Северо–Западный государственный медицинский

Дані бухгалтерського обліку, згруповані на бухгалтерських рахунках, в подальшому узагальнюються у фінансовій звітності підприємств. Фінансову звітність складають таким чином, щоб надати інформацію про стан активів, капіталу і зобов'язань, про доходи, витрати та фінансові результати, рух грошових коштів та капіталу. Головною формою фінансової звітності є баланс (від лат. bis lans — дві чаші).

Баланс [П(С)БО 1] — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (додаток В).

Баланс — це двостороння таблиця, в якій ліва частина — це актив, а права — пасив.

В активі згруповано активи підприємства; в ньому три розділи — "Необоротні активи", "Оборотні активи" та "Витрати майбутніх періодів".

У пасиві п'ять розділів — "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів".

Кожний розділ складається зі статей відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку та рахунків. В активі відображаються залишки по рахунках класів 1—3, у пасиві — класів 4—6. Рахунки класів 7—9 призначені для складання форми № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".

Актив = Пасив, або балансове рівняння Активи = Капітал + Зобов'язання.

Підсумок балансу, який однаковий в активі і пасиві, називається валютою балансу.

Баланс необхідний для контролю за наявністю та структурою активів, капіталу та зобов'язань підприємства, для аналізу фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тощо.

Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Звітним періодом вважається рік, проміжна фінансова звітність подається щоквартально.

Склад фінансової звітності

Квартальна:

— форма № 1 — "Баланс" [П(С)БО 2], наведений у додатку В;

— форма № 2 — "Звіт про фінансові результати" [ЩС)БО 3], наведений у додатку Г.

Річна:

— форми № 1, 2;

— форма № 3 — "Звіт про рух грошових коштів" [П(С)БО 4];

— форма № 4 — "Звіт про власний капітал" [П(С)БО 5];

— форма № 5 — "Примітки до фінансових звітів" [14].

Порядок подання фінансової звітності регламентовано наказом Міністерства фінансів України [13].

Вплив господарських операцій на баланс. Господарські операції зумовлюють певні зміни в балансі. Наприклад, оплата рахунків постачальника призводить до зменшення валюти балансу на суму оплати, бо зменшується залишок по субрахунку 311 (актив балансу) і по рахунку 63 (пасив балансу).

Розрізняють чотири типи операцій, що впливають на баланс.

Модифікаційна мінливість(фенотипова!, модус. З латинського- вид, мінливість- зміна)-це зміни організму пов’язані зі зміною фенотипу, внаслідок впливу навколишнього середовища, містять здебільшого адаптивний характер,тобто пристосування до навколишнього світу. Генотип(склад генів) при цьому не змінюється(!).неспадкова.

Поняття «модифікаційна мінливість» ввів Чарльз Дарвін.

Приклади модифікаційної мінливості:

Людина:

- Поява пигментніх пятин на лице от солнца и вкснушки,збільшення м’язів при тренуванні.

Тварини:

- Зміна забарвлення шерсті,зміна забарвлення колорадського жука при різних температурах повітря.

 

Для характеристики ступеня мінливості кількісних ознак засто­совують один з методів статистики — побудову варіаційної кри­вої. Наприклад, кількість колосків у колосах пшениці одного сор­ту варіює в досить широких межах. Якщо розташувати колоси за збільшенням кількості колосків, то вийде варіаційний ряд мінли­вості даної ознаки, що складається з окремих варіант. Пошире­ність окремої варіанти у варіаційному ряді неоднакова: найбільш часто зустрічаються колоси з середнім числом колосків і рідше — з великим або меншим.

Варіаційний ряд числа колосків у колосі пшениці

Число колосків (v)
Поширеність (р)

Середнє значення колосків у колосі (М) пшениці можна розрахувати за формулою. , де — знак підсумовування, v — варіанта, р — поширеність, п — загальне число варіант варіаційного ряду. У нашому випадку середньоарифметичне число колосків в колосі пшениці М = 17,24. На підставі даних варіаційного ряду можна побудувати варіаційну криву (рис. 156).

 

 

Для цього на горизонтальній осі відкладають в певному масштабі значення варі­ант (v), а на вертикальній — частоту зустрічі варіант (р). При з'єднанні точок перетину виходить крива, яка характеризує мін­ливість числа колосків у колосі пшениці.

 

Рис. 156. Крива, що характеризує число колосків у колосі пшениці.

 

Щоб дати об'єктивну характеристику мінливості ознаки, по­трібно вивчити велику кількість особин, оскільки статистичні за­кономірності — це закономірності великих чисел. При достатньо великому спостереженні виходить відносно симетрична крива.

 

Северо–Западный государственный медицинский