготовки включає ввідну (вступ), основну та заключну (підведення підсумків заняття) частини.

Ввідна частина (вступ)містить перевірку наявності особового складу, його зовнішнього вигляду, якість засвоєння раніш вивченого матеріалу, знань найменування вправ, порядку їх виконання та заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальної та виховної мети, питань, які будуть відпрацьовуватись, порядку проведення заняття та послідовності зміни навчальних місць.

Контрольне опитування проводиться з метою виявлення рівня знань і встановлення зв’язку з раніш вивченим матеріалом. Воно може проводитись у вигляді бесіди, вправи, письмово або комбіновано. Питання повинні змушувати особовий склад думати за будь-яких умов у короткий час.

Опитування не повинно перевищувати 10–12 хвилин, а при проведенні заняття у спеціальних класах 3–5 хвилин. Після опитування керівник заняття оголошує тему, навчальну та виховну мету і порядок проведення заняття.

При проведенні польових занять керівник заняття оголошує тему, мету та порядок проведення заняття; вказує на місцевості вихідне положення, межу відкриття вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби, напрямки та швидкість руху бойових машин; перевіряє знання особовим складом умов виконання вправ і заходів безпеки при стрільбі; доводе бойове завдання командирам взводів.

На ввідну частину заняття повинно витрачатися якомога менше часу.

Основна частина заняття полягає увикладенні навчальних питань теми, що вивчається, або у виконанні вправ, нормативів і прийомів; закріпленні знань і навиків; виконанні різних видів самостійної роботи особовим складом та практичній перевірці засвоєння вивченого матеріалу.

Навчальні питання теми, що вивчається (виконання вправ, нормативів і прийомів), повинні проводитись з використанням належного матеріального забезпечення і застосуванням керівником методів пояснення, показ і вправа.

Під час проведення заняття (тренування, стрільби) керівникові доцільно періодично контролювати роботу помічників керівника заняття на навчальних місцях. При перевірках звертати увагу на: методичні прийоми, які вони використовують; рівень досягнення навчальної та виховної мети; ефективність застосування тренажерів та інших засобів матеріального забезпечення заняття; дотримання вимог курсу стрільб і керівних документів; організацію зміни навчальних місць та інші питання пов’язані з навчанням особового складу. При виявленні недоліків керівник повинен провести з помічниками додаткове тренування.

Після закінчення основної частини заняття керівникові доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань особовим складом, заслухати доповіді помічників керівника на навчальних місцях про результати заняття і на цій підставі встановити типові помилки при стрільбі і виконанні нормативів зі зброєю та інших діях кожного з підлеглих. Це дозволяє визначити завдання помічникам керівника заняття для індивідуального навчання, вказати на недоліки при проведенні заняття, а також визначити завдання на підготовку до наступного заняття.

У заключній частині (підведенні підсумків заняття) керівник зазначає: як виконана навчальна мета заняття; індивідуальні результати стрільби; хто з особового складу досяг кращих результатів і хто недостатньо оволодів навчальним матеріалом; що необхідно зробити для усунення відзначених недоліків, та доводить результати стрільби відділень, взводів і роти у цілому. Заняття закінчується перевіркою особового складу, боєприпасів, зброї та бойової техніки.

З метою підвищення свого методичного рівня керівник заняття повинен провести самоаналіз проведеного заняття з точки зору організації, методики проведення та досягнення мети, результатів використання нових методичних і виховних прийомів тощо. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівникові заняття знайти нові способи інтенсифікації навчання особового складу підрозділу вогневій підготовці.

При проведенні занять з вогневої підготовки керівник заняття (командир) повинен дотримуватися таких правил:

1. Оглядати перед кожним заняттям патронник зброї, сумки для магазинів, магазини і навчальні патрони, щоб переконатися, що зброя не заряджена і серед навчальних патронів немає бойових або холостих.

2. Навчити солдата з перших днів відрізняти бойові патрони від навчальних і холостих.

3. Не допускати прицілювання в людей.

4. Навчати прийомам стрільби зразковим показом із стислим поясненням.

5. Показувати виконання прийому усім тим, хто навчається, а засвоєння перевіряти у кожного. Індивідуальний підхід у навчанні – застава досягнення успіхів у вогневій підготовці.

6. Оцінювати навики з виконання прийому, не вимагаючи пояснень.

7. Навчати розбиранню і збиранню на навчальній зброї, особливо при відпрацюванні нормативів.

8. Постійно пов’язувати відомості з основ і правил стрільби з практичними стрільбами.

9. Не переходити до наступного матеріалу, доки не освоєний попередній.

10. Не опікати військовослужбовця, а виховувати у нього самостійність у діях і впевненість у собі та своїй зброї.

11. Створювати поступово, у процесі навчання, складні умови, близькі до бойових.

ЦЕНТР РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСТВА ДЕТЕЙ И ЮНОШЕСТВА