Основна частина. 2. Гунський Ю. І. Біоорганічна хімія: підручник для вищих медичних та фармацевтичних закладів освіти

1. Пішак В. П., Бажора Ю. І. Медична біологія. – Вінниця: Нова книга, 2004.

2. Гунський Ю. І. Біоорганічна хімія: підручник для вищих медичних та фармацевтичних закладів освіти. – Вінниця: Нова книга, 2005.

3. Файвишевський М. Л. Переработка крови убойных животных: Учебник для кадров массовых профессий. – М.: Агропромиздат, 1988.

4. Либерман С. Г. и др. Переработка крови убойных животных на м’ясокомбінатах / Либерман С. Г., Пожариская Л. С., Файвишевский М. Л. – М.: Пищевая пром-сть, 1980.

5. Арутюнян Н. С., Аришева Е. А., Янова Л. И и др. Технология переработки жиров. – М.: Агропромиздат, 1985.

6. Тимченко В. К., Попсуйшапка А. В. Теорія і практика миловаріння: Монографія. – Харків: Курсор, 2005.

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему:

«Вишивка: історія, особливості, народні майстри.»

 

 

Виконала:

Учениця гр. №

Фурда Мар’яна

Перевірив викладач:

Беригуля Богдан Михайлови

Зміст

І.Вступ.................................................................................................................3

ІІ.Основна частина...........................................................................................6

2.1.Історичні відомості про вишивку................................................................7

2.2.Значення вишивки в житті людини...........................................................12

2.3.Розвиток сучасної народної вишивки.......................................................15

2.4.Художньо-технологічні особливості.........................................................17

2.5.Традиційні орнаменти і стилі....................................................................23

2.6.Народні майстри...........................................................................................25

 

ІІІ.Практична частина....................................................................................30

3.1.Орнамент та техніка виконання..................................................................31

3.2.Схема вишивки.............................................................................................36

 

ІV.Висновок.......................................................................................................37

V.Список використаної літератури.............................................................40

 

 

Вступ

 

Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що вона широко виступає в різноманітних варіантах – як прикраса тканин одягового побутового, інтер’єрно-обрядового призначення.

Наявні фактологічні матеріали допомагають зазирнути в далеке минуле вишивального мистецтва. Вишивки на тканинах і шкірі не могли довго зберігатися. Зношувались вишиті речі, але узори з них повторювались, перефразовувались, видозмінювались. До узорів, вишитих матерями, бабусями, прабабусями, дівчата додавали нові мотиви, кольорові акценти, і кожна робила це по-своєму. А всі разом вони створювали співзвучні своєму часові складні орнаментальні композиції, в яких виявляються нашарування тем, образів і сюжетів різного історичного походження.

Цікаво простежуються питання еволюції художньо-виражальних засобів вишивального мистецтва, його естетично-художньої природи. Вишивка розглядається як один із видів живописного мистецтва. Аналіз сріблястих переливів вишивки білими нитками на білому фоні, дзвінких звучань вишивки червоними і білими, червоними і синіми, червоними і чорними нитками, барвистої соковитості багатоколірної гами дає можливість стверджувати, що в галузі вишивки найбільш багато і різносторонньо розкрилось колористичне обдарування народних майстрів. Кольорова вишивка дає сміливий порівняльний виклик народному розпису і в багатьох варіантах перемагає його своєю специфікою мелодійної гармонійності кольорових зіставлень.

Вишивка – це унікальне мистецтво народної графіки, вона зберегла і несе в собі багатовікову культуру народної декоративно лінії. Стібки нитки-лінії – прямі по горизонталі або вертикалі, діагональні – основа творення складних орнаментальних форм. Вона – домінанта вишивального мистецтва. З неї починається безперервний процес творення – від простих ел6ементів до складних мотивів орнаментальних форм. Характерно, що у вишивці наглядніше і переконливіше, ніж в інших видах мистецтва, можна спостерігати народну винахідливість щодо методу розміщення мотивів на лінії, яку в народі називають стежиною, дорогою, бігунчиком. Ці лінії стеляться на тканині рівно, зубчастими або хвилястими виступами, строго організовуючи в лінійно-стрічковому ритмі безліч мотивів, образів, знаків.

У вишивці найглибше відображене орнаментальне багатство народного мистецтва, воно дає численні зразки геніальних композицій, неперевершених за рівнем художнього трактування в інших видах народного мистецтва.

Вишивка – це орнаментальна скарбниця колективного генія. В ній втілено чудеса народної вигадки, фантазії – геометризований метод зображення краси землі, природи, сонця, людини.

Загальновизнані, неперевершені класичні зразки геометричного орнаменту українського народної вишивки Постійно оновлюючись і збагачуючись новими рисами, мистецтва вишивки ніколи не поривало з іншими методами зображення багатого рослинного світу. Краса рідної земля передана у вишивці широкомасштабно – сягаючи небесних планет, сонця, зірок, місяця.

Численні повтори різноманітних композицій геометричного, рослинного, оргітоморфного, зооморфного орнаментів приведені до їх особливої вишуканості, лаконічності, художньої виразності.

Основна частина