Тести до ІІ модуля

1.Баричне поле – це розподіл атмосферного тиску:

1) на суходолі;

2) на водній поверхні;

3) на площині.

2.Горизонтальний баричний градієнт – це зміна атмосферного тиску:

1) на кожні 100 м;

2) на кожні 100 км;

3) на кожні 10 км.

3. При однаковій швидкості вітру найбільша сила Коріоліса спостерігається:

1) на полюсах;

2) на екваторі;

3) на широті 45⁰.

4. При піднятті в атмосферу швидкість вітру:

1) не змінюється;

2) збільшується;

3) зменшується.

5. Швидкість вітру залежить від:

1) сили Коріоліса;

2) сила горизонтального баричного градієнта;

3) відхиляючої сили обертання Землі.

6.Градієнтний вітер – це вітер, який визначається дією трьох сил:

1) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і силою тертя;

2) силою Коріоліса, силою тертя і відцентровою силою;

3) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і відцентровою силою.

 

7. Як впливає сила Коріоліса на вітер; вона:

1) збільшує його швидкість;

2) зменшує його швидкість;

3) змінює його напрям.

8. Повітря в антициклонах у північній півкулі в шарі тертя рухається:

1) до центру;

2) від центру;

3) вздовж ізобар.

9. Мусони – це вітри, які двічі міняють свій напрям на протилежний

протягом:

1) доби;

2) року;

3) кожного сезону.

10. Пасати – це вітри в середині тропічних широт, які мають:

1) північно-східний напрямок;

2) південно-східний;

3) північно-східний та південно-східний.

11. Бора – це місцевий вітер:

1) теплий і сухий;

2) теплий і вологий;

3) холодний.

12. Найсильніші бризи – це вітри, які виникають на берегах:

1) океанів;

2) морів;

3) великих озер.

 

13.Переважаюче перенесення повітря із заходу на схід у помірний широтах

обумовлюється:

1) впливом океанів;

2) напрямком горизонтально баричного градієнта;

3) компенсаційними течіями внаслідок того, що в тропічних та високих широтах панують східні вітри.

14.На території, зайнятій циклонами, панує хмарна з опадами погода, тому

що в них існують:

1) низхідні течії повітря;

2) висхідні;

3) горизонтальні.

15. Тропічні циклони формуються:

1) в районі екватора;

2) на широті 30⁰ пн. і пд. і півкуль;

3) на широті 5-20⁰ обох півкуль.

16. Океан протягом літа накопичує більше тепла, ніж суходіл, а тому в

умовах морського клімату тепліше протягом:

1) усього року;

2) літа;

3) зими.

17. Великі родовища солі свідчать про те, що клімат минулого був:

1) теплим і вологим;

2) теплим і сухим;

3) помірним.

18. До астрономічних гіпотез зміни клімату відносять:

1) зміну прозорості атмосфери;

2) зміну хімічного складу атмосфери;

3) зміну ексцентриситету земної орбіти.

 

 

19. Причиною зміни і коливання клімату може бути:

1) зміна прозорості атмосфери на тривалий час;

2) зміна кількості опадів;

3) зміна температури.

20. Які дії людини можна оцінити як навмисний її вплив на клімат:

1) викиди СО₂ в атмосферу;

2) викиди тепла;

3) зрошення полів.

21. Бризи – це вітри, які двічі міняють напрям на протилежний:

1) протягом року;

2) доби;

3) сезону.

22. Льодовикові вітри:

1) постійно дмуть вниз вздовж схилу;

2) вночі вздовж схилу, а вдень–угору;

3) вдень вздовж схилу, а вночі – угору.

23. Тромби у порівнянні зі смерчами мають:

1) менший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;

2)більший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;

3) більший діаметр, більшу руйнівну силу і довше існують.

24. Шквали –це...

1) різке короткочасне посилення вітру;

2) тривалі різкі вітри;

3) поступове посилення вітру.

25. Мусони – це стійкі повітряні течії з різкою зміною переважаючого напрямку на протилежний:

1) від зими до весни та від весни до літа;

2) від весни до літа та від літа до осені;

3) від літа до зими та від зими до літа.

 

26. Основною формою циркуляції атмосфери в помірних широтах є:

1) циклонічна діяльність;

2) пасати;

3) мусони.

27. Основними відмінностями тропічних циклонів від циклонів помірних широт є:

1) менший їх діаметр і нижчий атмосферний тиск у їхньому центрі;

2) більший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі;

3) менший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі.

28. Циклони обумовлюють хмарну погоду з опадами, тому що:

1) в них існують низхідні рухи повітря;

2) висхідні рухи повітря;

3) горизонталь рухи повітря.

29. Загальна циркуляція атмосфери в нижній тропосфері має такі риси:

1) в тропічних широтах панують східні вітри, в помірних та високих широтах західні;

2) в тропічних широтах західні, в помірних східні, у високих західні;

3) в тропічних широтах східні, в помірних західні, у високих широтах східні.

30. Пасати – це...

1) постійні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 30⁰-10⁰ в обох півкулях;

2) сезонні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 30⁰-10⁰ в обох півкулях;

3) постійні вітри в зоні екватора.

 

 

31. Зона конвергенції в середині тропічних широт – це:

1) зона зустрічі антипасатів обох півкуль;

2) зона зустрічі пасатів обох півкуль;

3) зона зустрічі пасатів та антипасатів.

32. Траєкторія руху тропічних циклонів має вигляд:

1) параболи, вигнутої на схід;

2) параболи, вигнутої на захід;

3) параболи, вигнутої в бік від екватора.

33. Атмосферний фронт називається теплим, коли:

1) холодне повітря рухається у бік теплого;

2) тепле у бік холодного;

3) тепле піднімається угору.

34. Холодні фронти формуються:

1) у тиловій частині циклонів;

2) у передній частині циклонів;

3) в центральній частині циклонів.

35. Струминні течії в атмосфері – це:

1) потужні висхідні рухи теплого повітря;

2) потужні низхідні рухи холодного повітря;

3) потужні горизонтальні течії повітря.

36. До сезонних центрів дії атмосфери відносять:

1) Азорський антициклон, Гавайський антициклон;

2) Ісландський мінімум, Сибірський антициклон;

3) Мексиканський мінімум, Канадський антициклон.

37. Шар тертя – це:

1) шар атмосфери товщиною 10 м;

2) 100 м;

3) 1000 м.

 

 

38. Напрямок вітру – це частина горизонту:

1) звідки дме вітер;

2) куди дме вітер;

3) куди він повертає.

39. В шарі тертя вітер:

1) відхиляється від ізобар праворуч;

2) ліворуч;

3) дме вздовж ізобар.

40. Геострофічний вітер – це вітер який визначається:

1) силою горизонтального баричного градієнта та силою

Коріоліса;

2) силою горизонтального баричного градієнта, силою

Коріоліса та силою тертя;

3) силою горизонтального баричного градієнта, силою Коріоліса і відцентровою силою.

41. Горизонтальний баричний градієнт – це:

1) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м висоти;

2) зміна атмосферного тиску на кожні 100 км відстані;

3) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м відстані.

42. Баричний ступінь більший:

1) у теплому повітрі;

2) у холодному;

3) у вологому.

43. Баричне поле – це:

1) розподіл атмосферного тиску в горах;

2) на рівні земної поверхні;

3) на площині.

 

 

44. Карти відносної баричної топографії дають нам уяву про:

1) розподіл тиску у певному шарі повітря;

2) розподіл температури у певному шарі повітря;

3) розподіл абсолютної вологості повітря у певному шарі повітря.

45. У періоди інтенсивної вулканічної діяльності в атмосферу надходить

багато твердих та рідких аерозолей, що призводять до:

1) зниження температури земної кулі;

2) підвищення, оскільки зменшується ефективне випроміню-

вання;

3) зниження, оскільки збільшується ефективне випроміню-

вання.

46. На осушених масивах колишніх боліт імовірність приморозків:

1) не змінюється;

2) зменшується;

3) збільшується.

47. Найбільший вклад у створення парникового ефекту вносить:

1) вуглекислий газ;

2) водяна пара;

3) озон.

48. За рахунок парникового ефекту на кінець ХХІ ст. середня температура земної кулі може підвищитись на 1,5-2,5⁰ С, але удвічі більше від середнього вона може підвищитись:

1) у низьких широтах;

2) у високих;

3) у помірних.

 

 

49. Мікрокліматичні особливості окремих ділянок можна вивчити за

проміжок часу:

1) 10-20 років;

2) 2-4 роки;

3) 20-30 років.

50. У великих містах з розвиненою промисловістю сонячна радіація має

такі особливості:

1) прямої радіації менше, а розсіяної більше;

2) прямої радіації більше, а розсіяної менше;

3) прямої і розсіяної радіації менше.

51. Які дії людини можна оцінити як ненавмисний вплив на клімат:

1) осушення боліт;

2) створення полезахисних лісових смуг;

3) викиди СО₂ в атмосферу.

52. Залізні, марганцеві та бокситові руди у земній корі є ознакою:

1) сухого і теплого клімату;

2) вологого і спекотного;

3) вологого і теплого.

53. В основу класифікації, кліматів Л.С. Берг поклав:

1) ландшафтні зони;

2) розподіл сонячної радіації;

3) розподіл температури.

54. В середземноморському кліматі атмосферні опади випадають переважно:

1) влітку;

2) весною;

3) взимку.

55. В основу класифікації кліматів Б.П. Алісов поклав:

1) сонячну радіацію;

2) циркуляцію атмосфери;

3) характер земної поверхні.

56. Межі кліматичних поясів Б.П. Алісов визначає за:

1) зміною характеру рослинного покриву;

2) положенням кліматологічних фронтів;

3) зміною кількості атмосферних опадів.

57. Поява снігового покриву після дощової осені сприяє:

1) підвищенню температури повітря;

2) не впливає;

3) зниженню.

58. Зимою при підвищенні місцевості в нижній частині гір середня місячна температура повітря:

1) підвищується;

2) знижується;

3) не змінюється.

59. На навітряних схилах гір при збільшенні висоти кількість атмосферних опадів:

1) коливається;

2) зменшується;

3)збільшується.

60. При збільшенні висоти кількість опадів на гірських плато:

1) збільшується;

2) зменшується;

3) не змінюється.

61. В умовах морського клімату хмарність:

1) менша, ніж на суходолі;

2) більша;

3) однакова.

 

62. В умовах морського клімату найвищі та найнижчі місячні температури повітря:

1) запізнюються проти суходолу на 1 місяць;

2) випереджають;

3) настають одночасно.

63. В умовах морського клімату добові амплітуди температури повітря:

1) більші, ніж на суходолі;

2) однакові;

3) менші;

64. Над холодними морськими течіями кількість атмосферних опадів:

1) значно зменшується;

2) однакова;

3) значно збільшується.

65. Поверхня води нагрівається повільніше, ніж суходіл, оскільки тепло від водної поверхні розповсюджується вглиб:

1) завдяки турбулентній теплопровідності;

2) молекулярній теплопровідності;

3) радіаційному випромінюванні.

66. Турбулентний потік тепла в атмосферу над океанами найбільший:

1) в середині тропічних широт;

2) в помірних широтах;

3) в субполярних широтах;

67. Витрати тепла на випаровування над океанами найбільші:

1) в районі екватора;

2) в субтропіках;

3) в помірних широтах.

68. Основною формою трансформації повітряних мас над океанами є їх:

1) нагрівання;

2) охолодження;

3) зволоження.

69. Сумарна сонячна радіація на Землі змінюється в межах:

1) 2600 – 8200 МДж/м² ;

2) 2200 – 7600 МДж/м²;

3) 2400 – 8000 МДж/м².

70. Середня багаторічна величина радіаційного балансу на материках не перевищує:

1) 3000 – 3200 МДж/м²;

2) 4000 – 4200 МДж/м²;

3) 3500 – 3700 МДж/м².

71. Основною формою циркуляції атмосфери в середині тропічних широт є:

1) циклонічна діяльність;

2) пасати;

3) західні вітри.

72. Температура повітря у східній частині океанів в середині тропічних

широт:

1) на 3-4⁰ нижча, ніж у відкритому океані;

2) на 3-4⁰ вища;

3) однакова.