Б. Перший сніг.
«Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє. Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі. - Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ([с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ). - Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку). Узагальнення: - Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовте сонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця. У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи. 5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів). 1. Визначають головну думку (різкі зміни в природі). 2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ (однією горизонтальною). 3. 4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження; 5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша: І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії («сонечко так гріло»). ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа. Наводимо партитуру (розбивку) читання тексту:
|
Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках (позначаємо - úú, ú).
