Стаття 24. Державна реєстрація земельної ділянки
1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. 2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в містах Києві та Севастополі, містах республіканського та обласного значення, районі. 3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: - особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; - власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або уповноваженої ними особи; - органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування. 4. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: - заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів; - оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; - документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; - документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. 5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: - перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; - за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. 6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; - невідповідність поданих документів вимогам законодавства; - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки. 8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. 9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. 10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об'єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. 11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.
|
