Графік 2.2.4.

Наявність результату від 0 до 2 відображає наявність у класах дітей, що не бажають прислуховуватися до думки інших. Вони мають свій шлях і не бажають ним поступатися, навіть якщо він не правильний. Їм потрібно навчитися слухати інших і тоді вони зрозуміють, що інші люди також бувають правими.

Результат від 3 до 6 балів є досить добре представленим у групі. Цей показник свідчить про про вміння школярів вислухати інших, проте вони мають і свою думку. Така поведінка є найкращою і в майбутньому житті вона принесе удачу тим, в кого він є.

Від 7 до 9 отримала більша частина групи (56%). Даний показник відображає наявність сором'язливості у школярів, проте з цією своєю рисою вони успішно боряться. Найчастіше така боротьба направлена на певну сферу: інтелект, зовішність, соціальне положення чи спортивна форма. Дитина відчуває себе неповноцінною і борючись із сором'язливістю намагається побороти цю неповноцінність.

Шкала у 10-13 балів виражена у доволі невеликої кількості учнів. Вона полягає у тому, що дитина доволі сильно є залежною від думки оточуючих, наприклад батьків чи ровесників. Таке підпорядкування іншим людям може стати причиною неприємностей. Необхідно навчити таку дитину, щоб вона стала трохи відкритішою і розкованішою.

От 14 до 16. Дана шкала не представлена у вибірці, оскільки жодна дитина не набрала таку кількість балів. Вона є протилежністю першої шкали. Люди, які до неї входять дуже сором'язливі. Вони занадто сильно піклуються про те, що інші подумають про неї. Такій людині необхідно навчитися бути більш незалежною і навчитися правильно контактувати з оточуючими не сліпо їм підкоряючись.

 

 

Висновки

Воля - це свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, виражене в умінні долати внутрішні та зовнішні труднощі при здійсненні цілеспрямованих дій і вчинків.

Вольові порушення у дітей найчастіше пов'язані з їх імпульсивністю, ситуативністю. Дітям досить важко концентруватися на одному завданні, відбувається постійне відволікання. Найчастіше школа допомагає дітям розвинути вольові якості такі як: витримка, стриманість, терпіння, розвиває силу волі, дитина навчається довільному запам'ятовуванні, знакає розсіяність і з'являється конкретна мета та план її досягнення з покроковим його виконанням.

Під час емпіричного дослідження був проведений ряд методик, серед яких: “дослідження розвитку вольових якостей”, “соціальна сміливість”, тест “визначення сили волі”, методика Е. Ільїна та Є. Фещенко “самооцінка терплячості”, тест “застенчивость”.

За допомогою методики “дослідження розвитку вольових якостей” було вивчено, що високий рівень розвитку вольових якостей відображений у 28% досліджуваних, середній у — 56%, низький — у 13%. Серед них у 3-А класі високий показник має 8%, середній — 20%, а низький 8%. Серед учнів 3-Б класу високий показник було виявлено у 20%, середній у 36%, низький — у 5%.

Отже, звідси видно, що основна частина учнів мають середній та високий показник розвитку вольових якостей. При цьому існує відмінність між двома класами. Так у 3-Б класі показники вищі і, відповідно, вони відображають кращий розвиткок вольових якостей у представників даного класу.

Методика «Соціальна сміливість» показала такі результати. Отримані бали у школярів найчастіше мають середній рівень вираженості оскільки їх результати близькі до середнього показника. Більшість (20 учнів) набрала 11, 14 і 13 балів. Трохи менше (16 учнів) набрало 17, 15, 10, 9, 16 балів. Найменша кількість (3 дітей) набрали по 19, 18 і 12 балів.

Дані результати свідчать про наявність ситуацій у яких учні не здатні проявити сміливість, проте вони говорять і те, що є інші ситуації де процес комунікації приносить їм радість і вони активно спілкуються з іншими людьми.

З допомогою тесту “Визначення сили волі” було виявлено, що у 3-А класі високий рівень наявний у 8% дітей, середній рівень — у 26% дітей, і низький рівень у 3% учнів від усієї вибірки.

У 3-Б класі високий показник отримало 40% дітей, середній — 13% і низький — 10% дітей від усієї вибірки.

Загалом у всій групі досліджуваних школярів було виявлено 48% дітей з високим показником, 39% із середнім та 13% із низьким рівнем розвитку сили волі.

Отже, у молодших школярів, які досліджувалися є досить сформованою така характеристика як “сила волі”. Вони, на відміну від молодших дітей вже здатні тривалий час виконувати певну роботу без перерви і не відволікатися доки не завершать її.

За методикою “Самооцінка треплячості” було виявлено, що жоден учень не отримав низького балу. Навпаки 10% учнів 3-А класу мають високий рівень, а 26% — середній рівень розвитку терплячості.

У 3-Б класі ці показники становлять 26% для високого рівня та 38% для середнього рівня розвитку терплячості. Загальні показники двох класів становлять: 36% для високого рівня і 64% для середнього.

Ці високі бали говорять про вміння терпляче ставитися до інших людей, а також до обставин що виникають у зовнішньому світі і які вони або зовсім, або майже не здатні змінити. Терплячість також полягає і в наполегливій роботі та доведенні її до кінця.

За тестом "Застенчивость" у школярів було виявлено, що 8% досліджуваних отримали бал у межах від 0 до 2; 31% — у межах від 3 до 6; 56% — у межах від 7 до 9 балів; 5% — у межах від 10 до 13 балів; та 0% — у межах від 14 до 16 балів.

Серед них на 3-А клас припадає 3% на проміжок 0-2 бала; 18% — 3-6; 15% — 7-9; 0% — 10-13; 0% — 14-16.

На 3-Б припадає 5% на проміжок 0-2 бала; 13% — 3-6; 41% — 7-9; 5% — 10-13; 0% — 14-16.

Найбільша кількість досліджуваних отримала результати і діапазонах від 3 до 6 і від 7 до 9 балів.

Результат у 3, 4, 5 та 6 балів означає, що учні поєднують власну думку з думкою оточення. У таких випадках відбувається ефективна взаємодія оточення із особистістю.

Результат у 7, 8 і 9 балів відображає те, що учні, які їх отримали мають певний рівень сором'язливості, але вони успішно її долають.

Отже, у дитячому віці найчастіше бувають такі вольові порушення як безвілля, відсутність терпіння, сором'язливість та інші. І не зважаючи ще на доволі юний вік школярі, що були продіагностовані, найчастіше отримували середні або високі бали і лише невеликий відсоток припадав на низький рівень розвиненості тієї чи іншої якості.