В системі мовознавчих наук

Видатний вчений М.М. Бахтін назвав текст «первинною даністю всього гуманітарно-філософського мислення», «безпосередньою дійсністю», з якої можуть виходити всі лінгвістичні дисципліни.

Історично текст є вихідною одиницею мовознавчих досліджень, оскільки філологія виросла з потреб дослідження та тлумачення древніх текстів.

Текстологія – сукупність прийомів для вивчення історії тексту, встановлення основного тексту та його варіантів, авторства та часу написання, підготовки тексту відповідно до типу видання. Практичним результатом текстологічних пошуків є публікація пам'яток.

Текстологія – сучасний термін, раніше вживалися такі, як філологічна критика, археографія, екзегетика, герменевтика.

У мовознавстві тексти досліджує лінгвостилістика, на основі якої виникла лінгвістика тексту. До сфери лінгвостилістики належить опис типів текстів. ЛОД вивчає класифікацію текстів службових документів.

Документна лінгвістика пов'язана з синтаксисом. Цей розділ граматики вивчає будову та значення словосполучень і речень, їхні функції й умови вживання, способи зв'язку слів у словосполученнях, речень у тексті. Об'ємно-прагматичне членування тексту, темо-рематичний зв'язок, виділення складових тексту є об'єктом вивчення у синтаксичній теорії та документній лінгвістиці.

„Лінгвістичні основи документознавства” спирається на розробки управлінського документознавства, а саме: класифікацію управлінських документів, вивчення їх змісту та зовнішньої форми, характеристики документної інформації, використання засобів уніфікації та стандартизації.

Інформатика, або теорія інформації, також займається текстами, оскільки в них зафіксована управлінська інформація, та здебільшого інформаційні роботи проводяться на матеріалі текстів. Інформатика розглядає тексти службових документів як інформаційні документи – з погляду інформації, яку вони передають. У межах цієї науки вивчаються питання стосовно змістової та структурної організації текстів документів, питання їх уніфікації, типології та класифікації, принципи і методи створення, аналізу та інформаційного оцінювання, перетворення і трансформації різних видів текстів.

Теорія інформації розширила коло проблем ЛОД, ввела такі поняття, як інформація, код, канал зв'язку, процес декодування тощо.

Поняття підтексту, проспекції, ретроспекції запозичено науковою галуззю з літературознавства.

Тексти вивчає також теорія редакційно-видавничої справи, в межах якої проводяться дослідження та практична робота стосовно вдосконалення з погляду логіки, послідовності викладу, внаслідок цього – підвищення ефективності сприйняття тексту. ЛОД спирається на теорію редагування текстів, використовуючи її для правки текстів службових документів.

„Лінгвістичні основи документознавства”інтегрують також дані суміжних наук – філософії, логіки, семіотики. Кожна лінгвістична теорія враховує філософські питання про відображення людським мисленням довкілля, відношення мислення до мови, співвідношення мови і мовлення. Мислення здійснюється за допомогою мови, і дослідити характер мислення можна тільки через мову. Такі проблеми ЛОД, як внутрішні зв'язки мовної структури, методи і методики лінгвістичного дослідження, розв'язуються за допомогою філософії. У свою чергу, ЛОД збагачує філософію новими фактами, що ілюструють філософські положення.

Семіотика — наука про загальні властивості знаків і знакових систем. Однак ЛОД розглядає текст, записаний знаками природної мови.

Зв'язок курсу „Лінгвістичні основи документознавства”з логікою, яка вивчає форми вираження одиниць мислення – понять, суджень, умовиводів – полягає у тому, що процес мислення можливий тільки через мову, з іншого боку, змістом мови є думка особи. Логіка спрямована на розкриття законів мислення, його форм, будови, руху. Текст службового документа створюється за законами логіки – він має бути змістовним, послідовним, точним, несуперечливим. Логічна послідовність викладу особливо увиразнюється у тих документах, у яких немає суб'єктивних (емоційних, експресивних) елементів, виявлення особистого ставлення до справи, до особи у тексті. Логіка збагачує термінологію документної лінгвістики такими термінами, як суб'єкт, предикат, об'єкт.

„Лінгвістичні основи документознавства” пов'язана з психолінгвістикою. Накопичення інформації та зберігання її у пам'яті, можливість вилучення необхідних для певної ситуації фактів із тезауруса індивіда – важливі при описі підкатегорій тексту – ретроспекції та проспекції. Психолінгвістика спрямована на виявлення закономірностей роботи свідомості при сприйманні та переробці отримуваної інформації. Організацію та поєднання мовних засобів, у яких реалізується така інформація, досліджують „Лінгвістичні основи документознавства”.

Текст як об'єкт комунікативної діяльності, зокрема опис засобів комунікативної взаємодії, способи її оптимізації й ефективності, інтерактивні стратегії, рівні мовленнєвих операцій, типи мовленнєвих актів вивчають лінгвопрагматика, теорія дискурсу, соціолінгвістика, теорія мовленнєвої діяльності та ін.

Отже, текст – це об'єкт, що пов'язує багато галузей діяльності, які спеціально спрямовані на вивчення тексту та суміжні, котрі використовують його як метод і спосіб професійної діяльності. Інтеграція наук дає змогу глибше зрозуміти багато теоретичних і практичних проблем.