Оцінка виробничого потенціалу підприємства
Під виробничим потенціалом, підприємства (ВПП) варто розуміти відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого виробничого результату при найбільш ефективному використанні: – інтелектуального капіталу підприємства для пошуку передових форм організації виробництва; – наявної техніки з метою одержання найбільш високого рівня технологій; – матеріальних ресурсів для забезпечення максимальної економії й оборотності. Характер цих відносин визначається трансформаціями внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, при яких роль ВПП полягає в пошуку і реалізації внутрішніх джерел саморозвитку з метою забезпечення стабільної роботи підприємства. Пропонується методика визначення рівня ВПП, що може включати як експрес-оцінку, так і деталізовану оцінку, проведені за різними напрямами дослідження (табл.. 13.1).
Таблиця 13.1 – Система оціночних показників при визначенні рівня ВПП
При експрес-оцінці рівня ВПП досить розглянути три-п'ять ключових узагальнюючих показників оцінки кожної складової ВПП, при деталізованій оцінці кількість аналізованих показників значно вище. Методика оцінки ВПП містить у собі наступні етапи: Підготовчий етап: 1. Визначення рівнів ВПП і їхня характеристика. Наприклад, інтервал 1 – високий рівень ВПП; інтервал 2 – середній рівень ВПП; інтервал 3 – низький рівень ВПП; інтервал 4 – критичний рівень ВПП; 2. Розробка узагальнюючих і приватних показників оцінки ефективності використання ВПП за видами (основні й оборотні фонди, трудові ресурси); 3. Визначення граничних значень показників, визначених у п. 2. з урахуванням рівнів ВПП, визначених у п.1. Наприклад, при значенні фондовіддачі >1, показник потрапляє в інтервал 1; при значенні фондовіддачі = 1, показник потрапляє в інтервал 2 і т.д. Рекомендується оцінювати кількісну і якісну характеристику кожного показника з розбивкою шкали значень показника не менш, ніж на три інтервали. 4. Присвоєння кожному значенню показника, що потрапили до інтервалу, визначений у п.3., бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найсприятливішому інтервалові, найменший бал - найкритичнішому інтервалові. Наприклад, значення, що потрапило в інтервал 1-10 балів; в інтервал 2-8 балів; в інтервал 3-6 балів; в інтервал 4-4 бала; 5. Визначення мінімального і максимального значення бальної шкали в межах використовуваної групи показників. Наприклад, якщо оцінка трудових ресурсів підприємства виробляється трьома показниками, то мінімальне значення в бальній шкалі буде дорівнювати: 3 (кількість показників) * 4 (кількість балів самого критичного інтервалу) = 12 балів. Максимальне значення в бальній шкалі буде дорівнює: 3 (кількість показників) * 10 (кількість балів самого сприятливого інтервалу) = 30 балів; 6. Присвоєння інтервалам, визначеним у п. 3, бальних значень. Наприклад, інтервал 1–25-30 балів; інтервал 2–20-24 бали; інтервал 3–15-19 балів; інтервал 4–12-14 балів. Рекомендується проводити дану розбивку, використовуючи метод експертної оцінки; 7.Визначення експертним шляхом вагових коефіцієнтів по кожній групі, що входить у структуру ВПП (основний і оборотний капітал, трудові ресурси). Значення коефіцієнта, що перевищує 1, свідчить про потенційні можливості в найближчому часі з даної категорії. Наприклад, ваговий коефіцієнт, рівний 1,2 у групі «трудові ресурси», може свідчити про те, що в наступному році планується перепідготовка кадрів підприємства, що включає освоєння нових комп'ютерних розробок, запроваджених на підприємстві. Розрахунковий етап містить у собі наступні дії. 1. На основі вихідних даних на кожному підприємстві визначення значень коефіцієнтів у кожній структурній групі і присвоєння кожному показникові кожної групи відповідних балів. 2. Підсумовування балів у кожній структурній групі. 3. Визначення середнього бала ВПП з урахуванням вагових коефіцієнтів. 4. Присвоєння ВПП визначеної характеристики в залежності від отриманого бала. Слід зазначити, що дана методика може застосовуватися для оцінки ВПП регіону, окремого міста, або окремої галузі конкретного регіону, або довільно позначеної території, що вимагає даної оцінки. Для визначення виробничого потенціалу підприємства використовують дані таблиці 13.2.
Таблиця 13.2 – Характеристика рівнів виробничого потенціалу
Експертним шляхом визначимо показники для оцінки ефективності використання ВПП (табл. 13.3). Експертним шляхом привласнимо коефіцієнтам наступні бали відповідно до рівнів виробничого потенціалу: Коефіцієнти рівня ВПП А – 10 балів; Коефіцієнти рівня ВПП В – б балів; Коефіцієнти рівня ВПП С – 2 бали. Шкала бальних значень буде виглядати в такий спосіб:
Таблиця 13.3 – Критерії оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємства
Максимальне значення шкали – 30 балів (10*3), де 10 – максимальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 – кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП. Мінімальне значення шкали – б балів (2*3), де 2 – мінімальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 – кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП. Приналежність потенціалу підприємства до того або іншого рівня визначається у відповідності зі значеннями розрахованих коефіцієнтів (табл. 13.4)
Таблиця 13.4 – Критерії визначення рівня виробничого потенціалу підприємства
На основі даних були визначені граничні значення бальної шкали: Рівень ВПП А – 26-30 балів; Рівень ВПП В – 14-25 балів; Рівень ВПП С – 6-13 балів.
|