Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Общая характеристика перевозок




Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Приклади типових завдань щодо розрахунків ризиків загибелі людини

 

ЗАВДАННЯ 1

 

Визначити ризик загибелі людини вдома на протязі року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

 

Вихідні дані:

- причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу;

- глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;

- максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Zm, мкм;

- відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;

- будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

- населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.

 

Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

 

Варіанти завдання 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7
H, км
Zm, мкм 105 106 106 106 107 108 109
R, км

 

Порядок розв’язання завдання:

 

1) визначається магнітуда землетрусу М:

М = lg Zm = lg 105 = 5.

2) розраховується інтенсивність землетрусу – J:

,

де К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.

J = 3+1,5*5+3,5*lg = 2,42.

3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку (див. табл. 6.2.1.1; 6.2.1.3 та 6.2.1.5):

ступінь зруйнування будинку – зруйнування відсутні;

безповоротні втрати мешканців будинку – 0%.

4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності:

,

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

 

Тоді маємо:

.

Висновок:

Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності на протязі року можна вважати відсутнім.

 

Додаток до завдання 1

Таблиця 3.1.1

Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності

за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)

 

Бали Ознаки та характер прояви землетрусу
I Фіксуються лише сейсмічними приладами
II Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої
III Відчувається не значною кількістю населення
IV Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок
V Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці
VI Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі
VII Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими
VIII Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
IX Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
X Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
XI Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
XII Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу

 

Таблиця 3.1.2

Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64

 

Магнітуда по Ріхтеру 4,0-4,9 5,0-5,9 6,0-6,9 7,0-7,9 8,0-8,9
Інтенсивність за шкалою MSK-64 IV-V VI-VII VIII-IX IX-X XI-XII

 

Таблиця 3.1.3

Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі

 

№ з/п Характеристика будівель і споруд Ступінь зруйнування, бали
низька середня сильна повне зруйнування
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т VII-VIII VII-IX IX-X X-XII
Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XII
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Будівлі із збірного залізобетону VI-VII VII-VIII - VIII-XI
Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом VII-VIII VIII-IX IX-X X-XI
Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Складські цегляні будівлі V-VI VI-VIII VIII-IX IX-X
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах VII-VIII VIII-IX IX-X -

 

Таблиця 3.1.4

Стійкість систем життєзабезпечення

 

    Система Ступінь ушкодження, бали
помірна (IV бали); сильна (V − VI балів); дуже сильна (VII балів); руйнівна (VIII − X балів); катастрофічна (XI балів)
Водопостачання 80/90 53/80 48/53 36/48 24/36
Електропостачання 85/95 75/85 60/75 43/60 32/43
Газопостачання 90/95 85/90 77/85 62/77 50/62
Теплопостачання 85/90 77/85 50/77 28/50 15/28
Транспорт 90/95 85/90 68/85 55/68 20/55
Каналізація 100/100 90/100 82/90 55/68 45/60
Зв'язок 100/100 90/100 82/90 55/82 30/55

 

Таблиця 3.1.5

Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки

 

    Тип будівель Інтенсивність землетрусу, бали
I−III IV V−VI VII VIII-IX X XI XII
Безповоротні втрати населення, %
Дерев'яні будинки
Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки
Цегляні багатоповерхові будинки
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до: Безповоротні втрати населення, %
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до: Безповоротні втрати населення, %
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до Безповоротні втрати населення, %
VII балів
VIII балів
IX балів

 

Таблиця 3.1.6

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

 

Варіанти завдання 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7
H, км
Zm, мкм
R, км
J 2,42 6,35 6,38 6,39 7,87 9,36 10,85
w 0,03 0,03 0,03 0,4 0,5 0,75

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1: М = lg Zm; ; ; К1 = 3,0; К2 = 1,5; К3 = 3,5.

ЗАВДАННЯ 2

 

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

 

Вихідні дані:

- причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:

- обсяг водосховища − W, м3;

- глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;

- висота нижнього б’єфу – Ннб, м;

- довжина прорану – В, м;

- середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;

- відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, м.

- будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

- населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

 

Варіанти завдання – дивись табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.

 

Варіанти завдання 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 2,7
W ·106, м3
Н, м
Ннб, м
В, м
u, м/с
R, м

 

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.

1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год

Значення u=5−7м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u= 1,5−2,5 м/с.

1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 3.2.1).

1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м3/с·м − визначається за допомогою табл. 3.2.2 (див. додаток до завдання 2).

1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву узаданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T , год.

де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 3.2.1), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 3.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w= 0, а це означає, що й .

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·106 м3, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання:

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

tпід= R/3600u = 25·103/3600·5=1,4 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл.3.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

.

Значення N знаходять у табл. 3.2.2 (див. додаток до завдання 2).

При H = 50м: N = 350 м3/с·м:

T= 70·106/(3600·350·100)= 0,56 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 3.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; tпід = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10-6.

 

Додаток до завдання 2.

 

Таблиця 3.2.1

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

 

Найменування параметрів Відстань від дамби до об'єкту (R), км
m 0,25 0,2 0,15 0,075 0,05 0,03 0,02
m1 1,7 2,6

 

Таблиця 3.2.2

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

 

H, м
N, м3/с м

Таблиця 3.2.3

Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів

 

Об'єкт Ступінь зруйнування
не висока середня висока
h, м u, м/с h, м u, м/с h, м u, м/с
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів 2.5 1,5 2,5
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи) 2,5
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом 1,5 7,5
Каркасні і панельні будинки 1,5 3,5 2,5
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом 1,5
Бетонні і залізобетонні будівлі 4,5 1,5
Дерев'яні будинки (1–2 поверхи) 2,5 1,5 3,5
Збірні дерев'яні будинки 2,5 1,5
Мости металеві 0,5
Мости залізобетонні 0,5
Мости дерев'яні 0,5 1,5
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям 1,5
Шляхопроводи з гравійним покриттям 0,5 0,5 1,5 2,5

 

 

Таблиця 3.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд Частота, %
Руйнування основи
Недостатність водоскиду
Слабкість конструкції
Нерівномірне осідання тіла греблі
Високий тиск на дамбу
Застосування зброї
Оповзання укосів
Дефекти матеріалу
Неправильна експлуатація
Землетрус

 

Таблиця 3.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби Частота аварій, %
Земляна
Захисна з місцевих матеріалів
Бетонна гравітаційна
Арочна залізобетонна
Дамби інших типів

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

 

, год; , м; , год; t=m1T , год; .

 

 

ЗАВДАННЯ 3

Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.

Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?

Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;

· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;

· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;

· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;

· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 3.3.1

 

Таблиця 3.3.1

Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .

 

Варіанти завдання 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7
t ,хв.
m, гр. 0,05 0,02 0,03 0,04 0,05 0,04 0,02
V, л/хв.
C, мг/л 0,1 0,15 0,2 0,3 0,15 0,25 0,2

 

Порядок виконання розрахунків:

1) визначають час захисної дії протигаза:

,

 

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t – Θ;

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М = V·C·tбпрKба;

4) Розраховують токсодозу, що отримала людина за час пересування:

М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;

 

5) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).

 

6) пропонують заходи першої допомоги ураженому:

проведення часткової дегазації;

· терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;

· застосування заспокоюючих засобів;

· застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;

· надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.

7) визначають ризик ураження з летальним наслідком:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

 

Приклад.

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;

· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;

· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.;

· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л;

· термін пересування – 25 хв.;

· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.

 

Розв’язання завдання:

1) визначають час захисної дії протигаза:

 

хв.

 

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М = V·C·tбпрKба = 100л/хв.·0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.

4) Розраховують практичну токсодозу, що отримала людина за час пересування:

М/·tбпр = Дст =15 мг/5 хв.=3 мг/хв.л;

 

5) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 3.3.1 (див. додаток до завдання 3):

· величина токсодози у три рази перевищує граничну токсодозу, але не досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:

· часткову санітарну обробку ураженого;

· терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);

· може застосовуватися засіб, що заспокоює.

6) визначається ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

 

Додаток до завдання 3.

Таблиця 3.3.1

Величини токсичних доз аміаку та ймовірність

летального наслідку ураження

 

Токсична доза, мг/хв. л Гранична Ефективна Така, що виводить із строю Летальна
1,0 15,0 45,0 100,0
Ймовірність летального наслідку 0,1 0,5
Токсична доза, мг/хв. л Гранична Ефективна Така, що виводить із строю Летальна
0,07 0,6 2,0 6,0
Ймовірність летального наслідку 0,2 0,5

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:

; tбпр = t – Θ; М = V·C·tбпрKба; М/·tбпр = Дст, мг/хв.л;

ЗАВДАННЯ 4

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;

· кількість пропану в ємності – Q, тон;

· відстань від ємності до будинку − R, м;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

 

Варіанти завдання – дивись табл. 3.4.1

 

Таблиця 3.4.1

Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R .

 

Варіанти завдання 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7
n
Q, тон
R, м

Порядок розв’язання завдання:

Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.

 

1. Визначають радіус зони детонації (зони I):

м.

2. Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).

3. Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)

R3 = 300 (м).

4. Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R3 = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м ) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).

5. Визначають відносну величину х:

х = 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.

Тобто x < 2.

Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа.

Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа).

Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.

6. Розраховують ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Не пізніше ніж за два тижні до залікової сесії студент представляє конспект опрацьованого теоретичного матеріалу та виконану індивідуальну розрахункову контрольну роботу на кафедру для рецензування та оцінки. При цьому студент при передачі опрацьованого матеріалу співробітнику кафедри розписується у журналі обліку контрольних робіт студентів-заочників в знак підтвердження представлення виконаної роботи на кафедру, та залишає комунікаційний канал зв’язку з ним (номер мобільного телефона, адресу інтернет-зв’язку тощо.

Якість опрацювання розширеного плану-конспекту та виконаного індивідуального навчального завдання разом оцінюється максимум у 60 балів.

 

ІV. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни „Безпека життєдіяльності”

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

№семінарського (практичного) заняття Форма самостійної роботи студента Види семінарських (практичних) занять Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Дискусія з елементами аналізу
Підготовка до практичного заняття Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу Рольова гра з елементами „мозкового штурму”
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях
За виконання модульного завдання
Модуль Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних( самостійних) завдань
Види індивідуальних завдань
1. Вивчення окремих тем навчальної програми, що передбачено для самостійного опрацювання з створенням конспекту*
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою
2. Написання реферату (есе)
 
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою

5. Підготовка презентації за заданою тематикою
6. Виконання індивідуальної самостійної роботи*
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС

 


 

Бельци
Масштаб 1: 100000
РБМК - 1000
Хлор – 40 т
Аміак – 200 т
Хлор – 50 т
Пропан – N т


Додаток 2.1

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)".

2. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

3. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

4. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

5. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

6. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

7. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

8. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

9. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230с.

10. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ, 1998. –44с.

11. Каммерер Ю.Ю., Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб. пособие.- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с.

12. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1991. – 223с.

13. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності. Львів.: “Новий світ”,2000,-320с.

14.

15. Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.

16. Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994.

17. Постановка КМУ № 1099 від 15 липня 1998. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.

18. Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

19. Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.

20. В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної індивідуальної роботи з курсу Безпека життєдіяльності. К., КНЕУ, 2000.

 

Общая характеристика перевозок

 

В данном разделе необходимо изложить:

- краткую характеристику вида транспорта, его место в транспортной системе,

- характеристику вида перевозки, её особенности;

- дать перечень основных нормативных правовых актов, регламентирующих соответствующие перевозки.

Перечень нормативных правовых актов желательно разбить на две группы: а) Основные частноправовые нормативные правовые акты и б) Основные публично-правовые нормативные правовые акты.

Не требуется исследовать международные перевозки и соответствующие международные договоры (транспортные конвенции) за исключением случая если вид перевозки, который достался в задании на курсовую работу, предполагает преимущественное осуществление международных перевозок (например, морские перевозки грузов).

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 2273. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.06 сек.) русская версия | украинская версия