Формы публичного долга 1 страницаДуже важливо при характеристиці виторгу, доходу і прибутку зупинитися на формуванні нагромаджень підприємств, елементи якого і виділяються як об'єкт оподаткування. Склалося два основних методи визначення виторгу. 1. Формування виторгу е міру оплати. У даному разі виторг формується по мірі надходження коштів до каси підприємства (при розрахунках готівкою) і при надходженні коштів на рахунки підприємств (яри безготівкових розрахунках). Головна перевага цього методу в тім, що підприємство оперує коштами, що реально є в його розпорядженні. 2. Формування виторгу до мірі відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) при пред'явленні замовнику розрахункових документів. В основі цього методу лежить перехід права власності в момент відвантаження товару. Головним недоліком такого методу є великий розрив у часі обліку виторгу, відображення цього в бухгалтерських документах (і відповідно в розрахунках з бюджетом) і реального надходження коштів (не можна виключати ситуацію" коли ці кошти не надійдуть зовсім, що трапляється, наприклад, у разі банкрутства замовника). Завершальним, визначальним фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є один з елементів виторгу —прибуток. Хоча точніше буде виділити як кінцевий фінансовий результат чи прибуток збитки. Збитки можуть виникнути при надмірно завищених витратах на виробництво, порушенні господарських договорів, банкрутстві замовників і т. ін.
Поняття ставки податку (оподаткування) Чинне законодавство України не містить поняття ставки податку (оподаткування), проте український законодавець близький до його закріплення. На нашу думку, цілком можна погодитися з визначенням, викладеним у ст. 1006 законопроекту Податкового кодексу України (№ 3266-1, прийнятого в першому читанні 13 липня 2000 року): податкова ставка (норматив) — це величина податкових відрахувань на одиницю виміру бази оподаткування. Варто визнати, що наведене визначення тотожне поняттю податкової ставки, що дає ст. 53 Податкового кодексу Російської Федерації. Іншими словами, ставка податку (норма податкового обкладання) являє собою законодавчо визначений розмір податкового платежу, що встановлюється на одиницю оподаткування.
1. Коментована стаття розкриває поняття "гранична ставка податку". Ставка податку - це розмір податкових нарахувань відносно одиниці, взятої за основу виміру бази оподаткування, у процентах чи абсолютній сумі. Будь-який податок (збір) обов'язково повинен включати такий елемент як ставку. Ця вимога сформульована в пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 ПК. Законодавець в ПК по окремим видам податків (зборів) встановлює певний діапазон їх ставок, визначаючи максимальний та (чи) мінімальний розміри ставок. Саме ці максимальні та мінімальні розміри ставок і є граничними ставками податку. 2. Верховна Рада Автономної Республіки та органи місцевого самоврядування наділені правом встановлювати конкретні розміри ставок податків (зборів) у межах їх граничних ставок, затверджених в ПК України. 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до пп. 12.2.1 та пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 ПК встановлює та змінює розміри ставок загальнодержавного збору - плати за користування надрами (крім плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення).
Абсолютні (специфічні) ставки – ставки податку, при яких розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина на кожну одиницю оподаткування. Подібні ставки потребують змін, тому що інфляційні процеси роблять цей механізм запізнілим. У тих випадках, коли використовуються абсолютні ставки, їх перегляд відбувається досить часто. Відносні (адвалорні) ставки – ставки податку, при яких розмір податку встановлюється в певному співвідношенні до одиниці оподаткування. Характер співвідношення ставки податку й одиниці оподаткування дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок: а) відносно-процентні ставки податку – встановлюються у відсотках до одиниці оподаткування; б) відносно-кратні – співвідношення розміру податку й одиниці оподаткування встановлюється у величинах, кратних певному показнику (неоподатковуваному мінімуму, мінімальній заробітній платі та ін.); в) відносно-грошові – ставки податку, які встановлюють ставку у формі певної грошової суми на частину об’єкта оподаткування.
12.16
┌────────────────────────────────────────────────────────────────────┐ │ Налоговый контроль: понятие и формы │ └────────────────────────────────────────────────────────────────────┘ ┌────────────────────────────────────────────────────────────────────┐ │ Налоговый контроль │ ┌─┤- деятельность уполномоченных органов по контролю за соблюдением│ │ │налогоплательщиками, налоговыми агентами и плательщиками сборов│ │ │законодательства о налогах и сборах в порядке, установленном НК РФ│ │ │(п. 1 ст. 82 НК РФ) │ │ └────────────────────────────────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────┐ └─┤виды налогового контроля│ ├────────────────────────┘ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ ┌──┤предварительный контроль │ │ │ └─────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────┐ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ │ по времени проведения │ ├──┤текущий контроль │ ├───┤контрольных мероприятий ├──┤ └─────────────────────────────────┘ │ └────────────────────────┘ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ └──┤последующий контроль │ │ └─────────────────────────────────┘ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ ┌────────────────────────┐ ┌──┤контроль налоговых органов │ │ │ по субъектному составу │ │ └─────────────────────────────────┘ ├───┤ проеряющих органов ├──┤ ┌─────────────────────────────────┐ │ └────────────────────────┘ └──┤контроль таможенных органов │ │ └─────────────────────────────────┘ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ ┌────────────────────────┐ ┌──┤камеральный налоговый контроль │ │ │ в зависимости от места │ │ └─────────────────────────────────┘ ├───┤ проведения ├──┤ ┌─────────────────────────────────┐ │ │ налогового контроля │ └──┤выездной налоговй контроль │ │ └────────────────────────┘ └─────────────────────────────────┘ │ ┌─────────────────────────────────┐ │ ┌────────────────────────┐ ┌──┤документальный налоговый контроль│ │ │в зависимости от объекта│ │ └─────────────────────────────────┘ └───┤ налогового контроля ├──┤ ┌─────────────────────────────────┐ └────────────────────────┘ └──┤фактичекий налоговый контроль │ └─────────────────────────────────┘ ┌───────────────────────────────────────────────────────────────────┐ │ Формы налогового контроля, │ ┌─┤ предусмотренные п. 1 ст. 82 НК РФ │ │ └───────────────────────────────────────────────────────────────────┘ │ ┌───────────────────────────────────────────────────────────────────┐ │ │- налоговые проверки; │ │ │- получение объяснений налогоплательщиков, налоговых агентов и│ │ │ плательщиков сбора; │ └─┤- проверка данных учета и отчетности; │ │- осмотр помещений и территорий, используемых для извлечения дохода│ │ (прибыли); │ │- иные формы, предусмотреные НК РФ │ └───────────────────────────────────────────────────────────────────┘
12.17
┌──────────────────────────────────────────┐ ┌─────────────┤ Принципы налогового контроля │ │ └──────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────┐ │ ┌──────────────────────┐ │Проведение налогового контроля в формах,│ │ │законность проводимых │ │не предусмотренных НК РФ, не допускает-│ ├──┤мероприятий налогового├───┤ся. Проведение налогового контроля воз-│ │ │ контроля │ │можно только по основаниям и в порядке,│ │ └──────────────────────┘ │установленном НК РФ │ │ └────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────┐ │ │НК РФ содержит требования к оформлению│ │ ┌──────────────────────┐ │процессуальных документов, составляемых│ ├──┤ соблюдение пpaвовой ├───┤в ходе мероприятий налогового контроля.│ │ │ процедуры │ │Несоблюдение процессуальных требований│ │ └──────────────────────┘ │является основанием для отмены решений│ │ │налогового органа │ │ └────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────┐ │ │Сведения о налогоплательщике, полученные│ │ ┌──────────────────────┐ │в ходе мероприятий налогового контроля,│ ├──┤ соблюдение налоговой ├───┤не могут разглашаться иначе как на│ │ │ тайны │ │основаниях, предусмотренных законода-│ │ └──────────────────────┘ │тельством │ │ └────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────┐ │ │Налоговые и таможенные органы несут│ │ │ответственность за убытки, причиненные│ │ ┌──────────────────────┐ │налогоплательщикам, плательщикам сборов│ │ │ недопустимость │ │и налоговым агентам вследствие своих│ ├──┤ причинения вреда при ├─┐ │неправомерных действии (решении) или│ │ │проведении мероприятий│ └─┤бездействия, а равно неправомерных│ │ │ налогового контроля │ │действии (решении) или бездействия│ │ └──────────────────────┘ │должностных лиц и других работников│ │ │указанных органов при исполнении ими│ │ │служебных обязанностей │ │ └────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────┐ │ ┌──────────────────────┐ │Налоговые органы и таможенные органы при│ │ │ соблюдение │ │осуществлении налогового контроля должны│ └──┤ установленных ├───┤соблюдать презумпции и права налогопла-│ │ презумпций и прав │ │тельщиков, уважение их личных прав и│ │ налогоплательщика │ │имущественных интересов │ └──────────────────────┘ └────────────────────────────────────────┘
12.18
┌──────────────────────────────────────────────────────────────────┐ ┌──┤ Основные контрольные мероприятия │ │ └──────────────────────────────────────────────────────────────────┘ │ ┌────────────────────────────────────────────┐ │ │Представляет собой визуальное изучение│ │ │должностными лицами территорий, помещений,│ │ ┌─────────────────┐ │предметов и документов налогоплательщика с│ ├──┤ Осмотр ├───┤целью выяснения обстоятельств, имеющих│ │ └─────────────────┘ │значение для полноты налоговой проверки.│ │ │Порядок проведения осмотра установлен ст. 92│ │ │НК РФ │ │ └────────────────────────────────────────────┘
|
