Общая характеристика перевозок
Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки. Приклади типових завдань щодо розрахунків ризиків загибелі людини
ЗАВДАННЯ 1
Визначити ризик загибелі людини вдома на протязі року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.
Вихідні дані: - причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу; - глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км; - максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Zm, мкм; - відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км; - будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості; - населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Порядок розв’язання завдання:
1) визначається магнітуда землетрусу М: М = lg Zm = lg 105 = 5. 2) розраховується інтенсивність землетрусу – J: , де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5. J = 3+1,5*5+3,5* lg = 2,42. 3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку (див. табл. 6.2.1.1; 6.2.1.3 та 6.2.1.5): ступінь зруйнування будинку – зруйнування відсутні; безповоротні втрати мешканців будинку – 0%. 4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності: , де Q(Δt) – частота подій у рік; w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Тоді маємо: . Висновок: Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності на протязі року можна вважати відсутнім.
Додаток до завдання 1 Таблиця 3.1.1 Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
Таблиця 3.1.2 Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64
Таблиця 3.1.3 Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі
Таблиця 3.1.4 Стійкість систем життєзабезпечення
Таблиця 3.1.5 Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки
Таблиця 3.1.6 Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1: М = lg Zm; ; ; К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5. ЗАВДАННЯ 2
Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.
Вихідні дані: - причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років: - обсяг водосховища − W, м3; - глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м; - висота нижнього б’єфу – Ннб, м; - довжина прорану – В, м; - середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с; - відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, м. - будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості; - населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
Порядок виконання розрахунків: І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби. 1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту): , год Значення u= 5−7м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u = 1,5−2,5 м/с. 1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі): , м де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 3.2.1). 1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули: , год. де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 3.2.2 (див. додаток до завдання 2). 1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву узаданому створі гідровузла на відстані R: t=m1T, год. де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 3.2.1), який залежить від R. ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 3.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту. ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік: де Q(Δt) – частота подій у рік; w – ймовірність загибелі людини від однієї події. Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w = 0, а це означає, що й . Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта. Розв’язання завдання: 2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту: tпід= R /3600 u = 25·103/3600·5=1,4 (год.). 2.2. Визначають висоту хвилі прориву: У табл.3.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді: h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м). 2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі: . Значення N знаходять у табл. 3.2.2 (див. додаток до завдання 2). При H = 50м: N = 350 м3/с·м: T= 70·106/(3600·350·100)= 0,56 (год.). 2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R. У табл. 3.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді: t = m1T= 1,7 T= 1,7·0,56=0,94 (год.). Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці. ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік: Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10-6.
Додаток до завдання 2.
Таблиця 3.2.1 Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій відстані від дамби до створу об'єкту
Таблиця 3.2.2 Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану
Таблиця 3.2.3 Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів
Таблиця 3.2.4 Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу
Таблиця 3.2.5 Відносна частота зруйнування різних типів дамб
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:
, год; , м; , год; t=m1T, год; .
ЗАВДАННЯ 3 Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв. Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту? Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком. Вихідні дані: · причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років; · сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.; · обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.; · максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л; · коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3; · частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років. Варіанти завдання – дивись табл. 3.3.1
Таблиця 3.3.1 Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C.
Порядок виконання розрахунків: 1) визначають час захисної дії протигаза: ,
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку; V – легенева вентиляція; С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування; 2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр: tбпр = t – Θ; 3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом: М = V·C·tбпрKба; 4) Розраховують токсодозу, що отримала людина за час пересування: М / ·tбпр = Дст, мг/хв.л;
5) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).
6) пропонують заходи першої допомоги ураженому: проведення часткової дегазації; · терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових; · застосування заспокоюючих засобів; · застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню; · надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва. 7) визначають ризик ураження з летальним наслідком: де Q(Δt) – частота подій у рік; w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Приклад. Вихідні дані: · причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років; · сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.; · обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.; · максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л; · термін пересування – 25 хв.; · коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3; · частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.
Розв’язання завдання: 1) визначають час захисної дії протигаза:
хв.
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку; V – легенева вентиляція; С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування. 2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр: tбпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв. 3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом: М = V·C·tбпрKба = 100л/хв.·0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг. 4) Розраховують практичну токсодозу, що отримала людина за час пересування: М/·tбпр = Дст =15 мг/5 хв.=3 мг/хв.л;
5) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 3.3.1 (див. додаток до завдання 3): · величина токсодози у три рази перевищує граничну токсодозу, але не досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури: · часткову санітарну обробку ураженого; · терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю); · може застосовуватися засіб, що заспокоює. 6) визначається ризик загибелі людини у рік: . де Q(Δt) – частота подій у рік; w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Додаток до завдання 3. Таблиця 3.3.1 Величини токсичних доз аміаку та ймовірність летального наслідку ураження
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3: ; tбпр = t – Θ; М = V·C·tбпрKба; М / ·tбпр = Дст, мг/хв.л; ЗАВДАННЯ 4 Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям. Вихідні дані: · причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності; · кількість пропану в ємності – Q, тон; · відстань від ємності до будинку − R, м; · частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 3.4.1
Таблиця 3.4.1 Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R.
Порядок розв’язання завдання: Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.
1. Визначають радіус зони детонації (зони I): м. 2. Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II): R2 = 1,7 R1 = 1,7·80 = 136 (м). 3. Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III) R3 = 300 (м). 4. Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R3 = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III). 5. Визначають відносну величину х: х = 0,24 R3/R1 = 0,24·300/80=0,9. Тобто x < 2. Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде: ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа. Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа). Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9. 6. Розраховують ризик загибелі людини у рік: . де Q(Δt) – частота подій у рік; w – ймовірність загибелі людини від однієї події. Не пізніше ніж за два тижні до залікової сесії студент представляє конспект опрацьованого теоретичного матеріалу та виконану індивідуальну розрахункову контрольну роботу на кафедру для рецензування та оцінки. При цьому студент при передачі опрацьованого матеріалу співробітнику кафедри розписується у журналі обліку контрольних робіт студентів-заочників в знак підтвердження представлення виконаної роботи на кафедру, та залишає комунікаційний канал зв’язку з ним (номер мобільного телефона, адресу інтернет-зв’язку тощо. Якість опрацювання розширеного плану-конспекту та виконаного індивідуального навчального завдання разом оцінюється максимум у 60 балів.
ІV. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни „Безпека життєдіяльності” ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
Додаток 2.1
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)". 2. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с. 3. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с. 4. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с. 5. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с. 6. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с. 7. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с. 8. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с. 9. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230с. 10. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ, 1998. –44с. 11. Каммерер Ю.Ю., Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны:Учеб. пособие.- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с. 12. Шубин Е.П. Гражданская оборона: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1991. – 223с. 13. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності. Львів.: “Новий світ”,2000,-320с. 14. 15. Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000. 16. Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994. 17. Постановка КМУ № 1099 від 15 липня 1998. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій. 18. Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. 19. Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999. 20. В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної індивідуальної роботи з курсу Безпека життєдіяльності. К., КНЕУ, 2000.
Общая характеристика перевозок
В данном разделе необходимо изложить: - краткую характеристику вида транспорта, его место в транспортной системе, - характеристику вида перевозки, её особенности; - дать перечень основных нормативных правовых актов, регламентирующих соответствующие перевозки. Перечень нормативных правовых актов желательно разбить на две группы: а) Основные частноправовые нормативные правовые акты и б) Основные публично-правовые нормативные правовые акты. Не требуется исследовать международные перевозки и соответствующие международные договоры (транспортные конвенции) за исключением случая если вид перевозки, который достался в задании на курсовую работу, предполагает преимущественное осуществление международных перевозок (например, морские перевозки грузов).
|