Методичні рекомендації до семінарського заняття 3

Круглий стіл-презенація:

«Подорожі та мандрівки в стародавньому світі»

Програма круглого столу

 

1. Подорожі в країнах Стародавнього Сходу.

2. Міфи давніх про мандри. Іліада і Одісея. Знання про Землю. Стан картографії.

3. Основні маршрути давніх греків. Дорожня система римлян. Аппіева дорога.

4. Великі мандрівники стародавнього світу: Геродот, Страбон, Олександр Македонський, Цезар, Клавдій.

 

Підготовка даного круглого столу-презентації передбачає дослідження студентами джерел і матеріалів, винесених на обговорення. Доцільно заздалегідь сформувати декілька груп студентів для того, щоб вони змогли відшукати необхідні матеріали для виступу-презентації в бібліотеках та в Інтернет.

Готуючись до першого питання, студентам слід уважно переглянути конспект лекції, надалі вони мають розпочати пошукову роботу та підбір необхідного матеріалу щодо кожної окремої проблеми, винесеної на обговорення. Також у процесі обговорення варто визначити мотиви зародження подорожей у стародавньому світі, визначити їх напрямки і передумови.

Детально слід зупинитися на проблемі Стародавнього Сходу з соціально-економічної точки зору, продемонструвати перші морські (військові та торгівельні) експедиції мешканців Криту, фінікійців, єгиптян та карфагенян, їх цілі та значення для поглиблення культурного обміну. На географічну карту варто нанести експедиції цариці Хатшепсут, фараона Нехо II та Ганона Мореплавця. Студенту слід показати видатних полководців стародавнього світу, показати сутність та значення військових походів для подальшого розвитку подорожей, поширенню знань та культурного обміну.

У процесі підготовки до другого питання, студенти повинні ознайомитися з античними міфами, виявити в них згадки про подорожі, мандри, накреслити основні туристичні шляхи. Детально варто зупинитися на відомих міфах античності – Іліаді і Одісеї, виявити, де в них говориться про те, як давні люди уявляли собі Землю.

З давніх-давен люди старалися відтворити, видиму земну поверхню, тобто перші наміри створення картографічних творів, відносяться до глибокої давнини. Картографічні твори появилися ще за декілька тисячоліть до нашої ери в давніх рабовласницьких державах Сходу. Значного розвитку досягла картографія, як і інші галузі науки, в Стародавній Греції в VI-IV тис. до н. е. Древні греки користувались значними географічними даними відносно багатьох країн, перш за все країн Середземноморського басейну, з якими вони вели жваву торгівлю. Особливий вплив на розширення географічних знань мала грецька колонізація, поширена в період розпаду первіснообщинного родового ладу і виникнення рабовласницьких грецьких держав. Війни, торгівля, колонізація, мореплавство, жваві відносини з іншими державами і народами – все це збагатило географічний кругозір греків, викликало живий інтерес до географічних знань і потребу в їх узагальненні.

Студентам доцільно було б продемонструвати і проаналізувати стародавні карти, показати особливості нанесення на карту об’єктів тощо.

У процесі підготовки до третього питання, винесеного на обговорення, варто звернути увагу на те, що в античності значно підвищилася увага до подорожей і мандрівок. Саме в Греції виникла наука географія, яка сприяла розвитку уявлень людей про оточуючий світ. Студентам слід розглянути мотиви подорожей у епоху античності, виявити найбільш поширені види туризму (пізнавальний, лікувальний, спортивний та ін.).

Готуючи четверте питання, слід визначити видатних особистостей стародавнього часу, систематизувати їх залежно від ролі та впливу на розвиток туризму. Окремо слід назвати видатних мандрівників та вчених, які сприяли поширенню знань та інтересу до подорожей за рахунок написання наукових праць історичного, географічного та іншого характеру. Поза увагою не повинні залигитися і мандрівники-першовідкривачі та організатори і керівники дослідницько-колонізаційних експедицій, видатні полководці, що сприяли поширенню культурних зв’язків, розвитку торгівлі тощо.

 

Завдання для самоперевірки знань